ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 111517616

Озвучення тимчасово недоступне

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

"14" червня 2023 р. Справа № 914/563/23

Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:

Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,

Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшин компані» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа», б/н та б/д

про забезпечення позову

у справі №914/563/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн», м. Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+», м. Луцьк

про стягнення заборгованості в сумі 27 629 889,70 грн.

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Львівської області від 03 квітня 2023 року у справі №914/563/23 позов задоволено у повному обсязі: присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» 27 629 889,70 грн. заборгованості та 414 448,35 грн. судового збору. Вказана заборгованість виникла за договором поставки №28/02-3 від 28 лютого 2020 року.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, особи, які не брали участі у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшин компані» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» звернулися до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 03 квітня 2023 року у справі №914/563/23 та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 червня 2023 року апеляційну скаргу розподілено для розгляду колегії суддів у складі: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), Бойко С.М. та Бонк Т.Б.).

Поряд з цим, особи, які не брали участі у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшин компані» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» звернулися до Західного апеляційного господарського суду з заявою про забезпечення позову у справі №914/563/23, шляхом:

- накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» в межах суми позову 11 671 058,60 грн. та судового збору у розмірі 175 065,90 грн.;

- накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» в межах суми позову 11 671 058,60 грн. та судового збору у розмірі 175 065,90 грн., що знаходяться на всіх рахунках ТОВ «Авіон+» у банківських та/або фінансових установах, які будуть виявлені виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Заява мотивована неможливістю задоволення кредиторських вимог заявників щодо боржника – ТзОВ «Авіон+», а також виконання рішення Господарського суду Львівської області від 09 травня 2023 року у справі №914/3173/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшин Компані» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» про стягнення 7 038 223,02 грн. заборгованості за договором поставки №0318 від 18 березня 2020 року, який було забезпечено ухвалою Господарського суду Львівської області від 16 січня 2023 року, шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Авіон+» в межах ціни позову в розмірі 11 671 058,60 грн. та судового збору в розмірі 175 065,90 грн. Заявники вважають, що заборгованість, стягнення якої було предметом розгляду у цій справі (№914/563/23) є штучною, а договір, за яким виник борг – фіктивним; відтак, зазначають, що позов подано з метою переведення грошових коштів боржника (ТзОВ «Авіон+») на пов`язаних з ним осіб, в тому числі позивача у цій справі – Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн».

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13 червня 2023 року заяву розподілено для розгляду колегії суддів у складі: Якімець Г.Г. (головуючий суддя), Бойко С.М. та Бонк Т.Б.).

Відповідно до ч.1 ст.138 ГПК України заява про забезпечення позову подається:

1) до подання позовної заяви – за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо;

2) одночасно з пред`явленням позову – до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом;

3) після відкриття провадження у справі – до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Згідно з ч.1 ст.140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Західний апеляційний господарський суд, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшин компані» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» про забезпечення позову у справі №914/563/23, вирішив відмовити у задоволенні такої заяви, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (ч.2 ст.136 ГПК України).

Заходи забезпечення позову передбачено у ст.137 ГПК України. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Частиною 11 ст.137 ГПК України визначено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Апеляційним судом встановлено, що із заявою про забезпечення позову у цій справі звернулися особи, які не брали участі у справі – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшин компані» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа». Також вказані особи звернулися до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Львівської області від 03 квітня 2023 року у цій справі.

Статтею 41 ГПК України визначено склад учасників справи. Так, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч.1).

Відповідно до ч.ч.1,3,4 ст.45 ГПК України сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Разом з тим, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Ейрі проти Ірландії», від 09.10.1979, п.24, Series A №32, та «Гарсія Манібардо проти Іспанії», заява N 38695/97, п. 43, ECHR 2000-II), які з огляду на положення статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі «Мушта проти України» зазначено: «право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями».

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Тобто реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення, ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, в даному випадку – норм Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.17 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках – на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

З наведених норм вбачається, що перш ніж переглядати справу в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд повинен встановити чи місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, вирішив питання про права, інтереси та (або) обов`язки особи, яка подала апеляційну скаргу на таке рішення та з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтею 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов`язки скаржника і які конкретно. Якщо буде встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини першої статті 264 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, у зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

З наведеного слідує, що питання наявності у скаржників правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням, апеляційний господарський суд вирішує після відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи наведене, з огляду на те, що заявники – Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшин компані» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» не є учасниками у справі №914/563/23, відтак, останні не мають права на подання заяви про забезпечення позову у цій справі, в розумінні ч.1 ст.136 ГПК України, відповідно до якої господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви осіб, які не брали участі у справі №914/563/23 – Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшин компані» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» про забезпечення позову у цій справі.

Поряд з тим, колегія суддів звертає увагу, що забезпечення позову – це по суті обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача. Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів саме позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні, у випадку задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів заяви, заявники просять апеляційний суд забезпечити позов у справі №914/563/23, зокрема шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» (яке є позивачем у справі), що суперечить суті забезпечення позову. Поряд з тим, заявники просять вжити заходи забезпечення позову в межах суми позову 11 671 058,60 грн. та судового збору у розмірі 175 065,90 грн., присуджених до стягнення з ТзОВ «Авіон+» у іншій справі №914/3173/22, тобто фактично просять забезпечити позов у справі №914/3173/22.

Разом з тим, враховуючи, що заявники не є учасниками у цій справі №914/563/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Дістрібьюшн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон+» про стягнення заборгованості в сумі 27 629 889,70 грн., з огляду на положення ч.1 ст.136 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшин компані» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» про забезпечення позову у цій справі.

Керуючись ст.ст.136-140, 234 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,

У Х В А Л И В :

1.Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Дистриб`юшин компані» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спірітс Європа» про забезпечення позову у справі №914/563/23.

2.Копії ухвали суду надіслати заявникам та сторонам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку, у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.

Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.

Суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т.Б.