ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 108954499

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 467/403/22

Провадження № 2-з/486/3/2023

****

****

**УХВАЛА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

14 лютого 2023 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Савіна О.І.,

при секретарі – Салагорі С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області заяву ОСОБА\_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Арбузинської селищної ради про визначення місця проживання дитини,

**ВСТАНОВИВ:**

08 липня 2022 року з Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшла цивільна справа № 467/403/22 за позовом ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Арбузинської селищної ради про визначення місця проживання дитини.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2022 року дана цивільна справа розподілена судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіну О.І.

Ухвалою суду від 11.07.2022 року відкрито провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Арбузинської селищної ради про визначення місця проживання дитини, призначено підготовче засідання у справі на 14.00 год. 27 вересня 2022 року.

13\.02.2023 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА\_1 , в інтересах якого звернулась ОСОБА\_3 , про забезпечення позову, у якій просить заборонити ОСОБА\_2 вивезення малолітньої ОСОБА\_4 за межі України, без згоди батька ОСОБА\_1 та заборонити ОСОБА\_4 у будь-чиєму супроводі перетинати державний кордон України, без згоди батька ОСОБА\_1 .

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, заявник вказує, що існує реальна загроза того, що ОСОБА\_2 може вивезти доньку за кордон із ціллю отримання допомоги на дитину, оскільки під час сімейного життя вона не працювала, а перебувала на утриманні чоловіка, який працював моряком та мав достатній заробіток, а тому вважає, що це може фактично унеможливити виконання ухваленого в майбутнього можливого рішення суду в частині задоволення зустрічного позову.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 153 ЦПК України, суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об\`єктивно та всебічно дослідивши доводи представника відповідача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

У ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в\`їзду в Україну громадян України» передбачено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли: 1) він обізнаний з відомостями, що становлять державну таємницю, - до закінчення терміну, встановленого статтею 12 цього Закону; 3) стосовно нього у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством, застосовано запобіжний захід, за умовами якого йому заборонено виїжджати за кордон, - до закінчення кримінального провадження або скасування відповідних обмежень; 4) він засуджений за вчинення кримінального правопорушення - до відбуття покарання або звільнення від покарання; 5) він ухиляється від виконання зобов\`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов\`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів; 9) він перебуває під адміністративним наглядом Національної поліції - до припинення нагляду. Тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Згідно із п.п. 4, 5, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з\`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв\`язку із застосуванням відповідних заходів.

У частині другій ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред\`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У частині першій ст. 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема, позов забезпечується: забороною вчиняти певні дії; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті – це обмеження суб\`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов\`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв\`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; запобігання порушенню у зв\`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що в цивільному процесуальному законодавстві відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 149-150 ЦПК України, застосувати заборону виїзду за межі України, як спосіб забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція міститься в Постанові Верховного Суду від 27 березня 2019 року, у справі №643/5842/16-ц.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що обраний спосіб забезпечення позову шляхом заборони виїзду малолітньої ОСОБА\_4 , ІНФОРМАЦІЯ\_1 , за кордон України, не відповідає вимогам ст. 150 ЦПК України, відтак у задоволенні заяви відповідача про забезпечення позову слід відмовити.

Окрім цього, суд акцентує увагу ОСОБА\_1 на тому, що відповідно до абзацу 13 пункту 2-3 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57 виїзд за межі України дітей, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків, баби, діда, повнолітніх брата, сестри, мачухи, вітчима або інших осіб, уповноважених одним з батьків письмовою заявою, завіреною органом опіки та піклування, здійснюється без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків та за наявності паспорта громадянина України або свідоцтва про народження дитини (за відсутності паспорта громадянина України)/документів, що містять відомості про особу, на підставі яких Держприкордонслужба дозволить перетин державного кордону.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.149-153, 260-261 ЦПК України, суд

**УХВАЛИВ:**

У заяві ОСОБА\_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА\_2 до ОСОБА\_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Служба у справах дітей Арбузинської селищної ради про визначення місця проживання дитини, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання в п\`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п\`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. І. Савін