ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 110012393

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 145/201/22

Провадження №2/145/323/2023

УХВАЛА

"05" квітня 2023 р. смт Тиврів

Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняк І.О., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

встановив:

В провадженні Тиврівського районного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.

Представником позивача ОСОБА_1 подано до суду клопотання щодо проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Положеннями ст. 212 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою.

У ч.3 ст.212 ЦПК України зазначено про можливість проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

Відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеконференцзв`язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 196 від 23 квітня 2020 року, передбачено проведення судових засідань поза межами приміщення суду за допомогою судової системи за посиланням на офіційному веб-порталі «Судова влада України» vkz.court.gov.ua. Даною системою є «EasyCon». Крім того, вказана система, забезпечує ідентифікацію особи за допомогою ЕЦП, що передбачено п. 1 розділу ІІІ Порядку.

04.03.2022 Верховний Суд опублікував рекомендації щодо особливостей здійснення правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, де зазначив, що якщо суд не припинив здійснювати судочинство, учасники судових процесів мають можливість подати заяву про відкладення розгляду справ у зв`язку з воєнними діями та/або про розгляд справ у режимі відеоконференції за допомогою будь-яких технічних засобів, зокрема власних.

Зважаючи на технічну можливість проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, необхідності забезпечення захисту здоров`я учасників судового процесу і співробітників суду, суд вважає за можливе провести судове засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи EasyCon з представником позивача Андрєєвим М.А.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.212, 258-260, 353 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення відеоконференції задоволити.

Судове засідання у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів, призначене на 11 квітня 2023 року о 11-55 год., провести в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, а саме за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» (https:/easycon.com.ua/) за участі представника позивача ОСОБА_1 .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.О.Ратушняк

Ухвала № 103392083

Відкрити повний перегляд

Справа № 145/201/22

Провадження №2-з/145/7/2022

У Х В А Л А

"18" лютого 2022 р. смт Тиврів

Суддя Тиврівського районного суду Вінницької області Ратушняк І. О. , розглянувши в смт Тиврів заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив :

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви до ОСОБА_2 про стягнення 375674 гривень за попереднім договором купівлі-продажу, з якою має намір звернутися у строк, передбачений ЦПК України.

05 грудня 2020 року між ОСОБА_2 та нею було укладено попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, що посвідчений приватним нотаріусом Київсько-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М. та зареєстровано в реєстрі №3548.

Згідно п. 1 Договору, за цим договором у строк до тридцятого жовтня тисячі двадцять першого року ПРОДАВЕЦЬ зобов`язується передати у власність ПОКУПЦЯ з укладенням договору купівлі-продажу, а ПОКУПЕЦЬ зобов`язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_1 АДРЕСА_2 , по АДРЕСА_3 .

Згідно п. 4 Договору при укладенні цього договору на підтвердження намірів сторін ПОКУПЕЦЬ передав, а ПРОДАВЕЦЬ прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 239274 гривень 00 копійок, ще 136400 грн були передані пізніше під розписку.

Таким чином, ОСОБА_1 свої зобов`язання виконала та відповідач отримав кошти. Продавець не виконав своїх обов`язків щодо будівництва квартири, введення її в експлуатацію чи повернення їй коштів.

У зв`язку з невиконанням умов договору, вона має намір звернутись до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача 375674 гривень за попереднім договором купівлі-продажу.

Враховуючи, що багатоквартирний житловий будинок (в т.ч. квартира АДРЕСА_4 в ньому), про який йдеться в Попередньому договорі не збудований і не введений в експлуатацію, позов слід забезпечити шляхом накладання арешту на інше майно, що належить Продавцю на праві приватної власності.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 298118288 від 06.02.2022 продавцю належить низка квартир у цьому ж будинку (по АДРЕСА_3 ). При цьому найменша з цих квартир має площу 134,8 квадратних метрів. Продавцю належить квартира АДРЕСА_5 , загальною площею 134.8 кв.м (житлова площа - 84.6 кв.м). Арешт 1/5 частки цієї квартири, що складає 26,96 кв.м., буде співмірним заходом забезпечення позову, враховуючи, що площа квартири, яка мала би бути предметом Договору купівлі-продажу складає 28.5 кв.м.

Підставою для забезпечення позову є те, що відповідач не виконав умови Попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири, та вона має намір подавати позов про стягнення з відповідача сплачених нею коштів.

Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на 1/5 частки квартири АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2048907832224, номер запису про право власності 35838093, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Дослідивши подані матеріали, вважаю, що заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача, що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Значення цього інституту полягає в тому, що ним захищаються права позивача у разі несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, продати чи знищити його та з метою попередження інших потенційних труднощів, що виникають під час реалізації рішення суду у конкретній справі.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а тому суд вважає, що заява обґрунтована, підтверджена належними доказами і підлягає до задоволення.

Вважаю за доцільне накласти арешт на 1/5 частки квартири АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2048907832224, номер запису про право власності 35838093, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 150, 152, 153, 260, 263, ЦПК України, п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,

ухвалив :

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволити.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/5 частки квартири АДРЕСА_6 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2048907832224, номер запису про право власності 35838093, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 .

Роз`яснити заявнику, що у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви він повинен подати позовну заяву протягом 10 днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три роки. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню».

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Стягувач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Боржник - ОСОБА_2 , АДРЕСА_8 ., РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Суддя Ратушняк І. О.