ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 109630366

Озвучення тимчасово недоступне

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

16 березня 2023 року Справа № 320/835/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Марича Є.В.,

при секретарі судового засідання - Партем І.Ю.,

за участю:

прокурора - Білоконь І.А.,

представника позивача - Бабій А.А.,

представника відповідача - Чимериса Т.П.,

представника третьої особи - Лукашенка І.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали справи за позовом Заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до Козинської селищної ради, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача: Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЦИВІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД" та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП" про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся Заступник керівника Київської обласної прокуратури (далі – прокурор) в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі – позивач, ДІАМ України) з позовом до Козинської селищної ради (далі – відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та нечинним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 23.07.2013р. №1 "Про затвердження "Детального плану території смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту)";

- визнати протиправним та нечинним рішення Козинської селищної ради Обухівського району Київської області від 25.05.2016р. №12 "Про затвердження містобудівної документації "Детальний план території смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вулиці Старокиївська (в частині землекористування ТОВ "Сімінвест")";

- стягнути з Козинської селищної ради на користь Київської обласної прокуратури (м. Київ, б-р Лесі Українки, 27/2) судовий збір за наступними реквізитами: отримувач - Київська обласна прокуратура; код ЄДРПОУ - 02909996; банк отримувача - Держказначейська служба України м. Київ; МФО - 820172; рахунок отримувача - UA028201720343190001000015641.

Ухвалою суду від 19.01.2023р. провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з урахуванням особливостей щодо оскарження нормативно-правових актів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів владних повноважень відповідно до вимог статті 264 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Призначено підготовче засідання на 16.02.2023р.

Ухвалами суду від 16.02.2023р. залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ДП "Український науково-дослідний проектний інститут цивільного будівництва "Укрндпіцивільбуд" та ТОВ "Рейнір бізнес груп". Підготовче засідання відкладено, з урахуванням відкладення дати його проведення, на 16.03.2023р.

У день проведення підготовчого засідання представником ДІАМ України до суду подано додаткові пояснення, в яких вказується на те, що Державна інспекція не наділена повноваженнями на звернення до суду із позовом про скасування, зміну чи зупинення рішень органів місцевого самоврядування про затвердження містобудівної документації на місцевому рівні, у зв`язку із чим ДІАМ України є неналежним позивачем у справі, а звернення прокурора до суду із позовом в інтересах та від імені ДІАМ України є безпідставним.

У підготовче засідання сторони з`явились.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено судом, рішенням Козинської селищної ради від 23.07.2013р. №1 затверджено детальний план території смт. Козин Обухівського району Київської області.

В подальшому рішенням Козинської селищної ради від 25.05.2016р. №12 затверджено детальний план території смт. Козин Обухівського району Київської області в частині землекористування ТОВ "Сімінвест".

Листом від 27.12.2022р. за вих. №15/1-959вих-22 Київська обласна прокуратура просила надати ДІАМ України інформацію про вжиті заходи щодо визнання протиправними та скасування наведених рішень відповідача.

Листом від 10.01.2023р. за вих. №238/03/13-23 ДІАМ України повідомило про те, що наведене питання не відноситься до компетенції останньої.

Прокурор стверджуючи про незаконність наведених рішень, звернувся до суду в інтересах держави в особі ДІАМ України із позовом про визнання їх нечинними з посиланням на те, що Державною інспекцією не вжито дієвих та достатніх заходів для скасування незаконних рішень Козинської селищної ради, що вказує на протиправну бездіяльність даного органу.

Вирішуючи питання щодо наявності у заступника керівника Київської обласної прокуратури адміністративної процесуальної дієздатності щодо звернення до суду з даним позовом, суд зазначає таке.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що прокуратура здійснює: 1) підтримання публічного обвинувачення в суді; 2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку; 3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В постанові від 13.07.2022 року у справі №120/1460/21-а Верховний Суд зазначив, що представництво прокурором держави в суді, по-перше, може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге, в позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє, прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається), приміром, повідомити такий державний орган про виявлені порушення, а у разі невчинення цим органом дій, спрямованих на захист інтересів держави, представляти інтереси держави в суді відповідно до статті 23 Закону № 1697-VІІ, навівши відповідне обґрунтування цього.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 року (справа №826/13768/16) щодо здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді, зокрема зазначила, що за змістом ч. 3 ст. 23 Закону № 1697-VІІ прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Велика Палата Верховного Суду наголосила, що наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

З огляду на вищенаведене, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень. Таке представництво: по-перше може бути реалізовано у виключних випадках, зокрема у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; по-друге прокурор у позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, зазначає орган, уповноважений державною здійснити відповідні функції у спірних правовідносинах; по-третє прокурор повинен пересвідчитися, що відповідний державний орган не здійснює захисту інтересів держави (тобто, він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається).

Відповідно до обгрунтувань позовної заяви, подання позову прокурором пов`язане з тим, що центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тривалий час не вживає передбачених законодавством заходів щодо скасування незаконних рішень органу місцевого самоврядування про затвердження ним детального плану території та містобудівної документації на місцевому рівні, відтак, цей позов поданий прокурором через бездіяльність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах.

Приймаючи до уваги такі доводи прокурора суд разом з цим зобов`язаний перевірити вчинення належних дій (допущення бездіяльності й органу, який відповідно до покладених на нього законодавством завдань проводить перевірки щодо законності дій у відповідній сфері правовідносин (в спірному випадку - у сфері містобудівної діяльності), видає обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень вимог законодавства у такій сфері, звертається до суду з позовом у визначених законом випадках тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” від 14.10.2014 року №1697-VII (далі - Закон №1697) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини (ч. 3 ст. 23 Закону №1697).

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч. 4 ст. 23 Закону №1697).

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України, далі - КАС України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених ст. 169 цього Кодексу (ч. 4 ст. 53 КАС України).

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 КАС України).

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття “інтерес держави”.

“Інтереси держави” охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави”, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Участь прокурора у судовому провадженні поза межами кримінального процесу, незалежно від існуючих законодавчих гарантій неупередженості та об`єктивності цього органу, допускається як виняток, оскільки така участь на боці однієї із сторін може негативно сприйматися в суспільстві, в тому числі, через існування загрози порушення досить чутливого та важливого принципу рівності сторін судового процесу.

У Висновку № 3 (2008) Консультативної ради європейських прокурорів “Про роль прокуратури поза межами сфери кримінального права” зазначається, що діяльність прокурорських служб за межами кримінального права визначається, насамперед, потребою суспільства у належному захисті прав людини та державних інтересів; не існує загальних міжнародних правових норм та правил стосовно завдань, функцій та організації прокурорської служби за межами сфери кримінального права, оскільки держава має суверенне право визначати свої інституційні та правові процедури реалізації її функцій із захисту прав людини та державних інтересів.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не повною мірою відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Визначаючи у даній справі порушення “інтересів держави”, прокурор зазначає про те, що незаконне затвердження детальних планів територій, що передбачає забудову нормативно встановлених меж прибережних захисних смуг р. Дніпро, порушує правові і організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій, спрямовані на забезпечення сталого розвитку населених пунктів, що в цілому, суперечить законодавству в сфері містобудування, а також порушує інтереси держави та територіальної громади смт. Козин Обухівського району Київської області.

У пунктах 39, 40, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 зауважено, що, звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону №1697, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави - то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.

Як встановлено судом у даній справі, прокурор звернувся до суду та визначив ДІАМ України органом, який є компетентним у даних правовідносинах.

При цьому прокурором зазначено, що Державною інспекцією, як органом, завданням якого є здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду за дотриманням органами місцевого самоврядування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, не вжито заходів, спрямованих на скасування оскаржуваних рішень відповідача, у зв`язку із чим позовна заява прокурора є єдиним ефективним засобом захисту порушених прав і інтересів держави.

У пунктах 68, 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року у справі № 587/430/16-ц суд зазначив, що, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (абзац другий ч.2 ст. 45 ЦПК України у редакції, чинній до 15.12.2017 року). Аналогічний припис закріплений у ч. 4 ст. 56 ЦПК України, чинного з 15.12.2017 року (п. 68 постанови).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia (“суд знає закони”) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Досліджуючи наявність компетенції у ДІАМ України у здійсненні відповідних функцій у спірних правовідносинах, а також наявність повноважень щодо звернення до суду з таким позовом, суд констатує наступне.

Прокурор, звернувшись із цим позовом, визначив позивачем ДІАМ України та заявив позовні вимоги про визнання нечинними рішень Козинської селищної ради:

- від 23.07.2013р. №1 "Про затвердження "Детального плану території смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту)";

- від 25.05.2016р. №12 "Про затвердження містобудівної документації "Детальний план території смт. Козин Обухівського району Київської області (частини населеного пункту). Внесення змін по вулиці Старокиївська (в частині землекористування ТОВ "Сімінвест")".

Водночас, згідно висновку, викладеного у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28.11.2022р. (справа №826/3497/18), Законами України не віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування чи до компетенції центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, повноваження щодо здійснення нагляду за органом місцевого самоврядування при затвердженні ним містобудівної документації на місцевому рівні, а також, не передбачено повноважень скасовувати, змінювати чи зупиняти рішення органів місцевого самоврядування про затвердження містобудівної документації на місцевому рівні.

У силу частини п`ятої статті 242 КАС України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах (а не ухвалах) Верховного Суду.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 46 КАС України юридичні особи можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду надано суб`єкту владних повноважень законом.

Таким чином, повноваження ДІАМ України визначені чинним законодавством та звернення до адміністративного суду здійснюється суб`єктом владних повноважень виключно у випадках, встановлених законом.

Це означає, що суб`єкт владних повноважень, виступаючи позивачем, має бути уповноважений законом на звернення до суду за вирішенням спору прямо визначеного законом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові КАС ВС від 30.08.2022 року у справі №П/811/1067/17, де Суд зазначив: "Звернення до адміністративного суду на виконання владних управлінських функцій передбачає, що така форма реагування має витікати безпосередньо з повноважень цього органу (у певній сфері правовідносин), а право на звернення до суду (з відповідним адміністративним позовом), зміст якого, коли це стосується суб`єкта владних повноважень, прирівнюється до його повноважень, має бути чітко передбачено законом".

Отже, суд доходить висновку про те, що у розглянутому спорі ДІАМ України не є тим суб`єктом владних повноважень, який за законом має право звернутись до суду із цим позовом до відповідача із заявленими позовними вимогами.

З огляду на наведене, з урахуванням завдань та функцій прокуратури у правовій державі та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та окремо від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічний правовий висновок у подібних правовідносинах викладено Верховним Судом у постановах від 18.10.2019 року в справі №320/1724/19, від 09.10.2019 року в справі №0440/4892/18, від 04.10.2019 року в справі №804/4728/18, від 26.02.2020 року в справі №804/4458/18, від 27.04.2020 року в справі №826/10807/16, від 20.05.2020 року в справі №580/17/20 і суд не вбачає підстав відступу від нього у цій справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Відтак, з огляду на те, що прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі суб`єкта владних повноважень, який не має права на звернення до суду із заявленими позовними вимогами, тобто не має адміністративної процесуальної дієздатності у даному конкретному випадку, суд вважає за необхідне позов заступника керівника Київської обласної прокуратури залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 43, 46, 53, 169, 240, 242 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов Заступника керівника Київської обласної прокуратури (місцезнаходження: 01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2; код ЄДРПОУ 02909996) в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; код ЄДРПОУ 43615901) до Козинської селищної ради (місцезнаходження: 08711, Київська обл., Обухівський район, смт. Козин, вул. Партизанська, 2; код ЄДРПОУ 04362697), третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на сторні відповідача: Державного підприємства "УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ПРОЕКТНИЙ ІНСТИТУТ ЦИВІЛЬНОГО БУДІВНИЦТВА "УКРНДПІЦИВІЛЬБУД" (місцезнаходження: м. Київ, 03039, проспект Голосіївський, 50) та Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕЙНІР БІЗНЕС ГРУП" (місцезнаходження: 08138, Київська обл., Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Лесі Українки, 16/40; код ЄДРПОУ: 42621783), - залишити без розгляду.

3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали суду складений та підписаний суддею 17.03.2023р.

Суддя Марич Є.В.