ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 111960475

Озвучення тимчасово недоступне

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-кп/803/2375/23 Справа № 216/619/23

Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2023 року м.Кривий Ріг

20.06.2023р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у складі:

судді доповідача ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі судового засідання ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.05.2023р., якою обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12022041230000756 за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 27.07.2023р. включно

у с т а н о в и л а :

Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.05.2023р., було задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 27.07.2023р. включно.

Ухвалу суду першої інстанції оскаржив обвинувачений, який в апеляційній скарзі:

- вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною, прокурор не надав доказів на підтвердження існування ризиків з його боку, та є тільки словами прокурора;

- зазначає, що прокурор надає суду недостовірні дані щодо його переховування, та суд не реагує на неправдиві доводи прокурора та не вимагає надання доказів;

- наголошує, що судді було заявлено відвод з підстав односторонністі судового процесу та зайняття сторони обвинувачення, проте відвод не розглянутий, а тому суддя не могла виносити будь-які рішення;

- вважає, що кримінальне провадження щодо нього сфабриковане, наркотичні засоби та зброю йому підкинули, та на них не виявлено жодних слідів, які б належали особисто йому;

- вважає, що його тривале утримання під вартою є катуванням з метою схилити до визнання винуватості у злочині, якого він не вчиняв;

- прохає оскаржувану ухвалу суду скасувати.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони кримінального провадження повідомлені належним чином, клопотання про особисту участь у судовому засіданні не заявили, тому розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги обвинуваченого, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений в умовах воєнного стану; носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та незаконне придбання, зберігання психотропних речовин з метою збуту.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції в обґрунтування прийнятого рішення, послався на те, що по даному кримінальному провадженню проводиться судовий розгляд, ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою, а саме переховуватися від суду, що унеможливить дотримання розумних строків судового розгляду кримінального провадження та відповідно встановленню істини по кримінальному провадженню, вчиняти новий злочин, не зменшились. Суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені у клопотанні прокурора обставини, дають достатні підстави вважати, що продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої особи та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, два з яких є тяжкими та один особливо тяжкий, раніше був чотири рази судимий, останній раз вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.12.2020р. за ч. 4 ст.187, ч. 2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на десять років, враховуючи застосування до обвинуваченого вимог ч. 5 ст. 72 КК України в ред. ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015р. він звільнився взимку 2021р., фактично строк відбутого покарання склав п`ять років, новий злочин вчинив у липні 2022р., тобто через нетривалий час після звільнення, та у такому випадку тримання під вартою є виправданим, оскільки у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суд апеляційної інстанції досліджуючи можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, не вбачає достатніх та належних підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає, що тримання під вартою є таким заходом забезпечення кримінального провадження, який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, також судом апеляційної інстанції відповідно до вимог ч. 4 ст. 183 КПК України не встановлено підстав для визначення щодо обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у виді застави, оскільки злочин, вчинений обвинуваченим, поєднаний з насильством, та суд апеляційної інстанції у даному випадку застосовує свої дискреційні повноваження щодо неможливості застосування у кримінальному проваджені застави для обвинуваченого.

Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що на даний час ризики та обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, не зменшилися та продовжують існувати, а тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що оскаржувана ухвала є незаконною, прокурор не надав доказів на підтвердження існування ризиків з його боку, та існування ризиків є тільки словами прокурора, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що прокурор надає суду недостовірні дані щодо його переховування, та суд не реагує на неправдиві доводи прокурора та не вимагає надання доказів, є неспроможними, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, після повного та всебічного дослідження клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та оцінки сукупності доказів та дослідження фактичних обставин справи.

Доводи обвинуваченого, що судді у провадженні було заявлено відвод з підстав односторонністі судового процесу та зайняття сторони обвинувачення, проте відвод не розглянутий, а тому суддя не могла виносити будь-які рішення, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки наведене обвинуваченим питання не є предметом розгляду для суду апеляційної інстанції у справах даної категорії.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що кримінальне провадження щодо нього сфабриковане, наркотичні засоби та зброю йому підкинули, та на них не виявлено жодних слідів, які б належали особисто йому є неспроможними, оскільки є предметом розгляду кримінального провадження по суті судом першої інстанції, та суд апеляційної інстанції питання доведеності чи недоведеності винуватості на даному етапі кримінального провадження не переглядає.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що його тривале утримання під вартою є катуванням з метою схилити до визнання винуватості у злочині, якого він не вчиняв, є неспроможними, оскільки рішення про продовження строку тримання під вартою ухвалено повноважним судом, на підставі вимог діючого кримінального процесуального закону, суд при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою належним чином дотримався вимог ст.ст. 177, 178, 194 КПК України.

Суд апеляційної інстанції не вбачає ознак тривалого тримання під вартою обвинуваченого, що вказувало б на його катування, за таких підстав.

Згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (рішення у справі "Єчюс проти Литви")

Суд апеляційної інстанції вважає, що враховуючи тяжкість пред`явленого обвинувачення щодо обвинуваченого, справжній інтерес суспільства, у даному випадку, є обґрунтованим та переважаючим над правом на свободу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміна або застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і виключити ризики, пов`язані із звільненням його з-під варти.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено, тому апеляційні вимоги обвинуваченого задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.05.2023р., якою обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12022041230000756 за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 27.07.2023р. включно - залишити без задоволення.

Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 30.05.2023р., якою обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12022041230000756 за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 27.07.2023р. включно - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною, та набирає законної сили після її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: