УХВАЛА
03 квітня 2023 року
м. Київ
cправа № 909/433/21
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Сухового В.Г.,
розглянувши матеріали касаційної Комунального підприємства "Водоканал" Долинської міської ради (далі -відповідач, скаржник)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.11.2022 та
постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023
у справі № 909/433/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світ шкіри" (далі - ТОВ "Світ шкіри", позивач)
до Комунального підприємства "Водоканал" Долинської міської ради
про зобов`язання здійснити помісячний перерахунок за послугу з постачання питної води, зобов`язання здійснити зарахування наявної переплати коштів в рахунок майбутніх платежів за послугу з постачання питної води
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Водоканал" Долинської міської ради 09.03.2023 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.11.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 909/433/21; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Також, до матеріалів касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання рішення суду першої інстанції до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2023 для розгляду касаційної скарги у справі № 909/433/21 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.
Перевіривши дотримання форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), а також щодо сплати судового збору в порядку і розмірі передбаченому Законом України "Про судовий збір", Верховний Суд встановив таке.
Статтею 290 ГПК України встановлені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Приписами частини 3 статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:
пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;
пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;
пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга має містити зазначення, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 ГПК України, є вичерпним.
Отже, системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Як убачається зі змісту касаційної скарги, підставами касаційного оскарження судового рішення у даній справі, скаржник визначає пункти 1, 2 частини другої статті 287 ГПК України.
У поданій касаційній скарзі скаржник із посиланням на пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України вказує, що слід відступити від висновків Верховного Суду, що були застосовані судами (арк.17 к.с.).
Водночас, касаційна скарга в частині визначеної підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України, оскільки скаржником не зазначено конкретного правового висновку від якого, на його думку, необхідно відступити, щодо застосування якої норми права, викладеного у якій саме постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частину статті). При цьому, скаржник наводить та цитує безліч постанов Верховного Суду.
Верховний Суд відзначає, що одного лише посилання на підставу касаційного провадження, передбачену пунктом 2 частини другою статті 287 ГПК України, як необхідної передумови для відкриття касаційного провадження, без аргументованого обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, не достатньо.
З огляду на принципи диспозитивності, рівності, змагальності та межі касаційного перегляду закріплені у статті 300 ГПК України, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу касаційного оскарження.
Отже, перевіркою щодо форми та змісту касаційної скарги на відповідність вимогам ГПК України, Верховним Судом встановлено, що касаційна скарга в частині визначеної підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України не відповідає вимогам пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу враховуючи вищевикладені недоліки.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674 - VI.
За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На час подання позовної заяви у даній справі, приписами статті 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2021" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року визначений у розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги), за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду розмір ставки судового збору складає 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Предметом позову у цій справі є дві вимоги немайнового характеру, а саме:
- зобов`язати Долинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства здійснити по абоненту ТОВ "Світ шкіри" (Договір № 28 від 11.03.2014 року) помісячний перерахунок за період із 06 лютого 2021 року по 03 березня 2021 включно, за послугу з постачання питної води відповідно до рішення Долинської районної Ради від 29.03.2018 № 527-27/2018 «Про тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення», за тарифом у розмірі 22 грн./100( ПДВ);
- зобов`язати Долинське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства здійснити по абоненту ТОВ "Світ шкіри" (Договір № 28 від 11.03.2014 року) зарахування наявної переплати коштів у рахунок майбутніх платежів починаючи із 12.05.2021 року і надати позивачу примірник помісячного перерахунку за послугу з постачання питної води за період із 06 лютого 2020 року по 03 березня 2021 року включно.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як зазначено вище, Комунальне підприємство "Водоканал" Долинської міської ради в прохальній частині касаційної скарги просить суд: скасувати рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.11.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 909/433/21; ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
З врахуванням наведених вище приписів Закону України "Про судовий збір", на час подання касаційної скарги, скаржник повинен був сплатити судовий збір виходячи з двох вимог немайнового характеру в сумі 9 080,00 грн (2 270,00 грн х 2 немайнових вимог = 4 540,00 грн х 200% = 9 080,00 грн)
До матеріалів касаційної скарги додано платіжну інструкцію № 2002 від 07.03.2023, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 9 060,00 грн, тобто в меншому, ніж передбачено Законом України "Про судовий збір".
У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати документ на підтвердження сплати (доплати) судового збору у розмірі 20,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд у такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З огляду на викладене, касаційна скарга Комунального підприємства "Водоканал" Долинської міської ради підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених вище недоліків, шляхом надання:
1) касаційної скарги в новій редакції з урахуванням вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України;
2) доказів надіслання копії касаційної скарги в новій редакції іншим учасникам даної справи;
3) документа на підтвердження сплати (доплати) судового збору в розмірі 20,00 грн, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до Державного бюджету України судового збору за розгляд справ Верховним Судом.
Матеріали з усуненням недоліків касаційної скарги слід подати в Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у встановлений цією ухвалою строк.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що неусунення названих недоліків протягом установленого строку матиме наслідком повернення касаційної скарги на підставі частини п`ятої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтями 123, 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, статтями 4, 6 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Водоканал" Долинської міської ради на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 09.11.2022 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 909/433/21 - залишити без руху.
2. Надати Комунальному підприємству "Водоканал" Долинської міської ради строк для усунення недоліків касаційної скарги тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали. Документи про усунення недоліків направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: вул. О.Копиленка, 6, м. Київ, 01016., або через підсистему "Електронний суд".
3. Роз`яснити Комунальному підприємству "Водоканал" Долинської міської ради, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Суховий