ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Рішення № 109174527

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: [email protected],

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_____________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.02.2023 Справа №905/809/22

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.,

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ, код 42795490,

до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз", м. Маріуполь Донецької області, код 03361135,

про стягнення 101 995,57 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" про стягнення заборгованості за Договором транспортування природного газу №1910000185/08/640-19 від 26.12.2019 в загальному розмірі 101 995,57 грн, з якої 77 963,18 грн - сума основного боргу за перевищення замовленої потужності, 1 794,67 грн - 3% річних, 7 491,27 грн - пені, 14 746,45 грн - інфляційних. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/809/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" про стягнення 101 995,57 грн. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Запропоновано позивачу надати до суду копію довіреності на Пилипчук В.Є. Встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, в тому числі відповідачу строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

01.11.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача, в якому Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" просить суд зобов`язати позивача направити позовну заяву та документи додані до неї на електронну адресу відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 та поновити строк для надання відзиву на позовну заяву для можливості відповідачу надати свою позицію по справі.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 03.11.2022 зобов`язано позивача протягом 3-х днів з дня отримання даної ухвали направити позовну заяву з доданими до неї документами на електронну пошту відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1, докази чого надати до суду.

17.11.2022 на електронну пошту суду надійшло клопотання відповідача, в якому Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" просило суд:

1. Продовжити строк для подання доказів та вчинення інших процесуальних дій до закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь та визначити кінцевий строк для подання доказів та вчинення інших процесуальних дій після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації м. Маріуполь.

2. Встановити строк для подання відзиву на позовну заяву після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь.

3. Розгляд справи по суті почати після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь з урахуванням строку необхідного на подання відзиву, доказів та вчинення інших процесуальних дій.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.11.2022 відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про продовження строку для подання доказів та вчинення інших процесуальних дій до закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь та визначення кінцевого строку для подання доказів та вчинення інших процесуальних дій після закінчення воєнного стану та/або деокупації міста Маріуполь. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про встановлення строку для подання відзиву на позовну заяву після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про початок розгляду справи по суті після закінчення воєнного стану в Україні та/або деокупації міста Маріуполь з урахуванням строку необхідного на подання відзиву, доказів та вчинення інших процесуальних дій.

06.01.2023 та 09.01.2023 на електронну пошту суду від відповідача надійшли ідентичні відзиви на позов, в яких відповідач просить суд визнати причини пропуску строку надання відзиву на позовну заяву у справі поважними, поновити відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву, долучити цей відзив до матеріалів справи та врахувати його при винесенні рішення по справі. У відзиві на позов відповідач зазначає, що не заперечує щодо позовних вимог щодо заборгованості за оплату за перевищення договірної потужності за Договором №1910000185/08/640-19 транспортування природного газу від 26.12.2019, а саме за жовтень 2021 року на загальну суму 75 820,22 грн, за листопад 2021 року на загальну суму 1 746,64 грн та за грудень 2021 року на загальну суму 396,32 грн. Щодо стягнення 1 794,67 грн 3% річних, 7 491,27 грн пені та 14 746,45 грн інфляційних відповідач просить врахувати, що причиною неналежного виконання зобов`язання за Договором, починаючи з 24.02.2022, стало введення воєнного стану через військову агресію РФ та скоєння збройними формуваннями РФ щодо відповідача злочину, передбаченого ст. 438 КК України, а тому нарахування пені, інфляційних та 3% річних від початку дії цих надзвичайних обставин на думку відповідача не може вважатися справедливим та законним. Також у відзиві відповідач заперечує щодо зазначених у позові дат вручення актів наданих послуг. Крім того, відповідач просить суд при наданні оцінки доказам у справі врахувати, що відповідач не має можливості підтвердити факт отримання відповідних звітів та рахунків через електронну пошту Інформаційної платформи на вказані у відповідному реєстрі дати є технічно неможливо, адже у зв`язку із повномасштабним вторгненням, руйнуванням міста Маріуполя та майна товариства, було втрачено можливість доступу до облікових записів користувачів платформи відповідача, а доступ до інформаційної платформи було відновлено лише з 08 квітня 2022 року. У відповідача відсутні оригінали письмових і електронних доказів копії яких додані до позовної заяви.

До відзиву на позов відповідачем додано клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій на 99% та про відстрочення виконання рішення суду до закінчення воєнного стану в Україні, але щонайменше на рік з моменту ухвалення рішення. Клопотання обґрунтоване тим, що з початку повномасштабного вторгнення збройних сил Російської Федерації до України внаслідок ведення бойових дій було частково пошкоджено, зруйновано та захоплено майно товариства, що призвело до фактичного зупинення роботи підприємства. Відповідно до рішення ГУ ДПС у Вінницькій області №287/02-32-04 від 18.10.2022 підприємство не має можливості виконання податкового обов`язку щодо подання фінансової звітності через відсутність доступу до первинних документів, неможливість проведення інвентаризації активів та зобов`язань підприємства. Станом на 28.02.2022 підприємство має дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги у розмірі 58836тис.грн, стягнення якої неможливе до закінчення воєнного стану та деокупації міста Маріуполь через відсутність первинних документів та через мораторій на примусове стягнення заборгованості за комунальні послуги. Також зазначає, що ПАТ "Маріупольгаз" продовжує роботу в дистанційному режимі, збереження можливості здійснювати оплату праці працівникам є запорукою збереження колективу та можливості відновлення господарської діяльності товариства після деокупації міста Маріуполь.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 12.01.2023 клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов задоволено. Поновлено Публічному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" строк для подання відзиву на позов. Прийнято до розгляду поданий відповідачем відзив на позовну заяву. Встановлено позивачу 5 денний строк на подання до суду відповіді на відзив. Встановлено відповідачу строк для подачі заперечень на відповідь на відзив - 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

16.01.2023 на електронну пошту суду від позивача надійшла відповідь на відзив та заперечення проти клопотання про зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду, в якій позивач просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та відмовити в задоволенні клопотання про зменшення штрафних санкцій та відстрочення виконання рішення суду. Заперечуючи проти викладених у відзиві доводів відповідача позивач зазначає, що відповідач не заперечує ні обсяг перевищення договірної потужності у жовтні-грудні 2021 року, ні розмір заборгованості за перевищення такої потужності, чим фактично визнає позовні вимоги в цій частині. Щодо доводів відповідача про визначення періодів прострочення сплати заборгованості за перевищення замовленої потужності зазначає, що умовами Договору №1910000185/08/640-19 від 26.12.20190 чітко встановлено, що направлення звіту використання договірної потужності разом із розрахунком перевищення розміру договірних потужностей та рахунком на оплату здійснюється саме на електронну пошту відповідача, як Замовника. А тому, враховуючи умови Договору, приписи Кодексу ГТС, відправлені позивачем через інформаційну платформу відповідачу рахунки на оплату за перевищення договірної потужності та звіти про використання замовленої потужності ПАТ "Маріупольгаз" за газові місяці жовтень, листопад та грудень 2021 року були отримані відповідачем 12.11.2021, 13.12.2021 та 13.01.2022 відповідно. Також зазначає, що доводи відповідача про втрату доступу до Інформаційної платформи після 24.02.2022 не спростовують отримання відповідачем документів стосовно перевищення договірної потужності за газові місяці жовтень, листопад та грудень 2021 року та свідчать про намагання відповідача ввести суд в оману, а також змістити увагу суду та підмінити підстави позову. Щодо доводів відповідача про неможливість належного виконання зобов`язання за Договором внаслідок введення на території України воєнного стану з 24.02.2022 зазначає, що відповідач зобов`язаний був здійснити оплату вартості перевищення договірної по

Враховуючи те, що сторони подали заяви по суті справи, то сторони є такими, що належним чином обізнані про наявність даного спору в суді та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Суд вважає, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 248 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України, а також тим, що відповідач зареєстрований у м. Маріуполі, яке є тимчасово окупованим.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

26.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (оператор) та Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (замовник) укладено Договір транспортування природного газу №1910000185/08/640-19 (далі - договір), відповідно до умов якого оператор надає замовнику послугу транспортування природного газу (далі - послуга) на умовах, визначених у цьому договорі, а замовник сплачує оператору встановлені в цьому договорі вартість такої послуги та плат (за їх наявності), які виникають при його виконанні.

Відповідно до пункту 2.2 договору послуги надаються на умовах, визначених у Кодексі газотранспортної системи (Кодекс), з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

Пунктами 2.3 - 2.4 договору визначено, що обсяг послуги, що надається за цим договором, визначається підписанням додатка 1 до цього договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Приймання-передача газу, документальне оформлення та подання звітності оператору здійснюються відповідно до вимог Кодексу.

Згідно з пунктом 2.5 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, подавати газ у точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ у точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів (п. 2.6 договору).

Пунктом 2.8 договору передбачено, що взаємовідносини між замовником та оператором при забезпеченні (замовленні, наданні, супроводженні) послуг транспортування за цим договором здійснюються сторонами через інформаційну платформу оператора відповідно до вимог Кодексу. Замовник набуває права доступу до інформаційної платформи з моменту підписання цього договору, а його уповноважені особи - з моменту їх авторизації, що оформляється наданим замовником повідомленням на створення облікового запису уповноважених осіб користувача платформи за формою, визначеною Кодексом.

Пунктом 3.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.05.2020) визначені обов`язки оператора, до яких належить в тому числі: своєчасне надання послуг належної якості; розміщення на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг з врегулюванням добового небалансу, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс; здійснення у строк до 20 числа місяця, наступного за звітним, виплату грошових коштів на рахунок замовника, якщо загальна вартість щодобових позитивних небалансів протягом звітного газового місяця перевищує загальну вартість щодобових негативних небалансів замовника протягом звітного газового місяця.

Згідно з п. 3.2 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.05.2020) оператор має право, зокрема, своєчасно отримувати від замовника плату за надані послуги, стягувати із замовника додаткову плату у разі перевищення розміру договірної потужності.

У відповідності до пункту 4.1. договору замовник зобов`язаний, зокрема, не перевищувати замовлені потужності, визначені в цьому договорі; здійснити своєчасну та повну оплату додаткової плати оператору у разі перевищення розміру замовленої потужності та/або плати за зміну умов (обмежень) користування потужністю з обмеженнями, та/або недоотримання параметрів якості природного газу, який передається ним у газотранспортну систему, у порядку, визначеному цим Договором та Кодексом.

За умовами пункту 4.2 договору замовник має право: отримувати від оператора послуги належної якості та в обумовлені цим договором строки; замовляти транспортування та одержувати з газотранспортної системи обсяги природного газу, що відповідають його підтвердженим номінаціям/реномінаціям; отримувати від оператора всю необхідну інформацію щодо роботи газотранспортної системи, від якої залежить належне виконання замовником своїх зобов`язань за цим договором; передати права щодо доступу до газотранспортної системи, які він набуває за цим договором, іншим суб`єктам ринку природного газу за умови повідомлення про це оператора у порядку і строки, передбачені Кодексом та цим договором; отримувати плату за недотримання вимог щодо якості газу, який передається оператором з газотранспортної системи, в порядку, визначеному цим договором; користуватись іншими правами, передбаченими договором та чинним законодавством України.

Згідно з пунктом 7.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.05.2020) вартість послуг розраховується: розподіл потужності - за тарифами, які встановлюються Регулятором; транспортування - за тарифами, які встановлюються Регулятором; послуги з врегулювання добового небалансу - за фактичною вартістю, яка визначається відповідно до порядку, встановленого Кодексом.

Умовами пункту 8.4 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.05.2020) сторони погодили, що замовник, який є оператором газорозподільної системи, здійснює остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг.

У випадку якщо, розрахунковий обсяг використання потужності Замовником (суб`єктом, на якого в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України відповідно до статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу, у межах виконання ним таких спеціальних обов`язків, або оператором газорозподільної системи), визначений оператором газотранспортної системи на підставі остаточної алокації, перевищує обсяг договірної потужності, замовник послуг транспортування зобов`язаний здійснити оплату вартості перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Вартість перевищення замовленої потужності за кожний день газового місяця розраховується для кожного дня перевищення за вказаною в договорі формулою.

Звіт Оператора про використання замовленої потужності Замовником, який надається до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на його електронну адресу, містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату або повідомлення про зарахування надмірно сплачених коштів у рахунок плати за використання договірної потужності на наступні періоди.

Відповідно до п. 11.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.05.2020) послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг з врегулювання добового небалансу, оформляються оператором і замовником актами наданих послуг.

Згідно з пунктом 13.1 договору у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором.

У разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (п. 13.5 договору).

Цей договір набирає чинності з дня його укладання, а в частині транспортування природного газу з 7:00 годин 01.01.2020 (включно) у разі настання таких відкладальних обставин: надання оператору остаточного рішення про сертифікацію регулятором, прийнятого з урахування висновку сертифікату енергетичного співтовариства; наявності у оператора права на провадження діяльності з транспортування природного газу. Цей договір діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до їх повного виконання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (пункт 17.1 договору).

Суд зазначає, що в п. 2.3 договору сторони передбачили, що обсяг послуги, що надається за цим Договором, визначається підписанням додатка 1 до цього Договору (розподіл потужності) та/або додатка 2 (розподіл потужності з обмеженнями), крім надання доступу до потужності на період однієї газової доби. Тобто, сторони визначили, що у випадку, коли доступ до потужності надається на добу наперед, додатки 1 та 2 не підписуються.

З врахуванням додаткової угоди № 1 від 25.05.2020 до договору транспортування природного газу №1910000185/08/640-19 від 26.12.2019 у п. 2.7 договору передбачено, що додаток 1 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання гарантованої та/або переривчастої потужності, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби. Додаток 2 є невід`ємною частиною цього договору у випадку, коли замовнику надається право використання потужності з обмеженням, крім випадку замовлення потужності на добу наперед та/або протягом доби.

Враховуючи, що в даному випадку відповідачем здійснювались замовлення потужностей на добу вперед, виходячи зі змісту положень пунктів 2.3, 2.7 договору та положень глави 1 розділу IX Кодексу ГТС в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, додатки 1 та 2 до договору сторонами не укладались.

У додатку 3 до договору, підписаного сторонами, визначено перелік комерційних вузлів обліку газу, фактично встановлених у пунктах приймання - передачі газу.

Відповідач є оператором газорозподільної системи, що підтверджується постановою НКРЕКП від 19.06.2017 №812 про видачу ліцензії на розподіл природного газу ПАТ "Маріупольгаз", відтак вартість перевищення розраховується позивачем згідно п. 8.4. Договору.

Згідно умов Договору Позивач за результатами остаточної алокації відборів та подач Відповідача здійснив розрахунок вартості плати за перевищення потужності у відповідному розрахунковому місяці, а саме:

- за жовтень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 508,88792 тис. куб.м всього на загальну суму 75 820,22 гривень;

- за листопад 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 11,72300 тис. куб.м всього на загальну суму 1 746,64 гривень;

- за грудень 2021 року було виявлено остаточні обсяги перевищення договірної потужності в розмірі 2,66000 тис. куб.м всього на загальну суму 396,32 гривень.

У відповідності до п. 8.4. Договору позивачем було направлено в інформаційній платформі відповідачу:

- рахунок №10-2021-1910000185/08/640-19/1001021 від 31.10.2021 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності за жовтень 2021 року на загальну суму 75 820,22 гривень;

- рахунок №11-2021-1910000185/08/640-19/1001021 від 30.11.2021 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності за листопад 2021 року на загальну суму 1 746,64 гривень;

- рахунок №12-2021-1910000185/08/640-19/1001021 від 31.12.2021 на оплату за перевищення замовленої (договірної) потужності за грудень 2021 року на загальну суму 396,32гривень;

- звіти про використання замовленої потужності Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" за газові місяці жовтень, листопад, грудень 2021.

У відповідності до пункту 11.2. та 11.3. Договору Позивачем направлено Відповідачу наступні акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності):

- №10-2021-1910000185/08/640-19/1001021 від 31.10.2021 за газовий місяць жовтень 2021 року;

- №11-2021-1910000185/08/640-19/1001021 від 30.11.2021 за газовий місяць листопад 2021 року;

- №12-2021-1910000185/08/640-19/1001021 від 31.12.2021 за газовий місяць грудень 2021 року.

Однак, як стверджує позивач, ані підписані примірники вказаних актів, ані будь-які зауваження на адресу ТОВ "Оператор ГТС України" не надходили. З огляду на це відповідач фактично погодився з обсягами перевищення замовленої (договірної) потужності, що розраховані позивачем.

Також, у строки встановлені п. 8.4. Договору, відповідач не оплатив на користь позивача вартість перевищення договірної потужності за жовтень, листопад, грудень 2021 року в загальній сумі 77 963,18 грн, чим порушив умови п. 2.5., 8.4. Договору, а також порушив права та інтереси позивача як кредитора у спірних правовідносинах.

У зв`язку з простроченням відповідачем зобов`язань із здійснення оплати перевищення замовленої потужності за жовтень, листопад, грудень 2021 року позивачем, окрім суми основного боргу у розмірі 77 963,18 грн, нараховано відповідачу пеню в сумі 7 491,27 грн, три відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1 794,67 грн та інфляційні втрати в сумі 14 746,45 грн.

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язання за договором в частині оплати вартості перевищення договірної потужності, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у загальному розмірі 101 995,57 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Предметом договору №1910000185/08/640-19 від 26.12.2019 є надання позивачем відповідачу послуг транспортування природного газу.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у встановлений строк.

Відповідно до пунктів 15, 16глави 1 розділу IX Кодексу ГТС, величина використаних замовником послуг транспортування обсягів потужності точок входу/виходу дорівнює величинам остаточних алокацій щодобових подач та відборів замовника послуг транспортування природного газу у відповідних точках входу/виходу. Відповідальність за перевищення замовлених потужностей несуть замовники послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу. Оператор газотранспортної системи оприлюднює на своєму веб-сайті перелік точок входу/виходу, обсяг технічної, договірної та вільної потужності. Оператор газотранспортної системи зазначає про точки входу/виходу, для яких з точки зору технічних обмежень обсяг та вид потужності може відрізнятись в окремі періоди газового року.

Пунктом 8 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС передбачено, що якщо замовник послуг транспортування природного газу не надав номінацію на точку входу/виходу, на яку йому було розподілено потужність на відповідну газову добу, то вважається, що замовником було подано нульову номінацію на відповідну точку входу та/або виходу.

Відповідно до положень п. 8.4 договору, з урахуванням додаткової угоди № 1 до нього, позивач має надіслати звіт Оператора про використання замовленої потужності замовником, який містить розрахунок перевищення розміру договірних потужностей та рахунок на оплату, до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, на електронну адресу відповідача. При цьому, відповідач має оплатити вартість перевищення договірної потужності за кожен день такого перевищення до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до звіту використання договірної потужності та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Послуги, які надаються за цим договором, за винятком послуг з врегулювання добового небалансу, оформлюються оператором і замовником актами наданих послуг (п. 11.1 Договору).

Як встановлено судом, у період дії договору №1910000185/08/640-19 від 26.12.2019 позивачем були складені та направлені відповідачу звіти про використання замовленої потужності Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" за газові місяці жовтень, листопад, грудень 2021, відповідні рахунки на оплату та акти наданих послуг (перевищення замовленої (договірної) потужності) за жовтень, листопад, грудень 2021 року на загальну суму 77 963,18 грн, що підтверджується реєстром файлів, відправлених з Інформаційної платформи ТОВ «Оператор ГТС» за газовий місяць у період жовтень-грудень 2021. В матеріалах справи, в тому числі, містяться докази надсилання актів наданих послуг у двох примірниках відповідачеві засобами поштового зв`язку.

Вказані акти не були підписані відповідачем, мотивованої відмови від їх підписання матеріали справи не містять.

Отже, з огляду на відсутність заперечень з боку відповідача щодо обсягів перевищення замовленої (договірної) потужності в точках входу/виходу до/з газотранспортної системи за спірні місяці (жовтень, листопад, грудень 2021) суд вважає, що обсяг перевищення є підтвердженим, та у відповідача настав обов`язок передбачений п. 8.4. Договору з оплати вартості наданих послуг у визначених позивачем розмірах.

Крім того, вказані в позові обсяги перевищення відповідачем замовленої (договірної) потужності за жовтень, листопад, грудень 2021 року додатково підтверджуються наданою до матеріалів справи звітністю відповідача, а саме копіями Звітів відповідача про використання потужності газорозподільної системи та стан розрахунків формою № 8в-НКРЕКП-газ-моніторинг (місячна) за жовтень, листопад, грудень 2021 року.

Позивачем були складені відповідні рахунки на оплату послуг за перевищення замовленої (договірної) потужності та звіти про використання замовленої потужності ПуАТ по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз". Реєстри щодо відправлених файлів з інформаційної платформи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" додані до матеріалів справи.

Відповідач відповідно до умов договору подавав відповідні повідомлення на створення облікового запису уповноважених осіб користувача інформаційної платформи, йому був створений відповідний обліковий запис, отже, направлення позивачем документів до особистого кабінету інформаційної платформи відповідача є належним способом, який погоджений сторонами в договорі.

З вказаних вище доказів вбачається своєчасне направлення позивачем до інформаційної платформи відповідних документів, при цьому, оплата має бути здійснена до 20 числа місяця, наступного за звітним.

Викладене спростовує посилання відповідача на те, що позивачем не надано доказів вручення відповідачу (отримання відповідачем) актів наданих послуг з посиланням на пункт 19.2 Договору. Суд зазначає, що в пункті 19.2 Договору в тому числі передбачена можливість направлення документів електронною поштою. Умовами Договору чітко визначено, що звіт Оператора про використання замовленої потужності замовником направляється на електронну адресу відповідача в інформаційній платформі, де у відповідача створений обліковий запис. Отже, як вже зазначено, всі документи позивачем направлені відповідачу своєчасно та в спосіб, передбачений договором. Одночасно, суд зазначає, що оплата відповідачем перевищення розміру договірних потужностей не ставиться в залежність від дати отримання відповідачем актів наданих послуг, такі акти складаються сторонами на виконання умов договору для документального підтвердження фактичних взаємовідносин.

Відповідач також посилається на те, що він не може підтвердити факт отримання документів через Інформаційну платформу саме на дати, вказані в наданому позивачем реєстрі відправлень, оскільки відповідачем через початок повномасштабного вторгнення на територію України та руйнування м. Маріуполь було втрачено доступ до облікового запису користувачів Інформаційної платформи, такий доступ було відновлено з 08.04.2022.

Щодо даних тверджень відповідача, суд зазначає, що вказані документи були направлені позивачем у період, що передував початку воєнного стану в Україні, отже, відповідач на той час мав повний доступ до Інформаційної платформи. По-друге, суду не надано будь-яких доказів того, що дані в Інформаційній платформі через початок воєнного стану також були втрачені частково або повністю, тобто через відсутність у відповідача доступу до свого облікового запису не змінилась будь-яка інформація, яка містилась в такій Інформаційній платформі. Відповідач не спростовує, що після відновлення доступу в його обліковому записі наявні документи, які вказані в реєстрі файлів, відправлених з Інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС" за газовий місяць у період жовтень-грудень 2021, витяг з якого наданий до матеріалів справи. Суд зазначає, що при відправленні документів електронною поштою дата такого відправлення фіксується автоматично, виправлення такої дати потребує певних технічних знань та має "сліди" в базі даних про таке виправлення, однак, відповідачем жодним чином при наявності доступу до Інформаційної платформи не спростовані дані, які містяться в реєстрі файлів, відправлених з Інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС" за газовий місяць у період жовтень-грудень 2021, витяг з якого наданий до матеріалів справи.

Дослідивши наданий позивачем витяг з Інформаційної платформи з Реєстром файлів, відправлених з Інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС" за газовий місяць у період жовтень-грудень 2021, суд встановив, що в такому реєстрі містяться перелік документів, які направлялись, адресат ПАТ "Маріупольгаз" з відповідним кодом ЕІС, дата та час відправлення, відомості про підписання документів електронним цифровим підписом уповноваженою особою позивача. Наданий витяг засвідчений підписом заступника директора комерційного - начальника управління інформаційної підтримки В.П.Грищенка та печаткою позивача. До матеріалів справи додані довіреності, видані позивачем на В.П.Грищенка з наданням повноважень на засвідчення копій документів та підписання інших документів.

За таких обставин суд вважає наданий позивачем Реєстр файлів, відправлених з Інформаційної платформи ТОВ "Оператор ГТС" за газовий місяць у період жовтень-грудень 2021, належним та допустимим доказом.

Заборгованість за договором №1910000185/08/640-19 від 26.12.2019 за перевищення договірної потужності у сумі 77 963,18 грн, яка виникла за жовтень, листопад, грудень 2021 року, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована та фактично не заперечується.

Доказів погашення вказаної заборгованості матеріали справи не містять та відповідачем не подані.

Таким чином, дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення 77 963,18 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 794,67 грн та інфляційні втрати у розмірі 14 746,45 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що ним здійснено нарахування 3% річних у розмірі 1 751,14 грн за період прострочення з 23.11.2021 по 30.08.2022 на суму заборгованості в розмірі 75 820,22 грн, у розмірі 36,32грн за період прострочення з 21.12.2021 по 30.08.2022 на суму заборгованості 1 746,64грн, у розмірі 7,21грн за період прострочення з 21.01.2022 по 30.08.2022 на суму заборгованості 396,32 грн. Також позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат у розмірі 14 361,75грн за період прострочення з 01.12.2021 по 31.07.2022 на суму заборгованості в розмірі 75 820,22 грн, у розмірі 318,46 грн за період прострочення з 01.01.2022 по 31.07.2022 на суму заборгованості в розмірі 1 746,64грн, в розмірі 66,25 грн за період прострочення з 01.02.2022 по 31.07.2022 на суму заборгованості в розмірі 396,32 грн.

Заперечуючи проти наданих розрахунків відповідач вказує, що позивачем невірно взято період для нарахування, оскільки позивачем не враховано дату вручення відповідачу актів наданих послуг, направлених позивачем засобами поштового зв`язку. При цьому відповідач не надав свого контр розрахунку.

Судом вже зазначено про те, що строк оплати за перевищення замовленої (договірної) потужності, погоджений сторонами в договорі, не пов`язаний з датою отримання відповідачем актів наданих послуг засобами поштового зв`язку, а визначений до 20 числа місяця, наступного за звітним. Судом також враховано своєчасність направлення позивачем необхідних документів на електронну адресу відповідача в Інформаційній платформі. Суд дійшов висновку про вірне визначення позивачем періодів донарахувань 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши надані розрахунки 3% річних у розмірі 1 794,67 грн та інфляційних втрат у розмірі 14 746,45 грн, суд встановив, що такі нарахування відповідають вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути 7 491,27 грн пені.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 13.5 договору у разі порушення замовником строків оплати, передбачених цим договором, замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним нарахована пеня в розмірі 7 239,27 грн за період прострочення з 23.11.2021 по 22.05.2022 на суму заборгованості у розмірі 75 820,22грн, у розмірі 197,06 грн за період прострочення з 21.12.2021 по 20.06.2022 на суму заборгованості у розмірі 1 746,64 грн, в розмірі 54,94 грн за період прострочення з 21.01.2022 по 20.07.2022 на суму заборгованості у розмірі 396,32грн.

Посилання відповідача на невірно визначений період нарахування пені відхиляються з наведених вище підстав.

Перевіривши наданий розрахунок пені, суд встановив, що таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 7 491,27 грн є обґрунтованими.

Стосовно тверджень відповідача щодо того, що причиною неналежного виконання зобов`язання за договором, починаючи з 24.02.2022, стало введення воєнного стану через військову агресію РФ та скоєння збройними формуваннями РФ щодо відповідача злочину, передбаченого ст. 438 КК України, а тому нарахування пені, інфляційних та 3% річних від початку дії цих надзвичайних обставин на думку відповідача не може вважатися справедливим та законним, суд зазначає, що прострочення оплати основної заборгованості виникло до початку воєнного стану, діюче законодавство не містить норм, які б передбачали нездійснення нарахувань 3% річних, інфляційних втрат та пені на таку заборгованість. Відповідач також не надає належних та допустимих доказів наявності форс-мажорних обставин щодо виконання саме спірного зобов`язання.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із покупця надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для покупця і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан обох сторін та соціальна значущість підприємств також мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Водночас, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Суд оцінює чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Суд враховує той факт, що підприємство відповідача з 24.02.2022 опинилось на території, де велись активні бойові дії, а потім м. Маріуполь було повністю окуповане, внаслідок чого майно підприємства залишилось на окупованій території, що ускладнило роботу підприємства. Рішенням ГУ ДПС у Вінницькій області № 287/02-32-04 від 18.10.2022 підприємство відповідача визнано таким, що не може своєчасно виконувати свій податковий обов`язок через військову агресію Російської Федерації.

Суд враховує, що вказані обставини існують на даний час, в той час, коли прострочення оплат сталося за декілька місяців до початку війни та відповідачем не наведено даних, які б свідчили про наявність об`єктивних причин невиконання зобов`язань своєчасно. Суд також зазначає, що відповідач не надав жодного документу, який підтверджує його фінансовий стан на даний час. Оскільки відповідач веде певну господарську діяльність, отже, ведеться податковий і бухгалтерській облік, підприємство має інформацію та можливість надати інформацію про наявність/відсутність грошових коштів на рахунках тощо. Відповідач надав довідку про наявність дебіторської заборгованості в сумі 71 597 тис.грн станом на 28.02.2022, однак, не надано відомостей про дебіторську та кредиторську заборгованість на даний час.

При цьому, суд приймає до уваги, що заперечуючи проти зменшення суми штрафних санкцій, позивач також не навів доводів та доказів стосовно того які ним отримані збитки, якщо такі були, або які він поніс інші втрати внаслідок невиконання відповідачем своїх зобов`язань. З матеріалів справи суд не вбачає наявність у позивача будь-якої шкоди або прямих збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором.

Одночасно суд враховує, що негативні наслідки, спричинені позивачу простроченням виконання грошового зобов`язання, компенсуються, окрім пені, також і за рахунок застосування до боржника відповідальності в порядку частини 2 статті 625 ЦК України.

Оцінивши в сукупності вказані обставини, взявши до уваги те, що на даний час майно відповідача, необхідне для повноцінного ведення господарської діяльності, залишилось на окупованій території, що значно обмежує ведення господарської діяльності відповідачем, суд дійшов висновку про можливість зменшення нарахованого розміру пені на 50%, таке зменшення суд вважає оптимальним балансом дотримання інтересів сторін у спорі.

Враховуючи вищезазначене, зважаючи на встановлені судом фактичні обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 77 963,18 грн боргу за перевищення замовленої потужності, 3 745,64 грн пені, 1 794,67 грн 3 % річних та 14 746,45 грн інфляційних втрат.

В іншій частині позов не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 329 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до положень ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При вирішенні питання щодо можливості надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду, суд враховує ті самі обставини, що і при вирішенні питання щодо зменшення штрафних санкцій.

Суд зазначає, що з 24.02.2022 року в Україні введений воєнний стан, що вплинуло на всіх суб`єктів господарської діяльності. Позивач також розраховує на отримання коштів від відповідача. Однак, при цьому у позивача більше можливостей для повноцінного ведення своєї господарської діяльності. Відповідач, втративши доступ до свого майна, яке необхідно для здійснення його господарської діяльності, значно обмежений в веденні своєї господарської діяльності, в наданні послуг з розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи, що є його основним видом діяльності, та отриманні коштів від контрагентів, оскільки споживачі послуг відповідача також опинились на окупованій території. Суд вважає, що такі обставини не були передбачуваними та їх існування на даний час дійсно утруднить виконання рішення суду.

З урахуванням всіх обставин суд вважає за можливе задовольнити клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду частково, а саме відстрочити виконання рішення суду на шість місяців до 24.08.2023.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, суд враховує, що сума неустойки стягнута частково внаслідок зменшення її судом, у зв`язку з чим суд повністю покладає витрати позивача по оплаті судового збору в загальній сумі 2 481,00 грн на відповідача.

Для вручення сторонам рішення по справі будуть використані альтернативні способи вручення процесуальних документів учасникам справи, а саме шляхом направлення даного рішення на електронні адреси позивача та відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" (87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Миколаївська, буд. 16, код 03361135) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, буд. 44, код 42795490) заборгованість за Договором транспортування природного газу №1910000185/08/640-19 від 26.12.2019 за перевищення замовленої потужності за жовтень-грудень 2021 року в сумі 77 963,18 грн, пеню в сумі 3 745,64 грн, 3 % річних у сумі 1 794,67 грн, інфляційні втрати у сумі 14 746,45 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Задовольнити клопотання Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Маріупольгаз" про відстрочення виконання рішення суду частково.

Відстрочити виконання рішення суду у справі на шість місяців до 24.08.2023.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.02.2023.

Суддя Т. О. Лобода