ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/192/23
УХВАЛА
про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
01 травня 2023 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Глущенко Я.Б.,
суддів Горяйнова А.М., Пилипенко О.Є.,
секретаря Височанської Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови, за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року, -
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся у суд з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича (далі - відповідач, Приватний виконавець Недоступ Д.М.) про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця від 12 грудня 2022 року у ВП №70531082.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу Приватного виконавця Недоступа Д.М. задоволено, рішення місцевого суду від 06 лютого 2023 року скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
04 квітня 2023 року відповідач звернувся до апеляційного суду із заявою щодо ухвалення додаткового судового рішення, яким стягнути з позивача сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1610,41 грн.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі частини 3 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового судового рішення, колегія суддів уважає, що у задоволенні заяви потрібно відмовити, з таких підстав.
Відповідно до пункта 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частинами 1 - 5 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
В адміністративних справах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, усі судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Проаналізувавши вказані вище норми, колегія суддів дійшла висновку, що на користь суб`єкта владних повноважень судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, не можуть бути відшкодовані.
З огляду на викладене відсутні підстави для задоволення заяви Приватного виконавця Недоступа Д.М. про стягнення судових витрат з позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 139, 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви Приватного виконавця виконавчого округу Черкаської області Недоступа Дмитра Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
Судді А.М. Горяйнов
О.Є. Пилипенко