ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 11-кп/803/1816/23 Справа № 216/619/23
Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2023 року м.Кривий Ріг
20.04.2023р. колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області у складі:
судді доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі судового засідання ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2023р., якою обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12022041230000756 за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжено запобіжний захід
у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02.06.2023р. включно
у с т а н о в и л а :
Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2023р., було задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою 02.06.2023р. включно.
Ухвалу суду першої інстанції оскаржив обвинувачений, який в апеляційній скарзі:
- вказує, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необ`єктивним, оскільки існування ризиків, на які послалися прокурори не підтверджені доказами, та є тільки словами прокурора;
- зазначає, що суддя при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою приймає сторону обвинувачення, та ігнорує доводи сторони захисту, що зброю та наркотики йому підкинули працівники поліції для звинувачення у кримінальному правопорушенні, якого він не вчиняв, свідки є підставними особами та надають неправдиві показання та постійно їх змінюють, поняті приймають участь к кримінальному проваджені на постійній основі;
- вважає, що суд умисно не звертає уваги на очевидні порушення, справа розглядається однобічно з обвинувальним ухилом;
- прохає оскаржувану ухвалу суду скасувати, та постановити більш законне рішення, яким запобіжний захід у виді тримання під вартою замінити на більш м`який у виді домашнього арешту із визначенням суми застави.
Про дату, час та місце судового розгляду сторони кримінального провадження повідомлені належним чином, клопотання про особисту участь у судовому засіданні не заявили, тому розгляд апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, здійснюється без участі сторін кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги обвинуваченого, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263 КК України, за ознаками нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, спрямований на заволодіння майном у особливо великих розмірах, вчинений в умовах воєнного стану; носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу та незаконне придбання, зберігання психотропних речовин з метою збуту.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції в обґрунтування прийнятого рішення, послався на те, що ризики передбачені ст. 177 КПК України а саме: переховуватися від суду, вчиняти новий злочин, не зменшились та відсутня можливість завершення судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
Обставини, які зазначені прокурором у поданому клопотанні, дають достатні підстави вважати, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої особи та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні трьох кримінальних правопорушень, два з яких є тяжкими та один особливо тяжкий, раніше був чотири рази судимий, останній раз вироком Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.12.2020р. за ч. 4 ст.187, ч. 2 ст.289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на десять років, враховуючи застосування до обвинуваченого вимог ч. 5 ст. 72 КК України в ред. ЗУ № 838-VIII від 26.11.2015р. він звільнився взимку 2021р., фактично строк відбутого покарання склав п`ять років, новий злочин вчинив у липні 2022р., тобто через нетривалий час після звільнення, та у такому випадку тримання під вартою є виправданим, оскільки у справі наявний значний суспільний інтерес, який переважає принцип поваги до особистої свободи.
Суд апеляційної інстанції досліджуючи можливість застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, не вбачає достатніх та належних підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки вважає, що тримання під вартою є таким заходом забезпечення кримінального провадження який забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, також судом апеляційної інстанції відповідно до вимг ч. 4 ст. 183 КПК України не встановлено підстав для визначення щодо обвинуваченого альтернативного запобіжного заходу у виді застави, оскільки злочин вчинений обвинуваченим поєднаний з насиль втом та суд апеляційної інстанції у даному випадку застосовує свої дискреційні повноваження щодо можливості застосування у кримінальному проваджені застави для обвинуваченого.
Враховуючи наведене вище, суд апеляційної інстанції вважає, що на даний час ризики та обставини, які були підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого у даному кримінальному провадженні, не зменшилися та продовжують існувати, а тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою є необ`єктивним, оскільки існування ризиків, на які послалися прокурори не підтверджені доказами, та є тільки словами прокурора є безпідставним.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що суддя при прийнятті рішення про продовження строку тримання під вартою приймає сторону обвинувачення, та ігнорує доводи сторони захисту, що зброю та наркотики йому підкинули працівники поліції для звинувачення у кримінальному правопорушенні, якого він не вчиняв, свідки є підставними особами та надають неправдиві показання та постійно їх змінюють, поняті приймають участь к кримінальному проваджені на постійній основі є неспроможними, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог ст.ст. 177, 178, 194 КПК України, після повного та всебічного дослідження клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою та оцінки сукупності доказів та фактичних обставин справи.
Доводи обвинуваченого, що суд ігнорує доводи сторони захисту, що зброю та наркотики йому підкинули працівники поліції для звинувачення у кримінальному правопорушенні, якого він не вчиняв, свідки є підставними особами та надають неправдиві показання та постійно їх змінюють, поняті приймають участь к кримінальному проваджені на постійній основі не приймаються до уваги, оскільки не є предметом розгляду для суду апеляційної інстанції у справах даної категорії.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого, що суд умисно не звертає уваги на очевидні порушення, справа розглядається однобічно з обвинувальним ухилом суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки вони нічим не підтверджені.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміна або застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого і виключити ризики, пов`язані із звільненням його з-під варти.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були підставою для скасування або зміни ухвали суду, колегією суддів не встановлено, тому апеляційні вимоги обвинуваченого задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 422-1 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2023р., якою обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12022041230000756 за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02.06.2023р. включно - залишити без задоволення.
Ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.04.2023р., якою обвинуваченому у кримінальному провадженні № 12022041230000756 за ч. 1 ст. 307, ч. 1 ст. 263, ч. 4 ст. 187 КК України ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 02.06.2023р. включно - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною, та набирає законної сили після її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: