УХВАЛА
27 лютого 2023 року
м. Київ
cправа № 916/213/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.
розглянувши касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вільямс"
на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий - Таран С.В., судді - Богатир К.В., Поліщук Л.В.)
від 25.01.2023
у справі за позовом ОСОБА_1
до Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вільямс"
про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів
ВСТАНОВИВ:
1. У січні 2022 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив "Вільямс" (далі - Кооператив, відповідач), в якому просила визнати недійсними та скасувати рішення загальних зборів членів Кооперативу від 17.01.2022 та від 18.01.2022.
2. Позивачка (асоційована членкиня Кооперативу) вважає, що її права на участь у діяльності та управлінні Кооперативом були порушені через те, що вона не була повідомлена про проведення зборів, до порядку денного яких включено питання, що стосуються її безпосередньо, й позбавлена права голосування на таких зборах. Позивачка також стверджує, що на зборах були присутні менше половини членів Кооперативу, тому вони були неправомочними (відсутній кворум). За результатами зборів було встановлено обов`язок позивачці сплатити цільовий членський внесок фінансової участі у видатках у розмірі 755 033,92 грн. Позивачка стверджує, що мала обов`язок внести виключно вступний внесок і грошовий пай (вартість об`єкта нерухомості) у порядку та розмірах, визначених Інструктивними деклараціями. Позивачка вважає, що оскаржувані рішення щодо сплати (внесення) додатково цільового внеску понад пай є істотною зміною умов правочину відповідно до Персонального меморандуму та Інструктивних декларацій, що порушує її майнові права.
3. Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.09.2022 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.
4. Суд вирішив, що позивачка не довела, що її права та законні інтереси були порушені рішеннями загальних зборів членів Кооперативу, оскільки:
- відповідач не зобов`язаний повідомляти асоційованих членів про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів. Такий обов`язок стосується виключно членів Кооперативу, які мають право ухвального голосу.
- асоційований член Кооперативу має право брати участь у загальних зборах членів Кооперативу виключно з правом дорадчого голосу;
- матеріали справи не містять доказів, що позивачку обмежували у можливості бути присутньою на загальних зборах членів Кооперативу;
- рішення щодо встановлення фінансової участі у видатках через цільовий внесок були прийняті на правомочних загальних зборах одностайно трьома членами Кооперативу. Такі рішення відповідали повноваженням загальних зборів членів Кооперативу, передбачених пунктами 8.11.4, 8.13.4, 9.2 статуту;
- цей внесок не змінює розмір паю, встановленого Персональним меморандумом та Інструктивними деклараціями, а є окремим видом платежів;
- позивачка при вступі в асоційоване членство підтвердила, що ознайомилася з положеннями статуту, зобов`язувалася дотримуватися його та виконувати рішення органів управління кооперативу, включаючи сплату цільових внесків;
- суд не має компетенції перевіряти розмір цільового внеску, встановлення якого є виключними повноваженнями органів управління Кооперативу. Суд може розглядати лише ті питання, які стосуються порушення прав позивачки, зокрема, її права на участь у діяльності та управлінні Кооперативом.
5. 25.01.2023 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про визнання недійсним рішення загальних зборів членів Кооперативу від 18.01.2022. У цій частині позов було задоволено, а в решті рішення - залишено без змін. Суд змінив розподіл судових витрат.
6. Суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків:
- відповідно до статті 15 Закону України "Про кооперацію", яка регулює порядок проведення загальних членів кооперативу, усі члени кооперативу мають бути повідомлені про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів. Не має значення вид їх членства (просте чи асоційоване);
- асоційований член Кооперативу має право брати участь у загальних зборах кооперативу з правом дорадчого голосу. Цьому праву кореспондує обов`язок Кооперативу повідомляти асоційованого члена про дату, місце, час та порядок проведення денних загальних зборів, щоб надати можливість взяти участь у цих зборах навіть з правом дорадчого голосу;
- член Кооперативу має вплив на прийняття рішень на загальних зборах не тільки через голосування, особливо, якщо вирішуються питання, які стосуються його прав та обов`язків. Тому неповідомлення його про проведення зазначених загальних зборів є порушенням порядку їх скликання. Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду у постанові від 15.06.2022 у справі №916/700/21, що порушення порядку повідомлення асоційованого члену кооперативу про проведення загальних зборів є підставою для оскарження в судовому порядку рішення відповідних зборів, оформленого за їх наслідками;
- не всі порушення, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є достатнім для того, щоб визнати прийняті на цих зборах рішення недійсними. Особа не може оскаржити будь-яке рішення загальних зборів чи іншого органу юридичної особи лише на підставі свого статусу учасника без обґрунтування, як саме це рішення порушує її права та законні інтереси. Якщо такий факт порушення не встановлено, суд не має підстави для задоволення позову. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №916/700/21;
- неповідомлення асоційованого члена про проведення загальних зборів членів Кооперативу 17.01.2022 не є достатньою підставою для визнання недійсним рішення, яке було прийняте на цих зборах. Позивачка, не конкретизуючи порушення прав саме цим рішенням, висловила свою незгоду з ним, але сам факт незгоди з рішенням навіть, якщо воно стосується члена кооперативу, не означає автоматичної незаконності цього рішення. Суд не встановив порушення вказаним рішенням прав та законних інтересів позивачки;
- обставини вступу позивачки до Кооперативу на пільгових умовах та/або її належність до категорії осіб (фінансова участь яких значно менша за участь інших асоційованих членів ), яким рішенням загальних зборів від 17.01.2022 встановлено цільовий членський внесок, відповідач не довів, тому його заперечення в цій частині не приймаються;
- висновки судового експерта, на які посилається відповідач, підтверджують ринкову вартість майнових прав на об`єкти нерухомого майна, а не обставини фінансової участі позивачки у значно меншому розмірі порівняно з іншими асоційованими членами;
- факт вступу позивачки до Кооперативу та ознайомлення зі статутом сам по собі не дає право Кооперативу встановлювати будь-який цільовий внесок у будь-якому розмірі, який має бути справедливим, пропорційним та недискримінаційним;
- неповідомлення та позбавлення позивачки права на участь у зборах 18.01.2022, на яких вона мала право дати своє пояснення щодо покладання на неї додаткового майнового обов`язку у вигляді сплати значної суми грошових коштів, є підставою для визнання недійсним прийнятого рішення щодо встановлення конкретно позивачці цільового внеску. Таке рішення порушує її права, оскільки неповне або несвоєчасне перерахування цільового внеску на рахунок Кооперативу, як і відмова від його сплати може призвести до припинення членства, що позбавляє її права на отримання об`єктів нерухомості. Позивачка вступила у Кооператив з метою отримати об`єкти нерухомості замість грошового паю, але Кооператив приймає рішення, яким вимагає від неї сплати додатково цільового внеску. Кооператив діяв недобросовісно, особливо з урахуванням того, що позивачка вже повністю сплатила грошовий пай, а наслідком несплати додатково цільового внеску є позбавлення права на отримання об`єктів нерухомості.
7. 14.02.2023 Кооператив звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову щодо визнання недійсним рішення загальних зборів членів Кооперативу від 18.01.2022 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
8. На виконання вимог пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України підстави, на яких подається касаційна скарга, скаржник визначає пункти 1, 2 та 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
9. В обґрунтування доводів та вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм частини першої статті 12, статті 14, статті 15 Закону України "Про кооперацію", частини першої, другої статті 16 ЦК України, частини другої статті 20 ГК України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Скаржник стверджує, що:
- норма статті 15 Закону України "Про кооперацію" щодо необхідності завчасного повідомлення про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів (не пізніше ніж за 10 днів до визначеного строку їх проведення) стосується виключно членів кооперативу, які мають право ухвального голосу. Статут та закон не зобов`язують Кооператив повідомляти про дату, місце, час проведення та порядок денний загальних зборів. Суд апеляційної інстанції необґрунтовано застосував розширене тлумачення цієї норми і зробив висновок, що закон не обмежує коло членів кооперативу, яких має бути повідомлено про проведення загальних зборів. Висновок Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми права у відносинах житлово-будівельного кооперативу та асоційованого члену щодо необхідності інформування (повідомлення) про проведення загальних зборів членів кооперативу відсутній (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України).
- суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 916/3828/20, що задоволення позову виключно з підстав неповідомлення позивачів про проведення загальних зборів, на яких були затверджені оспорювані пункти статуту, може знівелювати юридичні підстави для здійснення кооперативом господарської діяльності, що створить юридичну невизначеність як для самого Кооперативу, так й для всіх інших членів кооперативу (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);
- суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частини першої статті 12 Закону України "Про кооперацію", частини першої статті 99 ГК України, не врахував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.01.2020 у справі № 924/641/17, оскільки не вказав, яким нормам законодавства не відповідають рішення загальних зборів, і не брав до уваги, що обставини позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах, як підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів, можуть стосуватись виключно члена кооперативу, який є носієм повного спектру корпоративних прав (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);
- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норми статті 167 ГК України, що викладені у постановах від 24.04.2019 у справі № 509/577/18, від 01.10.2019 у справі № 910/7554/18, від 17.12.2019 у справі № 904/4887/18 (щодо наявності корпоративних прав та здійснення управління кооперативом членами кооперативу); від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19 та від 06.02.2020 у справі № 906/307/19 (щодо обов`язку інформування члена юридичної особи про проведення загальних зборів); від 10.05.2018 у справі № 906/592/17 (щодо обов`язку особи, яка скликає загальні збори учасників, вжити всіх розумних заходів для повідомлення учасників про проведення цих зборів); від 05.05.2020 у справі № 916/1996/19 та від 06.02.2020 у справі № 906/307/19 (щодо обов`язку відповідача, як особи, рішення органу управління якої оскаржується, довести обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів). Такі висновки зроблені за інших фактичних обставин справи та стосувались виключно членів кооперативу, які наділені повним спектром корпоративних прав. У цих справах не розглядалось питання щодо участі в управлінні кооперативом та статусу асоційованих членів кооперативу, що обумовлює необхідність відступлення від цих висновків (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК України);
- суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частини першої, другої статті 16 ЦК України, частини другої статті 20 ГК України, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки не врахував, що позивачка звернулася за захистом своїх майнових прав до Овідіопольського районного суду Одеської області з позовом про визнання права власності (справа № 509/639/22), а у справі, що розглядається, обрала неефективний спосіб захисту своїх прав, що є окремою та самостійною підставою для відмови у задоволенні позову відповідно до висновків, що викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18 (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
10. Верховний Суд перевірив матеріали касаційної скарги та дійшов висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2 та 3 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки зміст касаційної скарги та доданих до неї матеріалів відповідає вимогам параграфу 1 глави 2 Розділу IV цього Кодексу.
11. Також скаржник заявив клопотання про зупинення дії постанови суду апеляційної інстанції до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
12. Суд касаційної інстанції розглянув клопотання про зупинення дії судового рішення та дійшов висновку, що підстави для його задоволення відсутні з таких мотивів.
13. Частиною першою статті 332 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
14. Відповідно до абзацу 2 частини четвертої статті 294 ГПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення суду або зупинення його дії, якщо зупинити його виконання неможливо.
15. Законом не визначений перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України). Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.
16. Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення дії рішення або його виконання може мати незворотні наслідки.
17. Проста незгода з мотивами ухваленого рішення не є достатньою підставою для зупинення його виконання (дії), оскільки правильність застосування норм права суд касаційної інстанції перевіряє, переглядаючи судові рішення по суті, а не на стадії відкриття касаційного провадження. Крім того вчинення виконавчих дій не є безумовною підставою, з якою закон пов`язує необхідність зупинення виконання (дії) судового рішення.
18. Відповідно до сформованої судової практики суд при вирішенні питання про зупинення виконання (дії) рішення враховує такі обставини: ймовірності утруднення повторного розгляду справи або неможливість здійснення повороту виконання рішення внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки, негайне виконання може завдати значної шкоди (призвести до знищення майна, втрати репутації) або призвести до інших негативних наслідків, які не можна буде виправити. Таке питання вирішується за заявою учасника справи або за ініціативою суду з урахуванням конкретних обставин справи.
19. В обґрунтування клопотання заявник посилається на розгляд справи № 509/639/22 Овідіопольським районним судом Одеської області про визнання права власності на майно за позовом позивачки. Зазначає, що підставою звернення з таким позовом є Персональний меморандуми асоційованих членів кооперативу та Інструктивні декларації до них, а також оскаржувані рішення Кооперативу у господарському процесі. Заявник вважає, що визнання недійсним рішення загальних зборів членів Кооперативу безпосередньо впливає на встановлення юридичного факту повноти виконання асоційованим членом своїх обов`язків та можливість передання йому паю.
20. Заявник також вказує, що оскаржуване судове рішення повністю змінює порядок проведення загальних зборів, ставить під сумнів інші рішення Кооперативу за увесь час його діяльності. Зупинення дії рішення є вкрай важливим, щоб мінімізувати судові спори та ризики можливого невдоволення асоційованих членів Кооперативу, яких налічується більше 2500.
21. Зупинення дії (виконання) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення. Підстави, які наводить заявник такими не є.
22. Ризики можливого невдоволення асоційованих членів Кооперативу, яких налічується більше 2500, та подання ними позовів є припущенням. Розгляд іншої справи між сторонами та встановлення у справі обставин, що мають значення для справи № 509/639/22, також не є достатньою підставою для зупинення дії (виконання) рішення, зважаючи на те, що відповідно до процесуального закону скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
23. З цих підстав Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення дії оскаржуваного судового рішення.
Керуючись нормами статей 234, 288, 290, 294, 332, частини четвертої статті 197, пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287, частини третьої статті 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
У Х В А Л И В:
1. Відкрити касаційне провадження у справі № 916/213/22 за касаційною скаргою Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вільямс" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 в частині задоволення позову щодо визнання недійсним рішення загальних зборів членів Кооперативу від 18.01.2022 .
2. Призначити до розгляду касаційну скаргу Обслуговуючого кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вільямс" у справі № 916/213/22 на 21 березня 2023 року об 11:00 год у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 2 (кабінет № 209).
3. Відмовити Обслуговуючому кооперативу "Житлово-будівельний кооператив "Вільямс" у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.01.2023 у справі № 916/213/22.
4. Явка учасників справи в судове засідання не є обов`язковою.
5. Встановити ОСОБА_1 строк для подання відзиву на касаційну скаргу з доказами надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи до 15 березня 2023 року.
6. Роз`яснити учасникам справи, що вони мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, в тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
7. Роз`яснити адвокатам Бобровнику Денису Олександровичу та Бойко Наталії Іванівні про обов`язок зареєструвати офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України.
8. Витребувати з Господарського суду Одеської області або Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/213/22.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий І. Кондратова
Судді Г. Вронська
Н. Губенко
До уваги учасників судового процесу!
Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.
Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:
- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;
- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.
Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису на електронну адресу суду ([email protected]) або використати для цього підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".
Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":
- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;
- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 15:00 год, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;
- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька,2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";
- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;
- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Касаційний господарський суд