ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 111025371

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 158/1645/23

Провадження № 2-а/0158/42/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2023 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді – Корецької В.В.

за участю секретаря – Процик Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ківерці справу за адміністративним позовом 9 прикордонного загону імені ОСОБА_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі України, -

в с т а н о в и в :

Представник ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до суду із адміністративним позовом до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28.11.2022 року, громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було затримано з поміщенням до ПТПІ з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 року, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28.11.2022 року в частині примусового видворення скасовано. Рішення в частині затримання особи, що назвався громадянином Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з поміщенням до ПТПІ, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, строком до 6 місяців – залишено без змін.

Для забезпечення виконання рішення суду про ідентифікацію та забезпечення примусового видворення позивачем було вжито всіх заходів.

Видворити до країни громадянської належності відповідача з України на даний час виявилося не можливим у зв`язку з відсутністю будь-якого авіасполучення з території України з 24.02.2022 року. На даний час вирішується питання щодо можливості видворення відповідача через треті країни та оформлення візи для нього. Враховуючи наведене, позивач просить продовжити строк затримання з метою забезпечення примусового видворення до шести місяців.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 19.05.2023 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

22.05.2023 року від представника відповідача громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 – адвоката Самолюка В.В. до суду подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що хоче самостійно залишити територію України. Також зазначив, що він є ідентифікованим та у Волинському ПТПІ знаходиться оригінал паспорту відповідача, однак позивач жодних дій щодо сприяння відповідачу у виїзді не вживав.

Представник позивача у судове засідання не зявився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Разом з тим, зазначив, що 10.06.2023 року заплановано примусове видворення іноземця авіа-рейсом «Кишинів (Молдова) – Ісламобад (Пакистан)».

Відповідач та його представник у судове засіданні не з`явилися, відповідно до подано відзиву на позовну заяву просили розгляд справи проводити без їх участі та відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Так, судом встановлено, що рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 28.11.2022 року, громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було затримано з поміщенням до ПТПІ з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2022 року, рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 28.11.2022 року в частині примусового видворення скасовано. Рішення в частині затримання особи, що назвався громадянином Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з поміщенням до ПТПІ, з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України, строком до 6 місяців – залишено без змін.

У судовому засіданні встановлено, що особа відповідача ідентифікована.

Відповідач не звертався із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту на території України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Частина тринадцята статті 289 КАС України встановлює, що умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

З наведених норм слідує, що видворення іноземного громадянина, який не має жодних документів, за межі України обумовлює необхідність встановлення його особи, тобто, чіткої ідентифікації компетентними органами країни походження та наявність офіційної відповіді з дипломатичних/консульських органів відповідної країни для належного виконання рішення суду про видворення іноземця.

При цьому частиною тринадцятою статті 289 КАС України регламентовано дві умови, наявність хоча б однієї з яких надає підстави для прийняття адміністративним судом рішення про продовження затримання такої особи в межах максимально можливого строку (18 місяців).

Разом з тим, у судовому засіданні не встановлено підстав, визначених частиною тринадцятою статті 289 КАС України, за наявності яких неможливо виконати судове рішення про примусове видворення іноземця, особа якого ідентифікована.

Окрім того, відповідно до п.п. 36-39 постанови Верховного Суду від 28.01.2021 року у справі №743/1046/20, черговий раз визначено, що чинним законодавством наведено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість примусового видворення особи, а продовження затримання іноземців та осіб без громадянства в ПТПІ можливе лише за їх наявності.

Таким чином, Верховний Суд у судових рішеннях неодноразово підтвердив послідовну позицію щодо неможливості розширеного тлумачення визначених законом підстав для продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства.

Суд звертає увагу на те, що, у даному випадку, особу відповідача вже було належним чином ідентифіковано, що підтверджується видачою на ім`я відповідача тимчасового паспорту, однак через відсутність авіасполучення з території України рішення про видворення відповідача за межі території України не було виконано.

Разом з тим, посилання позивача на відсутність авіасполучення з території України не є підставою для продовження строку затримання відповідача, оскільки наведене не відноситься до обставин, передбачених статтею 289 КАС України, які є вичерпними.

Також, суд звертає увагу, що відсутність можливості виконати судове рішення про примусове видворення відповідача за межі України з незалежних від сторін причин протягом тривалого часу не може бути підставою для продовження строку затримання відповідача

Крім того, продовження строку затримання відповідача без належних та вичерпних на те підстав не відповідає статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже покладає на відповідача додаткові обов`язки, що мають наслідком обмеження свободи пересування, які відповідно до законодавства, мають забезпечуватись саме з боку держави - відповідним міграційним органом.

Так, пункт 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має на увазі фізичну свободу особи, і мета цього положення полягає в недопущенні свавільного позбавлення такої свободи. Перелік винятків стосовно права на свободу, яке гарантує пункт 1 статті 5, є вичерпним, і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідатиме меті цього положення.

Європейський суд з прав людини у справі «Амюр проти Франції» (рішення від 25.06.1996) та у справі «Дугуз проти Греції» (рішення від 06.03.2001) вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.

З огляду на вказані обставини, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.

Таким чином, враховуючи, що чинним законодавством наведено вичерпний перелік підстав, які передбачають неможливість примусового видворення особи, а продовження строку затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, можливе лише за їх наявності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог про продовження строку затримання громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 .

Керуючись статтями 9, 72-77, 268-272, 289 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні позовних вимог 9 прикордонного загону імені ОСОБА_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до громадянина Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 про продовження строку затримання з метою забезпечення примусового видворення за межі України - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – 9 прикордонний загін імені Січових Стрільців (військова частина НОМЕР_1 ), адреса: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 14321914.

Представник позивача – Рудницький Руслан Миколайович, адреса: м. Житомир, вул. Промислова, 5.

Відповідач – громадянин Ісламської Республіки Пакистан ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце перебування: АДРЕСА_2 .

Представник відповідача - адвокат Самолюк Василь Васильович, адреса: м. Луцьк, вул. Градний Узвіз, 2, Волинської області.

Суддя Ківерцівського районного суду В.В. Корецька