Ухвала
10 травня 2023 року
місто Київ
справа № 554/7669/21
провадження № 61-5805ск23
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК»
на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2023 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», третя особа - Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», про скасування наказу та поновлення на роботі,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_1 у серпні 2021 року звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК»), у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 08 липня 2021 року № Е.17.U.0.0/4-7035282 про звільнення його, ОСОБА_1 ;
- поновити ОСОБА_1 на роботі в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на посаді директора Полтавського головного регіонального управління АТ КБ «ПРИВАТБАНК»;
- стягнути з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за увесь час вимушеного прогулу.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням від 27 грудня 2022 року Октябрський районний суд м. Полтави задовольнив позов ОСОБА_1 .
Суд визнав незаконним та скасував наказ АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 08 липня 2021 року № Е.17.U.0.0/4-7035282 про звільнення ОСОБА_1 .
Поновив ОСОБА_1 на роботі в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на посаді директора Полтавського головного регіонального управління АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Стягнув з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 1 723 519, 20 грн.
Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на його користь з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць суд допустив до негайного виконання. Здійснив розподіл судових витрат.
Постановою від 16 березня 2023 року Полтавський апеляційний суд залишив без задоволення апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК», рішенняОктябрського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2022 року- без змін.
ІІ. ВИМОГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 24 квітня 2023 року подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2022 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2023 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою від 01 травня 2023 року Верховний Суд залишив без руху касаційну скаргу та надав заявнику строк для усунення її недоліків.
Заявник 03 травня 2023 року подав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги разом із доказами на підтвердження доплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 16 131, 31 грн.
Визначення заявником підстав касаційного оскарження
Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, врегульованих процесуальним законом.
Вивчивши зміст касаційної скарги, Верховний Суд встановив, що касаційна скарга містить визначення підстав касаційного оскарження відповідно до вимог статті 389 ЦПК України.
Заявник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права та неправильно застосували норми процесуального права, як підстави касаційного оскарження цих судових рішень визначив те, що:
- (1) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 577/256/18, від 20 лютого 2019 року у справі № 359/8899/17, від 24 липня 2019 року у справі № 607/2852/17, від 16 січня 2019 року у справі № 804/16509/15, від 27 червня 2022 року у справі № 227/2755/20, щодо застосування
статті 49-2 КЗпП України;
- (2) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 23 грудня 2019 року у справі № 761/7096/16-ц, від 16 березня 2020 року у справі № 554/9520/17, від 13 січня 2021 року у справі № 641/5023/17, від 23 березня 2023 року у справі № 344/13848/21 у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2017 року у справі № 183/3123/15, щодо застосування статті 40 та частини третьої статті 49-2 КЗпП України;
- (3) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2019 року у справі № 336/5828/16, від 27 листопада 2019 року у справі № 459/3444/17, від 08 червня 2022 року у справі № 465/5654/16-ц, згідно з якими за відсутності у матеріалах справи доказів вакантних посад чи інших посад, роботодавець вважається таким, що виконав вимоги статті 49-2 КЗпП України;
- (4) суди першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних рішеннях застосували норми права без урахування висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 755/12623/19, щодо застосування статті 141 ЦПК України та пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»;
- (5) суд першої інстанції порушив правила територіальної юрисдикції;
- (6) суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у матеріалах справи докази.
Отже, серед підстав касаційного оскарження рішень судів першої та апеляційної інстанцій заявником зазначена та підстава, яка згадана у пункті 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у пункті 6 частини першої та пункті 1 частини третьої статті 411 ЦПК України, що свідчить про виконання ним вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо форми та змісту касаційної скарги.
IІІ. ВИРІШЕННЯ ПИТАННЯ ЩОДО ЗУПИНЕННЯ ВИКОНАННЯ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
У касаційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить зупинити виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2023 року.
Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Клопотання про зупинення виконання (дії) судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання (дії) судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної та беззаперечної потреби у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.
Враховуючи те, що заявник не навів обґрунтованих підстав, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання рішень судів першої та апеляційної інстанцій, не підтвердив ризики настання негативних наслідків для нього, не надав докази відкриття виконавчого провадження, клопотання задоволенню не підлягає. У таких висновках визначальними є, зокрема, засади цивільного процесу, визначені у статтях 12 та 13 ЦПК України.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 12 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
ІV. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ЩОДО ВІДКРИТТЯ КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
Оскільки вимоги ухвали Верховного Суду виконані, касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, а наведені підстави касаційного оскарження відповідають положенням статті 389 ЦПК України.
Суд не встановив наявності достатніх й обґрунтованих підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Відкрити касаційне провадження у справі.
Витребувати із Октябрського районного суду м. Полтави справу № 554/7669/21 у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», третя особа - Первинна профспілкова організація співробітників Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК», про скасування наказу та поновлення на роботі.
У задоволенні клопотання Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» про зупинення виконання рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 27 грудня 2022 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 16 березня 2023 року відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк тривалістю в двадцять днів від моменту отримання копії цієї ухвали суду.
Провести попередній розгляд справи колегією у складі трьох суддів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді С. О. Погрібний
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак