ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 109547204

Озвучення тимчасово недоступне

Ухвала

01 березня 2023 року

м. Київ

справа № 176/2285/18

провадження № 61-2731ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Карпенко С. О.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтономгаз» на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтономгаз» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за договором та відшкодування збитків,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтономгаз» (далі - ТОВ «Укравтономгаз») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь штраф у розмірі 200 000 грн за розголошення та неправомірне використання комерційної таємниці, а також - 118 058 грн на відшкодування збитків у виді упущеної вигоди.

Позов ТОВ «Укравтономгаз» мотивовано тим, що воно було засновано 05 лютого 2014 року та його основним видом діяльності є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування. З метою збереження конфіденційної інформації товариства 09 вересня 2014 року між ним та ОСОБА_1 було укладено договір № 07 про конфіденційність, нерозголошення та збереження комерційної таємниці та конфіденційної інформації. Починаючи з 01 жовтня 2014 року ОСОБА_1 як працівника товариства та фізичну особу-підприємця було залучено до виконання частини робіт, у зв`язку з чим відповідачу надавався доступ до відомостей про контрагентів товариства, зміст договорів (як укладених, так і запропонованих до укладення) між товариством та його контрагентами, обсяг та порядок виконання робіт товариством для контрагентів - сукупності відомостей, які як разом, так і окремо є конфіденційною інформацією товариства відповідно до умов договору. 23 лютого 2017 року ОСОБА_1 зареєстрував Товариство з обмеженою відповідальністю «Газ Гранд», основним видом діяльності якого є монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, після чого розголосив та почав неправомірно використовувати відомості, що становлять комерційну таємницю ТОВ «Укравтономгаз», чим порушив умови договору.

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2022 року в задоволенні позову ТОВ «Укравтономгаз» відмовлено.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року апеляційну скаргу ТОВ «Укравтономгаз» залишено без задоволення, а рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2022 року - без змін.

24 лютого 2023 року ТОВ «Укравтономгаз» подало засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено, що у 2023 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2023 року (на час подання касаційної скарги) - 2 684 грн.

Ціна позову в цій справі становить 318 058 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 000 грн). Тобто справа № 176/2285/18 не підлягає касаційному перегляду в силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилань на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню.

Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала, що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів».

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, за статтею 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цих Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року).

Зазначення апеляційним судом в оскаржуваній постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову в цій справі та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на відмову у відкритті касаційного провадження.

Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, то у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання ТОВ «Укравтономгаз» про поновлення строку на касаційне оскарження рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2022 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтономгаз» на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 вересня 2022 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 24 січня 2023 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтономгаз» до ОСОБА_1 про стягнення штрафу за договором та відшкодування збитків.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

В. А. Стрільчук

В. М. Ігнатенко

С. О. Карпенко