ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Вирок № 111003538

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 307/950/18

Провадження № 1-кп/307/147/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2023 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1

з участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурорів ОСОБА_3 ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_9

представника потерпілих ОСОБА_10

обвинуваченого ОСОБА_11

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальне провадження за № 12018070000000080, про обвинувачення

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із вищою освітою, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, сезонного робітника, раніше не судимого, у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

21 січня 2018 року, близько 23.40 год., обвинувачений ОСОБА_11 , керуючи автомобілем марки «WV Passat B 5», н/з НОМЕР_1 , рухаючись між селом Бедевля та містом Тячів, на сотому кілометрі – 55 метрів, автодороги Мукачево-Рогатин-Львів, у темну пору доби, в порушення вимог п.п. 2.3 "б", 10.1. та 11.3. Правил дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «KIA CERATO», н/з НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля «КІА СЕRАТО» ОСОБА_6 , отримав тяжкі тілесні ушкодження, пасажири цього ж автомобіля ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_12 - тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, а ОСОБА_13 - тяжкі тілесні ушкодження, які потягли за собою його смерть.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_11 вчинив злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України – порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, які спричинили потерпілим середньої тяжкості тілесні ушкодження, тяжкі тілесні ушкодження, а також смерть потерпілого.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_11 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково. Пояснив, що критичного дня, після 22-ї години, він на автомобілі «WV Passat B 5», н/з НОМЕР_1 , їхав із села Бедевля в м. Тячів. На залізничному переїзді зустрів ОСОБА_14 , якому запропонував поїхати з ним. Падав сніг, через що видимість була поганою. Рухався по своїй смузі руху зі швидкістю 30-40 км/год. Перед Тячевом був невеликий поворот. Попереду побачив світло фар, почав гальмувати, але вже було пізно. Потім був удар. Зіткнення відбулося на його смузі руху. Після аварії нічого не пам`ятає. Спиртного не вживав. Намагався відшкодувати шкоду потерпілому ОСОБА_9 однак той категорично відмовився. Потерпілі ОСОБА_15 та ОСОБА_16 дали розписки, що претензій до нього не мають.

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_11 у вчиненні інкримінованого йому злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України доведена повністю.

Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що 21.01.2018 він їхав за кермом свого автомобіля, зі швидкістю 60 км/год з м. Тячів в напрямку села Середнє Водяне. На передньому пасажирському сидінні сидів ОСОБА_13 , а на задньому діти. Під час проїзду невеликого повороту відбулося зіткнення його транспортного засобу з іншим автомобілем. Дорожньо-транспортна пригода сталася до 24-ї години. Після цього запам`ятав, як виламували двері на автомобілі та як його намагалися привести до свідомості обливаючи холодною водою. В момент ДТП він не бачив ні автомобіля, ні світла фар. Погодні умови були нормальні. Трохи падав дощ. Сніг почав падати після дорожньо-транспортної пригоди. Проїзна частина дороги була чистою. Чи був ОСОБА_13 пристебнутий ременем безпеки не пам`ятає. Він не вживав спритні напої. Від нього відібрали показання у лікарні. З протоколом огляду місця події ознайомився та з ним згідний. Після того як його виписали з лікарні він не був на місці ДТП. Його автомобіль пошкоджено. Він отримав тяжкі тілесні ушкодження та переніс дві операції, одна з яких на поперек.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 21.01.2018, біля 23.40 год., вони були в автомобілі п`ятеро, спокійно їхали додому та розмовляли між собою. З ними була дитина. Транспортний засіб рухався по своїй смузі руху. Як сталася дорожньо-транспортна пригода не бачила. В результаті ДТП отримала перелом ноги, струс головного мозку та інші гематоми. Прийшла до свідомості на місці зіткнення автомобілів. В той день падав дощ.

Потерпілий ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що він являється батьком покійного ОСОБА_13 , який загинув під час дорожньо-транспортної пригоди, про яку він дізнався по телефону. Коли приїхав на місце ДТП там був тільки автомобіль потерпілих. Очевидці події розповіли, що водій ОСОБА_17 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Ні обвинуваченого, ні його автомобіля на місці події не було. Обвинувачений та його батьки намагалися відшкодувати шкоду і пропонували примиритися, але він хоче щоб ОСОБА_11 поніс суворе покарання. Цивільний позов підтримує.

Свідок ОСОБА_18 у судовому засіданні показав, що 21.01.2018 вони разом з сім`ями ОСОБА_19 та ОСОБА_20 відпочивали у ресторані «New Continent». Повертаючись додому заїхали на АЗС «WOG». Через деякий час ОСОБА_21 засіб «KIA CERATO» під керуванням ОСОБА_19 виїхав на головну дорогу та їхав попереду них. Виїхавши з АЗС він побачив як « ОСОБА_22 » з`їжджає назад і зрозумів, що їхні друзі потрапили у аварію. Вони почали надавати медичну допомогу ОСОБА_20 та ОСОБА_19 . Потім біля них зупинилися інші автомобілі і вони попросили допомогти та викликати швидку. На місці ДТП він бачив п`яних, кого саме не знає. Скільки людей знаходилися у автомобіля «WV Passat B 5» йому не відомо. В той день був снігопад. Сам момент ДТП він не бачив. Після ДТП автомобіль «WV Passat B 5» знаходився по середині дороги, а «КІА СЕRАТО» - на правому узбіччі. На «WV Passat B 5» був пошкоджений перед, а на «КІА СЕRАТО» - лівий бік. На узбіччі дороги було масло. Права фара «КІА СЕRАТО» відлетіла на 50 метрів від місця події.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні показав, що 21.01.2018 вони відпочивали у ресторані «New Continent» та повертаючись додому, близько 22-ї години, зупинилися на АЗС «WOG» у місті Тячів. Спочатку з АЗС виїхав автомобіль «КІА СЕRАТО», який рухався приблизно за 200 метрів попереду них. Коли вони виїхали на головну дорогу, то помітивши як «КІА СЕRАТО» котиться назад зрозуміли, що відбулася ДТП. Побачили, що ОСОБА_13 був без свідомості почали надавати йому допомогу, а потім відвезли його у реанімацію. На задньому сидінні сиділа дитина. Автомобіль «КІА СЕRАТО» скочувався назад та знаходився на правому узбіччі. WV Passat стояв по середині дороги. Спиртне Гузо не вживав, тільки ОСОБА_24 . Падав сніг. Дорога була мокра. Момент ДТП не бачив.

Cвідок ОСОБА_25 у судовому засіданні показала, що 21.08.2018 вони відпочивали з друзями. Коли поверталися додому, заїхали на АЗС у м. Тячів. Як тільки виїхали з АЗС ОСОБА_26 сказав, що автомобіль «КІА СЕRАТО» потратив у аварію. Саму дорожньо-транспортну пригоду не бачила. Автомобіль «КІА СЕRАТО» знаходився на узбіччі. Місце дорожньо-транспортної пригоди знаходилося на ділянці дороги після повороту при виїзді з м. Тячів. Швидка медична допомога відвезла Мігалі і Гузо у лікарню. ОСОБА_27 також поїхав у лікарню. Вона поїхала до відділку поліції. Гузо спиртне не вживав. Вона бачила як незнайома особа вийшла з іншого автомобіля та побігла у бік м. Тячів.

Свідок ОСОБА_28 у судовому засіданні ствердила, що 21.01.2018 вони сім`ями відпочивали у ресторані «New Continent». Коли поверталися додому вона сиділа на задньому сидінні автомобіля, за кермом якого був ОСОБА_26 . На місті ДТП «КІА СЕRАТО» знаходилася на правому узбіччі. У транспортному засобі ніхто не рухався. ОСОБА_23 виламав двері «КІА СЕRАТО». Тоді почала плакати ОСОБА_29 . Вони надавали першу медичну допомогу всім хто знаходився в автомобілі.

Свідок ОСОБА_30 показав, що 21.01.2018, о 23.30 год., він йшов додому та побачив біля переїзду, в с. Бедевля, ОСОБА_11 , який запропонував поїхати у м. Тячів. Він сидів спереду. Падав сильний сніг, дорога була слизька. ОСОБА_11 їхав зі швидкістю 50-60 км/год по своїй смузі руху. Перед зіткненням він бачив світло фар зустрічного автомобіля. У лікарню його відвіз брат. Запаху алкоголю від ОСОБА_31 він не відчував, той розмовляв адекватно. На його думку зіткнення транспортних засобів відбулося на їхній смузі руху. На зустрічній смузі руху вони точно не були.

Свідок ОСОБА_32 показав, що 21 січня 2018 року йому повідомили, що його брат, ОСОБА_30 , потрапив у ДТП біля міста Тячів. Відразу виїхав на місце події і приблизно за 50 метрів від автомобілів побачив брата, якого відразу відвіз у лікарню. Він не бачив ні потерпілих, ні обвинуваченого. Йому невідомо чи перебував ОСОБА_11 у стані алкогольного сп`яніння. Його брату надали медичну допомогу та госпіталізували. В нього був перелом чотирьох чи п`яти ребер. Бачив, що одна машина знаходилася в кюветі, а інша на середині дороги. Падав сніг.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.01.2018 стверджено, що огляд здійснювався при штучному освітленні, снігопаді, при температурі -2 градуси Цельсія в напрямку від м. Тячів до с. Бедевля. Місце огляду дорожньо-транспортної пригоди знаходиться на автодорозі Мукачево-Львів-Рогатин, стовпчик сотого кілометру. Покриття асфальтобетонне, мокре, сніговий накат, мокрий сніг. Дорожнє покриття для одного напрямку, шириною 8.2 метри. Число смуг для руху в напрямку огляду одна, її ширина 4.1 метри, число смуг для руху назустріч напрямку огляду одна, її ширина 4.1 метрів, ширина узбіччя 2.5 метрів, ширина розділяючої смуги 0.01 метра. На проїжджій частині нанесені лінії повздовжньої розмітки для розділення зустрічних потоків транспорту. До проїжджої частини праворуч та ліворуч примикають узбіччя. Далі за узбіччям праворуч розміщені лісопосадки, а ліворуч – поле. Автомобіль КІА розташований перпендикулярно за межами проїзної частини дороги на відстані 1.2 м, а автомобіль WV Passat розташований на проїзній частині дороги на відстані 2.5 м від переднього лівого колеса та 1.8 заднього до лівого краю. Вид слідів шин – ковзання. Наявність відокремлених від транспортного засобу частин та інших об`єктів: уламки скла та пластмаси, зафіксовані у формі еліпса довжиною 6.5 м, фара автомобіля КІА на відстані 24.5 м. від правого переднього колеса автомобіля КІА в напрямку с. Бедевля. Інші сліди і негативні обставини – сліди мастила на смузі руху в напрямку с. Бедевля (а. с. 43-47 том 2).

Із схеми до цього протоколу вбачається, що автомобіль «KIA CERATO», н/з НОМЕР_2 , знаходиться на правому узбіччі, а його задня частина за межами узбіччя – в кюветі. Автомобіль «WV Passat B 5», н/з НОМЕР_1 , повернутий передом у бік села Бедевля, знаходиться на середині проїзної частини дороги, дещо під кутом, його переднє ліве колесо за 2.5 м. від правого краю по напрямку Тячева, а заднє - 1.8. метра. Між автомобілями, на смузі руху автомобіля «KIA CERATO», н/з НОМЕР_2 , наявні два осередки осипу та уламків транспортних засобів (а. с. 48 том 2).

Протоколом огляду автомобіля «WV Passat B 5», н/з НОМЕР_1 , стверджено, що у нього деформована передня частина, пошкоджене вітрове скло (а. с. 53-56 том 2).

Протоколом огляду автомобіля «KIA CERATO», н/з НОМЕР_2 , стверджено, що у нього деформована передня частина з лівої сторони, крила, капот, ліве колесо, вітрове скло (а. с. 57-60 том 2).

Згідно висновку експерта № 10/34 від 09.02.2018, робоча гальмівна система автомобіля «WV Passat B 5», н/з НОМЕР_1 , знаходиться в працездатному стані, системи рульового управління та освітлення пошкоджені внаслідок ДТП (а. с. 62-71 том 2).

Із висновку експерта № 10/35 від 09.02.2018 убачається, що робоча гальмівна система, система рульового управління та система освітлення автомобіля «KIA CERATO», н/з НОМЕР_2 , пошкоджені внаслідок ДТП (а. с. 73-82 том 2).

Висновком експерта № 10/36 від 12.02.2018 стверджено, що автомобіль «WV Passat B 5», н/з НОМЕР_1 , має механічні пошкодження, пов`язані із зіткненням транспортних засобів, які локалізовані в передній частині, більше зліва і направлені спереду назад відносно повздовжньої осі транспортного засобу. Автомобіль «KIA CERATO», н/з НОМЕР_2 , має механічні пошкодження пов`язані із зіткненням транспортних засобів, які розташовані в передній лівій кутовій та лівій боковій частині і направлені спереду назад та дещо зліва направо відносно повздовжньої осі транспортного засобу. Первинний контакт транспортних засобів відбувся між переднім лівим кутом та передньою частиною лівого борта автомобіля «KIA CERATO», н/з НОМЕР_2 та передньою лівою частиною автомобіля «WV Passat B 5», н/з НОМЕР_1 , при цьому кут між повздовжніми осями цих транспортних засобів міг складати величину близько 153 +_5 градусів (а. с. 84-94 том 2).

Відповідно до висновку експерта № 10/90 від 23.03.2018, показання водія ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_33 відносно розташування місця зіткнення автомобілів на проїзній частині, з технічної точки зору, не спроможні. В даній дорожній обстановці, в діях водія автомобіля «WV Passat B 5», н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_11 вбачається невідповідність вимогам пунктів 10.1 та 11.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної пригоди (а. с. 126-135 том 2).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 98 від 14.03.2018, ОСОБА_6 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримав тілесні ушкодження у вигляді: компресійного перелому першого і п`ятого поперекових тіл хребців, закритої травми живота, множинних розривів брижейки тонкої, сліпої, сигмовидної кишки, відриву великого сальника, розриву паріетальної очеревини задньої стінки черевної порожнини, некрозу ділянки тонкої кишки, заочеревинної гематоми здухвинної ділянки, забою та гематоми грудної клітки, верхніх та нижніх кінцівок. Вказані вище тілесні ушкодження спричиненні в результаті дії тупих твердих та тупогранних предметів, якими могли бути виступаючі деталі легкового автомобіля при ДТП, що мало місце 21.01.2018 року і відносяться до групи тяжких тілесних ушкоджень, які являються небезпечними для життя потерпілого в момент їх спричинення (а. с. 142-145 том 2).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 99 від 14.03.2018, ОСОБА_7 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, закритого перелому латеральної кісточки лівої гомілки та заочеревинної гематоми. Вказані тілесні ушкодження спричиненні в результаті дії тупих твердих та тупогранних предметів, якими могли бути виступаючі деталі легкового автомобіля при ДТП, що мало місце 21.01.2018 року і відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, та-як подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров`я більше 21-го дня (а. с. 95-97 том 2).

Висновком судово-медичної експертизи № 100 від 14.03.2018 стверджено, що ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження у вигляді: ЗЧМТ, струсу головного мозку, садна лівої гомілки, забоїв м`яких тканин голови та грудної клітки. Вказані тілесні ушкодження спричиненні в результаті дії тупих твердих та тупогранних предметів, якими могли бути виступаючі деталі легкового автомобіля при ДТП, що мало місце 21.01.2018 року і відносяться до групи тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров`я, так-як подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров`я більше 6-ти, але менше 21- го дня (а. с. 98-100 том 2).

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 97 від 14.03.2018, ОСОБА_12 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому великогомілкової кістки з незначними зміщенням, а також забоїв м`яких тканин тазу та лівого стегна. Вказані тілесні ушкодження спричиненні в результаті дії тупих твердих та тупогранних предметів, якими могли бути виступаючі деталі легкового автомобіля при ДТП, що мало місце 21.01.2018 року і відносяться до групи тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так-як подібного характеру тілесні ушкодження викликають розлад здоров`я більше 21-го дня (а. с. 101, 102 том 2).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 22 від 07.02.2018 смерть ОСОБА_13 наступила від тупої травми грудної клітки, що супроводжувалася розривом висхідної гілки (дуги) аорти, з послідуючою масивною внутрішньою кровотечею, що призвело до гострого загального малокрів`я організму. Крім того, ОСОБА_13 отримав тілесні ушкодження у вигляді: множинних прямих по своєму характеру переломів 1-2-3-4-5-6 ребер з права та 1-2-3-4-5-6-7 ребер зліва, закритого уламкового перелому лівого стегна в верхній третині, смугастого характеру садна та двох забійно-рваних ран в лобно-тім`яній області зліва. Тупа травма грудної клітки з послідуючим розривом висхідної гілки (дуги) аорти знаходитись в прямому причинному зв`язку зі смертю потерпілого. Всі вказані тілесні ушкодження могли виникнути від дії тупих твердих та тупогранних предметів, салону легкового автомобіля в момент зіткнення транспортних засобі. При судово-токсикологічному дослідженні в крові від трупа ОСОБА_13 виявлено – 1.2%, в сечі – 1.44%, етилового спирту. Дана концентрація алкоголю в крові живої людини, відповідає алкогольному сп`янінню легкого ступеню (а. с. 103-108 том 2).

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що доказами наданими стороною обвинувачення, які повністю узгоджуються між собою і не суперечать один одному, поза всяким розумним сумнівом доведено, що зіткнення транспортних засобів відбулося на смузі руху автомобіля «KIA CERATO», н/з НОМЕР_2 , на яку водій автомобіля «WV Passat B 5», н/з НОМЕР_1 , ОСОБА_11 , виїхав з порушенням ПДР.

Виходячи з вище викладеного суд дає критичну оцінку показанням обвинуваченого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_30 в частині місця зіткнення автомобілів, як надуманим з метою уникнення покарання за вчинений злочин. Ці показання повністю спростовуються протоколом огляду місця події та схемою до нього, протоколами огляду транспортних засобів, висновком експерта № 10/90 та показаннями потерпілих.

Також суд не приймає до уваги твердження сторони захисту про те, що протокол огляду місця події є недопустимим доказом оскільки його підписав слідчий ОСОБА_34 , який на той час не мав відповідних повноважень. Вказаний протокол склала і підписала повноважна особа – слідча СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_35 . Та обставина, що в протоколі є підпис старшого слідчого ОВС ОСОБА_36 , якому в подальшому, у встановленому порядку було доручено проводити досудове розслідування, в жодному разі не робить вказаний протокол недопустимим доказом.

Згідно статті 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Суд зобов`язаний визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, зокрема, такі діяння: 1) здійснення процесуальних дій, які потребують попереднього дозволу суду, без такого дозволу або з порушенням його суттєвих умов; 2) отримання доказів внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; 3) порушення права особи на захист; 4) отримання показань чи пояснень від особи, яка не була повідомлена про своє право відмовитися від давання показань та не відповідати на запитання, або їх отримання з порушенням цього права; 5) порушення права на перехресний допит. Недопустимими є також докази, що були отримані: 1) з показань свідка, який надалі був визнаний підозрюваним чи обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; 2) після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень; 3) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи у зв`язку з недопущенням адвоката до цієї слідчої (розшукової) дії. Факт недопущення до участі в обшуку адвокат зобов`язаний довести в суді під час судового провадження; 4) під час виконання ухвали про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи, якщо така ухвала винесена слідчим суддею без проведення повної технічної фіксації засідання. Докази, передбачені цією статтею, повинні визнаватися судом недопустимими під час будь-якого судового розгляду, крім розгляду, якщо вирішується питання про відповідальність за вчинення зазначеного істотного порушення прав та свобод людини, внаслідок якого такі відомості були отримані.

Із висновку експерта № 185 від 25.01.2018 вбачається, що в результаті проведеної судово-токсикологічної експертизи крові з вени ОСОБА_11 , 1983 р.н., встановити чи перебував він у стані алкогольного сп`яніння на момент скоєння ДТП, яка відбулася 21.01.2018, біля 23.40, не є можливим, так як в крові, яка була відібрана з його вени 22.01.2018, о 03.50 (через чотири години після ДТП) не виявлено: метиловий, етиловий, пропіловий, бутиловий, аміловий спирти та їх ізомери.

Оскільки стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження факту перебування обвинуваченого ОСОБА_11 у стані алкогольного сп`яніння суд приходить до висновку, що цю обставину слід виключити з обвинувачення.

Також суд не вважає обставиною, яка обтяжує покарання той факт, що серед потерпілих була малолітня особа, оскільки злочин передбачений ч. 2 ст. 286 КК України є необережним. Отже, ОСОБА_11 не мав ні прямого, ні непрямого умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілій, яка була малолітньою. Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Обираючи обвинуваченому покарання суд враховує обставини, які його пом`якшують: раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має неповнолітню дитину, характеризується позитивно, двом потерпілим відшкодував шкоду; обставини, які обтяжують покарання відсутні.

Суд також враховує, що в результаті хоч і необережних, але неправомірних дій обвинуваченого, одна людина загинула, одна людина отримала тяжкі тілесні ушкодження, двоє осіб, в тому числі малолітня дитина, отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості і одна особа отримала тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров`я. Тому, на переконання суду, підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_11 покарання з іспитовим строком відсутні.

За правилами ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із залученням експерта, які згідно ст. 124 ч. 2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинуваченого на користь держави, тому суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_11 витрат за проведення експертиз в дохід держави в сумі 2860 гривень.

Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали позов про стягнення з ОСОБА_11 моральної та матеріальної шкоди, а також відшкодування витрат на оплату послуг адвоката.

Згідно статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

До початку судового розгляду ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали заяву про відмову від позову, а також нотаріально посвідчену заяву про відсутність матеріальних претензій до ОСОБА_11 . Суд вважає, що відмову потерпілих від цивільного позову слід прийняти, оскільки вона не суперечить закону.

Потерпілий ОСОБА_9 звернувся в суд з цивільним позовом до ОСОБА_11 про стягнення моральної шкоди в сумі 1000000 гривень моральної шкоди. Посилається на те, що ОСОБА_9 , який загинув під час ДТП є його сином. У зв`язку з його смертю йому та його дружині спричинена непоправна шкода, яка викликала докорінне порушення звичайного ритму їхнього життя. Завдана йому та його дружині моральна шкода полягає у сильних душевних стражданнях, нервових переживаннях, які проявилися на стані його здоров`я. Вони перестали спокійно спати, постійно знаходяться в збудженому стані у зв`язку з нервовими переживаннями, відчувають постійну тривогу.

02 березня 2020 року ОСОБА_9 подав заяву про уточнення позовних вимог. Просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на його користь 320000 гривень матеріальної шкоди, 1000000 гривень моральної шкоди та 10000 гривень за оплату послуг адвоката.

Потерпіла ОСОБА_8 звернулася в суд з позовом до обвинуваченого про стягнення моральної шкоди в сумі 3000000 гривень моральної шкоди, 140000 гривень матеріальної шкоди та 5000 гривень за оплату правових послуг. Посилається на те, що в результаті ДТП вона втратила чоловіка, а її донька батька – ОСОБА_9 . У зв`язку зі смертю чоловіка та батька їй та її доньці спричинені непоправні наслідки. Ці обставини створили обстановку пригніченості і викликали докорінне порушення звичайного ритму життя. Завдана їй та її доньці моральна шкода полягає у сильних душевних стражданнях, нервових переживаннях, які проявилися на стані здоров`я. Вона перестала спокійно спати, постійно знаходиться в збудженому стані у зв`язку з нервовими переживаннями, відчуває постійну тривогу, боїться автомобілів. Внаслідок ДТП порушено її та сім`ї звичний спосіб життя, заподіяно багато незручностей та емоційних переживань.

02 березня 2020 року ОСОБА_8 подала заяву про уточнення позовних вимог. Просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_11 на її користь 40000 гривень матеріальної шкоди, 500000 гривень моральної шкоди та 3000 гривень за оплату послуг адвоката.

Розглянувши цивільні позови ОСОБА_9 та ОСОБА_8 суд приходить до висновку, що вони підлягають до задоволення частково виходячи з наступного.

Згідно з вимогами статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Із статті 4 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 частин 1-4 цього ж Кодексу цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з вимогами статті 13 ч.ч. 1, 2 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Статтею 42 ч. 1 п. 2 цього ж Кодексу визначено, що учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

З приписів ст. 76, ст. 77 ч.ч. 1, 2, ст. 78, 79, 80 ч. 2, ст. 81 ч.ч. 1, 5, 6, ст. 83 ч. 1 ЦПК України вбачається, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ст. 95 ч. 1 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна, у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. із змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Аналізуючи встановлені та досліджені судом обставини справи суд приходить до висновку, що потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 внаслідок ДТП була завдана моральна шкода, яка полягає у тому, що в результаті ДТП ОСОБА_9 втратив сина, а ОСОБА_8 - чоловіка. Завдана потерпілим моральна шкода є непоправна і вона полягає у сильних душевних стражданнях, нервових переживаннях, порушенні звичайного ритму їхнього життя, у постійній тривозі, у виникненні багатьох незручностей та емоційних переживань.

У відповідності до ч. 3 ст. 23 ЦК України, керуючись принципом розумності та справедливості при вирішенні питання про розмір моральної шкоди, суд вважає, що 500000 грв. кожному потерпілому буде адекватною компенсацією за моральну шкоду заподіяну неправомірними діями обвинуваченого.

Цивільні позови ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в частині відшкодування матеріальної шкоди та витрат за послуги адвоката задоволенню не підлягають оскільки ними не подано жодного доказу на обґрунтування своїх позовних вимог.

Тому керуючись стст. 368, 374 КПК України суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_11 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на 4 (чотири) роки і 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк два роки.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_11 рахувати з моменту його затримання після набрання вироком законної сили.

Цивільний позов ОСОБА_9 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 , моральну шкоду у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_3 , моральну шкоду у розмірі 500000 (п`ятсот тисяч) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Прийняти відмову ОСОБА_6 від позову. Провадження в частині цивільного позову ОСОБА_6 до ОСОБА_11 про стягнення 450000 гривень матеріальної шкоди, 500000 гривень моральної шкоди та 5000 гривень за послуги адвоката закрити.

Прийняти відмову ОСОБА_7 від позову. Провадження в частині цивільного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_11 про стягнення 75000 гривень матеріальної шкоди, 100000 гривень моральної шкоди та 5000 гривень за послуги адвоката закрити.

Речові докази: автомобіль марки «Volkswagen Passat В5», н/з НОМЕР_1 – повернути ОСОБА_37 ; транспортний засіб «KIA Cerato», н/з НОМЕР_2 – залишити у ОСОБА_6 .

Стягнути з ОСОБА_11 на користь держави процесуальні витрати у сумі 2860 (дві тисячі вісімсот шістдесят) гривень за проведення експертиз.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_11 повторно не обирався.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий ОСОБА_1