ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
14 лютого 2023 року
м. Дніпро
справа № 280/958/22
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Ясенової Т.І., Сафронової С.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест»
про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Метпромбуд Інвест» звернулося до суду з позовом в якому просило визнати протиправними та скасувати: податкові повідомлення-рішення №00161170701 та №00161140701 від 09.11.2021, винесені ГУ ДПС у Запорізькій області.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 серпня 2022 року позов задоволено.
За результатами апеляційного оскарження постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив стягнути витрати на правничу допомогу у зв`язку з переглядом справи в апеляційній інстанції.
02 лютого 2023 року до Третього апеляційного адміністративного суду надійшла заява позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в якій він просить стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області на користь підприємства судові витрати, понесені на правничу допомогу та пов`язані із переглядом справи в апеляційній інстанції у розмірі 25 000 грн.
Також до суду надійшли письмові заперечення Головного управління ДПС у Запорізькій області проти заяви про відшкодування витрат на правову допомогу.
Розглянувши наведені доводи та матеріали справи, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі податки докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Частиною п`ятою статті 143 КАС України передбачено, що у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Апеляційний суд враховує, що під час ухвалення постанови у цій справі питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не є вирішеним, а тому вбачаються підстави для вирішення вказаного клопотання відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У ситуації, що розглядається, позивачем було укладено з адвокатським об`єднанням «Право Гарант» договір про надання правової допомоги від 06.12.2021 № С303-ЗП.
Пунктом1.1. вказаного договору передбачено, що об`єднання зобов`язується надати Клієнту правову допомогу: комплексний супровід судового оскарження в суді першої інстанції податкових повідомлень-рішень №00161170701 та №00161140701 від 09.11.2021, прийнятих на підставі акту про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Метпромбуд Інвес» №9856/08-01-07-01/41281708 від 20.10.2021, а також супровід перегляду справи в суді апеляційної інстанції , а саме: ознайомлення з матеріалами перевірки, підготовка позовної заяви, підготовка відповіді на відзив, участь адвоката у судових засіданнях в суді першої інстанції, підготовка апеляційної скарги/відзиву на апеляційну скаргу, участь адвоката у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, а також вчинення всіх необхідних процесуальних дій в межах судового процесу.
Пунктом 2.1. цього договору передбачено, що гонорар Адвокатського об`єднання за надання правової допомоги становить :
- 50000 грн. за повний супровід справи в суді першої інстанції;
- 25000 грн. за повний супровід справи в суді апеляційної інстанції.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції надано копії: рахунку № С303-ЗП/2 від 02.12.2022 на суму 25000 грн., платіжну інструкцію № 2 від 27.01.2023 року на суму 25000 грн., Акт прийому-передачі виконаних робіт № С303-ЗП /2 від 24.01.2023 року за Договором про надання правової допомоги від 06.12.2021 № С303-ЗП.
При цьому колегія суду акцентує увагу на тому факті, що на час апеляційного провадження між учасниками вже була сформована правова позиція, у тому числі щодо захисту прав та інтересів позивача та доводів відповідача. Відзив на апеляційну скаргу фактично ґрунтується на правових позиціях викладених в позовній заяві.
З огляду на те, що витрати у сумі 25000 грн. є неспівмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг при апеляційному перегляді, а перегляд цієї справи в апеляційному порядку не вимагав від адвоката значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію свого клієнта, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось, проаналізувавши зроблений позивачем розрахунок, а також враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність зменшити понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу до 5000 грн., які фактично складаються із написання відзиву на апеляційну скаргу та участю адвоката у судовому засіданні в апеляційній інстанції.
Керуючись ст.ст. 139, 143, 252 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» про ухвалення додаткового судового рішення – задовольнити частково.
Постановити додаткове судове рішення, яким стягнути з Головного управління ДПС у Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метпромбуд Інвест» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч грн.)
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 14 лютого 2023 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя Т.І. Ясенова
суддя С.В. Сафронова