Справа № 391/66/17
Номер провадження 1-в/383/28/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області клопотання потерпілого ОСОБА_3 про розподіл судових витрат у кримінальному провадженні №12014120180000090 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
Потерпілий ОСОБА_3 20 січня 2023 року звернувся до Бобринецького районного суду Кіровоградської області з клопотанням про розподіл судових витрат, понесених ним у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 , в загальній сумі 11000 грн., які він поніс у зв`язку з наданням йому правничої допомоги адвокатом ОСОБА_5 , відповідно до договору від 15.08.2019 року за період здійснення судочинства в цьому провадженні в суді першої інстанції головуючим суддею Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 за період з 09 серпня 2019 року по 04 лютого 2020 року.
Прокурор в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. До суду заяв чи клопотань від нього не надійшло.
В судове засідання потерпілий ОСОБА_3 та його представник – адвокат ОСОБА_5 не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
ОСОБА_4 та його захисник – адвокат ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно ч.5 ст.534 КПК України, процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя суду першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно змісту із п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат належать до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 118 КПК України до процесуальних витрат, в тому числі, належать витрати на правничу допомогу.
Згідно ч.2 ст.120 КПК України витрати, пов`язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.
За змістом ч.3 ст.124 КПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не приймаючи рішення про новий судовий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл процесуальних витрат.
За змістом ч. 1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Потерпілий може звернутися з клопотанням про розподіл судових витрат до суду першої інстанції з метою вирішення питання про розподіл процесуальних витрат у кримінальному провадженні. Таке право залишається у потерпілого незалежно від того, чи розгляд кримінального провадження завершено винесенням обвинувального акту або ж ухвали про закриття кримінального провадження.
Така позиція цілком узгоджується з правовим висновком ВП ВС, висловленим у Постанові від 17.06.2020 року у справі №598/1781/17, в якому зазначено, що КПК не обмежує процесуальну форму вирішення питання щодо розподілу процесуальних витрат, у тому числі витрат на правову допомогу, виключно обвинувальним вироком.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави.
Судом встановлено, що справа №391/66/17 про обвинувачення ОСОБА_4 за ч.1 ст.122 КК України надійшла до Бобринецького районного суду Кіровоградської області на новий судовий розгляд (головуючий суддя ОСОБА_1 ) 16.04.2020 року на підставі ухвали Кропивницького апеляційного суду від 06.04.2020 року, якою скасовано попередню ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04.02.2020 року (головуючий суддя ОСОБА_6 ) про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку з закінченням строків давності (том №4 а.с.63-67).
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11.03.2021 року ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ч.1 ст.49 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження закрито.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20.04.2021 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_3 залишено без задоволення, а ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 11.03.2021 року залишено без змін.
З матеріалів клопотання вбачається, що 15.08.2019 року між адвокатом ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_3 укладено договір, згідно якого захисник надає потерпілому у кримінальному провадженні №12014120180000090 правову допомогу. Розмір гонорару адвоката за цим договором встановлений у сумі не більше ніж 15000 грн., які сплачені потерпілим ОСОБА_3 в повному обсязі, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордеру № 166 від 19.08.2019 року на суму 4200 грн., №179/225 від 09.09.2019 року на суму 3500 грн., № 224 від 25.10.2019 року на суму 700 грн., № 73/251 від 06.04.2020 року на суму 2690 грн., № 83 від 04.05.2020 року на суму 3910 грн.
Актом приймання – передачі робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та детальним описом вбачається, що адвокатом включені витрати на правову допомогу, які мали місце під час розгляду справи в іншому кримінальному провадженні під головуванням судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 ..
Але, клопотання ОСОБА_3 в цій частині вже було предметом розгляду судом та вирішено 24 червня 2021 року ухвалою Бобринецький районний суд Кіровоградської області під головуванням судді ОСОБА_1 , де клоапотання задоволено частково, а саме стягнуто з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 процесуальні витрати, пов`язані з наданням правової допомоги в сумі 4000,00 грн., та в задоволені іншої частини клопотання відмовлено у зв"язку з необгрунтованністю вимоги за період розгляду справи в іншому кримінальному провадженні під головуванням судді Бобринецького районного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 ..
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10.11.2021 року вказану вище ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 24 червня 2021 року залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 14.06.2022 року залишено без задоволення касаційну скаргу ОСОБА_3 , а вказані вище судові рішення залишено без змін.
Враховуючи вищевикладене, та оскільки клопотання вже вирішено судом, тому суд приходить до висновку, що клопотання про розподіл судових витрат понесених потерпілим у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_4 за ч. 1 ст.122 КК України задоволенню не підлягає, у зв`язку з необґрунтованістю вимог .
Керуючись ст.ст. 91,118,120,124,126,395,537, 539 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_3 про розподіл судових витрат у кримінальному провадженні №12014120180000090 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1