ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Вирок № 110826188

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 536/791/23

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2023 року м. Кременчук

Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засідання, в залі суду в м. Кременчуці матеріали кримінального провадження № 12023170540000118, які надійшли з Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області з обвинувальним актом за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Червона Знам`янка Кременчуцького району Полтавської області, українки, громадянки України, з середньою спеціальною освітою, не заміжньої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимої, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2023 року, ОСОБА_4 прибула на територію домоволодіння ОСОБА_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , в гості.

19 березня 2023 року близько 08 години перебуваючи у приміщенні будинку, ОСОБА_4 побачила на ліжку в кімнаті будинку мобільний телефон марки МОТОROLА після чого у неї виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливий мотив, діючи умисно, в умовах воєнного стану, введеного на території України на підставі Закону України № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнною стану в Україні" від 24.02.2022 року, який продовжено, в тому числі на підставі Закону України № 2915-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 року продовженого з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з корисливих мотивів, впевнившись, що господар відсутній та за її незаконним діями ніхто не спостерігає, сторонніх осіб поруч немає, шляхом вільного доступу перебуваючи всередині будинку, ОСОБА_4 викрала майно, належне ОСОБА_5 , а саме:

- мобільний телефон марки МОТОROLА "Е40" ХТ2159-9, 4/64 Gb, ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартістю 4866 гривень 10 копійок, відповідно до висновку експерта № 1785 від 19.04.2023 року.

Після чого, ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, викраденим майном розпорядилась на власний розсуд, чим спричинила майнову шкоду потерпілому ОСОБА_5 на суму 4866 гривень 10 копійок.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю та суду пояснила, що вчинила його за вищевикладених обставин.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, роз`яснивши зміст ч. 3 ст. 349 КПК України та оскільки проти такого розгляду сторони кримінального провадження не заперечували, суд вважає за недоцільне досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи пояснення обвинуваченої, суд вважає, що її винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні. Так, обвинувачена давала чіткі та послідовні пояснення стосовно обставин вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, вказуючи на спосіб його вчинення. Надані обвинуваченою пояснення повністю узгоджуються зі встановленими судом фактичними обставинами справи.

Зважаючи на встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.

Згідно ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації – покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

При обранні виду та міри покарання суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставини, що обтяжують та пом`якшують його покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 вчинила тяжкий злочин, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, згідно довідки – характеристики з місця проживання громадський порядок не порушувала, скарг не надходило, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася.

Пом`якшуюча покарання обставина обвинуваченої – щире каяття.

Обтяжуючих покарання обставин обвинуваченої судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_4 слід призначити достатнє і необхідне покарання, в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, що передбачає покарання за вчинене у виді позбавлення волі, водночас суд вважає за можливе її виправлення без реального відбування покарання, без ізоляції від суспільства, але в умовах контролю за її поведінкою та виконанням покладених на неї обов`язків органами пробації протягом іспитового строку.

Керуючись ст.ст. 349, 370, 374, 377 КПК України, ст.ст. ч. 4 ст. 185 КК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати винною ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України призначивши покарання у виді позбавлення волі строком 5 років.

На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 рік та покласти на неї обов`язок повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, та періодично з`являтися для реєстрації до цього органу.

На вирок може бути подана апеляція в Полтавський апеляційний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Кременчуцький районний суд Полтавської області.

Судове рішення не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя ОСОБА_1