ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 111381944

Озвучення тимчасово недоступне

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

31 травня 2023 року

м. Дніпро

справа № 160/16280/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року в адміністративній справі №160/16280/22 (головуючий суддя першої інстанції Юрков Е.О.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 17.10.2022 року через підсистему «Електронний суд» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування грудня 2015 року та січня 2016 року як місяців, за якими починається обчислення індексу споживчих цін (базових місяців) для розрахунку індексації його грошового забезпечення в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно;

- зобов`язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 85927,84 гривень з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів;

- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації його грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.08.2018 року включно у фіксованому розмірі 4463,15 гривен в місяць відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- стягнути з ВЧ НОМЕР_1 на його користь індексацію грошового забезпечення у фіксованому розмірі 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 року по 03.08.2018 року включно у загальній сумі 22747,67 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених в позові.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушення норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено без врахування висновків Верховного Суду.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, встановила таке.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проходив військову службу, зокрема: у період з 25.11.2015 року по 26.07.2017 року в складі Військової частини НОМЕР_1 (колишня назва військова частина польова пошта НОМЕР_3 ), у період з 26.07.2017 року по 03.08.2018 року в складі Військової частини НОМЕР_4 .

Наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 03.08.2018 року №180 ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_4 .

Як вважає позивач, у період проходження військової служби нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 01.12.2015 року по 03.08.2018 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення.

Позивач направляв до Військової частини НОМЕР_1 заяву від 18.01.2022 року про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 03.08.2018 року, проте відповіді на заяву відповідачем надано не було (а.с. 14).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 03.08.2018 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що спірним у цій справі є правильність визначення відповідачем базового місяця для здійснення нарахування позивачу індексації грошового забезпечення. Оскільки з моменту набрання чинності пунктом 5 Порядку №1078 в редакції Постанови №1013 посадові оклади військовослужбовців підвищилися з 01.03.2018 року, коли набрала чинності постанова КМУ «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, березень місяць 2018 року є місяцем підвищення доходу, а тому враховується як базовий, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача з встановленням базового місяця січень 2008 року в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року включно є необґрунтованими.

Щодо вимог про стягнення індексації грошового забезпечення у фіксованому розмірі в сумі 4463,15 гривень в місяць за період з 01.03.2018 року по 03.08.2018року включно, суд першої інстанції зазначив, що доводи позивача про наявність у нього права на щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 03.08.2018 року в розмірі 4463,15 грн. є безпідставними, оскільки грошовий дохід позивача не збільшився.

Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі по тексту - Закон №2011) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частини 3 статті 9 Закону №2011 грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Отже, нормами чинного законодавства прямо передбачено проведення індексації саме грошового забезпечення.

Статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі по тексту - Закон №1282) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі по тексту - Порядок №1078).

Пунктом 1 Порядку №1078 визначено правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1078 сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Як вбачається з військового квитка ОСОБА_1 , позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 25.11.2015 року 26.07.2017 року (а.с. 22-23).

Як зазначено відповідачем у відзиві на апеляційну скаргу, наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.07.2017 року №25 сержант військової служби за контрактом ОСОБА_1 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (польова пошта НОМЕР_3 ) у зв`язку з переведенням до військової частини НОМЕР_4 (а.с. 62).

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи та сторонами не заперечуються.

Проте, як зазначалося вище, позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 у період з 25.11.2015 року по 26.07.2017 року, а тому саме за цей період належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення позивача.

Колегія суддів звертає увагу, що заява позивача до військової частини НОМЕР_1 від 18.01.2022 року містить прохання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без посилання на будь-який базовий місяць.

В той же час, відповідач ще не ухвалював рішення щодо нарахування індексації з визначенням базових місяців за вказаний період, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть порушені.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, вказані позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що вимога про стягнення конкретної суми індексації не підлягає задоволенню, оскільки розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу і який виплачував грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення у визначеному законом розмірі.

З огляду на наведені вище обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для нарахування та виплати відповідачем індексації позивачу за періоди з 01.12.2015 року по 25.07.2017 року.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначав, що у період з січня 2016 року до березня 2018, в якому відбулося підвищення посадових окладів відповідно до постанови КМУ №704, індексація грошового забезпечення мала проводитися відповідно до індексу споживчих цін для проведення індексації, обчисленого наростаючим підсумком, починаючи з січня 2016 року, у межах фінансових ресурсів, передбачених на такі цілі.

Апеляційний суд зазначає, що такі доводи суперечать позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 26.01.2022 року у справі №400/1118/21.

Щодо вимог позивача про стягнення індексації грошового забезпечення у період 26.07.2017 року по 03.08.2018 року апеляційний суд зазначає, що такі вимоги заявлені до неналежного відповідача, оскільки у вказаний період позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_4 , яка до участі у справі не залучалась та до якої позовні вимоги не заявлялись, а тому в задоволенні таких вимог слід відмовити.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про можливість касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини 1 статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Дяченка Олексія Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року в адміністративній справі №160/16280/22 задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 січня 2023 року в адміністративній справі №160/16280/22 скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не виплати ОСОБА_1 в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 25.07.2017 року включно.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 25.07.2017 року включно та виплатити нараховану суму індексації з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя І.В. Юрко

суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак