ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 110025954

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 752/2177/22

Провадження № 2/752/1993/23

У Х В А Л А

про відмову у прийнятті позовної заяви

05.04.2023 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Шевченко Т.М. з участю секретаря Солодовник Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві позовну заяву малолітнього ОСОБА_1 , подану його законним представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа - Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини, -

в с т а н о в и в:

в провадженні Голосіївського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_3 про відібрання дитини та визначення місця проживання дитини.

В підготовчому засіданні надійшла позовна заява малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , подана його законним представником ОСОБА_2 (батьком), про визначення місця проживання дитини.

Вислухавши думку позивача, яка заперечувала проти прийняття зустрічної позовної заяви, та дослідивши матеріали справи, встановлено наступне.

Відповідно до ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 ЦК України повну цивільну дієздатність має фізична особа, яка досягла вісімнадцяти років (повноліття).

З матеріалів справи вбачається, що у даній справі спір виник між батьками про місце проживання дитини.

Тобто, предметом позову у даній справі є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів. А предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Оскільки за позовом ОСОБА_3 (матері) до ОСОБА_2 (батька) вирішується питання визначення місця проживання дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , то відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України врахування інтересів дитини відбувається шляхом заслуховування думки дитини та врахування її згоди щодо проживання з одним з батьків.

Відповідно до ч.1 ст. 52 ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін.

Третя особа з метою захисту свого права може заявити самостійні вимоги саме щодо предмета спору, якщо вважає, що саме їй належить право на предмет спору чи його частину.

Участь третіх осіб у цивільній справі зумовлена тим, що судовий спір між сторонами прямо (для третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги) або опосередковано (для третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги) стосується прав та інтересів інших осіб. Тому участь у справі третіх осіб є формою захисту їх прав та інтересів, що пов`язані із спірним правовідношенням, а також дозволяє суду повно та всебічно дослідити обставини справи, з`ясувати дійсні взаємовідносини учасників спору.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що у спорах про визначення місця проживання дитини сама дитина не може виступати позивачем чи третьою особою, оскільки її права та інтереси у спорі захищаються іншим шляхом.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 ЦПК України, про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу.

Згідно ст.195 ЦПК України положення статей 193 і 194 цього кодексу застосовуються до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору у справі, у якій відкрито провадження.

Оскільки до позову третьої особи з самостійними вимогами застосовуються положення ч.3 ст.194 ЦПК України, то така заява підлягає поверненню заявникові, а її копія долучається до матеріалів справи.

Керуючись ст.ст. 30, 52, 193 - 195, ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В прийнятті позовної заяви малолітнього ОСОБА_1 , подану його законним представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа - Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Позовну заяву малолітнього ОСОБА_1 , подану його законним представником ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , третя особа - Святошинська районна в м. Києві державна адміністрація, про визначення місця прожиання дитини - повернути заявникові.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: