ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 109405215

Озвучення тимчасово недоступне

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

07 березня 2023 року

м. Дніпро

справа № 804/7932/17

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Щербака А.А. (доповідач),

суддів: Баранник Н.П., Малиш Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М.

розглянувши в м. Дніпро у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фермерського господарства «Тандем-Агро» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року (суддя Кадникова Г.В.) у справі за позовом Фермерського господарства «Тандем-Агро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ФГ «Тандем-Агро» звернулось з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.09.2017 року №0013551306.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року позов було задоволено частково.

Суд вирішив скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.09.2017 року №0013551306 в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій на суму 2106 грн. 23коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Позивачем була подана апеляційна скарга, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 14.09.2017 року №0013551306 в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій на суму 91 632грн. 10 коп.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що представник позивача пояснював, що податок на доходи фізичних осіб, утриманий із нарахованої орендної плати, підприємством перерахований до бюджету у день її виплати, що підтверджено листом від 05.02.2018 та копіями платіжних доручень (а.с. 73-192).

Також зазначено, що податкове зобов`язання 8 425, 25грн. було сплачено 29.01.2018, а повторність порушення в діях позивача відсутня, оскільки порушення виявлено однією перевіркою.

Зазначено, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що до позивача має бути застосована штрафна санкція в розмірі 25% від суми 8 425,25грн., що складає 2 106,23грн.

Зазначено, що Верховний Суд в постанові від 05.11.2021 по справі №340/699/19 зазначив, що ст. 127 ПК України встановлює відповідальність платника податків, в тому числі і податкового агенту, саме за несплату (неперахування) податків до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, а в справі, що розглядається, податки були перераховані в день виплати відповідних коштів фізичним особам.

Також зазначено, що між резолютивною частиною оскаржуваного рішення та висновками суду першої інстанції наявні суперечності, а резолютивна частина мала виглядати наступним чином: визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення в частині накладення штрафних (фінансових) санкцій на суму 91 632,10грн.

Представник позивача апеляційну скаргу підтримав, направив до суду додаткові пояснення, в яких зазначив, що суми ПДФО окрім суми 8425, 25 були сплачені не пізніше дати виплати орендної плати (доходу) фізичним особам.

Сума штрафу мало бути викладено лише в податковому повідомленні-рішенні за формою «Ш», а саме податкове повідомлення-рішення не містить посилань на ст. 127 ПК України, а також не містить повних відомостей., що б дозволяло зрозуміти які саме податки та за якими виплатами фізичним особам не були сплачені позивачем.

Зазначено, що судом має бути врахована правова позиція Верховного Суду у постанові від 05 лютого 2021 року по справі №815/6356/15.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Як було встановлено судом першої інстанції, в період з 01.04.2014 по 31.03.2017 ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФГ «Тандем-Агро» з питань дотримання підприємством податкового законодавства, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, внеску на загальнообов`язкове державне пенсійне соціальне страхування, військового збору – за період з 01.04.2014 по 31.03.2017.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №9250/04-36-13/06-32685180 від 19.08.2017 згідно висновків якого, позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а саме:

- пп.164.1.2 п.164.1, пп.164.2.1 пп.164.2.5 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167. пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, пп. 170.1.1 пп.170.1.4 п.170.1 ст.170, пп.176.2.а п.176.2. ст.176 Податкового кодексу за результатами перевірки донараховано податок на доходів фізичних осіб в сумі 8’ 425грн. 25коп.;

- пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.176.2.а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу - несплата у строки, визначені Податковим кодексом для місячного податкового періоду (несвоєчасне перерахування) податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 117058грн. 95грн., відповідно до п.129.1.3 п.129.1, п.129.4 ст.129 Податкового кодексу нараховано пеню 718грн.65коп.;

- п.51.1 ст.51, п.176.2.6 ст.176 Податкового кодексу податкові розрахунки за формою 1ДФ за III квартал 2014р., ІV квартал 2014р., I квартал 2015р., III квартал 2015р., надані до Західно-Донбаської ОДПІ (Юр`ївське відділення) з інформацією не в повному обсязі.

На підставі вказаного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0013551306 від 14.09.2017, яким підприємству визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на суму 102882грн. 23коп. з якої: 8425грн. 25коп. - за податковим зобов`язанням, 93738грн. 33коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями, 718грн. 65коп. – сума пені.

Позивачем податкове повідомлення-рішення було оскаржено до суду.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції зазначив, що у діях позивача не вбачається повторності допущення порушення, оскільки відповідні порушення податкового законодавства були виявлені однією перевіркою, а відтак податковий орган неправомірно застосував до позивача штрафні санкції по неутриманому і неперерахованому до бюджету податку на доходи фізичних осіб у розмірах 50% та 75%, з ознаками повторності порушення як за такий, що вчинений вдруге та втретє.

Також судом першої інстанції було зазначено, що до позивача має бути застосована штрафна санкція в розмірі 25% на суму виявлених порушень де: 8’ 425грн. 25коп. – сума виявлених порушень, 0,25% - відсоток штрафних санкцій за виявленими порушеннями, 8425грн. 25коп. х 0,25%/100% = 2106грн. 23коп. – сума штрафної санкції, яка мала бути застосована до ФГ «Тандем-Агро».

За висновками суду першої інстанції, ГУ ДФС у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині нарахування позивачу штрафних санкцій, зокрема, сум штрафу у розмірі 50% та 70% діяло всупереч встановленому законом порядку.

Колегія суддів зазначає наступне.

Як було встановлено під час розгляду апеляційної скарги, судом першої інстанції в порушення вимог статей 246 та 250 КАС України було проголошено судове рішення, резолютивна частина якого не відповідає наявному в матеріалах справи підписаному та доданому до справи рішенню.

Вказане, як вважає колегія суддів, є підставою, відповідно до ст. 317 КАС України для скасування рішення суду першої інстанції.

Під час ухвалення нового рішення, колегія суддів бере до уваги наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач в порушення пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп.176.2.а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу не сплатив у строки, визначені Податковим кодексом для місячного податкового періоду (несвоєчасне перерахування) податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 117058грн. 95грн.

Вказане підтверджено наявними в матеріалах справи інформацією про нарахування, виплату орендної плати та сплату податку на прибуток фізичних осіб, довідками про нарахування паїв та копіями платіжних доручень (а.с. 73- 192).

Відповідно до пп. 168.1.1 та 168.1.2 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Відповідно до пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України, Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Підпунктом 176.2.а п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України передбачено, що Особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивачем було як податковим агентом нараховано оподатковуваний дохід, але не виплачений при нарахуванні, та не утриманий податок на доходи фізичних осіб у строки, встановлені Податковим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з пунктом 127.1 статті 127 ПК України ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Отже, положення цієї статті встановлюється як міра відповідальності, яка покладається на платника податків, у тому числі і на податкового агента, саме за несплату (неперерахування) податків, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, при чому відповідність розміру штрафних санкцій за вчинення такого порушення визначається (обчислюється) з кількості разів допущених таких порушень протягом певного періоду часу. Тобто, склад порушення передбачає, що нарахування, сплата чи утримання податку не відбулися до чи на момент виплати доходу.

Кваліфікуючою ознакою для застосування відповідальності відповідно до статті 127 ПК України в даному спорі є порушення саме податковим агентом встановлених правил щодо утримання податку у джерела виплати доходу.

Джерелом виплати доходу є орендна плата за земельні паї, з якої ФГ «Тандем Агро» як податковим агентом утримано податок на доходи фізичних осіб, але не перераховано у встановлені терміни до бюджету, що підтверджено наявними матеріалами справи.

При цьому застосування штрафу на рівні 50 відсотків та 75 відсотків суми податку на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України можливе внаслідок неодноразового закінченого порушення, пов`язаного з ненарахуванням, неутриманням та/або несплатою (неперерахуванням) податку податковим агентом за певний податковий період, незалежно від того, чи виявлено ці порушення під час здійснення одного контрольного заходу.

Необхідною ознакою для застосування збільшеного розміру відповідальності є саме вчинення таких дій повторно (втретє тощо) протягом 1095 днів та не залежить від того, чи зафіксовані ці епізоди в одному акті перевірки або в різних, а також від того, чи приймалося щодо платника раніше податкове повідомлення-рішення за ці порушення.

Вказаний висновок щодо застосування наведеної норми права викладено у постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі № 820/11382/15 та у постанові від 25 листопада 2022 року у справі № 140/1471/19.

Таким чином, відповідачем було правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі пункту 127.1 статті 127 ПК України.

Щодо відповідності оскарженого податкового повідомлення-рішення вимогам Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204.

Колегія суддів вважає правомірним складання відповідачем податкового повідомлення-рішення форми «Д» - за результатами перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, у тому числі податкових агентів (юридичних або фізичних осіб), з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності сплати податків та зборів, в тому числі податку на доходи фізичних осіб, при виплаті доходів на користь платника податків – фізичних осіб.

Відповідно до пп. 54.3.5 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

Відсутність посилання в спірному податковому повідомленні-рішенні на ст. 127 Податкового кодексу України не може бути підставою для скасування вказаного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів враховує наявність посилання в податковому повідомленні-рішенні на статті 54, 168 та 176 Податкового кодексу України, наявність розрахунку штрафних санкцій та пояснення учасників справи, які не заперечують проти того, що штрафні санкції розраховані відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України.

Спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане судом правомірним навіть у разі, коли недотримано окремих елементів. Технічні помилки не є недоліками форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання представника позивача на правову позицію Верховного суду, висловлену у постанові від 05.02.2021 по справі №815/6356/15 колегія суддів вважає помилковою, оскільки у праві №815/6356/15 першої інстанції досліджував питання правомірності притягнення до відповідальності позивача на підставі абзацу третього статті 1 Указу №436/95, а водночас, контролюючий орган в акті перевірки, а так само і в касаційній скарзі, посилається на норми Закону № 265/95-ВР, що за висновками суду касаційної інстанції позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування.

В справі що розглядається зміст податкового повідомлення-рішення, наявність розрахунку штрафних санкцій та пояснення учасників справи, які не заперечують проти того, що штрафні санкції розраховані відповідно до ст. 127 Податкового кодексу України, дає можливість суду встановити предмет доказування по справі.

Колегія суддів вважає, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій ним у постановах від 19 травня 2020 року у справі №820/2300/18, від 30 квітня 2020 року у справі №810/384/16, від 17 березня 2020 року у справі № 808/4140/15, від 25 січня 2019 року у справі №812/1112/16.

Таким чином, в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Тандем-Агро» задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 березня 2018 року у справі за позовом Фермерського господарства «Тандем-Агро» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції в строк, передбачений ст. 329 КАС України.

Постанова у повному обсязі складена 07 березня 2023 року.

Головуючий - суддя А.А. Щербак

суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш