ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: [email protected]
УХВАЛА
м. Київ
09.05.2023
Справа № 908/2205/22
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" (м. Запоріжжя)
до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (м. Київ)
про визнання недійсною односторонньої відмови від договору,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін:
Від позивача: Русаков О.О., Русаков С.О.
Від відповідача: Савулій В.О.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору управління активами (майном) від 07.05.2021, укладеного між позивачем та відповідачем.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова відповідача від цього Договору, оформлена оголошенням на сайті 21.09.2022, не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує права позивача.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.11.2022 позовні матеріали передано за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ у Господарському суді міста Києва від 28.11.2022 позовну заяву передано для розгляду судді Ващенко Т.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.12.2022.
20.12.2022 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
20.12.2022 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 17.01.2023.
30.12.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує з підстав його необґрунтованості та безпідставності.
16.01.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив.
Також 16.01.2023 від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів від відповідача.
17.01.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засідання до 07.02.2023.
06.02.2023 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, та повторне клопотання про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів від відповідача.
07.02.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в підготовчому засіданні до 21.02.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та поновлено такий строк, витребувано в порядку ст. 81 ГПК України від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів копії всіх актів прийому-передачі активів в управління, за якими Офіс Генерального прокурора передав майно АРМА відповідно до ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 29.12.2020 по справі № 757/57430/20-к; а також актів, за якими АРМА передало Офісу Генерального прокурора майно, перелічене в ухвалі Печерського районного суду м. Києва від 29.12.2020 по справі № 757/57430/20-к.
20.02.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, яке задоволено протокольною ухвалою суду від 21.02.2023.
Також 20.02.2023 від позивача надійшло клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів від відповідача.
У підготовчому засіданні 21.02.2023 представник відповідача заперечив проти задоволення клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку та витребування доказів.
21.02.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та оголошення перерви в підготовчому засіданні до 14.03.2023.
21.02.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.02.2023 (подані засобами поштового зв`язку 17.02.2023).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2023 поновлено процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувано докази в порядку ст. 81 ГПК України від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
10.03.2023 від відповідача надійшли витребувані судом докази.
14.03.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.03.2023.
30.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
30.03.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 18.04.2023.
18.04.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 09.05.2023.
01.05.2023 до суду від позивача надійшла заява про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач зазначає про необхідність доповнення прохальної частини позовної заяви та викладення її в наступній редакції:
- визнати недійсною з моменту вчинення односторонню відмову Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів від договору управління активами (майном), укладеного 07.05.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп", оформлену: оголошенням https://arma.gov.ua/news/tvpical/ogoloshennya-pro-pripinennya-rozirvannya-dogovoru, опублікованим 21.09.2022; листом від 03.12.2021 № 9215/6.1-33-21/6; повідомленням від 20.01.2022 № 203/6.1-33-22/6.
Вказана заява обґрунтована тим, що відповідачем після закриття підготовчого провадження у справі вчинено дії, спрямовані на неможливість захисту порушеного, на думку позивача, права, шляхом внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права позивача, як управителя майна за договором управління активами (майном), укладеним 07.05.2021 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп", на підставі листа від 03.12.2021 №9215/6.1-33-21/6 та повідомлення від 20.01.2022 №203/6.1-33-22/6.
08.05.2023 від позивача надійшли: клопотання про повернення до підготовчого засідання, заява про зміну предмета позову; заява про залишення без розгляду заяви про зміну предмету позову від 01.05.2023.
Клопотання про повернення до підготовчого засідання обґрунтовано тим, що 27.04.2023 позивачу стало відомо про те, що з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно виключено записи відомості про право позивача управляти майном за умовами договору управління активами (майном), укладеного 07.05.2021.
Таким чином, 27.04.2023 позивачу стало відомо про припинення права управління майном переданим в управління відповідно до договору управління активами (майном) від 07.05.2021.
Як вказує позивач, відповідач вже після закінчення підготовчого засідання по цій справі вчинив дії, які порушують право позивача управляти майном за умовами договору управління активами (майном), укладеного 07.05.2021, питання про законність припинення якого розглядається у даній справі.
У зв`язку з вищевикладеними обставинами, виникла необхідність у зміні предмету позову, оскільки первісні вимоги позивача не забезпечать повною мірою захист його порушених прав та інтересів.
Судом встановлено, що 20.02.2023 позивачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 10.02.2023, від 14.02.2023 та від 15.02.2023., у яких містилась інформація про право позивача управляти майном за умовами договору управління активами (майном), укладеного 07.05.2021.
14.03.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 30.03.2023.
30.03.2023 від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
У судове засідання 30.03.2023 представник відповідача не з`явився.
30.03.2023 суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 18.04.2023.
У судовому засіданні 18.04.2023 представник відповідача повідомив про те, що АРМА не вчиняло та не вчиняє ніяких додаткових дій, спрямованих на перешкоджання позивачу здійснювати управління майном за умовами договору управління активами (майном), укладеного 07.05.2021.
Оскільки позивач 27.04.2023 дізнався про припинення права управління майном, переданим в управління відповідно до договору управління активами (майном) від 07.05.2021, у нього виникла необхідність у зміні предмету позову та викладення вимог позовної заяви в наступній редакції, проте такі дії можуть бути вчинені лише в підготовчому провадженні.
Згідно ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.
З метою забезпечення права позивача на належний судовий розгляд його позовних вимог, повного, справедливого та неупередженого вирішення даного спору, суд вбачає за необхідне повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні, оскільки є необхідним вирішення поданої позивачем заяви про зміну предмета позову.
Керуючись ст. ст. 2, 177-183, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Повернутися до розгляду справи у підготовчому провадженні.
2. Продовжити підготовче засідання у цьому ж судовому засіданні.
3. Ухвала набирає законної сили 09.05.2023 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (в порядку ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України).
Повний текст ухвали складено 09.05.2023
Суддя Т.М. Ващенко
Ухвала № 116541576
УХВАЛА
25 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 908/2205/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Агентство)
на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2023 та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп"
до Агентства
про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та скасування реєстраційних дій,
ВСТАНОВИВ:
Агентство 25.12.2023 (згідно з поштовою відміткою на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського міста Києва від 18.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 зі справи № 908/2205/22, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Від представника товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" 12.01.2024 (через систему "Електронний суд") надійшла заява, в якій останній просить повернути касаційну скаргу Агентства на рішення господарського суду Київської області від 11.05.202 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2023 у цій справі скаржнику.
Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що остання підлягає залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено, підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, слід зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Зміст касаційної скарги свідчить, що як на підставу для касаційного оскарження судових рішень скаржник посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
При цьому з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 287 цього Кодексу, скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду із формулюванням самого висновку щодо застосування такої норми.
Однак скаржником у скарзі скаржником не конкретизовано норм права, порушення або неправильного застосування яких припустилися, на його думку, суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних в касаційному порядку судових рішень та щодо застосування яких (норм) не було враховано висновків Верховного Суду, а саме лише посилання скаржника у касаційній скарзі на постанови Верховного Суду без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття) щодо застосування яких, на думку скаржника, такий висновок не був врахований та без формулювання самого висновку щодо застосування такої норми не можуть формувати чітких підстав касаційного оскарження у розумінні частини другої статті 287 ГПК України.
Разом з тим у касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судове рішення підлягає скасуванню відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України.
Проте скаржником у скарзі не наведено, яке саме процесуальне порушення з передбачених частиною третьою наведеної норми (конкретний пункт/пункти) призвело до ухвалення незаконного судового рішення, що оскаржується з підстав, визначених частиною третьою статті 310 ГПК України.
При цьому Суд зауважує, що випадки, передбачені частиною третьою статті 310 ГПК України не є підставою для відкриття касаційного провадження, оскільки вказаний пункт наведеної норми є підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд, а не підставою касаційного оскарження, передбаченою частиною другою статті 287 ГПК України, тобто вказана незгода скаржника із судовим рішенням наведена також без взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України та без зазначення чи є наведене порушення підставою для касаційного оскарження судового рішення відповідно до наведених приписів частини другої статті 287 цього Кодексу, а також без належного обґрунтування порушення яких саме норм процесуального права припустилися, на думку скаржника, суди попередніх інстанцій під час ухвалення судового рішення, яке оскаржується з підстав, передбачених згаданим пунктом статті 310 ГПК України.
З огляду на викладене Суд доходить висновку, що касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 ГПК України, оскільки не містить чіткого обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що скаржнику необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: уточнити наведену підставу касаційного оскарження судових рішень та зазначити норми права (пункт, частина, стаття) порушення яких, на думку скаржника, припустилися суди попередніх інстанцій та щодо застосування яких (норм) висновок Верховного Суду не був врахований судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваних судових рішень із формулюванням самого висновку щодо застосування такої норми, а також обґрунтувати у чому саме полягало порушення норм процесуального права (яких саме) та конкретизувати яке саме процесуальне порушення з передбачених частиною третьою статті 310 ГПК України (зазначити пункт/пункти) призвело до ухвалення незаконного судового рішення, яке оскаржується з передбачених частиною третьої згаданої норми підстав у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги відповідно до частини четвертої статті 174 ГПК України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів на рішення господарського суду міста Києва від 18.07.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 зі справи № 908/2205/22 залишити без руху.
2. Надати Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржника про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз`яснити Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду І. В. Булгакова