ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 111042882

Озвучення тимчасово недоступне

**Україна**

** Донецький окружний адміністративний суд **

**Р І Ш Е Н Н Я**

**І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И**

** **

**22 травня 2023 року Справа№200/756/23 **

 

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов\`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА\_1 до Військової частини НОМЕР\_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов\`язання вчинити певні дії, -

 

  В С Т А Н О В И В:

 

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА\_1 до Військової частини НОМЕР\_1 , в якому позивач просить суд:

\- визнати протиправною бездіяльність (дії) Військової частини НОМЕР\_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА\_1 збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім\`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн, у зв\`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 10 жовтня 2022 по 08 січня 2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

\- зобов\`язати Військову частину НОМЕР\_1 нарахувати та виплатити ОСОБА\_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім\`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. у зв\`язку з безпосередньою участю та у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів з 10 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що він - старший сержант ОСОБА\_1 проходить військову службу в 11 прикордонному загоні (Військовій частині НОМЕР\_1 ) Державної прикордонної служби України.

Відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року № 165 гриф., старшого сержанта ОСОБА\_1 було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ\_1 (Військова частина НОМЕР\_3 ), де позивач перебував з жовтня 2022 року по січень 2023 року.

Під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ\_1 (Військова частина НОМЕР\_3 ), позивач виконував бойові завдання на кордоні з білоруссю на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ\_1 .

Вважає, що набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100 000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім\`ям під час дії воєнного стану" у зв\`язку з безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів , так як фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) перебуваючи у службовому відрядженні.

Відповідач ігноруючи вимоги вказаної постанови, починаючи з 10 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року, здійснював виплату винагороди позивачу в розмірі 30 000 грн.

Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною. Просить суд задовольнити його позов у повному обсязі.

Відповідачем надано відзив, в обґрунтування якого зазначає, що у жовтні 2022 року позивача було направлено до ІНФОРМАЦІЯ\_1 у оперативне підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ\_1 . Позивач у спірний період з 10 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року перебував у службовому відрядженні і виконував обов\`язки на ділянці ІНФОРМАЦІЯ\_1 (Військової частини НОМЕР\_3 ) ІНФОРМАЦІЯ\_1.

Пунктом 2-1 постанови КМУ №168 визначено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів, при цьому ця норма застосовується до правовідносин які виникли з 24 лютого 2022 року.

На виконання пункту 2-1 постанови КМУ №168 Адміністрацією Державної прикордонної служби видано наказ від 30 липня 2022 року №392-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168». Наказом №392-АГ визначено як порядок так і умови виплати додаткової винагороди (у тому числі які документи оформляються для здійснення нарахування і виплати, зокрема у п.4, п.5 наказу визначено перелік документів якими як підтверджується безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях чи заходах з національної безпеки і оборони ... так і нараховуються кошти за відповідний період).

Обов\`язок оформлення документів визначених п.4, п.5, п.11 наказу №392-АГ які є підставою для нарахування і виплати коштів покладено на начальників органів Держприкордонслужби (командирів військових частин), який веде (вів) бойові дії та, до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі, що підтверджується довідкою, за формою, наведеною у додатку 1, додатку 2 до наказу №392-АГ.

Згідно п.11 наказу №392-АГ інформація (довідка) на військовослужбовців відряджених дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подається начальниками органів (командиром прикордонного загону до якого відряджено позивача) до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи (командиру 11 прикордонного загону), в яких ці військовослужбовці проходять службу (перебувають на грошовому забезпеченні), за формою, наведеною у додатку 2 (у виді довідки визначеної форми) до цього наказу

Командир військової частини (на грошовому забезпеченні якого перебуває військовослужбовець) нараховує кошти і видає наказ про виплату підвищеної додаткової винагороди відрядженому військовослужбовцю за дні безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи заходах за відповідний період - на підставі і у порядку визначеному наказом №392-АГ, тобто за підтверджуючими документами (довідкою), які надаються командиром до якого направлений військовослужбовець.

Відповідач вказує, що підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відряджені не нараховувалась та не виплачувалась 11 прикордонним загоном (Військової частини НОМЕР\_1 ), оскільки начальником прикордонного загону до якого був відряджений позивач не надано підтверджуючих документів щодо безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 наказу №392-АГ, зокрема за формою, наведеною у додатку 1, додатку 2 до наказу №392-АГ (не надано довідки згідно яких нараховуються виплати).

Згідно листа начальника ІНФОРМАЦІЯ\_1 від 04 грудня 2022 року №22/4928-22 вих. «Про надання інформації», який надісланий на адресу Військової частини НОМЕР\_1 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 не вбачає підстав надання довідок для виплати підвищеної (до 100 000 грн) додаткової винагороди підрозділам (військовослужбовцям) Військової частини НОМЕР\_1 , за час їх перебування у відрядженні на ділянці ІНФОРМАЦІЯ\_1, зокрема: «Підрозділи (військовослужбовці) які знаходяться у межах Чернігівської і Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення...»

Відповідач вказує, що надана позивачем до позову довідка №3934 від 08 січня 2023 року, надана у відповідності до форми, встановленої у додатку 1 до наказу 392-АГ, згідно пункту 5 така довідка за своєю формою надається індивідуально військовослужбовцю, який відряджений до органів військового управління. Проте позивач не був відряджений до органу військового управління. Крім цього, вказана довідка надана з порушенням вимог її оформлення і не відповідає вимогам наказу 392-АГ, що полягає у наступному: у довідці відсутнє посилання на документи, які підтверджують як безпосередню участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, так і кількість днів такої участі. У графі «Підстава» зазначено лише бойовий наказ Адміністрації державної прикордонної служби України №165 (гриф) від 16 вересня 2022 року на підставі якого позивача у складі підрозділу було направлено до ІНФОРМАЦІЯ\_1 у відрядження для виконання бойових завдань. Відповідач зазначає, що факт відрядження не є тотожним факту прийняті участі у бойових діях.

01 грудня 2022 року почав діяти наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2022 року №628-АГ, яким було скасовано наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-АГ. У свою чергу, аналогічні норми, щодо нарахування та виплати додаткової винагороди військовослужбовцям які перебувають у відрядженні (розпорядженні) у інших органах охорони державного кордону, які зазначені у пункту 4, 5, 11 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392- АГ, містяться у пунктах 3, 7, 8 наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2022 року №628-АГ.

Вважає, що Військова частина НОМЕР\_1 діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений нормативно-правовими актами щодо порядку нарахування і виплати підвищеної грошової винагороди до 100 000 грн. Крім того, у разі надання 105 прикордонним загоном документів для нарахування і виплати підвищеної грошової винагороди відрядженим військовослужбовцям до Військової частини НОМЕР\_1 за встановленою формою визначеною наказом №392-АГ, відповідач зобов\`язаний здійснити таку виплату.

Просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою суду від 27 лютого 2023 року позов ОСОБА\_1 до Військової частини НОМЕР\_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов\`язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачу надано термін протягом десяти днів, починаючи з наступного дня після отримання цієї ухвали, впродовж якого позивач має надати позовну заяву із зазначенням офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти позивача.

На виконання вимог ухвали від 27 лютого 2023 року до суду надійшов уточнений позов, яким було усунуто недоліки, вказані у зазначеній ухвалі суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №200/756/23 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

4 квітня 2023 року до суду надійшов відзив на позовну заяву із додатками.

Ухвалою суду від 19 травня 2023 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР\_1 про зупинення провадження у справі №200/756/23 до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №260/3564/22 відмовлено.

Ухвалою суду від 19 травня 2023 року у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР\_1 про залучення до участі у справі №200/756/23 у якості третьої особи ІНФОРМАЦІЯ\_1 (Військова частина НОМЕР\_3 ) відмовлено.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА\_1 , ІНФОРМАЦІЯ\_3 (РНОКПП НОМЕР\_5 ) є громадянином України (паспорт серії НОМЕР\_6 ).

Відповідно до наказу начальника 11 прикордонного загону від 14 травня 2022 року №175-ОС старшого сержанта ОСОБА\_1 зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення (військова частина НОМЕР\_1 ) з 28 квітня 2022 року.

З позовної заяви та відзиву на позовну заяву вбачається, що наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16 вересня 2022 року № 165 гриф., старшого сержанта ОСОБА\_1 було направлено в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ\_1 (Військова частина НОМЕР\_3 ), де позивач перебував з жовтня 2022 року по січень 2023 року. Вказані обставини не оспорюються сторонами і не є спірними.

Згідно копії довідки №3934 від 08 січня 2023 року, яка видана Військовою частиною НОМЕР\_3 за особистим зверненням позивача, старший сержант ОСОБА\_1 , який проходить військову службу в Військовій частині НОМЕР\_1 , приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області: з 10 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року; 01 грудня 2022 року по 04 грудня 2022 року; з 14 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року; з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 року. Підстава: бойовий наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №165 гриф. від 16 вересня 2022 року.

З архівної відомості виплати грошового забезпечення ОСОБА\_1 з січня по грудень 2022 року вбачається, що в період з травня по листопад 2022 року йому нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода у сумі 30 000 грн, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім\`ям під час дії воєнного стану" (далі - постанова КМУ №168), а в грудні 2022 року 50 322,58грн.

З архівної відомості виплати грошового забезпечення позивачу з січня 2023 року по лютий 2023 року вбачається, що в січні-лютому 2023 року йому нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода у сумі 47 419,35 грн та 79 354,84грн, передбачена постановою КМУ №168.

В матеріалах справи міститься лист Військової частини НОМЕР\_3 ( ІНФОРМАЦІЯ\_1 Державної прикордонної служби України) від 29 листопада 2022 року №22/4820-22 вих. за результатом розгляду звернення начальника 11 прикордонного загону, в якому повідомлено, що підрозділи Держприкордонслужби, які знаходяться в межах Чернігівської та Сумської областей, не виконують бойові завдання на лінії зіткнення, у зв\`язку з чим довідки про військовослужбовців Військової частини НОМЕР\_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за вересень та жовтень 2022 року у складі Військової частини НОМЕР\_3 не опрацьовувались. Як зазначено у вказаному листі, копії відповідних рапортів про виплату додаткової винагороди були надіслані до відповідача.

20 січня 2023 року представник позивача звернулась також і до Військової частини НОМЕР\_3 із заявою про нарахування та виплату додаткової винагороди ОСОБА\_1 за його безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської область у період з 10 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року; 01 грудня 2022 року по 04 грудня 2022 року; з 14 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року; з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 року.

Листом від 08 лютого 2023 року вих.№21-913х., Військовою частиною НОМЕР\_1 повідомлено про те, у разі надання ІНФОРМАЦІЯ\_1 11 прикордонному загону підтверджуючих документів у відповідності до вимог наказу №392-ЛГ (наказу №628-АГ) щодо безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, військовослужбовцю буде нарахована та виплачена додаткова винагорода до 100 000 грн за відповідні періоди (дні) такої участі.

Не погодившись із бездіяльністю відповідача щодо не нарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно пункту 1 постанови КМУ № 168 у розмірі до 100 000 грн за період 10 жовтня 2022 року по 08 січня 2023 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, які мають значення для правильного вирішення цього спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов\`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом установлено, що позивач є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України, а тому при вирішенні даної справи доцільно проаналізувати законодавство, яке регулює спірні правовідносини, в частині, що стосується саме військовослужбовців Державної прикордонної служби України.

Згідно зі статтею 16 Закону України від 3 квітня 2003 року № 661-IV "Про Державну прикордонну службу України" умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Частинами 1-4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

28 лютого 2022 року на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім\`ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168).

До постанови КМУ №168 були внесені зміни постановами Кабінету Міністрів України №217 від 07.03.2022, №350 від 22.03.2022, №400 від 01.04.2022, №754 від 01.07.2022, №793 від 07.07.2022, №1066 від 27.09.2022, № 1146 від 08.10.2022.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзац другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року № 1-рп/1999).

Отже, до спірних правовідносин слід застосовувати ту редакцію Постанови №168 під час дії якої мало місце проходження позивачем військової служби.

В період з 16 квітня по 18 липня 2022 року пункт 1 Постанови №168 діяв в редакції відповідно до якої: "\[…\] на період дії воєнного стану військовослужбовцям \[…\] Державної прикордонної служби \[…\], виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)".

В період з 19 липня по 31 грудня 2022 року пункт 1 Постанови №168 діяв в редакції відповідно до якої: "\[…\] на період дії воєнного стану військовослужбовцям \[…\] Державної прикордонної служби, \[…\] виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників)".

В період з 1 січня по 08 січня 2023 року позивачу виплачена додаткова винагорода у сумі 47 419,35 грн., що підтверджується архівною відомістю за січень-лютий 2023 року.

З аналізу пункту 1 Постанови №168 можна дійти висновку, що передбачена ним додаткова винагорода в розмірі до 100 000 грн є одноразовим додатковим видом грошового забезпечення військовослужбовців. Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру.

При цьому, виплата винагороди здійснюється тільки у період дії воєнного стану та залежить від певних умов: безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а її розмір залежить від днів участі у таких діях та заходах.

Пунктом 2-1 Постанови №168 (редакція якого у спірний період не змінювалася) було встановлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 533 (далі - Положення).

Згідно з пунктами 1, 2 Положення Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні. Адміністрація Держприкордонслужби у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пункту 9 Положення Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби відповідно до пункту 2-1 Постанови № 168 був виданий наказ № 392-/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (далі - Наказ № 392-/0/81-22-АГ), який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року.

З 01 грудня 2022 року був уведений в дію та застосовується наказ Адміністрації Держприкордонслужби № 628/0/81-22-АГ від 09 грудня 2022 року "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168" (далі - Наказ № 628/0/81-22-АГ).

Відповідно до частини 4 статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, які визначають механізм виплати на період дії воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ № 168 були затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України 26 січня 2023 року № 36 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за № 196/39252.

Зазначені Порядок та умови введені в дію з 01 лютого 2023 року, а тому не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.

Частиною 6 статті 7 КАС України встановлено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 6 грудня 1991 року № 1932-XII "Про оборону України" особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

24 лютого 2022 року Указами Президента України № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" введений воєнний стан та оголошена мобілізація.

Відповідно до Указу Президента України від 6 лютого 2023 року № 58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджений Законом України від 07 лютого 2023 року № 2915-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Отже, як у спірний період, так і нас час розгляду даної справи на території України діє особливий період.

Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18 березня 2016 року № 188, та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 31 березня 2016 року за № 488/28618 (далі - Інструкція).

Згідно з пунктом 1 розділу І Інструкції ця Інструкція визначає порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України \[…\] за безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях \[…\] чи в антитерористичній операції \[…\], інших заходах в умовах особливого періоду.

Таким чином, положення Інструкції застосовні до спірних правовідносин відповідно до частини 6 статті 7 КАС України.

Порядок виплати збільшеної винагороди за безпосередньо участь у бойових діях регламентований розділом IV Інструкції.

Відповідно до пункту 2 розділу IV Інструкції безпосередня участь у бойових діях визначається у разі: виконання прикордонним підрозділом бойових завдань в умовах безпосереднього взаємного вогневого контакту з противником; ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки на території противника (території між позиціями військ противника та своїх військ).

Пунктом 3 розділу IV Інструкції встановлено, що безпосередня участь у бойових діях визначається на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження) начальника органу Держприкордонслужби; запису в журналі службово-бойових дій (книзі прикордонної служби) прикордонного підрозділу; рапорту (донесення) начальника (командира) прикордонного підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з числа доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях. До рапорту долучаються підписані начальником органу Держприкордонслужби (командиром підрозділу) списки особового складу конкретних підрозділів, які брали безпосередню участь у бойових діях, із зазначенням посади, військового звання, прізвища та ініціалів, строку участі кожного військовослужбовця, який брав безпосередню участь у бойових діях. Кожен аркуш списків завіряється підписом начальника органу Держприкордонслужби (начальника штабу, командира підрозділу безпосереднього підпорядкування) та гербовою печаткою органу Держприкордонслужби; бойового донесення.

Згідно з пунктом 4 розділу IV Інструкції документи про безпосередню участь у бойових діях подаються начальником органу Держприкордонслужби за підпорядкованістю до органу військового управління (штабу АТО, ООШ).

Орган військового управління (штаб АТО, ООШ) розглядає документи, зазначені в пункті 3 цього розділу, та видає розпорядчий документ (наказ) щодо підтвердження безпосередньої участі у бойових діях із зазначенням кожного військовослужбовця та конкретних днів його участі у бойових діях, за які передбачено збільшення розміру винагороди (пункт 5 розділу IV Інструкції).

Відповідно до пункту 6 розділу IV Інструкції на підставі отриманого розпорядчого документа (наказу) органу військового управління (штабу АТО, ООШ) щодо підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях органом Держприкордонслужби за місцем проходження служби військовослужбовця (на час участі в бойових діях) видається наказ про збільшення розміру винагороди за дні участі в бойових діях.

Згідно з пунктом 3 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року № 558, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за № 854/32306, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

З аналізу вищеназваних нормативно-правових актів можна дійти висновку, що на період дії воєнного стану додаткова винагорода військовослужбовцю Держприкордонслужби збільшується до 100 000 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебуває безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.

При цьому виплата вказаної винагороди військовослужбовцю, який перебуває у відрядженні, здійснюється за наказом начальника органу Держприкордонслужби за місцем служби такого військовослужбовця.

За наслідками судового розгляду встановлено, що позивачу окрім додаткової винагороди у сумі 30 000 грн. виплачена винагорода із розрахунку 70000,00 гривень на місяць пропорційно часу безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, який перебував безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів: за грудень 2022 року - 50322,58 гривень, за січень 2023 року - 47419,35 гривень, за лютий 2023 року - 29354,84 гривень, що підтверджується наданими відповідачем архівними відомостями за 2022 рік та січень-лютий 2023 року.

Підрозділи ІНФОРМАЦІЯ\_1 охороняють ділянку державного кордону з російською федерацією та республікою білорусь у межах Чернігівської області (https://dpsu.gov.ua/ua/structure/chastini-centralnogo-pidporyadkuvannya/chernigivskiy-prikordonniy-zagin/).

Відповідно до "Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", який затверджений Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами), Чернігівська область віднесена до територій можливих бойових дій.

Матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, а також кількості днів участі у таких діях та заходах.

Отже, лише сам факт виконання позивачем бойових завдань не є достатньою підставою для нарахування та виплати додаткової грошової винагороди у розмірі 100 000 гривень, яка передбачена пунктом 1 Постанови № 168.

Разом із цим, з матеріалів справи вбачається, що позивач приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Чернігівської області з : з 10 жовтня 2022 року по 31 жовтня 2022 року; з 01 листопада 2022 року по 30 листопада 2022 року; 01 грудня 2022 року по 04 грудня 2022 року; з 14 грудня 2022 року по 31 грудня 2022 року; з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 року., що підтверджується копією довідки військової частини НОМЕР\_7 №3934 від 08.01.2023, яка видана старшому сержанту ОСОБА\_1 , який проходить службу в військовій частині НОМЕР\_1 . Докази направлення оригіналу зазначеної довідки відповідачу в матеріалах даної справи відсутні.

Тому, оскільки відповідач не отримав інформацію про участь позивача у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, суд дійшов висновку, що в діях військової частини НОМЕР\_1 відсутня протиправна бездіяльність.

При цьому суд зауважує, що правомірність бездіяльності начальника ІНФОРМАЦІЯ\_1 (Військова частина НОМЕР\_3 ) щодо нескладання та ненаправлення відповідачу інформації та документів (в тому числі довідок), стосовно позивача не є предметом спору у цій справі, а тому відповідні обставини не досліджуються судом під час розгляду цієї справи.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які відображають принципи адміністративної процедури.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб\`єкта владних повноважень обов\`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб\`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно із статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об\`єктивному дослідженні.

Згідно зі статтею 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з\`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтувалося на їх всебічному, повному та об\`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Решта доводів та аргументів сторін висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов\`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов\`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов\`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29)..

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, суд в задоволенні позову ОСОБА\_1 відмовляє повністю.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

  В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову 200/756/23 ОСОБА\_1 (РНОКПП НОМЕР\_5 , АДРЕСА\_1 ) до Військової частини НОМЕР\_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР\_8 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов\`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 22 травня 2023 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Повідомити сторін, що заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, клопотання, пояснення, додаткові письмові докази, висновки експертів, можуть бути ними подані в електронному вигляді на електронну пошту суду або через особистий кабінет в системі "Електронний суд".

Направлення даного рішення суду здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Інформацію щодо роботи суду можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://adm.dn.court.gov.ua.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

 

**Суддя А.С. Зеленов**