ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: [email protected]
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" травня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1339/22
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» б/н від 04.04.2023 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1339/22
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп»
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
прo стягнення 48 569 284,93 грн.
та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп»
про стягнення 3 674 674,89 грн. штрафних санкцій
Суддя Кошик А.Ю.
При секретарі судового засідання Фроль В.В.
За участю представників:
заявника (позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним позовом): Колода О.О.
відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): Гаврись Я.Б.
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.03.2023 року у справі № 911/1339/22 первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» прo стягнення 48 569 284,93 грн. задоволено повністю. У задоволені зустрічного позову відмовлено повністю.
До канцелярії Господарського суду Київської області 05.04.2023 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» надійшла заява б/н від 04.04.2023 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1339/22.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Як визначено ч.ч. 3, 4 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.04.2023 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» б/н від 04.04.2023 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1339/22 призначено в судовому засіданні на 11.05.2023 року.
До канцелярії Господарського суду Київської області 09.05.2023 року від Публічного акціонерного товариства «Центренерго» надійшли заперечення проти ухвалення додаткового рішення б/н від 09.05.2023 року, в яких представник Публічного акціонерного товариства «Центренерго» просить відмовити в задоволені заяви про ухвалення додаткового рішення або зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1 000,00 грн.
У судовому засіданні 11.05.2023 року представник заявника (позивача за первісним позовом) підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1339/22. Відповідач за первісним позовом заперечував проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.
Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Як визначено ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч. 6 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» у заяві просив суд стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» витрати на правничу допомогу у сумі 270 000,00 грн., згідно договору № 5 про надання правової допомоги від 11.07.2022 року.
Рішення суду у справі № 911/1339/22 було ухвалено 30.03.2023 року, а отже п`ятиденний строк для подання до суду доказів, що підтверджують розмір та здійснення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, сплинув 04.04.2023 року.
Суд установив, що заява про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу зареєстрована в канцелярії суду 05.04.2023 року, що підтверджується штампом Господарського суду Київської області про отримання вхідної кореспонденції. Однак, датована відповідна заява 04.04.2023 року та надійшла через електронний суд саме 04.04.2023 року.
З огляду на викладене, Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» вчасно та правомірно звернулося до господарського суду в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з заявою про відшкодування витрат на правову допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» та Професійним адвокатським об`єднанням «Правовий альянс» укладено договір № 5 про надання правової допомоги від 11.07.2022 року.
Згідно з п. 1.1.- п. 1.3. розділу 1 вказаного договору клієнт доручає, а об`єднання, відповідно до чинного законодавства України, приймає на себе зобов`язання в якості правової допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в обсязі та на умовах, встановлених цим Договором та додатками до нього. Будь-які побажання, прохання або вказівки клієнта, які спрямовані на порушення Закону, або суперечать моральним засадам суспільства, не можуть бути виконані об`єднанням. Об`єднання зобов`язується не бути радником або представником кількох осіб у справі чиї інтереси суперечитимуть один одному, проте може сприяти примиренню Сторін.
Відповідно до розділу 4 договору розмір гонорару за надання правової допомоги встановлюється в розмірі, що визначаються за домовленістю Сторін. Вартість та умови надання правової допомоги об`єднанням по кожному конкретному дорученню клієнта визначається Сторонами у додатках до цього Договору. Розмір гонорару за надання правової допомоги, передбаченої п. 2.1.5., п. 2.1.6. цього Договору у справах (спорах), встановлюються в додатках до цього Договору по кожній справі окремо. Оплата послуг об`єднання (гонорару) здійснюється клієнтом в гривнях на поточний рахунок об`єднання визначений в рахунку наданому об`єднанням. Оплата рахунку за надані послуги здійснюється клієнтом протягом 5-х робочих днів, з дня отримання такого рахунку клієнтом. Суми гонорару зазначаються об`єднанням в актах про надання правової допомоги, які формуються ним в міру необхідності та вручаються безпосередньо клієнту (уповноваженій особі клієнта) або направляються засобами поштового чи комунікаційного зв`язку за його місцезнаходженням.
Відповідно до додатків № 2 та № 10 до договору клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання в межах умов договору про надання правової допомоги № 5 від 11.07.2022 року здійснити в інтересах клієнта під час розгляду господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг груп» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення грошових коштів в сумі 48 569 284,93 грн. (та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» про стягнення 3 674 674,89 грн. штрафних санкцій) у суді першої, апеляційної та касаційної інстанції усі дії необхідні для належного захисту інтересів клієнта, зокрема, але не виключно: направляти адвокатські запити, звернення, листи органам державної влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям усіх форм власності; знайомитися з матеріалами справи; збирати необхідні докази, здійснювати аналіз процесуальних документів та доказів, поданих іншими учасниками справи; здійснювати аналіз судової практики по аналогічним судовим справам; аналізувати законодавство, що регулює спірні правовідносини, консультувати клієнта з питань, необхідних для прийняття рішень щодо подальшого супроводу справи; готувати клопотання, заяви, пояснення, відзив на заяви з процесуальних питань та по суті справи та інші процесуальні документи, забезпечити участь адвокатів об`єднання у процесуальних діях.
Вартість надання об`єднанням правової допомоги клієнту за здійснення всіх необхідних дій в інтересах клієнта з метою забезпечення захисту прав і законних інтересів клієнта у господарській справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг груп» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення грошових коштів та супровід справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції згідно договору про надання правової допомоги № 5 від 11.07.2022 року та Додатку № 1 складає суму 200 000,00 грн. без ПДВ за супровід справи в суді першої інстанції, 140 000,00 грн. без ПДВ в суді апеляційної інстанції та 70 000,00 грн. без ПДВ в суді касаційної інстанції, незалежно від кількості та обсягу складених процесуальних документів та незалежно від результату розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.
Вартість надання об`єднанням правової допомоги клієнту за здійснення всіх необхідних дій в інтересах клієнта з метою забезпечення захисту прав і законних інтересів клієнта у господарській справі за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» про стягнення грошових коштів та супровід справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції згідно договору про надання правової допомоги № 5 від 11.07.2022 року та Додатку № 1 складає суму 70 000,00 грн. без ПДВ за супровід справи в суді першої інстанції, 35 000,00 грн. без ПДВ в суді апеляційної інстанції та 25 000,00 грн. без ПДВ в суді касаційної інстанції, незалежно від кількості та обсягу складених процесуальних документів та незалежно від результату розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанції.
Відповідно до ч. ч. 1 – 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру» встановлено, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Таким чином, понесені стороною у справі витрати на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для їх відшкодування судом в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже розмір таких витрат має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
З огляду на наведені в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України критерії, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони (в даному випадку – відповідача), відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, а також – чи була їх сума обґрунтованою.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України.
Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат, господарський суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Положеннями господарського процесуального законодавства з урахуванням висновків наведених у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, передбачено право на відшкодування витрат на правову допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено, чим спростовуються доводи відповідача про протилежне.
У постанові від 08.04.2020 року у справі № 922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № 910/16322/18.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Так, Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений.
Згідно з актом № 7 про надання правової допомоги від 31.03.2023 року Об`єднання надало, а Клієнт отримав всі необхідні послуги з професійної правничої (правової) допомоги щодо розгляду справи № 911/1339/22 (за первісним позовом).
Так, адвокатом надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), відповідно до якого адвокатом було здійснено:
- вивчення та аналіз наданої Клієнтом інформації та матеріалів, в яких зафіксовано взаємовідносини між ТОВ «Електротрейдінг Груп» та ПАТ «Центренерго», формування позиції Клієнта у справі, визначення норм матеріального права, якими регулюються спipнi правовідносини та визначення норм матеріального та процесуального права для підготовки позовної заяви та здійснення всіх необхідних дій в інтересах Клієнта щодо стягнення в судовому порядку з ПАТ «Центренерго» передоплати у розмірі 44 096 098,68 грн. за електричну енергію (4 год.);
- пошук та аналіз судової практики з урахування специфіки спору (купівля-продаж електричної енергії на ринку двосторонніх договорів, повернення попередньої оплати, нарахування 3% річних та інфляційних втрат) (4 год.);
- формування правничої позиції та роз`яснення її адвокатом керівництву Клієнта. Вказана послуга надана адвокатом усно. Адвокатом було роз`яснено право, порядок і особливості судового захисту інтересів Клієнта. Правова позиція, яка була узгоджена між адвокатом та клієнтом, в кінцевому результаті покладена в основу позову, оригінал якого наявний в матеріалах справи (5 год.);
- підготовка (складання) та подання до Господарського суду Київської області позовної заяви та додатків до неї по господарській справі про стягнення із ПАТ «Центренерго» 48 569 284,93 грн. (6 год.);
- підготовка (складання) та подання до Господарського суду Київської області відповіді на відзив на позовну заяву ПАТ «Центренерго» та додатків до неї у господарській справі № 911/1339/22 (4 год.);
- підготовка (складання) та подання до Господарського суду Київської області клопотання про долучення доказів (2 год.);
- підготовка (складання) та подання до Господарського суду Київської області заяви про розподіл судових витрат з додатками (1 год.);
- комунікація з Клієнтом (обмін документами/інформацією, які необхідні для виконання завдання клієнта, інформування про рух справи, відповіді на інші питання; вирішення питання доцільності процесуальної реакції на відзив, інше) (3 год.);
- участь у судових засіданнях (в т.ч. з урахуванням часу очікування) в суді першої інстанції: 01.09.2022 року; 15.09.2022 року; 29.09.2022 року; 27.10.2022 року; 17.11.2022 року; 08.12.2022; 09.02.2023 року; 30.03.2023 року.
Згідно з актом № 6 про надання правової допомоги від 31.03.2023 року Об`єднання надало, а Клієнт отримав всі необхідні послуги з професійної правничої (правової) допомоги щодо розгляду справи № 911/1339/22 (за зустрічним позовом).
Так, адвокатом надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), відповідно до якого адвокатом було здійснено:
- вивчення та аналіз наданої Клієнтом інформації та матеріалів, в яких зафіксовано взаємовідносини між ТОВ «Електротрейдінг Груп» та ПАТ «Центренерго», формування позиції Клієнта у справі, визначення норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини та визначення норм матеріального та процесуального права для підготовки відзиву на зустрічну позовну заяву та здійснення всіх необхідних дій в інтересах Клієнта щодо недопущення стягнення в судовому порядку з ТОВ «Електротрейдінг Груп» штрафних санкцій у сумі 3 674 674,89 грн. (3 год.);
- пошук та аналіз судової практики з урахування специфіки спору (правомірність стягнення штрафу) (4 год.);
- формування правничої позиції та роз`яснення її адвокатом керівництву ТОВ «ETT». Вказана послуга надана адвокатом усно. Правова позиція, яка була узгоджена між адвокатом та ТОВ «ЕТГ», в кінцевому результаті покладена в основу відзиву, оригінал якого наявний в матеріалах справи (3 год.);
- підготовка (складання) та подання до Господарського суду Київської області відзиву та додатків до нього на зустрічну позовну заяву ПАТ «Центренерго» про стягнення неустойки у розмірі 3 674 674,89 грн. (4 год.);
- підготовка (складання) та подання до Господарського суду Київської області заперечення та додатків до нього на відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву ПАТ «Центренерго» у господарській справі № 911/1339/22 (4 год.);
- комунікація з Замовником (інформування про рух справи, відповіді на інші питання тощо) (2 год.);
- участь у судових засіданнях (в т.ч. з урахуванням часу очікування) в суді першої інстанції: 01.09.2022 року; 15.09.2022 року; 29.09.2022 року; 27.10.2022 року; 17.11.2022 року; 08.12.2022 року; 09.02.2023 року; 30.03.2023 року (4 год.).
Так, наданий адвокатом детальний опис правових послуг містить опис наданих послуг з правової допомоги з зазначенням кількості витраченого адвокатом часу для надання вказаних послуг.
Разом з цим, суд враховує, що за даними протоколів судових засідань, які проводились під час розгляду справи, тривалість судових засідань, в яких брав участь представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (7 судових засідань) складає 2-3 хвилини (01.09.2022 року – 2 хв.; 15.09.2022 року – 2 хв.; 29.09.2022 року – 2 хв.; 27.10.2022 року – 2 хв.; 17.11.2022 року – 2 хв.; 08.12.2022 – 3 хв., 02.03.2023 року – 3 хв.), ще 2 судових засідання тривали від 11 до 13 хвилин (09.02.2023 року – 11 хв., 30.03.2023 року – 13 хв.), в одному судовому засіданні (19.01.2023 року) представник позивача взагалі не брав участі.
Щодо наведених в розрахунку витрат на збір та підготовку доказів, підготовку правової позиції, опрацювання матеріалів справи, складення документів у справі, суд вважає заявлену до відшкодування вартість послуг адвоката неспівмірною та такою, що не відповідає обсягу необхідних та наданих адвокатських послуг з огляду на складність справи та обсягу правової допомоги, який дійсно був необхідним у даному спорі.
Також, під час вирішення питання про розподіл витрат на послуги адвоката суд враховує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, до якого наявна стала практика Верховного Суду у подібних правовідносинах. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Як вбачається з матеріалів справи, остання за своєю суттю не відноситься до категорії складних та не викликає значного публічного інтересу, обсяг наданих адвокатом послуг не є значним.
Таким чином, з огляду на складність справи, необхідний обсяг адвокатських послуг та витрат часу адвоката, суд дійшов висновку, що заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 270 000,00 грн., стосовно якої подано заяву про розподіл, не відповідає критеріям реальності таких витрат, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору у розумінні приписів ч. 4 ст. 126, ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, а їх стягнення з відповідача становитиме надмірний тягар для останнього, що не узгоджується із принципом розподілу таких витрат, з огляду на що суд дійшов висновку про покладення на відповідача відшкодування позивачу 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на викладене, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 911/1339/22 підлягає частковому задоволенню, а саме в частині відшкодування за рахунок Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Вимоги щодо відшкодування решти заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» 245 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу задоволенню не підлягають.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Вирішив:
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» б/н від 04.04.2023 року про ухвалення додаткового рішення у справі № 911/1339/22 задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вул. Рудиківська, 49, код ЄДРПОУ 22927045) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 14, код ЄДРПОУ 42190690) 25 000 (двадцять п`ять тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видати наказ.
4. Відмовити в задоволенні решти заяви щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 245 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту додаткового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст додаткового рішення складено 30.06.2023 року
Постанова № 120422469
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" липня 2024 р. Справа№ 911/1339/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Гончарова С.А.
Шаптали Є.Ю.
за участю секретаря судового засідання: Гончаренка О.С.
за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 16.07.2024 у справі №911/1339/22 (в матеріалах справи)
розглянувши у відкритому судовому засіданні
матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
на рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023, повний текст якого складений 30.06.2023
у справі № 911/1339/22 (суддя Кошик А.Ю.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп»
до Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
про стягнення 48 569 284,93 грн.
та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп»
про стягнення 3 674 674,89 грн. штрафних санкцій
ВСТАНОВИВ:
Первісний позов заявлено про стягнення отриманої на виконання умов двохстороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № 20/21-343-РДД від 19.11.2021 попередньої оплати в сумі 44 096 098,68 грн., а також нарахованих за несвоєчасне виконання обов`язку по поверненню попередньої оплати 3 % річних в сумі 431 296,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 041 890,16 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов спірного договору позивачем за первісним позовом було перераховано на 44 096 098,68 грн. більше, ніж вартість отриманої за таким договором електричної енергії.
При цьому позивач за первісним позовом зауважив на тому, що поставка оплаченої електричної енергіє неможлива у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у пункті 3.3. такого договору строку поставки електричної енергії (31.03.2022), та на тому, що відповідач за первісним позовом мав повернути позивачу суму попередньої оплати відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України та ч. 1 ст. 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01.04.2022.
Відповідач за первісним позовом проти його задоволення заперечив, зазначивши про те, що під час виконання умов спірного договору мало місце грубе порушення позивачем за первісним позовом умов такого договору, а саме покупець (позивач за первісним позовом) відмовився від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії, не здійснивши реєстрацію узгоджених обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора системи передач, що підтверджується даними на електронній платформі Системи управління ринком «Mancet management system» (Платформа MMS НЕК «Укренерго», як адміністратор комерційного обліку електричної енергії та оператора системи передачі).
Крім того відповідач за первісним позовом зауважив на тому, що, оскільки вимогу про повернення попередньої оплати №05/07-04 від 05.07.2022 ним було отримано 07.07.2022, повернути вказані кошти він мав у семиденний строк з дня її отримання, тобто до 18.07.2022 (09.07.2022, 10.07.2022, 16.07.2022, 17.07.2022 - вихідні/неробочі дні), а відтак лише з 19.07.2022 такий обов`язок є простроченим, що свідчить про відсутність підстав для нарахування 3 % річних та інфляційних втрат до вказаної дати.
З огляду на вказані обставини відповідачем за первісним позовом подано зустрічний позов про стягнення штрафних санкцій в сумі 3 674 674,89 грн., передбачених п. 4.4 двохстороннього договору купівлі-продажу електричної енергії № 20/21-343-РДД від 19.11.2021 за недовідбір запланованих обсягів електроенергії відповідачем за зустрічним позовом.
Відповідач за зустрічним позовом проти його задоволення заперечив, пославшись на те, що:
- невиконання ним обов`язку щодо відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії було наслідком дії обставин непереборної сили, а саме військової агресії Російської Федерації проти України та введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, що спричинило відмову покупців - контрагентів відповідача за зустрічним позовом, яке здійснює трейдерську діяльність, від придбання законтрактованих обсягів електричної енергії, а також неможливість організації належної діяльності самого товариства, місцезнаходженням якого є місто Київ. Про вказані обставини позивача за первісним позовом було повідомлено шляхом направлення на електронну адресу 02.03.2022 відповідного повідомлення;
- правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафних санкцій відсутні і в силу приписів п. 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», яким передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин.
Позивач за зустрічним позовом зауважив на тому, що:
- підстави для застосування до спірних правовідносин положень п. 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» відсутні, так як цю постанову (п 16) було доповнено лише постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 413 від 26.04.2022, тобто в спірний період з 03.03.2022 по 31.03.2022 відповідна умова п. 16 не діяла. Крім того, постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» має рекомендаційний характер;
- ним повідомлення про настання обставин непереборної сили отримано не було. При цьому умови спірного договору не надають сторонам права проводити листування за допомогою обміну електронними листами, а також не визначають офіційних електронних адрес сторін;
Щодо тверджень позивача за зустрічним позовом про неналежність повідомлення про настання форс-мажорних обставин, відповідач за зустрічним позовом:
- надав роздруківку електронної пошти працівника відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 , з робочої електронної пошти якого ІНФОРМАЦІЯ_1 02.03.2022 відправлений лист на електронну адресу позивача за зустрічним позовом ІНФОРМАЦІЯ_2 та зауважив на тому, що зазначена електронна адреса позивача за зустрічним позовом вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділі «Інформація для здійснення зв`язку»;
- долучив до матеріалів справи копію довідки № 01/12- 01 від 01.12.2022, яка підтверджує, що ОСОБА_1 є працівником відповідача за зустрічним позовом із закріпленою за ним електронною адресою;
- зауважив на тому, що діяв у відповідності до обставин, які фактично склались станом на березень 2022 року і намагався вжити всіх можливих залежних від нього заходів для належного виконання зобов`язань. Зокрема, станом на дату відправлення повідомлення про настання форс-мажорних обставин (02.03.2022) територія міста Київ, що є місцезнаходженням відповідача за зустрічним позовом, відповідно до рішення Головнокомандуючого Збройних Сил України віднесена до території, на якій велись бойові дії, що унеможливлювало виконання умови п. 7.6. спірного договору про направлення повідомлення в письмовій формі, скріпленого підписом уповноважено особи і печаткою відповідної сторони, направленого рекомендованим листом з повідомленням про врученням або доставлення особисто за адресою позивача за зустрічним позовом, без створення загрози життю і здоров`ю працівників відповідача за зустрічним позовом. З огляду на вказане єдиним способом повідомлення позивача за зустрічним позовом про настання для покупця форс-мажорних обставин, було направлення вказаного повідомлення на електронну пошту продавця.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22:
- позовні вимоги за первісним позовом задоволено у повному обсязі, до стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» присуджено 44 096 098,68 грн. попередньої оплати, 431 296,09 грн. 3 % річних, 4 041 890,16 грн. інфляційних втрат та 728 539,27 грн. витрат по сплаті судового збору;
- в задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом суд першої інстанції
- встановивши, що на виконання умов спірного договору позивачем за первісним позовом було перераховано на 44 096 098,68 грн. більше, ніж вартість отриманої за таким договором електричної енергії та що такий договір діяв до 31.03.2022 і після закінчення його дії поставка недовідібраної позивачем електроенергії була неможлива, а тому відпали підстави для утримання відповідачем за первісним позовом передплачених коштів, на які поставка не відбулась і в подальшому була неможливою, а відтак при всій добросовісності та обачності відповідач за первісним позовом мав повернути позивачу за первісним позовом невикористані кошти, на які поставка електроенергії не відбулась, дійшов висновку про те, що передплачені кошти в сумі 44 096 098,68 грн., на які не відбувся відбір всього обсягу запланованого електропостачання в період з 03.03.2022 по 31.03.2022, підлягали поверненню позивачу на підставі положень ч. 1 ст. 693 ЦК України з 01.04.2022, тобто з наступного для після закінчення строку поставки;
- з огляду на те, що обов`язок повернути кошти виник у відповідача за первісним позовом з 01.04.2022, задовольнив позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за період з 01.04.2022 по 28.07.2022.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції:
- встановив, що матеріалами справи належним чином підтверджено факт недовідбору запланованих обсягів електроенергії відповідачем за зустрічним позовом, з огляду на що позивач за зустрічним позовом відповідно до умов спірного договору має право на стягнення передбачених п. 4.4 спірного договору штрафних санкцій, проте, враховуючи приписи п. 16 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 332 від 25.02.2022 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану», яким передбачено зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії, на період військового стану, яка є чинною, та обов`язковою для суб`єктів спірних правовідносин, відсутні правові підстави для нарахування та стягнення з відповідача за зустрічним позовом штрафних санкцій;
- дійшов висновку і про те, що недовідбір відповідачем за зустрічним позовом запланованих обсягів електроенергії стався внаслідок обставин непереборної сили. Зокрема, відповідач за зустрічним позовом надав обґрунтовані пояснення, що наслідком військової агресії Російської Федерації проти України та введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, стали, зокрема, відмова покупців - контрагентів відповідача за зустрічним позовом, який здійснює трейдерську діяльність, від придбання законтрактованих обсягів електричної енергії, а також неможливість організації належної діяльності самого товариства, місцезнаходженням якого є місто Київ, яке відповідно до рішення Головнокомандуючого Збройних Сил України віднесено до території, на якій велись бойові дії. Також листом Департаменту муніціпальної безпеки Київської міської державної адміністрації від 11.08.2022 за №079-2680 підтверджується ведення протягом березня-квітня 2022 року на території міста Києва бойових дій, що в сукупності з загальновідомим фактом збройної агресії з 24.02.2022, який також підтверджений Торгово-промисловою палатою України, свідчить про дію обставин непереборної сили, особливо у спірний період з 03.03.2022 по 31.03.2022 - гострої фази збройного нападу та невизначеності, що звільняє відповідача за зустрічним позовом від відповідальності за недовідбір електроенергії.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22:
- в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» 431 296,09 грн. 3% річних та 4 041 890,16 грн. інфляційних втрат та ухвалити в даній частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову;
- в частині відмови у задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Центренерго» та в даній частині ухвалити нове рішення, яким зустрічний позов Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задовольнити в повному обсязі та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» 3 674 674,89 грн. штрафних санкцій;
- в іншій частині рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22 залишити без змін.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваних частинах прийняте із невірним застосування норм матеріального та процесуального права.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на ті ж самі обставини, що й під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2023, справу № 911/1339/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Гончаров С.А., Кравчук Г.А..
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 витребувано у Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1339/22, а також відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи № 911/1339/22.
03.08.2023 від Господарського суду Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.
У період із 07.08.2023 по 25.08.2023 суддя Яковлєв М.Л. перебував у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 залишено без руху апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22, а також надано Публічному акціонерному товариству «Центренерго» строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, шляхом подання до суду апеляційної інстанції доказів сплати судового збору у розмірі 122 217,92 грн.
06.09.2023 від представника Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої, зокрема, додані докази сплати судового збору у розмірі 122 217,92 грн.
У зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г.А. у відпустці розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3630/23 від 07.09.2023 призначений повторний автоматизований розподіл судових справ.
Так, відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2023 визначено наступну колегію суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Гончаров С.А., Шаптала Є.Ю., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 10.10.2023 на 10:30 год
02.10.2024 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому заявник, з посиланням на ті ж самі обставини, що й в суді першої інстанції, а також на висновки суду першої інстанції, які викладені в оскаржуваному рішенні, просить:
- апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін;
- у разі прийняття Північним апеляційним господарським судом рішення про скасування в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, здійснити зустрічне зарахування сум за первісним та зустрічним позовами та стягнути різницю між ними на користь заявника;
- стягнути з апелянта на користь заявника 175 000,00 грн. витрат на професійну правничу
допомогу у зв`язку з супроводом розгляду апеляційної скарги у суді апеляційної інстанції - Північному апеляційному господарському суді;
- вирішити питання про розподіл судових витрат в суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2023 зупинено апеляційне провадження у справі № 911/1339/22 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023 до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 911/1359/22, та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду, сторін зобов`язано негайно повідомити суд про закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі № 911/1359/22, та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.
10.10.2023 до суду від апелянта надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в якому заявник просить зупинити провадження у справі № 911/1339/22 до прийняття рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 911/1359/22.
З огляду на те, що вказане клопотання надійшло після проведення судового засідання 10.10.2023 та постановлення судом апеляційної інстанції ухвали від 10.10.2023, якою зупинено апеляційне провадження у справі № 911/1339/22, вказане клопотання колегією суддів не розглядається.
05.06.2024 до суду від позивача за первісним позовом надійшло клопотання про поновлення провадження у справі, в якому заявник, з посиланням на те, що 19.04.2024 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду ухвалив повному у справі № 911/1359/22, яку було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 20.05.2024, просив поновити провадження у справі № 911/1339/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 911/1339/22, розгляд апеляційної скарги призначено на 16.07.2024 о 10:30 год.
13.06.2024 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдинг Груп» надійшла заява, в якій заявник просить надати можливість своєму представнику приймати участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 вказану заяву задоволено.
Станом на 16.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду інших відзивів на апеляційну скаргу та клопотань від учасників справи не надходило.
Під час розгляду справи представник відповідача за первісним позовом апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити, представник позивача за первісним позовом проти її задоволення апеляційної скарги заперечив, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні, з наступних підстав.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» є учасником ринку та здійснює господарську діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП, Регулятор), що підтверджується постановою НКРЕКП №684 від 10.07.2018 «Про видачу ліцензії з постачання електричної енергії споживачу ТОВ «Електротрейдінг Груп».
Публічне акціонерне товариство «Центренерго» є учасником ринку та здійснює господарську діяльність на ринку електричної енергії України, діючи на підставі ліцензії, виданої НКРЕКП, що підтверджується постановою НКРЕКП №995 від 07.06.2019 «Про видачу ліцензії з виробництва електричної енергії ПАТ «Центренерго».
Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, учасники справи є учасниками ринку електричної енергії.
Відповідно до п. 74 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» - ринок електричної енергії - система відносин, що виникають між учасниками ринку під час здійснення купівлі-продажу електричної енергії та/або допоміжних послуг, передачі та розподілу, постачання електричної енергії споживачам.
Пунктом 96 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії у порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець та споживачі.
За приписами ч. 2 ст. 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори у довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням таких обмежень:
1) виробники мають право продавати електричну енергію за двосторонніми договорами, крім обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковому продажу на ринку «на добу наперед»;
2) учасники ринку мають право продавати імпортовану електричну енергію за двосторонніми договорами, крім обсягів, які відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковому продажу на ринку «на добу наперед»;
3) оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права продавати електричну енергію за двосторонніми договорами;
4) оператор системи передачі та оператори систем розподілу мають право купувати електричну енергію за двосторонніми договорами з метою компенсації технологічних витрат електричної енергії на її передачу та розподіл електричними мережами відповідно, крім обсягів, які з цією метою відповідно до норм цього Закону підлягають обов`язковій купівлі на ринку «на добу наперед»;
6) виробники електричної енергії - державні підприємства, а також господарські товариства, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) належать іншим господарським товариствам, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, комунальні унітарні підприємства, юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток) належить комунальному підприємству або територіальній громаді, а також дочірні підприємства таких підприємств або юридичних осіб здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 13 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 499 Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами та Порядку відбору організаторів електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами (далі - Порядок) право ініціювати організацію та проведення аукціону має виключно продавець. Для ініціювання аукціону уповноважена особа продавця в порядку, передбаченому регламентом аукціону, подає організатору аукціону інформацію про дату і час проведення аукціону, а також заявку на організацію та проведення аукціону. Продавець пропонує електричну енергію для продажу на аукціоні у вигляді графіків продажу електричної енергії, що відповідають видам навантаження, для яких розраховується індекс цін за результатами торгів на ринку «на добу наперед», або інших графіків продажу, визначених регламентом аукціону.
Відповідно до пункту 15 Порядку, для забезпечення укладення за результатами аукціонів двосторонніх договорів та виконання зобов`язань за ними покупці, які мають намір взяти участь в аукціоні, в порядку та строк, що визначені регламентом аукціону, перераховують гарантійний внесок організатору аукціону. Розмір гарантійного внеску не може перевищувати 25 відсотків вартості обсягу цінової заявки за стартовою ціною.
Відповідно до пункту 16 Порядку за результатами проведення аукціону організатор аукціону складає аукціонні свідоцтва.
На підставі аукціонного свідоцтва покупець - переможець аукціону і продавець в порядку, передбаченому регламентом аукціону, підписують двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії. Граничний строк для підписання двостороннього договору купівлі-продажу електричної енергії визначається регламентом аукціону.
За результатами електронного аукціону 19.11.2021 Публічне акціонерне товариство «Центренерго» (продавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (покупець) уклали двосторонній договір купівлі-продажу електричної енергії №20/21-343-РДД від (далі Договір), в п. 1.1 якого погодили, що предметом договору є електрична енергія в обсягах та за ціною, що визначаються за результатами аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на підставі відповідного аукціонного свідоцтва та на умовах, що визначені у цьому Договорі.
У Договорі сторонами погоджені наступні умови:
- продавець зобов`язується відпустити електричну енергію в Об`єднану Енергосистему України, а покупець зобов`язується відібрати електроенергію згідно Графіку відпуску/відбору електроенергії, визначеного у Додатку №1, згідно з п.п.23 п.3 Порядку проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, затвердженого постановою КМ України від 05.06.2019 №499 (п. 2.1);
- не пізніше 3х робочих днів місяця, наступного за місяцем купівлі-продажу електроенергії, продавець зобов`язується направити покупцю підписані та скріплені печаткою продавця два примірники Акту купівлі-продажу електроенергії, у яких зазначаються обсяги відпуску/відбору електричної енергії відповідно до зареєстрованих обсягів електричної енергії на електронній платформі Оператора системи передачі. Покупець не пізніше 2х робочих днів, наступних за днем отримання Актів, зобов`язується направити продавцю один примірник оригіналу Акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або направити в письмовій формі мотивовану відмову від підписання Акту (п. 2.6);
- оплата за електричну енергію проводиться покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% всього обсягу електричної енергії, предбаченого цим Договором (за вирахуванням суми гарантійного внеску) протягом 3 банківських днів з дати електронного аукціону з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, на якому відбулося погодження обсягу та ціни електричної енергії, що є предметом цього Договору (п. 3.2.);
- період відпуску/відбору електричної енергії становить: з 01.01.2022 до 31.03.2022 включно (п. 3.3);
- у разі надходження від організатора аукціону - ТОВ «Українська енергетична біржа» на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, внесеної покупцем для участі в аукціоні, вказана сума гарантійного внеску після його фактичного надходження на розрахунковий рахунок продавця зараховується продавцем як оплата (часткова оплата) електричної енергії за останній місяць (період) відпуску/відбору згідно цього договору.
Покупець не пізніше 1 банківського дня з дня надходження на розрахунковий рахунок продавця суми гарантійного внеску, додатково перераховує продавцю суму у розмірі 20% від сплаченого гарантійного внеску (п. 3.4);
- у разі невиконання продавцем зобов`язань щодо відпуску обсягів електричної енергії, за умови відсутності у покупця заборгованості за Договором, продавець зобов`язується повернути у термін до 7 банківських днів після отримання продавцем обгрунтованої вимоги у письмовій формі, на поточний рахунок покупця, зазначений у розділі 10 цього Договору, грошові кошти, сплачені покупцем на користь продавця, за обсяг електроенергії у відповідному періоді відпуску/відбору. У випадку невиконання продавцем свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів продавець сплачує покупцю неустойку за кожний день прострочення, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутих/несвоєчасно повернутих покупцю грошових коштів (п. 4.2);
- у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у Додатку №1 обсягу електричної енергії (що, може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період та (або) у разі порушення пункту 3.2. цього Договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5. цього Договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10% (десять відсотків) вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець та/або відповідно від суми простроченої оплати. Продавець має право зарахувати в оплату вказаного штрафу кошти, що надходять від покупця в оплату за електричну енергію за цим Договором та/або кошти гарантійного внеску, надіславши покупцю письмове повідомлення про таке зарахування (п. 4.4);
- відмова покупця від договірного обсягу електроенергії або будь-якої його частини та/або порушення покупцем строків оплати продавцю за договірний обсяг електроенергії або будь-якої частини такого обсягу у відповідності до умов Договору дає право продавцю розпорядитись таким обсягом електричної енергії на власний розсуд, в тому числі продати будь-якій (-им) третій (-ім) особі (-ам) та/або дає право продавцю зменшити обсяг відпуску електричної енергії в майбутньому, до обсягів, визначених продавцем (п. 4.5);
- додатком до цього договору є Додаток №1 «Графік відпуску/відбору електричної енергії»; Додаток №2 «Інформація про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії» (п. 9.1).
У Додатку №1 сторонами погоджений Графік відпуску/відбору електричної енергії у період з 01.01.2022 по 31.03.2022 із базовим навантаженням 38 862 Мвт.год за ціною 2 937,39 грн./1Мвт.год без ПДВ (тобто 3 524,868 грн./1Мвт.год з ПДВ) загалом на суму 136 983 420,22 грн. (з ПДВ та акцизним податком).
З матеріалів справи слідує та сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору покупцем продавцю перераховано 136 983 420,22 грн.(платіжні доручення №60282168 від 22.11.2021, №21031 від 22.11.2021, №21101 від 24.11.2021, № №4406 від 24.11.2021), тобто повну вартість електричної енергії.
На виконання п. 2.6. Договору сторонами складено Акти купівлі-продажу електричної енергії, що підтверджують, що продавцем відпущено, а покупцем відібрано 26 352 МВт.год електричної енергії, загальна вартість якої становить 92 887 321,54 грн., а саме:
- у період з 01.01.2022 по 31.01.2022 в обсязі 13 392 МВт.год загальною вартістю 47 205 032,26 грн. (Акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.01.2022 за січень 2022 року);
- у період з 01.02.2022 по 28.02.2022 в обсязі 12 096 МВт.год загальною вартістю 42 363 803,33 грн. (Акт купівлі-продажу електричної енергії від 28.02.2022 за лютий 2022 року);
- у період з 01.03.2022 по 31.03.2022 в обсязі 864 МВт.год загальною вартістю 3 045 485,95 грн. (Акт купівлі-продажу електричної енергії від 31.03.2022 за березень 2022 року).
Отже, у період з 01.01.2022 по 31.01.2022 не відбулося відпуску/відбору електричної енергії в обсязі 12 510 МВт.год вартістю 44 096 098,68 грн. (136 983 420,22 - 92 887 321,54 грн.), що сторонами фактично не заперечується.
З огляду на вказані обставини покупець звернувся з первісним позовом у якому просив стягнути попередню оплату в сумі 44 096 098,68 грн., а також нарахованих за несвоєчасне виконання обов`язку по поверненню попередньої оплати 3 % річних в сумі 431 296,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 041 890,16 грн.
При цьому покупець зауважив на тому, що поставка оплаченої електричної енергії неможлива у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами у пункті 3.3. Договору строку поставки електричної енергії (31.03.2022), та на тому, що продавець мав повернути покупцю суму попередньої оплати відповідно до ч.2 ст. 693 ЦК України та ч. 1 ст. 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки, тобто з 01.04.2022.
В свою чергу продавець звернувся до суду з зустрічним позовом у якому просив стягнути з покупця штраф в сумі 3 674 674,89 грн., передбачений п. 4.4 Договору за недовідбір запланованих обсягів електроенергії покупцем.
Правові позиції сторін детально викладені вище.
Рішенням Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22 первісний позов задоволено повністю, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як слідує зі змісту апеляційної скарги, у цій справі рішення суду першої інстанції продавцем оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом про стягнення 3 % річних в сумі 431 296,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 041 890,16 грн., а також в частині відмови у задоволенні зустрічного позову, а відтак, враховуючи, що рішення в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом про стягнення з продавця попередньої оплати в сумі 44 096 098,68 грн. апелянтом не оскаржується, згідно з ч. 1 ст. 269 ГПК України, в цій частині рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядається.
При цьому колегія суддів зазначає про те, що при апеляційному перегляді не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права щодо винесення судом першої інстанції рішення в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом про стягнення з продавця попередньої оплати в сумі 44 096 098,68 грн..
Отже предметом розгляду під час апеляційного розгляду цієї справи є позовні вимоги за первісним позовом про стягнення 3 % річних в сумі 431 296,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 041 890,16 грн., а також зустрічного позову про стягнення штрафу в сумі 3 674 674,89 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.
Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 ст. 275 ЦК України та ст.ст. 6, 7 ст. 276 ГК України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Як встановлено вище, матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.01.2022 по 31.01.2022 відбір оплаченої покупцем електричної енергії в обсязі 12 510 МВт.год вартістю 44 096 098,68 грн. (136 983 420,22 - 92 887 321,54 грн.), не відбувся, що не заперечується сторонами у справі.
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
У п. 2.1 Договору, серед іншого, сторонами погоджено, що у разі зменшення оплаченого обсягу відпуску/відбору електричної енергії та за відсутності обґрунтованих претензій до покупця по будь-яким договірним зобов`язанням між сторонами, продавець зобов`язується повернути суму передоплати покупцю протягом семи банківських днів з дати отримання обґрунтованої письмової вимоги про таке від продавця.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Отже, як в силу положень статті 693 ЦК України, так і згідно умов Договору , покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати, на яку не була відпущена електрична енергія, а продавець зобов`язаний повернути ці кошти.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При розгляді по суті первісного позову суд першої інстанції виходив з того, що строк у який продавець мав повернути покупцю попередню оплату слід обраховувати виходячи з положень ч. 1 ст. 693 ЦК України, тобто з наступного дня після закінчення строку поставки (01.04.2022), проте колегія суддів із вказаною правовою позицією погодитись не може, оскільки у п. 2.1 Договору, серед іншого, сторонами погоджено, що продавець зобов`язується повернути суму передоплати покупцю протягом семи банківських днів з дати отримання обґрунтованої письмової вимоги про таке від покупця.
У липні 2022 року покупець звернувся до продавця з вимогою про повернення грошових коштів № 05/07-04 від 05.07.2022, в якій вимагав протягом 7 банківських днів з дня отримання даної вимоги повернути покупцю грошові кошти в сумі 44 096 098,68 грн. Продавець вказану вимогу отримав 07.07.2022, про що свідчить підпис його представника на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення №0411637511572.
З огляду на вказані обставини продавець мав повернути покупцю суму передоплати протягом 7-ми (семи) банківських днів, тобто до 18.07.2022 включно, а відтак таких обов`язок є простроченим не з 01.04.2022, як рахує покупець, а з 19.07.2022.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Стаття 625 ЦК України входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.
Враховуючи те, що зобов`язання з повернення попередньої оплати є грошовим, у випадку його прострочення покупець, відповідно до положень ст. 625 ЦК України, має право нарахувати 3 % річних та інфляційні втрати за весь період у якій отримало прострочення вказаного обов`язку та звернутися за їх стягненням до суду.
З розрахунку покупця слідує, що він нараховує інфляційні втрати та 3 % річних за період з 01.04.2022 по 28.07.2022, проте, з огляду на положення Договору, прострочення зобов`язання щодо повернення сплаченої суми попередньої оплати починається з 19.07.2022.
За таких обставин позовні вимоги за первісним позовом про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню за уточненим розрахунком колегії суддів в сумі 36 243,37 грн. (за період з 19.07.2022 по 28.07.2022).
Щодо стягнення інфляційних втрат, колегія суддів зазначає про те, що вимоги за первісним позовом в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки, виходячи з заявленого покупцем періоду нарахування інфляційних втрат та вірного визначеного колегією суддів початку прострочення виконання грошового зобов`язання, період прострочення у даному випадку з 19.07.2022 по 28.07.2022 складає менше половини місяця, а тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не нараховується. Наведена правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.
З огляду на вказані обставини рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог за первісним позовом про стягнення 3 % річних в сумі 431 296,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 041 890,16 грн. підлягає зміні, позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду в сумі 36 243,37 грн., у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат відмовляється.
Щодо вимог за зустрічним позовом про стягнення штрафних санкцій в сумі 3 674 674,89 грн., передбачених п. 4.4 Договору, слід зазначити наступне.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
У додатку № 1 до Договору сторони погодили «Графік відпуску/відбору електричної енергії» на період з 01.01.2022 по 31.03.2022.
Відповідно до п. 4.4 Договору у випадку повної або часткової відмови покупця від відбору зазначеного у додатку № 1 обсягу електричної енергії (що може проявлятися як в активних діях або бездіяльності покупця) на відповідний період (етап) та (або) у разі порушення пункту 3.2 цього договору (внаслідок чого продавець припиняє відпуск або зменшує його обсяги згідно пункту 3.5 цього договору), покупець зобов`язаний сплатити продавцю штраф у розмірі 10% вартості такого обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець та/або відповідно від суми простроченої оплати. Продавець має право зарахувати в оплату вказаного штрафу кошти, що надходять від покупця в оплату за електричну енергію за цим договором та/або кошти гарантійного внеску, надіславши покупцю письмове повідомлення про таке зарахування.
Як встановлено вище, покупець відмовився від відбору зазначеного у додатку №1 обсягу електричної енергії за період з 03.03.2022 по 31.03.2022, що підтверджується даними на електронній платформі Системи управління ринком «Маrket management system» (Платформа MMS НЕК «Укренерго» як адміністратора комерційного обліку електричної енергії та оператора системи передачі).
За розрахунком продавця штраф у розмірі 10% від вартості обсягу електричної енергії, від відбору якого відмовився покупець складає 3 674 674,89 грн.
За змістом ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» державне регулювання ринку електричної енергії здійснює Регулятор у межах повноважень, визначених цим Законом та іншими актами законодавства. До повноважень Регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження типових та примірних договорів, визначених цим Законом. Регулятор має право, серед іншого, видавати обов`язкові для виконання учасниками ринку рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики щодо діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії.
Згідно з абз. 3 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.
Підпунктом 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Колегія суддів зазначає про те, що питання щодо обов`язковості застосування учасниками ринку електричної енергії положень пп. 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 25.02.2022 № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану» було предметом розгляду об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді справи № 911/1359/22.
У постанові від 19.04.2024 у справи № 911/1359/22 об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду викладено наступні висновки:
- відмовляючи у задоволенні позову у стягненні пені, суди попередніх інстанцій посилалися на приписи Постанови №332, а саме підпункт 16 пункту 1 такого змісту: на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надати таку настанову - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії;
- суд першої та апеляційної інстанцій, вказували, зокрема, таке: повноваження НКРЕКП, визначені Законом, пунктом 1 частини другої статті 17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов`язковими до виконання; як визначено пунктом 1 частини першої статті 2 Закону регулятор, яким є НКРЕКП, здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, трейдерської діяльності тощо; - відповідно до частини першої статті 3 Закону регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України; вказаною постановою регулятор надав настанову щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених відповідними договорами, для всіх учасників ринку електричної енергії, у тому числі у випадку застосування таких штрафних санкцій не лише оператором системи передачі, яким є позивач, але й у випадку застосування до такої особи відповідальності у вигляді штрафних санкцій іншим учасником ринку за іншими договорами, чим досягається баланс інтересів всіх учасників ринку у період оголошення воєнного стану для запобігання негативним наслідкам у відповідній сфері;
- отже, суди попередніх інстанцій застосували приписи Постанови №332 як ті, що мають обов`язковий характер для учасників ринку електричної енергії.
- Об`єднана палата погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з вищенаведених висновків про обов`язковість застосування учасниками ринку електроенергії у цьому аспекті саме норм постанов НКРЕКП, відповідно до яких на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії;
- Об`єднана палата також виходить з того, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
З огляду на вказане, колегією суддів не приймаються до уваги посилання апелянта на те, що зазначені в п. 16 постанови НКРЕКП №332 настанови не мають характеру обов`язку, є рекомендаційними та не містять умови чи застереження про звільнення учасників ринку електричної енергії, зокрема, відповідача, від сплати пені за порушення умов договору.
Слід зауважити і на тому, що про відсутність підстав для стягнення штрафу у аналогічних правовідносинах вказано в ухвалі Верховного Суду від 02.07.2024 у справі № 911/1341/22.
За таких обставин суд першої інстанції цілком вірно відмовив у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом про стягнення штрафних санкцій в сумі 3 674 674,89 грн., передбачених п. 4.4 Договору. Рішення суду першої інстанції в цій частині залишається без змін.
При цьому слід окремо зауважити і на тому, що колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що недовідбір відповідачем за зустрічним позовом запланованих обсягів електроенергії стався внаслідок обставин непереборної сили, оскільки покупцем надано обґрунтовані пояснення, що наслідком військової агресії Російської Федерації проти України та введення в Україні з 24.02.2022 воєнного стану, стали, зокрема, відмова покупців - контрагентів відповідача за зустрічним позовом, який здійснює трейдерську діяльність, від придбання законтрактованих обсягів електричної енергії, а також неможливість організації належної діяльності самого товариства, місцезнаходженням якого є місто Київ, яке відповідно до рішення Головнокомандуючого Збройних Сил України віднесено до території, на якій велись бойові дії. Також листом Департаменту муніціпальної безпеки Київської міської державної адміністрації від 11.08.2022 за №079-2680 підтверджується ведення протягом березня-квітня 2022 року на території міста Києва бойових дій, що в сукупності з загальновідомим фактом збройної агресії з 24.02.2022, який також підтверджений Торгово-промисловою палатою України, свідчить про дію обставин непереборної сили, особливо у спірний період з 03.03.2022 по 31.03.2022 - гострої фази збройного нападу та невизначеності, що звільняє покупця від відповідальності за недовідбір електроенергії.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореного рішення судом першої інстанції мале місце невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також неправильне застосування норм матеріального права, тому рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22 підлягає зміні в частини задоволення позовних вимог за первісним позовом про стягнення 3 % річних в сумі 431 296,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 041 890,16 грн., з прийняттям у цій частині рішення, яким позовні вимоги про стягнення 3 % річних підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду в сумі 36 243,37 грн., у задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат відмовляється, в решті рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22 залишається без змін.
Відповідно до ч.14 ст.129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за звернення з позовом та з апеляційною покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вимоги та доводи апеляційної скарги, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «Центренерго» задовольняється частково.
З огляду на відсутність у матеріалах справи доказів на понесення Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» витрат на професійну правничу допомогу в сумі 175 000,00 грн., понесених у зв`язку з супроводом розгляду апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Центренерго», розподіл таких витрат колегією суддів на даний час не проводиться. При цьому в судовому засіданні 16.07.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» було заявлено, що докази понесення таких витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22 змінити в частини задоволення позовних вимог за первісним позовом про стягнення 3 % річних в сумі 431 296,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 4 041 890,16 грн. та прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги про стягнення 3 % річних задовольнити частково - в сумі 36 243,37 грн., у задоволенні решти позовних вимог про стягнення 3 % річних та позовних вимог про стягнення інфляційних втрат відмовити.
3. Викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Київської області від 30.03.2023 у справі № 911/1339/22 у такій редакції:
« 1. Позовні вимоги за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» прo стягнення 48 569 284,93 грн. задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (код ЄДРПОУ 38563752; 08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (код ЄДРПОУ 42190690; 04116, місто Київ, вул. Старокиївська, будинок 14) 44 096 098,68 грн. попередньої оплати, 36 243,37 грн. 3 % річних та 661 985,13 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. В задоволення решти позовних вимог за первісним позовом відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
5. В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» про стягнення 3 674 674,89 грн. - штрафних санкцій, відмовити.».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротрейдінг Груп» (код ЄДРПОУ 42190690; 04116, місто Київ, вул. Старокиївська, будинок 14) на користь Публічного акціонерного товариства «Центренерго» (код ЄДРПОУ 38563752; 08711, Київська обл., Обухівський р-н, смт. Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги в сумі 99 831,21 грн..
5. Видачу наказів на виконання цієї постанови доручити Господарському суду Київської області.
6. Повернути до Господарського суду Київської області матеріали справи № 911/1339/22.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст судового рішення складено 16.07.2024.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді С.А. Гончаров
Є.Ю. Шаптала