Справа № 588/420/23
провадження № 3/588/234/23
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2023 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Щербаченко М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за матеріалами, що надійшли з Охтирського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Тростянець Сумської області, який працює оглядачем ремонтних вагонів, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 КУпАП,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 24.02.2023 на о 23 год. 04 хв. у м. Тростянець по вул. Гришина, 73 керував транспортним засобом Ауді 80 з державним номерним знаком НОМЕР_2 у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер 6820». Результат тесту №120 становить 1,27 %0.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 . Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2 вину не визнав, заперечив факт керування автомобілем, пояснив, що 24.02.2022 близько 17 години випив 1 л пива. Після цього йому зателефонував його товариш ОСОБА_3 та попросив зранку відвезти у м.Охтирка. Оскільки ОСОБА_2 вживав пиво, то він домовився із знайомим ОСОБА_4 , щоб він зранку на автомобілі ОСОБА_2 відвіз його та ОСОБА_3 у м.Охтирка. Увечері близько 22 год. 45 хв. ОСОБА_5 , ОСОБА_3 та ОСОБА_6 їхали на вул.Ватутіна на автомобілі Audi, що перебуває у його володінні, яким керував ОСОБА_7 . ОСОБА_5 стверджував, що не керував увечері належним йому автомобілем, перебував на задньому пасажирському сидінні за водієм. Під час руху ОСОБА_8 не змогла знайти свій телефон, тому вони зупинились, щоб його пошукати в автомобілі або повернутись за ним. В цей час до автомобіля, під`їхали працівники поліції, один з яких підійшов до місця водія і попросив ОСОБА_9 надати для перевірки посвідчення, який пред`явив документ у застосунку «Дія», але поліцейський вказав, що документ у застосунку не є підставою для керування автомобілем, водій повинен мати при собі посвідчення. Інші документи (страховку та свідоцтво про реєстрацію) ОСОБА_7 не надав, оскільки не знав де вони, тому поліцейський почав з`ясовувати хто є власником автомобіля. Оскільки автомобіль Ауді 80 з державним номерним знаком НОМЕР_2 перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_2 після цього поліцейський почав спілкування з ним, наказавши ОСОБА_10 сісти на заднє сидіння, а ОСОБА_11 шукав, сівши на водійське сидіння, свідоцтво про реєстрацію та страховий поліс, оскільки ОСОБА_12 не знав де вони знаходяться. Після перевірки документів поліцейський в ході спілкування погрожував забрати транспортний засіб для потреб ТРО та повідомляв, що ОСОБА_12 за керування автомобілем без посвідчення водія буде притягнутий до відповідальності. Поліцейський потім сказав, що є варіант замість цього, щоб ОСОБА_13 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, на що він погодився, оскільки злякався того, що заберуть автомобіль і не хотів, щоб ОСОБА_12 був притягнутий до відповідальності, також думав, що не буде виявлений стан сп`яніння. Після продуття приладу на місці, йому повідомили, що результат позитивний, з яким він не погодився. Потім протокол був складений стосовно ОСОБА_2 жінкою поліцейським, яка весь час перебувала у службовому автомобілі і не була присутня, коли інший поліцейський перевіряв документи, проводив огляд тощо.
Захисник Пирогова О.Т. просила закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП, посилаючись на те, що не доведено керування ОСОБА_2 автомобілем, допитані свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 підтвердили, що керував автомобілем ОСОБА_14 , що узгоджується з відеозаписом, відповідно до якого в момент, коли підійшов поліцейский підійшов до автомобіля на водійському сидінні перебував ОСОБА_14 , а ОСОБА_5 був на задньому пасажирському. Час зафіксований на відеозаписах не відповідає фактичному та зазвичай є розбіжність між часом на відео реєстратора зі службового автомобіля та нагрудної камери. У цій ситуації між зупинкою автомобіля та проходженням огляду за допомогою приладу, який підвозив інший екіпаж пройшов тривалий проміжок часу, але по відеозаписах розрив складає декілька хвилин. Також захисник посилалась на те, що час указаний у направленні до лікарні не відповідає часу на відеозаписах. Складення протоколу іншим поліцейським, ніж тим, що проводив перевірку документів та огляд на стан сп`яніння є порушенням. Також ОСОБА_5 не були роз`яснені його права.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію його захисника, дослідивши матеріли справи, оцінивши докази в сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження, виходячи з таких мотивів.
Пункт 2.9 «а» ПДР України забороняє водію керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, деяких лікарських препаратів тощо, що знижують реакцію і увагу водія.
Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП, полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння.
Вчинення ОСОБА_2 правопорушення за обставин, установлених судом підтверджується такими доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 117845 від 24.02.2023, який за змістом відповідає вимогам статті 256 КУпАП, містить всі обставини, які складають об`єктивну сторону складу правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с.2);
-актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатами тестування за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, та, результат тесту – 1,27 %0 (а.с. 4, 5);
-оптичним диском з відеозаписом з нагрудної камери (а.с. 8).
На відеофайлі EEUK7634 з відеореєстратора службового автомобіля, який розпочинається о 23 год. 01 хв. 24.02.2023 зафіксовано через деякий час після початку відео рух автомобіля з державним номерним знаком НОМЕР_2 назустріч автомобілю поліції, який одразу зупиняється на узбіччі, з салону якого з переднього правого та заднього правого пасажирського сидіння одразу виходять хлопець і дівчина, водій залишається на водійському сидінні, до якого одразу підходить працівник поліції, на вимогу якого водій надає для перевірки спочатку певний документ, потім шукає далі. На відеофайлі UUXT5687 також зафіксовано, що двоє пасажирів з автомобіля очікують біля поліцейського як водій шукає у салоні документи, наявність четвертої особи в автомобілі на задньому сидінні на указаних відеофайлах не зафіксовано.
З відеофайлу 0000527_0000Х020230224230257_0267 судом установлено, що поряд з автомобілем перебувають указані вище хлопець і дівчина, що вийшли після зупинки з пасажирських сидінь, поліцейський та ОСОБА_2 . Поліцейський Слабоспицький повідомляє, що з салону автомобіля відчувається запах перегару, просить по телефону інший екіпаж під`їхати. Після цього присутні очікують, а ОСОБА_2 питає у поліцейського чи можна обійтись без продуття Драгеру, на що поліцейський пропонує проїхати у лікарню, якщо не бажає проходити огляд на місці. В ході розмови поліцейський постійно звертається до ОСОБА_2 як до водія, що останній не заперечує, не заявляє, що керував автомобілем не він, у салоні на задньому пасажирському сидінні перебуває ще один хлопець, який не вступає у розмову і не виходить з салону. Після приїзду іншого екіпажу поліцейських, які надали прилад Драгер, ОСОБА_17 пройшов огляд, результат 1,27 проміле. На питання чи згоден з результатом ОСОБА_2 вказав, що підписувати не буде і не знає. Потім поліцейський пропонує неодноразово пройти огляд у лікарні, де можна здати біосередовище, продути аналогічний прилад, якщо ОСОБА_2 не згоден з приладом поліцейських, на що ОСОБА_2 не висловив такого бажання. Після чого поліцейський вказав, що ОСОБА_2 подальший рух на автомобілі заборонений, йому були зачитані права особи, які притягається до адміністративної відповідальності. У подальшому бланк протоколу поліцейський Слабоспицький надав для заповнення поліцейській Мироненко О.О.
Судом за клопотанням сторони захисту були допитані як свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_14 , які стверджували, що разом із ОСОБА_2 їхали після 22 год у належному йому автомобілі, яким керував ОСОБА_7 , а ОСОБА_18 сидів на задньому пасажирському сидінні. Вони зупинились за декілька хвилин до приїзду автомобіля поліції, оскільки ОСОБА_16 повідомила, що не може знайти свій телефон. Вони шукали телефон у салоні декілька хвилин. ОСОБА_16 вказувала, що виходила після зупинки автомобіля з салону, і що тільки через декілька хвилин приїхали працівники поліції. Свідок ОСОБА_14 зазначив, що перебуваючи на водійському сидінні надав поліцейському посвідчення у Дії, але він вказав, що це не дає право керувати, потім почав просити надати документи на автомобіль та страховку, які вже потім надавав ОСОБА_2 як володілець автомобіля. ОСОБА_14 вказав, що після того як поліцейський повідомив, що на нього буде накладено штраф за керування без прав, він звернувся до ОСОБА_2 , щоб він щось вирішував, на що останній сказав сісти в автомобіль і сам потім вів бесіду з поліцейським.
Указані показання не узгоджуються з дослідженим відеозаписом у частині обставин, пов`язаних із зупиненням автомобіля, який за даними відеозапису не стояв на узбіччі у момент наближення автомобіля поліції, а рухався і зупинився в момент коли наблизились поліцейські.
Твердження свідків та ОСОБА_2 по суті зводяться до того, шо поліцейський ОСОБА_19 , який одразу підійшов до водія автомобіля, але потім пропонував проходження огляду на стан сп`яніння іншій особі – пасажиру, що судом оцінюється критично, ураховуючи сукупність досліджених відеофайлів.
Ураховуючи викладене, суд вважає, що показання свідків в частині їх тверджень про керування автомобілем ОСОБА_14 , а не ОСОБА_2 , спростовується доданими до протоколу відеозаписами з відеореєстраторів.
Час огляду за допомогою приладу Драгер у роздрукцівці вказаний о 23 год. 14 хв., на відеозаписі огляд відбувається о 23 год. 11 хв., що є незначним відхиленням, і що відбувається після часу керування автомобілем відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 117845 від 24.02.2023. Доводи захисника Пирогової О.Т. про те, що час у направленні на огляд до лікарні (а.с.3) указаний 23 год 05 хв., що не узгоджується з відеозаписами, на яких у цей час відбуваються інші події, суд не бере до уваги, оскільки саме по собі це направлення могло і не складатись, оскільки ОСОБА_2 за даними відеозапису на неодноразові пропозиції поліцейських після проходження огляду на місці зупинки пройти огляд у лікарні такого бажання не виявив.
Складення протоколу поліцейським ОСОБА_20 , а не Слабоспицьким не є порушенням вимог КУпАП, указана поліцейська є уповноваженою особою відповідно до вимог статті 256 КУпАП на складення протоколів про адміністративне правопорушення, яке може бути виявлено і іншим членом екіпажу працівників поліції, які перебувають на чергуванні.
Інші доводи захисника Пирогової О.Т. не спростовують порушення ОСОБА_2 вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, який маючи посвідчення водія повинен знати їх та неухильно дотримуватись, і який за даними відеозапису факт керування автомобілем при поліцейському не заперечив і погодився на пропозицію поліцейського на огляд на стан алкогольного сп`яніння, який зобов`язаний проходити лише водій транспортного засобу, а не пасажир.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.
Відповідно до довідки поліцейського СРПП Відділення поліції №1 (м.Тростянець) ГУ НП в Сумській області Олени Мироненко – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до облікових даних Національної автоматизованої інформаційної системи «НАІС», інформаційної-аналітичної системи «АРМОР» Національної поліції України отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 26.09.2019 (а.с.6).
Вирішуючи питання про застосування стягнення, відповідно до статті 33 КУпАП враховую характер вчиненого правопорушення, яке є небезпечним правопорушенням, оскільки санкцією частини 1 статті 130 КУпАП передбачено безальтернативні стягнення, а тому на ОСОБА_2 необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у визначеному у санкції указаної статті розмір із позбавленням прав керування транспортними засобами на 1 рік.
У зв`язку з накладенням адміністративного стягнення відповідно до статті 40-1 КУпАП вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у сумі 536 грн. 80 коп. у дохід держави.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 34, 40-1, 283, 284 КУпАП України, суддя
П О С Т А Н О В И В :
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у сумі 536 (п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп. у дохід держави.
Згідно з частиною 2 статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного судом.
Постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення постанови. У разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Тростянецький районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя М. В. Щербаченко