**ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА** 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
**ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ**
**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**
м. Київ
**12.07.2023**
**Справа № 910/3658/23**
**Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., **за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Ю Сі Ті Компані» про розподіл судових витрат у справі
**За позовом **Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Ю Сі Ті Компані»
**до **Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр»
**третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - **Департамент інформаційно-комунікаційних технологій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
**про **стягнення 7149568,15 грн.
**Представники учасників справи:**
**від позивача: **Купайгородський Е.О.;
**від відповідача: **Макарчук Л.Л.;
**від третьої особи: **Лисик Г.М.
**ОБСТАВИНИ СПРАВИ:**
09\.03.2023 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Ю Сі Ті Компані» надійшла позовна заява з вимогами до Комунального підприємства Головний інформаційно-обчислювальний центр» про стягнення 7149568,15 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказував на те, що рішенням Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/16330/21 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Ю Сі Ті Компані» було задоволено повністю; стягнуто з Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» заборгованість у розмірі 5712709 грн. 33 коп., 3% річних у розмірі 107993 грн. 68 коп., інфляційні втрати у розмірі 279068 грн. 62 коп., збитки у розмірі 12685194 грн. 43 коп., судовий збір у розмірі 281774 грн. 49 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 60000 грн. 00 коп.
Оскільки боржник не сплатив присуджені до стягнення з нього рішенням суду у справі №910/16330/21 грошові кошти, звертаючись з даним позовом до суду, позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 251672,24 грн за період з 16.09.2021 по 05.03.2023 (нараховані на суму боргу 5712709,33 грн), інфляційній втрати у розмірі 1746575,19 грн за період з жовтня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на суму боргу 5712709,33 грн), 3% річних у розмірі 720449,54 грн за період з 14.04.2021 по 05.03.2023 (нараховані на збитки у сумі 12685194,43 грн) та інфляційні втрат у розмірі 4430871,18 грн за період з квітня 2021 року по січень 2023 року (нараховані на збитки у сумі 12685194,43 грн)., що разом становить 7149568,15 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі №910/3658/23 позов задоволено частково; стягнуто з Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» 3% річних у розмірі 251672 грн 24 коп., інфляційні втрати у розмірі 1746575 грн 19 коп. та судовий збір у розмірі 29973 грн 71 коп.
30\.06.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 310000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 розгляд вказаної заяви призначено на 12.07.2023.
11\.07.2023 до Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли заперечення на подану заявником заяву, які суд долучив до матеріалів справи.
12\.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшла заява про зменшення розміру витрат на правову допомогу адвоката та додаткові письмові пояснення, які суд долучив до матеріалів справи.
У судове засідання 12.07.2013 з\`явились представники позивача, відповідача та третьої особи, надали усні пояснення з приводу заяви про розподілу витрат на правову допомогу адвоката.
У судовому засіданні 12.07.2023 судом було проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи і матеріали, Господарський суд міста Києва
**ВСТАНОВИВ:**
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв\`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п\`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов\`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов\`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об\`єднання) зобов\`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов\`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов\`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1\) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);
2\) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв\`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3\) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов\`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов\`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов\`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов\`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов\`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов\`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов\`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв\`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п\`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов\`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов\`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому, обов\`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.
Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
У судовому засіданні 28.06.2023 позивачем було заявлено про поданні доказів на підтвердження розміру адвокатських витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
30\.06.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 310000,00 грн.
07\.09.2021 між адвокатом Купайгородським Е.О. (адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дабл Ю Сі Ті Компані» (клієнт) укладено Договір №03/2021 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат представляє і захищає права і законні інтереси клієнта та у зв\`язку з цим адвокату надаються повноваження, передбачені у п. 2.1 договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову допомогу, визначається сторонами окремою додатковою угодою, яка є невід\`ємною частиною цього договору.
10\.04.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №2/2023, відповідно до умов якої адвокат зобов\`язується надати клієнту, а клієнт зобов\`язується прийняти і оплатити наступну правову допомогу: представництво і захист прав та інтересів клієнта в господарських судах всіх інстанцій у справі №910/3658/23.
Ставка гонорару адвоката, враховуючи рівень складності вказаної справи, кваліфікацію і досвід адвоката, встановлюється сторонами у розмірі 8000,00 грн за 1 годину роботи (п. 2 Додаткової угоди).
Як вбачається з рахунку-фактури №6/06-2023 від 28.06.2023, виставленого адвокатом, вартість його послуг оцінена на суму 310000,00 грн:
1\) правовий аналіз наданих клієнтом первісних документів по справі (матеріалів позову), подання до суду заяви про ознайомлення з матеріалами справи (з матеріалами відзиву), ознайомлення з матеріалами справи 25.04.2023 (включаючи час на дорогу до суду та у зворотному напрямку) - 6 годин = 48000,00 грн;
2\) підготування та подання до суду а також направлення іншим учасникам наступних документів: - заяви про вступ у справу як представника, - відповіді на відзив, - письмових заперечень позивача проти заяв/клопотань відповідача про огляд оригіналів документів та залучення 3-ї особи, - копій позовної заяви та відповіді на відзив третій особі, - клопотання про приєднання доказів про надсилання третій особі позову та відповіді на відзив, - заперечень позивача проти відкладення підготовчого засідання та заяви про призначення справи по суті - 17,75 годин = 142000,00 грн;
3\) підготовка та участь в судових засіданнях, включаючи час на дорогу, а також час очікування судового засідання, у тому числі через повітряні тривоги: 12.04.2023 - 3 години, 03.05.2023 - 3 години, 24.05.2023 - 3 години, 07.06.2023 - 3 години, 28.06.2023 - 3 години - 15 годин = 120000,00 грн.
Суд зазначає, що зі ст. 124 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що у випадку неподання позивачем разом з першою заявою по суті розрахунку витрат на правову допомогу адвоката суд може відмовити у їх відшкодуванні.
Тобто, в даному випадку відмова у відшкодуванні адвокатських витрат є правом суду, у зв\`язку з чим судом відхиляються заперечення відповідача та третьої особи про обов\`язок суду відмовити у задоволенні поданої позивачем заяви.
Крім того, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом *згідно з умовами договору* про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.
Таким чином, судом відхиляються заперечення відповідача та третьої особи про відсутність підстав для розподілу адвокатських витрат, так як відсутні докази сплати позивачем винагороди адвокату.
Що стосується заперечень відповідача про те, що між позивачем та адвокатом не складені акти виконаних робіт, то суд зазначає, що складення таких актів умовами договору про надання адвокатських послуг не передбачено.
Однак при цьому, суд зазначає, що такі види робіт, як подання до суду, а також направлення іншим учасникам заяви про вступ у справу адвоката як представника не є видом надання правової допомоги. При цьому, заперечення позивача проти клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи були відхилені.
Також, суд вважає недоведеними розрахунки адвоката в частині витрат за участь у судових засіданнях (на загальну суму 120000,00 грн), зокрема, з тих підстав, що адвокат вказує, що ним було витрачено по 3 години часу на кожне судове засідання (включаючи час на дорогу, очікування, тощо), однак жодних доказів на підтвердження вказаних обставин не надає, з огляду на що суд розцінює вказані твердження адвоката як необґрунтовані припущення.
Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов\`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв\`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
Судом враховано, що Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,*«Гімайдуліна і інші проти України»*(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року, «Баришевський проти України» (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.
У рішенні *«Лавентс проти Латвії»* (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1\) чи пов\`язані ці витрати з розглядом справи;
2\) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3\) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4\) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За висновком суду, враховуючи складність даної справи, предмет та підстави позову у даній справі, заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума витрат на правову допомогу адвоката не є обґрунтованою, пропорційною до предмета спору, а визначений позивачем розмір адвокатських витрат не є неминучим та розумним, що є підставою не покладати у повному обсязі понесені позивачем витрати на правову допомогу адвоката на відповідача.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов\`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та беручи до уваги часткове задоволення позову, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу адвоката у сумі 30000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України,
**ВИРІШИВ:**
1\. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Ю Сі Ті Компані» задовольнити частково.
2\. Стягнути з Комунального підприємства «Головний інформаційно-обчислювальний центр» (02192, м. Київ, вул. Космічна, буд. 12-А; ідентифікаційний код: 04013755) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дабл Ю Сі Ті Компані» (02225, м. Київ, вул. Оноре Де Бальзака, буд. 16; ідентифікаційний код: 40222290) витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 30000 (тридцять тисяч) грн 00 коп.
3\. В іншій частині заяви відмовити.
4\. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
**Повний текст складено та підписано 20.07.2023.**
**Суддя О.М. Спичак**