ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 607/10326/22
Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.
Провадження № 22-ц/817/339/23
Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 травня 2023 р.
м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
Головуючого - Гірський Б.О.
Суддів - Костів О. З., Шевчук Г. М.,
за участю секретаря - Іванюта О.М.
позивача ОСОБА_1 , представників учасників справи
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/10326/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на протокольну ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року, постановлену суддею Дзюбичем В.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання недійсним заповіту, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суд з вказаним позовом.
26 січня 2023 року в судовому засіданні ОСОБА_2 подав клопотання про вступ у справу, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Протокольною ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року відмовлено у задоволені клопотання ОСОБА_2 про залучення його, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору до участі у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить вказану ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, для забезпечення його участі у справі, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, посилаючись на необґрунтованість судового рішення, порушення судом норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що подана до суду заява про вступ у справу містить усі необхідні відомості, що передбачені ч. 1 ст. 183 ЦПК України, та згідно ч. 2 ст. 183 ЦПК України підписана представником заявника, повноваження якого підтверджено належним чином. Відтак, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення такої заяви, передбачені ч. 4 ст. 183 ЦПК України.
Вказує, що протокольна форма ухвали не впливає на можливість її оскарження в апеляційному порядку, якщо вона входить до переліку, передбаченого ст.353 ЦПК України.
Вважає, що оскаржувана ухвала суду порушує право апелянта на судовий захист його прав та законних інтересів, оскільки 05.02.2021 року між ОСОБА_4 та ним було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно вказаного попереднього договору (п.п. 5-6), до його підписання він сплатив, а ОСОБА_4 отримав кошти в рахунок забезпечення виконання зобов`язання за даним договором у сумі 224 000 грн. - за житловий будинок та 56 000 грн. за земельну ділянку.
Умови попереднього договору від 05.02.2021 року не виконано.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.
Зазначає, що за результатом вирішення справи по суті, буде змінено коло спадкоємців ОСОБА_4 , до яких він буде мати право заявити позов про стягнення боргу ОСОБА_4 за попереднім договором.
Зважаючи на вказані обставини у нього існує юридичний інтерес у даній справі.
У відповідності до правової позиції ВП ВС, викладеної у постанові від 25.06.2019 р. у справі №910/17792/17, підставою для вступу (залучення) в судовий процес третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору — ймовірність виникнення у майбутньому в неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначає, що із заяви ОСОБА_2 про вступ у справу як третьої особи вбачається, що він вважає покійного ОСОБА_4 своїм боржником, а себе, відповідно його кредитором. У зв`язку з цим позивач ОСОБА_2 звернувся 24.05.2022 року до Тернопільської районної державної нотаріальної контори із претензією про задоволення вимог кредитора за рахунок спадкового майна боржника.
Крім того, ОСОБА_2 звернувся з позовом до Тернопільського міськрайонного суду про стягнення боргу спадкодавця зі спадкоємців ОСОБА_4 .
Таким чином, не йдеться про ймовірне виникнення у апелянта права на позов до сторін в залежності від вирішення даного судового спору, оскільки рішення у цій справі жодним чином не впливає на обсяг його прав та обов`язків як кредитора спадкодавця.
Вказує, що суд розглянув заяву ОСОБА_2 по суті, заслухавши думки учасників цивільного процесу, проаналізував мотиви поданої заяви та відмовив у її задоволенні, тому посилання апелянта на те, що суд першої інстанції обмежив його право на судовий захист є необґрунтованим.
У судовому засіданні представник ОСОБА_2 - ОСОБА_5 підтримав апеляційну скаргу в її межах, посилаючись на доводи, викладені в ній.
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 проти доводів апеляційної скарги заперечила, вважає протокольну ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників цивільного процесу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, відзиву на апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції вважає, що слід закрити апеляційне провадження, виходячи з наступних підстав.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним. Разом із тим судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є заявник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах, або рішення впливає на права та обов`язки такої особи.
Судом встановлено, що в серпні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа Тернопільська районна державна нотаріальна контора про визнання заповіту недійсним.
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 серпня 2022 року провадження у справі відкрито та призначено підготовче судове засідання.
ОСОБА_2 , як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до суду із клопотанням про залучення його до участі в справі як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
В обґрунтування клопотання посилався на те, що 05.02.2021 року між ОСОБА_4 та ним було укладено попередній договір купівлі-продажу нерухомого майна.
Згідно вказаного попереднього договору, до його підписання він сплатив, а ОСОБА_4 отримав кошти в рахунок забезпечення виконання зобов`язання за даним договором у сумі 224 000 грн. - за житловий будинок та 56 000 грн. - за земельну ділянку.
Однак умови попереднього договору ОСОБА_4 не виконано, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 він помер.
На даний час в суді порушено спір щодо спадкового майна між його спадкоємцями.
Тому вважає, що в ході розгляду даної справи можуть бути порушені його права.
З матеріалів справи, зокрема зі звукозапису судового засідання Тернопільського міськрайонного суду від 26.01.2023 року, вбачається, що суддя Тернопільського міськрайонного суду Дзюбич В.Л. протокольною ухвалою відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення його, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору до участі у справі.
Вказана ухвала не входить до переліку ухвал, на які можуть бути подані скарги окремо від рішення суду, виходячи із змісту ст. 353 ЦПК України.
ОСОБА_2 , подаючи апеляційну скаргу на вказану ухвалу зазначив про оскарження ухвали про повернення заяви, що слугувало підставою для відкриття апеляційним судом апеляційного провадження у справі, відповідно до вимог п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України.
Після одержання апеляційним судом матеріалів справи та під час підготовки її до розгляду, було встановлено, з прослуханого звукозапису судового засідання Тернопільського міськрайонного суду, що судом першої інстанції було ухвалено протокольну ухвалу про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про залучення його, як третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору до участі у справі.
Виходячи з вищенаведеного, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перевірки доводів апеляційної скарги про те, чи вирішуються (зачіпаються) безпосередньо при розгляді даного спору у суді першої інстанції питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_2 , оскільки апеляційне провадження у справі відкрите помилково, а заперечення на дану ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Враховуючи наведене, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на протокольну ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року підлягає закриттю, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 362 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 362, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на протокольну ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 січня 2023 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 з участю третьої особи Тернопільської районної державної нотаріальної контори про визнання недійсним заповіту — закрити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її постановлення.
Повний текст ухвали складено 19 травня 2023 року.
Головуючий: Гірський Б.О.
Судді: Костів О.З.
Шевчук Г.М.