ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 110628857

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 953/3196/23

н/п 1-кп/953/865/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" травня 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,,

захисника адвоката ОСОБА_4 ,,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому підготовчому засіданні в залі Київського районного суду м.Харкова, клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженні № 62023170020000736 від 21.04.2023 обвинуваченому:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, одруженого, з середньою освітою, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, який проходить військову службу за призивом під час мобілізації на посаді старшого механіка водія 1-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні "солдат", зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження №62023170020000736 від 21.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України.

02 травня 2023 року в підготовчому засіданні прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з триманням останнього в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів. У разі необрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або визначення суми застави та при внесені застави, покласти на ОСОБА_5 , наступні обов`язки: прибувати до прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатись з постійного місця проживання, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; -утримуватись від спілкування зі свідками, понятими, експертами.

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилалася на продовження існування ризиків, які були враховані при обрані запобіжного заходу, передбачені п.п 1,3,4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК , а також на те, що враховуючи воєнний стан в державі ОСОБА_5 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 може перейти на бік ворога та передати інформацію про наявність та місцезнаходження військової техніки військової частини НОМЕР_1 з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Крім того обвинувачений ОСОБА_5 вчиняючи вказаний злочин підірвав боєготовність та боєздатність військової частини НОМЕР_1 . Також прокурор зауважив, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_5 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, що є тяжким злочином. На думку прокурора, слід враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 та особисті обставини, які можуть свідчити на користь збільшення ризиків переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. Застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого є неможливим, оскільки вони не забезпечать виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та не можуть запобігти вищевказаним ризикам.

Сторона захисту проти задоволення клопотання сторони обвинувачення заперечувала, посилаючись на недоведення стороною обвинувачення продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК УКраїни. Прохала суд врахувати особьу обвинуваченого та обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши позицію сторони обвинувачення та сторони захисту, дослідивши клопотання та додані до нього документи, суд приходить до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 07.03.2023 застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гаупвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 строком до 04.05.2023 року із визначенням суми застави у розмірі шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 161 040 (сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень.

Дія запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_5 закінчується 04.05.2023, що стало підставою звернення сторони обвинувачення до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до вимог ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Суд вважає встановленими продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам обвинуваченого: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що військова агресія проти України, є обставиною (ризиком), яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.

Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, суд, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина може бути мотивом та підставою для обвинуваченого переховуватися від суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому суд, вирішуючи питання щодо продовження застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_5 у сукупності з іншими обставинами.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони обвинуваченого або інших зацікавлених осіб на свідків, з огляду на стадію судового розгляду даного кримінального провадження.

Разом з цим, в судовому засіданні стороною обвинувачення не підтверджено достатніми доказами продовження існування ризиків передбаченого п.2,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушенн, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Суд враховує, що досудове розслудування по даному крмінальному провадженню вже завершено, матеріали кримінального провадження в порядку ст.290 КПК України стороні захисту були відкриті.

Крім того, суд враховує, що:

- ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким, а саме військовим кримінальним правопорушенням, вчинений у період воєнного стану, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років;

- дані щодо його особи, який раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, який проходить військову службу за призивом під час мобілізації на посаді старшого механіка водія 1-го батальйону оперативного призначення військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні "солдат", має зареєстроване місце проживання.

Разом з цим, зазначені дані про особу обвинуваченого, не зменшують існування вищезазначених ризиків, оскільки вони існували і на час вчинення дій згідно обвинувачення, а тому вони не утворюють жодних моральних запобіжників, які унеможливлюють при обрані підозрюваною моделі поведінки, а відтак не здатні на даному етапі кримінального провадження перешкоджати вчинити йому , передбачені п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.7 ст.176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Згідно зі сформованою практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Розглядаючи можливість запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час дії воєнного стану.

Отже, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин передбачених ст.178 КПК України, застосування більш м`яких запобіжних заходів під час дії воєнного стану є неможливим, за таких обставин клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142,258-2585,260,261,402-405, 407, 408, 429,437442 Кримінального кодексу України.

Суд, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, вважає за можливе продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із застосуванням альтернативного запобіжного заходу - застави.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи встановлені судом ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , його майновий стан, з огляду на військову загрозу державі Україна з боку Російської Федерації, та те, що існує суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів як суспільства, так і держави в цілому - застава у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 161 040 гривень, буде достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підстав вважати вказаний розмір застави завідомо непомірним для обвинуваченого, суд не вбачає, оскільки визначений розмір застави здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, внаслідок чого не порушує права обвинуваченого.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений у будь-який момент до 30.06.2023 включно, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого обов`язки, визначені частиною 5 статті 194 КПК України.

Також, з метою реалізації закріпленого діючим законодавством принципу безпосередності дослідження доказів,суд задовольняє клопотання сторони обвинувачення щодо етапування обвинуваченного ОСОБА_5 в державну установу "Харківській слідчий ізолятор" .

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 199, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.402 КК України, на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30 червня 2023 року.

Визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 161 040 ( сто шістдесят одна тисяча сорок) гривень , яку необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Харківській області - до сплину терміну тримання під вартою.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_5 з-під варти звільнити.

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до обвинуваченого обрано запобіжний захід у виді застави.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на обвинуваченого такі обов`язки: прибувати за кожною суду; не відлучатися з постійного місця проживання без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування); утримуватися від спілкування із свідками з приводу обставин вчинення інкримінованого йому злочину; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну; утримуватись від спілкування зі свідками.

Роз`яснити обвинуваченому, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Роз`яснити заставодавцю, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, максимальне покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, та попередити його про обов`язки із забезпечення належної поведінки обвинуваченого та його явки за викликом до суду, а також про наслідки не виконання цих обов`язків.

Покласти на заставодавця наступні обов`язки: забезпечувати належну поведінку обвинуваченого; забезпечувати явку, належно повідомленого обвинуваченого до суду; повідомлення суд про причини неявки обвинуваченого.

Зобов`язати заставодавця забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків щодо повідомлення суду про зміну свого місця проживання або перебування, обов`язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду.

Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого обвинуваченого обов`язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Етапувати обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із гаупвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 до державної установи "Харківський слідчий ізолятор" ( НОМЕР_2 , Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ПОЛТАВСЬКИЙ ШЛЯХ, будинок 99) для подальшого тримання під вартою в межах строку дії цієї ухвали.

Встановити строк дії ухвали до 30.06.2023 включно.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 - в той же строк, але з моменту отримання копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Суддя - ОСОБА_1