Дата документу 11.04.2023 Справа № 335/8285/22
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Єдиний унікальний № 335/8285/22
Провадження №22-ц/807/854/23
Головуючий в 1-й інстанції – Апаллонова Ю.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2023 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідача
Кухаря С.В.,
суддів:
Крилової О.В., Полякова О.З.,
секретар
Бєлова А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Чіпа Ярослава Миколайовича на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2023 року, постановлену у м. Запоріжжі (повний текст ухвали складено 16 лютого 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення пені та збитків завданих простроченням у виплаті відшкодування,-
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2022 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернулася до суду з вищевказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача пеню за весь час прострочки виконання зобов`язання в розмірі 8847,20 грн, інфляційні збитки 4087,24 грн, три відсотки річних 568 грн., а разом стягнути 13502,44 грн. Також стягнути судові витрати, які складаються з судового збору 993 грн., витрат на правничу допомогу 7000,00 грн.
Ухвалою судді від 13.12.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Надано строки для подання заяв по суті справи.
16.01.2023 року до суду від відповідача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку із відсутністю предмета спору, оскільки відповідачем перераховано на рахунок позивачки 13502,44 грн., що свідчить про відсутність спору у справі.
16.01.2023 року від представника позивача надійшла заява про розподіл судових витрат, в якій представник позивача зазначає, що позивач не підтримує позовних вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, а тому в порядку ч.3 ст.142 ЦПК України просить суд в порядку розподілу судових витрат стягнути з відповідача понесені витрати по сплаті судового збору 993 грн. та витрати на правничу допомогу 7000,00 грн.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2023 року, клопотання Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» в особі адвоката Шиліна Володимира Анатолійовича про закриття провадження у справі, задоволено.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про стягнення пені та збитків завданих простроченням у виплаті відшкодування, закрито на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Роз`яснено, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Чіп Ярослава Миколайовича про стягнення з відповідача понесених судових витрат, відмовлено.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Чіпа Ярослава Миколайовича звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст. 255 ЦПК України, вирішивши питання щодо судових витрат.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що у суду першої інстанції були відсутні підстави для закриття провадження у справі з підстав відсутності предмету спору, оскільки вимоги позивача щодо стягнення коштів були задоволені вже після відкриття провадження у справі.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у цій справі подано до суду 16.01.2023 клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що відповідачем перераховано на користь позивача суму заборгованості у повному обсязі, а тому відсутній спір про право.
Жодних заперечень на клопотання відповідача про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч.1 ст.255 ЦПК України від позивача не надходило, у судове засідання позивач або його представник не з`явилися, подано заяву про розгляд справи у відсутність позивача та її представника.
Враховуючи вищенаведені вимоги закону, беручи до уваги, що предметом спору було стягнення з відповідача в користь позивача пені за весь час прострочки виконання зобов`язання в розмірі 8847,20 грн, інфляційних збитків 4087,24 грн., три відсотки річних 568 грн., а всього 13502,44 грн, які відповідачем після пред`явлення позову сплачені позивачу у повному обсязі, що підтверджується доданими до заяви відповідача копіями платіжних доручень і не заперечуються позивачем, суд першої інстанції вважав, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмету спору на підставі вимог п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції судова колегія погодитися не може з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Поряд з цим за змістом пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд може закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред`явлення позову.
Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті наведеної правової норми дає підстави для висновку про те, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні).
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
Саме такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19).
Закриваючи провадження у даній справі, суд першої інстанції, вірно встановлює обставини у справі, а саме, що відповідачем вже після пред`явлення позову і відкриття провадження у справі добровільно задоволено вимоги позову, разом з тим, встановивши такі обставини, а саме що спір між сторонами існував на час відкриття провадження у справі, суд приходить до хибних висновків щодо можливості закриття провадження з підстав відсутності предмету спору, враховуючи також і ту обставину, що при пред`явлення позову позивачем заявлено і вимогу про відшкодування судових витрат, на якій він наполягав у заявах від 16.01.2023 та 06.02.2023р., що додатково вказує на наявність між сторонами неврегульованих спірних питань і відсутність підстав у зв`язку із цим для закриття провадження у відповідності до п.2 ч.1 т. 255 ЦПК України.
На підставі вищезазначеного, ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, не можна визнати законною та обґрунтованою, тому відповідно ст.379 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Чіпа Ярослава Миколайовича задовольнити частково.
УхвалуОрджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2023 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 12 квітня 2023 року.
Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар
Судді: О.В. Крилова
О.З. Поляков