ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" грудня 2022 р. Справа№ 910/18801/16
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Владимиренко С.В.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.
за участю представників згідно протоколу судового засідання,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022, повний текст складено 08.02.2022
у справі № 910/18801/16 (суддя Пукшин Л.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»
до 1. Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію,
2. Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Публічне акціонерне товариство «Стаханівський завод технічного вуглецю»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький шкірзавод»
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Фізична особа ОСОБА_1
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інтегріті»
про зобов`язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - відповідач 1) та Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - відповідач 2), в якому просило зобов`язати:
- відповідача 1: акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо розміру вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" шляхом викладення їх в сумі 291 635 519, 26 грн та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов`язані із викладенням розміру вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" в сумі 291 635 519, 26 грн, на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позовна вимога 1);
- відповідача 1: акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо включення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов`язані із включенням вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - позовна вимога 2);
- відповідача 2: затвердити зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", пов`язані із акцептуванням та включенням до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 291 635 519, 26 грн, які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги (далі - позовна вимога 3).
Позов мотивовано тим, що відповідачем 1 неправомірно акцептовано та включено до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" вимоги в розмірі меншому, ніж заборгованість Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" по договорах вкладу, відкриття рахунків та розрахунково-касового обслуговування, та неправомірно, як пов`язану особу, включено до реєстру вимог у дев`яту чергу, тоді як Товариство з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" належало включити до цього реєстру у сьому чергу.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 у справі №910/18801/16, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 17.08.2021 скасовано рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 910/18801/16 в частині задоволення позовних вимог про: зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо включення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов`язані із включенням вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язання Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" затвердити зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", пов`язані із акцептуванням та включенням до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 291 635 519, 26 грн, які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги. В цій частині справу передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 22.09.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 910/18801/16 залишено без змін.
При цьому, Верховний Суд у своїй постанові зазначив, що вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для включення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги, та відповідно про задоволення позовних вимог 2 та 3.
При новому розгляді справи у відповідній частині, рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №910/18801/16 у позові відмовлено.
Приймаючи рішення у даній справі, місцевий господарський суд виходив з того, що ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» має з AT «Банк «Фінанси та Кредит» спільного власника істотної участі, а тому є пов`язаною з банком особою у розумінні ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", що свідчить про правомірність включення його вимог до 9 черги вимог кредиторів.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову. В апеляційній скарзі викладено клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому є незаконним і підлягає скасуванню.
Так, апелент стверджує, що місцевим господарським судом не було надано належної оцінки доводам позивача щодо відсутності в матеріалах справи доказів, якими б підтверджувалось повноваження заступника Голови Правління банку Шапкіна О.А. на підписання Переліку пов`язаних із банком осіб.
За доводами апелянта, жоден із наявних в матеріалах справи Переліків пов`язаних із банком осіб не містить посилань на відповідний протокол засідання правління банку, що, на думку позивача, свідчить про відсутність правового зв`язку між рішенням правління та наданими переліками.
Позивач також зазначає, що документи (зокрема, протокол № 1 Установчих зборів ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС» від 18.07.2005 та лист АТ «ФЕРРЕКСПО АГ» від 23.09.2009), на підставі яких було прийнято рішення про включення позивача до Переліку пов`язаних з банком осіб знищено, однак відсутнє будь-яке посилання на номер і дату документу, яким засвідчується факт такого знищення. На думку апелянта такі документи повинні зберігатися банком постійно до його ліквідації.
Крім того, апелянт звертає увагу на правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/14646/19, згідно якої рішення банку про внесення позивача до Переліку пов`язаних осіб банку саме по собі не може бути єдиним достатнім доказом пов`язаності особи та банку. Суди при з`ясуванні цього питання повинні також досліджувати й інформацію і документи, які дозволили банку зробити висновок про пов`язаність і ухвалення відповідного рішення.
Щодо наявних в матеріалах справи копій протоколу № 1 Установчих зборів ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС» від 18.07.2005 та листа АТ «ФЕРРЕКСПО АГ» від 23.09.2009, апелянт зазначає, що вони не можуть бути належними і допустимими доказами, оскільки були фактично прийняті (створені) за 10 років та за 6 років, відповідно, до прийняття в 2015 році рішень про включення позивача до Переліку пов`язаних з банком осіб. При цьому, акції Публічного акціонерного товариства «ФЕРРЕКСПО АГ» вільно торгувалися на біржі, а тому склад учасників постійно змінювався. У зв`язку з цим, апелянт вважає, що лист АТ «ФЕРРЕКСПО АГ» від 23.09.2009 не може слугувати належним доказом складу акціонерів компанії станом на грудень 2015 року.
Також, апелянт зазначає, що згідно наявного у справі витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня інформація, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» є ОСОБА_2 .
Від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1, в якому, серед повторених в апеляційній скарзі аргументів, він також зазначав, що посилання банку на розміщену на офіційному сайті НБУ інформацію слід оцінювати критично, адже це не є інформацією та документами, що дозволяли банку зробити висновок про пов`язаність.
Також позивачем подано відповідь на відзив відповідача-2, в якому зазначається, що при вирішенні питання щодо пов`язаності позивача з банком необхідним є дослідження підстав, з огляду на які банк зробив висновок щодо пов`язаності ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» з ОСОБА_2 , та відповідно пов`язаність останнього з банком.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Від відповідача-1 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 - залишити без змін.
Так, відповідач-1 зазначає, що оскільки у відповідності до вказівок касаційної інстанції позивач, зокрема, повинен довести відсутність статусу пов`язаної з банком особи саме станом на дату ухвалення рішення про ліквідацію банку (18.12.2015), то доводи апелянта про відсутність в матеріалах справи доказів повноважень заступника Голови Правління банку на підписання Переліку пов`язаних осіб банку від 01.09.2015 не мають істотного значення для справи.
Відповідач-1 стверджує, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що інша особа, аніж ОСОБА_2 володіла 51 % акцій ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС» станом на 18.12.2015. Крім того, на офіційному сайті компанії розміщена публічна інформація, згідно якої ОСОБА_2 є акціонером з контрольним пакетом акцій ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС». В свою чергу, як зазначає відповідач-1, ОСОБА_2 віднесено до пов`язаних з банком осіб.
За наведеного, відповідач-1 вважає, що ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» має з АТ «Банк Фінанси та Кредит» спільного власника істотної участі, а тому є пов`язаною з банком особою.
Від відповідача-2 надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат", рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 - залишити без змін.
Відповідач-2 зазначає, що на виконання вимог Положення №315 та ст. 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» заступником Голови Правління AT «Банк «Фінанси та Кредит» Шапкіним О.А. подано до Національного банку перелік пов`язаних з Банком осіб станом на 01.05.2015 в електронному форматі EXCEL за формою, наведеною в додатку до Положення № 315, відповідно до якого ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» віднесено до пов`язаних з банком осіб, як споріднену та афілійовану особу банку, у тому числі учасника банківської групи (код типу пов`язаної особи 524).
Відповідний перелік подавався на адресу Національного банку України заступником Голови Правління AT «Банк «Фінанси та Кредит» станом на 01.06.2015, 03.08.2015, 01.09.2015, та після запровадження в Банку тимчасової адміністрації уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації станом на 01.10.2015, 01.11.2015, 01.12.2015.
Отже, рішення про визнання позивача пов`язаною з Банком особою прийнято безпосередньо Правлінням AT «Банк «Фінанси та Кредит» до запровадження тимчасової адміністрації в AT «Банк «Фінанси та Кредит», та підтверджено уповноваженою особою ФГВФО на здійснення тимчасової адміністрації.
Також, відповідач-2 зазначає, що на підставі стандарту «вірогідності доказів» місцевий господарський суд дійшов цілком обґрунтованого висновку, що докази стосовно спірних правовідносин, надані відповідачем-1, є більш вірогідними, ніж докази, надані позивачем, якими не доведено безпідставність визнання ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" пов`язаною з АТ "Банк "Фінанси та Кредит" особою у розумінні ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та включення позивача до 9 черги вимог кредиторів.
Інші учасники справи не скористались своїм правом, передбаченим ч.1 ст. 263 ГПК України, та не подали суду письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності до ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.04.22 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Попікова О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2022 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/18801/16. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
Після надходження матеріалів справи, Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 18.05.2022 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №910/18801/16; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача на вказане рішення. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 11.07.2022. Явка учасників справи визнана не є обов`язковою. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 06.07.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 06.07.2022.
Розгляд справи відкладався, в судових засіданнях оголошувалась перерва, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошеними в місті Києві повітряними тривогами судові засідання не відбувались.
Склад суду, що здійснював розгляд справи, змінювався.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 27.09.2022, у зв`язку з перебуванням судді Попікової О.В., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/18801/16.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.09.2022, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Владимиренко С.В.
Явка представників сторін.
В судове засідання 14.12.2022 представники третіх осіб не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому чинним процесуальним законодавством порядку. Клопотань та заяв до початку судового розгляду справи від даних учасників справи не надходило, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомлялось.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників третіх осіб обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників третіх осіб, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.
Представник позивача в судовому засіданні 14.12.2022 підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовільнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Представники відповідача в судовому засіданні 14.12.2022 заперечили проти доводів апелянта, з підстав викладених у відзиві на апеляційну скаргу, та просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених скаржником доводів та вимог, виходячи з наступного.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" та Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" було укладено наступні договори:
1) договір № 11 про банківський строковий вклад (депозит) від 14.08.2015, з додатковими угодами від 17.08.2015, 28.08.2015 та 03.09.2015;
2) договір № 9 про банківський строковий вклад (депозит) від 07.08.2015, з додатковими угодами від 10.08.2015, 14.08.2015, 28.08.2015, 03.09.2015, 04.09.2015;
3) договір № 47434-08 на розрахунково-касове обслуговування від 23.07.2008 з додатками (тарифи на обслуговування) та додатковими угодами від 25.09.2008 та 14.02.2012;
4) договір № 009-С/001098 від 02.09.2008 про відкриття карткового рахунку, надання і використання корпоративної платіжної картки;
5) договір № 009-С/001103 від 02.09.2008 про відкриття карткового рахунку, надання і використання корпоративної платіжної картки;
6) договір № 16 банківського вкладу "Класичний" від 03.04.2012 з додатком, та з додатковими угодами від 23.04.2013, 02.07.2013, 31.07.2013, 06.09.2013, 26.05.2014, 03.09.2012, 23.04.2013, 05.06.2013, 14.06.2013, 21.06.2013, 10.07.2013, 25.07.2013, 26.07.2013, 29.07.2013, 30.07.2013, 31.07.2013, 05.08.2013, 06.08.2013, 12.08.2013, 06.09.2013, 27.05.2014, 28.07.2014, 20.08.2014, 29.09.2014, 30.10.2014, 04.11.2014, 27.11.2014, 30.12.2014, сума вкладу 29830000 грн.
На підставі постанови Правління Національного банку України № 612 від 17.09.2015 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 171 від 17.09.2015 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
17.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 898 від 17.12.2015, якою банківську ліцензію Банку відкликано та прийнято рішення про його ліквідацію, та на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення № 230 від 18.12.2015 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".
Оголошення про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку було опубліковано 23.12.2015 на офіційному веб-сайті Фонду та у газеті "Голос України" № 242 (6246) від 23.12.2015.
Позивач в межах передбаченого Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строку заявив Банку (в особі Уповноваженої особи Фонду) наступні кредиторські вимоги, загальний розмір яких склав 291 635 519,26 грн, та які складаються з суми наступних вимог:
- вимога за договором № 9 від 07.08.2015 на суму 146 852 840,47 грн;
- вимога за договором № 009-С/001098 від 02.09.2008 на суму 158 619,46 грн;
- вимога за договором № 47434-08 від 23.07.2008 на суму 11 079 683,23 грн;
- вимога за договором № 009-C/001103 від 02.09.2008 на суму 977 891,98 грн;
- вимога за договором № 11 від 14.08.2015 на суму 102 708 697,27 грн;
- вимога за договором № 16 від 03.04.2012 на суму 29 857 786,85 грн.
Згідно із довідкою Банку №9-071352/5517 від 22.04.2016 до Переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" кредиторські вимоги позивача включено до дев`ятої черги вимог кредиторів з сумою кредиторських вимог у розмірі 42 474 328,94 грн.
Банком не визнані кредиторські вимоги частково за договором № 11 від 14.08.2015 на суму 102 308 349,85 грн та за договором № 9 від 07.08.2015 на суму 146 852 840,47 грн.
Звертаючись з позовом у даній справі позивач стверджує про безпідставність включення його кредиторських вимог до дев`ятої черги вимог кредиторів Банку, оскільки Товариство не відносилося до жодної категорії осіб, зазначених у статті 52 Закону "Про банки і банківську діяльність".
Тобто, спір у даній справі виник внаслідок незгоди позивача з включенням його до дев`ятої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит", при вирішенні якого, з урахуванням вищенаведених висновків касаційної інстанції, підлягають дослідженню обставини правомірності віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до пов`язаних з ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" осіб відповідно до ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та у зв`язку з цим наявності підстав для включення кредиторських вимог позивача до дев`ятої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Статтею 1 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.
Метою цього Закону є захист прав і законних інтересів вкладників банків, зміцнення довіри до банківської системи України, стимулювання залучення коштів у банківську систему України, забезпечення ефективної процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.
Відносини, що виникають у зв`язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюються цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.
Частинами першою, другою, п`ятою статті 45 цього Закону передбачено, що Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет. Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку. Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються. У разі призначення уповноваженої особи Фонду, якій делеговано Фондом повноваження щодо складення реєстру акцептованих вимог кредиторів, кредитори заявляють про свої вимоги до банку такій уповноваженій особі Фонду.
Згідно зі статтею 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.
Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду.
Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду.
Будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури.
Протягом 20 днів з дня затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів Фонд сповіщає кредиторів про акцептування їх вимог шляхом розміщення повідомлення на офіційному сайті Фонду, неплатоспроможного банку, а також у приміщеннях такого банку в доступному для відвідувачів місці.
Фонд не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, крім задоволення вимог кредиторів за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури, якщо таке задоволення вимог погоджено виконавчою дирекцією Фонду.
Фонд зобов`язаний у 60-денний строк з дня початку процедури ліквідації банку надіслати повідомлення всім клієнтам, які користуються послугами відповідального зберігання, про необхідність вилучити свої цінності протягом одного місяця з дня повідомлення. Матеріальні цінності, що перебували на відповідальному зберіганні банку і не були вилучені власниками в зазначений у повідомленні строк, вважаються фондами, на які не можуть претендувати кредитори банку. Такі цінності переходять у розпорядження Фонду для повернення законним власникам.
Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.
Відповідно до п. 4.21 глави 4 розділу V Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 05.07.2012 № 2 (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Беручи до уваги те, що 18.12.2015 виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку", судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір кредиторських вимог позивача до Банку та їх черговість визначається станом на вказану дату.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом, позивач в установлений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" строк звернувся до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію АТ "Банк "Фінанси та Кредит" з кредиторськими вимогами про включення до реєстру кредиторів.
14.04.2016 на офіційному сайті Фонду розміщено повідомлення, що рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07.04.2016 № 488 було затверджено перелік (реєстр) акцептованих вимог кредиторів AT «Банк «Фінанси та Кредит», в якому міститься інформація про включення кредиторських вимог ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» до реєстру акцептованих вимог кредиторів AT «Банк «Фінанси та Кредит» та віднесення до дев`ятої черги.
Черговість та порядок задоволення вимог до банку визначається приписами ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно якої кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:
1) зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян;
2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов`язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов`язаних із консолідованим продажем активів Фондом;
4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом;
5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними;
6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов`язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім`я яких заблоковано;
7) вимоги інших вкладників, які не є пов`язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов`язаними особами банку;
8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;
9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов`язаними особами банку;
10) вимоги за субординованим боргом.
Отже, до 9 черги включаються вимоги кредиторів банку, у тому числі юридичних осіб, які є пов`язаними особами банку.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність" визначено, що для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є:
1) контролери банку;
2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;
8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини (ч.1).
Частиною 2 вказаної статті визначено, що банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов`язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1-9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зав`язків із банком. Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов`язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком не доведе протилежного (частина 3 статті 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність").
Рішеннями Правління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" від 15.06.2015 та від 01.09.2015, оформленими протоколами засідання Правління банку від 15.06.2015 та від 01.09.2015, затверджено перелік пов`язаних із банком осіб, згідно із яким ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" віднесено до пов`язаних/споріднених з банком осіб, а фізичну особу ОСОБА_2 визначено пов`язаною особою з банком, як особу, що має істотну участь в банку. Також ОСОБА_2 визначено контролером АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Зазначене підтверджується витягом з переліку пов`язаних осіб із банком станом на 15.06.2015 та на 01.09.2015. Твердження апелянта про відсутність правового зв`язку між рішеннями правління та наданими переліками судом апеляційної інстанції оцінюються критично, адже позивачем жодними належними засобами доказування не було підтверджено того, що зміст наданих сторонами відповідачів переліків не відповідають дійсності, а вказаними рішеннями були затверджені інші переліки, аніж ті що представлені до матеріалів справи.
Отже, зважаючи на вищевикладене, рішення правління Банку про віднесення позивача до переліку пов`язаних з Банком осіб станом на 15.06.2015 та на 01.09.2015 є доказом того, що на ці дати Банк, керуючись чинним на той час законодавством та інформацією щодо товариства як клієнта Банку, визнав товариство пов`язаною з Банком особою.
Водночас, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що таке рішення саме по собі не може бути єдиним достатнім доказом пов`язаності особи та Банку. Вирішуючи питання про пов`язаність особи з банком, підлягають обов`язковому дослідженню не лише це рішення Банку, а й ті докази (інформацію і документи), які дозволили останньому зробити висновок про пов`язаність і ухвалити відповідне рішення (тобто підстави ухвалення такого рішення Банком).
Північним апеляційним господарським судом, серед іншого, також враховано правову позицію, що викладена в постанові Верховного Суду від 21.04.2021 у справі № 910/14646/19 згідно якої, у разі якщо банк визнано неплатоспроможним, відкликано його банківську ліцензію і розпочато процедуру ліквідації банку, то пов`язана з ним особа може оскаржувати лише застосування до неї відповідних наслідків пов`язаності (включення її вимог в дев`яту чергу акцептованих вимог кредиторів банку), доводячи в суді, що на дату формування реєстру акцептованих вимог кредиторів особа не була пов`язаною з банком. Саме під час розгляду такого спору позивач вправі доводити відсутність у нього статусу пов`язаної з банком особи, як підставу своїх вимог, посилаючись безпосередньо на частину 1 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", без оскарження рішення Банку про визнання його пов`язаною з банком особою як окремої позовної вимоги.
Також, у даній постанові зазначено, що у таких спорах позивач має довести відсутність своєї пов`язаності з Банком на дату ухвалення рішення про ліквідацію Банку, а відповідач має довести обставини, що підтверджують пов`язаність позивача з Банком на цю дату.
Так, за інформацією, отриманою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" являється FERREXPO PLC.
З протоколу установчих зборів Учасників ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС» від 18.07.2005 року №1 слідує, що Акціонерне товариство «FERREXPO AG» має 100% статутного капіталу.
З листа Компанії "ФЕРРЕКСПО АГ" від 23.09.2009 року, адресованного AT «Банк «Фінанси та Кредит» вбачається, що ОСОБА_2 є кінцевим бенефіціарним власником 51% акцій у статутному капіталі FERRЕXPO PLC (кінцевий бенефіціарний власник (контролер) позивача та власник 100% частки в капіталі Компанії "ФЕРРЕКСПО АГ").
Докази того, що станом на час розгляду кредиторських вимог ОСОБА_2 не був акціонером PLC, в матеріалах справи відсутні.
В контексті наведеного відхиляються твердження апелянта про те, що лист від 23.09.2009 року та протокол установчих зборів Учасників ТОВ «ФЕРРЕКСПО СЕРВІС» від 18.07.2005 року №1 не є належними доказами, адже акції Публічного акціонерного товариства «ФЕРРЕКСПО АГ» вільно торгувалися на біржі, а склад учасників постійно змінювався. Крім того, колегія суддів зауважує на тому, що зміна складу учасників товариства (у разі якщо таке мало місце напротязі відповідного періоду часу - доказів апелянтом не надано) жодним чином не спростовує факту віднесення ОСОБА_2 до кінцевого бенефіціарного власника позивача станом на час розгляду кредиторських вимог.
Щодо посилань апелянта на те, що наявний у справі витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» не містить інформації про кінцевого бенефіціара ОСОБА_2 судова колегія зазначає, що представленими в матеріалах справи документами підтверджується ланцюжок пов`язаності вказаної фізичної особи з позивачем. Зворотного апелянтом належними допустимими та достовірними доказами не доведено. Відтак, такі доводи апеляційної скарги відхиляються як необґрунтовані.
Пов`язаність/спорідненість ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" з ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" підтверджуються також схематичною структурою власності банку станом на 13.08.2015, сформованою та підписаною заступником голови Правління АТ "Банк "Фінанси та кредит" Шапкіним О.А., яку направлено НБУ разом з інформацією про власників істотної участі/пов`язаних з банком осіб та відомостями про остаточних ключових учасників у структурі власності банку станом на 13.08.2015 ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", що розміщені на офіційному сайті Національного банку України, який є в публічному доступі.
Докази, які б підтверджували внесення змін до вищевказаних відомостей, опублікованих на офіційному сайті НБУ, в матеріалах справи відсутні.
Про пов`язаність осіб позивача та відповідача-1 свідчить також досліджений судом лист - відповідь Національного банку України № 20-007/21858/БТ від 22.04.2019 до якого додано копії витягу з переліку пов`язаних з Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" осіб станом на 01.05.2015-01.12.2015. Так, з долучених витягів вбачається, що ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" входить до переліку пов`язаних з Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" осіб як споріднена та афілійована особу банку, у тому числі учасник банківської групи (код типу пов`язаної особи 524).
Відповідно до Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015 №315, код пов`язаної особи - 524 означає: «споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи».
Згідно ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність», споріднена особа - юридична особа, яка має спільних з банком власників істотної участі.
Істотна участь - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами 10 і більше відсотками статутного капіталу та/або права голосу акцій, паїв юридичної особи або незалежна від формального володіння можливість значного впливу на управління чи діяльність юридичної особи. Особа визнається власником опосередкованої істотної участі незалежно від того, чи здійснює така особа контроль прямого власника участі в юридичній особі або контроль будь-якої іншої особи в ланцюгу володіння корпоративними правами такої юридичної особи.
Закон України «Про банки та банківську діяльність» пов`язує поняття значного впливу з наявністю ознаки контролю, під яким слід розуміти можливість здійснювати вирішальний вплив на управління та/або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння однією особою самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння можливість здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином.
У главі 1 розділу ІІ Положення №315, яка має назву "Визначення банком пов`язаних із ним осіб", встановлено наступне: "1. Банк визначає перелік пов`язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення. 2. Банк забезпечує внесення змін до переліку пов`язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов`язаною з банком, визначення нових осіб пов`язаними з банком особами тощо. 3. Банк зобов`язаний щомісячно (до 10 числа після звітного періоду) надавати Національному банку актуалізований перелік пов`язаних із банком осіб за формою, визначеною нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку. 4. Банк зобов`язаний розробити та запровадити внутрішньобанківські положення, політики, системи контролю щодо операцій із пов`язаними особами з метою забезпечення цілісності та повноти процесу ідентифікації пов`язаних осіб і контролю за операціями з ними".
Постановою Правління НБУ від 24.09.2015 №629 були внесені зміни у Положення №315, згідно з якими пункти 1, 2 глави 1 розділу ІІ викладено в новій редакції, яка діяла станом на 18.12.2015: "1. Банк визначає перелік пов`язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог ст. 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов`язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону. 2. Банк забезпечує внесення змін до переліку пов`язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов`язаною з банком, визначення нових осіб пов`язаними з банком особами тощо. Банк зобов`язаний уживати заходів для відповідності операцій з пов`язаними особами вимогам законодавства з моменту виникнення ознак пов`язаності фізичної або юридичної особи із банком. Банк має право відмовитися від здійснення операцій з особами, щодо яких визначити існування чи відсутність пов`язаності із банком складно чи неможливо".
Положенням №315 визначено, що особа є пов`язаною з банком з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною відповідно до вимог статті 52 Закону "Про банки і банківську діяльність".
Банк самостійно виявляє пов`язаних осіб, формує і подає до НБУ перелік пов`язаних осіб щомісяця. У цьому переліку визначається дата, станом на яку особа визнана такою, що є пов`язаною з банком. Такий перелік є динамічним, він постійно оновлюється на підставі змін інформації щодо клієнтів банку.
Робота банку спрямована на своєчасне виявлення пов`язаних осіб на підставі інформації щодо клієнтів банку і процедур ідентифікації клієнта, моніторингу операцій. Ця інформація щодо клієнта постійно змінюється і банк може довідатися про такі зміни значно пізніше, аніж вони відбулися, і тому в Положенні №315 наголошується, що особа є пов`язаною з моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною, що відповідає змісту частини першої статті 52 Закону "Про банки і банківську діяльність".
Отже, факт ухвалення банком рішення не означає, що саме через це і з цієї дати особа вважається пов`язаною, вона є пов`язаною з Банком через наявність підстав, встановлених статтею 52 вказаного Закону, і з дати виникнення відповідних підстав, а не з дати ухвалення відповідного рішення.
З публічно доступної інформації, розміщеної на офіційному сайті Національного банку України, апеляційним судом встановлено, що остаточним ключовим учасником у структурі власності ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" є ОСОБА_2 (сукупна участь особи в банку - 97.6693 %) через:
- компанію "Фролд проджект лім" Frold Projekt Limited (100%), якій належить 99,99991%, TOB "ДІ.еР.Ай", якому належить 99.999945% ТОВ "Індастріал констракшн", якому належить 87.3273% ПРАТ "F&C Realty", та 12.2745% акцій банку, а ПРАТ "F&C Realty" є власником 21,6053% акцій банку;
- компанію "Фазіда інвестмент інл" (100%), якій належить 100% к-нії "Прайз файненшіел гр.", якій належить 99.9993% ПРАТ "СУАП з ІІ "Фінанси та кредит", якій належить 2.7727% ПРАТ "F&C Realty", яке є власником 21,6053% акцій банку;
- ПРАТ "СУАП з II "Фінанси та кредит" (0.0007%), якому належить 2.7727% ПРАТ "F&C Realty", яке є власником 21,6053% акцій банку;
- компанію "Інвертекс лтд" (100%), якій належить 99,999983% ТОВ "Нові промислові технології", якій належить 99.99994% ТОВ "Кастріп технологія", якій належить 99.6865% ТОВ "Асканія", яке є власником 32,7798% акцій банку;
- компанію "Халкін Капітал лімітед" (100%), якій належить 100% "Форт Ассет менеджмент лімітед", яке є власником 28,2458 % акцій банку.
Згідно з Переліку пов`язаних із банком осіб, що затверджений Правлінням AT «Банк «Фінанси та Кредит», ОСОБА_2 віднесено до пов`язаних з банком осіб, як контролера Банку.
При цьому, за змістом ст. 52 Закону України «Про банки та банківську діяльність» контролер - фізична або юридична особа, щодо якої не існує контролерів - фізичних осіб та яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи шляхом прямого та/або опосередкованого володіння самостійно або спільно з іншими особами часткою в юридичній особі, що відповідає еквіваленту 50 чи більше відсотків статутного капіталу та/або голосів юридичної особи, або незалежно від формального володіння здійснювати такий вплив на основі угоди чи будь-яким іншим чином.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 глави 1 розділу II Положення №315 (із змінами, станом на момент виникнення спірних правовідносин) банк визначає перелік пов`язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність" та з урахуванням цього Положення. Особа є пов`язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону (п. 1); банк забезпечує внесення змін до переліку пов`язаних із банком осіб на підставі змін інформації щодо особи, визначеної пов`язаною з банком, визначення нових осіб пов`язаними з банком особами тощо. Банк зобов`язаний уживати заходів для відповідності операцій з пов`язаними особами вимогам законодавства з моменту виникнення ознак пов`язаності фізичної або юридичної особи із банком. Банк має право відмовитися від здійснення операцій з особами, щодо яких визначити існування чи відсутність пов`язаності із банком складно чи неможливо (п. 2); банк зобов`язаний щомісячно (до 10 числа після звітного періоду) надавати Національному банку актуалізований перелік пов`язаних із банком осіб за формою, визначеною нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку (п. 3).
Таким чином, особа може бути визнана пов`язаною із банком за умови її відповідності визначенню пунктами 1-9 частини 1 статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та ознакам, визначеним у главі 3 розділу ІІ Положення №315.
Крім цього, згідно з пунктом 9 частини 1 статті 52 названого Закону підставою для визнання пов`язаною з банком особою є одночасна наявність двох умов, а саме: проведення через особу операції в інтересах осіб, зазначених у цій частині, тобто пов`язаних з банком осіб; здійснення на особу впливу під час проведення такої операції з боку пов`язаної з банком особи через трудові, цивільні та інші відносини.
Враховуючи зазначене, а також на виконання вимог Положення №315 та статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", рішеннями Правління АТ "Банк "Фінанси та Кредит" (протоколи засідання Правління від 15.06.2015 та від 01.09.2015) затверджено перелік пов`язаних з Банком осіб згідно з додатками, на підставі яких ТОВ "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" віднесено до пов`язаних/споріднених з банком осіб, а фізичну особу ОСОБА_2 визначено пов`язаною особою з банком, як особу, що має істотну участь в банку. Також ОСОБА_2 визначено контролером АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Таким чином, рішення про визнання позивача пов`язаною з Банком (відповідачем 1) особою прийнято безпосередньо Правлінням АТ "Банк "Фінанси та Кредит" до запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит".
Стаття 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", яка регулює питання пов`язаності осіб з банком, чітко передбачає, що рішення про визнання особи, пов`язаною з банком можуть приймати виключно два суб`єкти - сам банк та НБУ.
Крім того, пунктом 17 розділу ІІ Положення №328 передбачено, що у разі подання неповного пакета документів (документів про структуру власності згідно п. 11 розділу ІІ Положення №328) або їх невідповідності вимогам цього Положення або якщо подані документи містять недостовірну інформацію, Національний банк пропонує банку виправити виявлені недоліки протягом строку, визначеного Національним банком.
Проте, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що подані Банком Національному банку України документи містять недостовірну інформацію. Крім того, відхиляються як необґрунтовані доводи апелянта про відсутність у заступника Голови Правління Банку Шапкіна О.А. повноважень на підписання Переліку пов`язаних із банком осіб та подачу такого переліку НБУ, оскільки відповідні документи були прийняті НБУ та положення п. 17 розділу ІІ Положення №328 не застосовувались. Тоді як, у господарського суду відсутні правові механізми щодо здійснення оцінки відповідності дій НБУ нормам чинного на той час законодавства.
Водночас, Північний апеляційний господарський суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічну правову позицію викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18; від 17.05.2021 у справі № 904/2357/20).
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався до категорії стандарту доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, надаючи правову кваліфікацію доказам, які подані сторонами з урахуванням фактичних обставин справи та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, судова колегія, керуючись стандартом доказування «вірогідності доказів», вважає, що місцевий господарський суд на підставі належного дослідження усієї сукупності наявних у справі документів дійшов неспростованого в апеляційній скарзі висновку про те, що ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» має з AT «Банк «Фінанси та Кредит» спільного власника істотної участі, а тому є пов`язаною з банком особою у розумінні ст. 52 Закону України "Про банки та банківську діяльність", що свідчить про правомірність включення його вимог до 9 черги вимог кредиторів.
Позивачем належними засобами доказування в порядку ст. 74 ГПК України не доведено відсутності у нього статусу пов`язаної з банком особи у певний період часу, на що він посилався як на підставу своїх позовних вимог. Наведене стало наслідком прийняття Господарським судом міста Києва цілком обґрунтованого рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом, інші доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі апеляційною інстанцією відхиляються, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваного рішення у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом належним чином досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №910/18801/16 відповідає фактичним обставинам справи, не суперечить чинному законодавству України, а тому передбачених законом підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення в розумінні приписів ст. 277 ГПК України не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №910/18801/16 в частині задоволення позовних вимог про: зобов`язання Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо включення вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов`язані із включенням вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" до вимог кредиторів сьомої черги на затвердження до виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов`язання Державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" затвердити зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", пов`язані із акцептуванням та включенням до переліку (реєстру) вимог кредиторів Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" на суму 291 635 519,26 грн, які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги слід залишити без задоволення, та оскаржуване рішення - без змін.
Судові витрати.
Судовий збір, сплачений учасником справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, в порядку ст. 129 ГПК України, покладається на апелянта (позивача).
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2022 у справі №910/18801/16 залишити без змін.
3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, у зв`язку з відключенням електропостачання та після виходу судді Владимиренко С.В. з довготривалої відпустки, - 07.02.2023.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.В. Владимиренко
О.О. Євсіков
Постанова № 83783460
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/18801/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Хахуди О.В.,
представників учасників справи:
позивача: товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" - Коноплі А.М. - адвокат (посвідчення від 28.04.2011 №4500/10); Колесника О.І. - адвокат (посвідчення від 03.03.2016 №КВ626),
відповідача - 1 - публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію - Галдецької Ю.В. - адвокат (посвідчення від 25.05.2018 №1399),
відповідача - 2 - державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" - Костюченко І.В. - адвокат (посвідчення від 30.09.1999 № 1642/10),
третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів:
публічного акціонерного товариства "Стахановський завод технічного вуглецю" - не з`яв.,
товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький шкірзавод" - не з`яв.,
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - Товариство)
на рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2019 (суддя Сташків Р.Б.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді Калатай Н.Ф. і Мартюк А.І.)
зі справи №910/18801/16
за позовом Товариства
до: публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію (далі - Банк);
державної організації (установи, закладу) "Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Фонд)
про зобов`язання вчинити дії,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: публічне акціонерне товариство "Стахановський завод технічного вуглецю" (далі - ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю");
товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький шкірзавод" (далі - ТОВ "Кременчуцький шкірзавод"),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 .
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Товариство звернулося з позовом у даній справі, в якому просило зобов`язати:
- Банк: акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо розміру вимог Товариства шляхом викладення їх в сумі 291 635 519, 26 грн. та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов`язані із викладенням розміру вимог Товариства в сумі 291 635 519, 26 грн., на затвердження до виконавчої дирекції Фонду;
- Банк: акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" щодо включення вимог Товариства до вимог кредиторів сьомої черги та подати акцептовані і внесені до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" зміни, пов`язані із включенням вимог Товариства до вимог кредиторів сьомої черги на затвердження до виконавчої дирекції Фонду;
- Фонд: затвердити зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", пов`язані із акцептуванням та включенням до переліку (реєстру) вимог кредиторів публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" вимоги Товариства на суму 291 635 519, 26 грн., які віднесені до вимог кредиторів сьомої черги.
2. Позов мотивовано тим, що Банком неправомірно акцептовано та включено до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку вимоги в розмірі меншому, ніж заборгованість Банку перед Товариством по договорах вкладу, відкриття рахунків та розрахунково-касового обслуговування, та неправомірно, як пов`язану особу, включено до реєстру вимог у дев`яту чергу, тоді як Товариство належало включити до цього реєстру у сьому чергу.
Короткий зміст рішень судових інстанцій
3. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019, у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
4. Рішення та постанову мотивовано відсутністю підстав для задоволення позову, тому що відповідачами не порушені права позивача, оскільки більший розмір вимог, ніж їх вже було акцептовано Банком, та визначення іншого місця у зазначеній черзі, ніж уже було визначено позивачем, не було підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні статей 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство, посилаючись на те, що прийняті судові акти не відповідають вимогам статті 236 ГПК України, просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2019 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.05.2019, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи, наведені в касаційній скарзі (з урахуванням письмових пояснень)
6. Зробивши висновок, що сума заборгованості визначається на підставі балансу Банку, суди попередніх інстанцій не витребували баланс банку.
7. Крім того, в балансі Банку встановлюється фактичний розмір заборгованості, який визначається шляхом перевірки документів та узгодження цього розміру з кредитором у порядку досудового врегулювання. В іншому випадку положення частини четвертої статті 49 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) та пункту 4.32 Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 №2 (далі - Положення), щодо можливості оскарження відмови в акцептуванні вимог кредиторам втрачали б сенс. При визначенні розміру кредиторських вимог до уваги повинні братися не тільки дані балансу банку, а й інші документи, в тому числі надані кредитором, з огляду на які можливо встановити реальну суму заборгованості.
8. Практика Верховного Суду також свідчить, що відсутність у балансі банку певної суми не є підставою для відмови в акцептуванні цієї суми.
9. У даній справі проводилася судово-економічна експертиза, і висновок експерта підтвердив, що мало місце списання Банком з депозитних рахунків Товариства грошових коштів, але експерт не міг надати відповідь щодо правомірності такого списання, відповідності наданих документів чинному законодавству тощо.
10. Судами попередніх інстанцій питання щодо правомірності списання Банком грошових коштів з депозитних рахунків позивача взагалі не розглядалося, а лише зазначено, що такий спір повинен розглядатися окремо.
11. Судами не досліджувалися умови договорів поруки від 07.08.2018 №358, від 13.08.2015 №363, від 17.08.2015 №367 та не встановлено, чи настав у Товариства строк виконання зобов`язань перед Банком за названими договорами поруки. Крім того, у матеріалах справи відсутні належні докази, які свідчать про заборгованість за кредитними договорами від 27.11.2008 №1272м-08, від 09.02.2010 №1309м-10, від 26.12.2008 №1280-м. Таким чином, договірне списання грошових коштів з рахунків Товариства було протиправним, а тому у судів попередніх інстанцій були достатні підстави для задоволення позову в частині визнання кредиторських вимог у повному обсязі в сумі 291 635 519, 26 грн.
12. Розглядаючи справу в частині визначення розміру кредиторських вимог, суди попередніх інстанцій відмовилися надати правову оцінку доводам (доказам, аргументам) позивача, зазначивши, що для розгляду цього питання достатньо даних балансу Банку.
13. Вирішуючи питання щодо черговості кредиторських вимог, суди попередніх інстанцій погодилися з усіма доводами, наданими Банком , включаючи "пов`язаність" Товариства з Банком через фізичну особу, інформацію отриману з мережі Інтернет тощо, хоча належними та допустимими доказами пов`язаності з Банком особи є виключно рішення цього Банку або Національного банку України, оформлене у повній відповідності до норм законодавства.
Доводи інших учасників справи
14. Фонд у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що оскаржувані судові рішення є правильними по суті, законними і обґрунтованими, ухвалені у відповідності до норм матеріального і з дотримання норм процесуального права, зокрема вказує, що: Фондом не допускалася протиправна бездіяльність стосовно позивача та не порушувалися його права чи інтереси; позовні вимоги щодо внесення Фондом змін до реєстру вимог кредиторів Банку є передчасними та такими, що не відповідають нормам чинного законодавства, і не підлягають задоволенню; позивача було обґрунтовано, на підставі статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", віднесено до пов`язаних з Банком осіб як споріднену та афілійовану Банку особу, - та просить касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції у цій справі залишити без змін.
15. У відзиві на касаційну скаргу Банк заперечує проти доводів касаційної скарги, зокрема, зазначає, що: з сукупного аналізу норм Закону та Положення вбачається, що під час формування реєстру вимог кредиторів сума заборгованості визначається станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку на підставі балансу банку. При цьому Фонд відхиляє вимоги в разі їх непідтвердження фактичними даними, що міститься у розпорядженні Фонду, тобто якщо заявлені до банку кредиторські вимоги не підтверджені даними балансу банку; уповноважена особа Фонду визнала кредиторські вимоги позивача, підтверджені фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, а непідтверджені в розмірі 249 161 190,32 грн. відхилила; за результатами проведення судово-економічної експертизи висновком експерта встановлено, що розмір акцептованих Банком кредиторських вимог позивача у розмірі 42 474 328, 94 грн. є залишком грошових коштів, що підтверджується фактичними даними Банку, і саме такий залишок коштів обліковувався на рахунках позивача та був визнаний Банком та саме даний розмір визнано документально обґрунтованим станом на 17.12.2015; Банком вірно визначено позивача пов`язаною з Банком особою та включено кредиторські вимоги Товариства до дев`ятої черги. У зв`язку з цим Банк просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 - без змін.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
16. Товариством та Банком укладено такі договори:
- договір від 14.08.2015 №11 про банківський строковий вклад (депозит) з додатковими угодами від 17.08.2015, 28.08.2015 та 03.09.2015;
- договір про банківський строковий вклад (депозит) від 07.08.2015 №9 з додатковими угодами від 10.08.2015, 14.08.2015, 28.08.2015, 03.09.2015, 04.09.2015;
- договір від 23.07.2008 №47434-08 на розрахунково-касове обслуговування з додатками (тарифи на обслуговування) і додатковими угодами від 25.09.2008 та від 14.02.2012;
- договір від 02.09.2008 №009-С/001098 про відкриття карткового рахунку, надання і використання корпоративної платіжної картки;
- договір від 02.09.2008 №009-С/001103 про відкриття карткового рахунку, надання і використання корпоративної платіжної картки;
- договір банківського вкладу "Класичний" від 03.04.2012 №16 з додатком та з додатковими угодами від 23.04.2013, 02.07.2013, 31.07.2013, 06.09.2013, 26.05.2014, 03.09.2012, 23.04.2013, 05.06.2013, 14.06.2013, 21.06.2013, 10.07.2013, 25.07.2013, 26.07.2013, 29.07.2013, 30.07.2013, 31.07.2013, 05.08.2013, 06.08.2013, 12.08.2013, 06.09.2013, 27.05.2014, 28.07.2014, 20.08.2014, 29.09.2014, 30.10.2014, 04.11.2014, 27.11.2014, 30.12.2014, сума вкладу 29 830 000 грн.
17. На підставі постанови Правління Національного банку України від 17.09.2015 №612 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 17.09.2015 №171 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "Банк "Фінанси та Кредит" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".
18. 17.12.2015 Правлінням Національного банку України прийнято постанову №898, якою відкликано банківську ліцензію Банку, прийнято рішення про його ліквідацію, на підставі якої виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 18.12.2015 року №230 "Про початок процедури ліквідації АТ "Банк "Фінанси та кредит" та делегування повноважень ліквідатора банку".
19. Позивач у межах передбаченого статтею 45 Закону строку заявив Банку кредиторські вимоги, загальний розмір яких склав 291 635 519,26 грн. та які складаються з сум таких вимог:
- вимога за договором від 07.08.2015 № 9 на суму 146 852 840,47 грн.;
- вимога за договором від 02.09.2008 №009-С/001098 на суму 158 619,46 грн.;
- вимога за договором від 23.07.2008 №47434-08 на суму 11 079 683,23 грн.;
- вимога за договором від 02.09.2008 №47434-08 на суму 977 891,98 грн.;
- вимога за договором від 14.08.2015 №11 на суму 102 708 697,27 грн.;
- вимога за договором від 03.04.2012 №16 на суму 29857786,85 грн.
Згідно з довідкою Банку від 22.04.2016 №9-071352/5517 до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку кредиторські вимоги Позивача включено до дев`ятої черги вимог кредиторів з сумою кредиторських вимог у розмірі 42 474 328,94 грн.
20. Дослідивши надані Банком та залучені до матеріалів справи виписки Банку по рахунках позивача, відкритих йому як клієнту Банку, на підставі згаданих договорів, укладених ним з позивачем, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Банк правомірно, керуючись, пунктами 4.21, 4.22 Положення та статтею 49 Закону, визнав кредиторські вимоги позивача на суму 42 474 328,94 грн., у тому числі, з урахуванням залишку коштів у валюті по курсу станом на 17.12.2015, оскільки саме вказана сума обліковувалася на балансі Банку на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Із залучених до справи банківських виписок про рух коштів по рахунках Товариства вбачається, що кредиторські вимоги на суму 42 474 328,94 грн. обліковувалися на балансі Банку станом на 17.12.2015 на підставі укладених між Банком та Товариством договорів вкладу, відкриття рахунків та розрахунково-касового обслуговування, і обліковувалися саме у такій сумі внаслідок того, що до 17.12.2015, тобто до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії, Банком здійснювалося договірне списання грошових коштів Товариства з відкритих йому на підставі вказаних договорів рахунків у погашення заборгованості за:
- договором про мультивалютну кредитну лінію від 09.02.2010 №1309м-10, укладеним Банком та ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю";
- кредитним договором від 27.11.2008 № 1272м-08, укладеним Банком та ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю";
- договором про мультивалютну кредитну лінію від 26.12.2008 № 1280м-08, укладеним Банком та ТОВ "Кременчуцький шкірзавод";
- договорами, укладеними у забезпечення виконання зобов`язань по вказаних договорах між Товариством та Банком:
договором поруки від 07.08.2015 № 358 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитних договорах від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10);
договором поруки від 13.08.2015 № 363 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитних договорах від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10);
договором поруки від 17.08.2015 № 367 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитних договорах від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10).
21. У свою чергу, Товариство наголошувало на тому, що, за його даними, обліковуватись має більша на 249 161 190,32 грн. сума заборгованості, ніж акцептована.
22. Оскільки для вирішення даного спору мало значення, яка сума кредиторських вимог позивача дійсно підтверджена фактичними документальними даними та даними банку по його внутрішніх операціях з нарахування та списання коштів, судом першої інстанції була призначена судова експертиза з даного питання.
Висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 23.05.2018 №9839/17-45 встановлено, що розмір акцептованих Банком кредиторських вимог Товариства у розмірі 42 474 328,94 грн. є залишком грошових коштів, що підтверджується фактичними даними Банку, і саме даний розмір визнано документально обґрунтованим станом на 17.12.2015 згідно з висновком експерта, тобто що саме такий залишок коштів (з відсотками включно та у гривневому еквіваленті) обліковувався на рахунках позивача та був визнаний Банком.
23. Судами відхилені доводи Товариства стосовно неправомірного списання Банком коштів з його рахунків, у результаті чого до 17.12.2015 склався залишок коштів у розмірі 42 474 328,94 грн., оскільки:
- предметом дослідження та доведення у даному судовому спорі є те, чи відповідає акцептована Банком сума кредиторських вимог дійсним відомостям балансу банку;
- висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 23.05.2018 №9839/17-45 встановлено, що із суми заявлених кредиторських вимог Товариства в розмірі 291 635 519,26 грн. підтверджена фактичними документальними даними та даними банку по його внутрішніх операціях з нарахування та списання коштів сума в розмірі 42 474 328,94 грн.;
- того, що станом на 17.12.2015 на балансі Банку обліковувався залишок коштів Позивача у розмірі більшому, ніж 42 474 328,94 грн., позивач належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності доказами не довів ні суду першої інстанції станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи.
24. Судами попередніх інстанцій відхилені доводи позивача про те, що на його рахунках мав би обліковуватися більший розмір коштів, ніж 42 474 328,94 грн., оскільки:
- предметом даного спору, як було зазначено, зокрема, є зобов`язання Банку акцептувати вимоги, які останній акцептує тільки виходячи, з відомостей балансу Банку, та якщо у балансі банку відсутні будь-які відомості, - то в силу Закону уповноважена особа Фонду їх акцептувати не зобов`язана, тому і зобов`язання її до вчинення таких дій (акцептування вимог, які у відомостях балансу Банку відсутні), - є протиправним, оскільки прямо суперечить Закону;
- позивач, вказуючи на неправомірне списання Банком грошових коштів з рахунків позивача, що мало своїм наслідком неправомірне зменшення залишку коштів на рахунках до розміру 42 474 328,94 грн., фактично посилається на виникнення спору щодо наявності та обсягу зобов`язань позивача як поручителя за зазначеними договорами поруки та щодо того, чи мав право Банк (у тому числі в якому порядку та обсязі) списувати кошти з рахунків позивача у погашення заборгованостей за кредитними договорами. Проте дослідження наявності та обсягу зобов`язань позивача як поручителя за згаданими договорами поруки не входить до предмета доказування в межах даної справи, в якій розглядається питання щодо акцептування кредиторських вимог та зобов`язання внести зміни до переліку вимог кредиторів, у тому числі зі зміною місця у черзі, та затвердження цих змін;
- матеріали справи не містять доказів звернення позивача до суду з відповідним позовом до Банку щодо неправомірного списання коштів на підставі договорів поруки, про зобов`язання відновлення у зв`язку з цим записів у балансі банку, що, відповідно, збільшило б обсяг обліковуваних Банком коштів позивача на його рахунках (які до цього, за твердженнями позивача, були неправомірно списані). Тобто позивач не звертався до суду за захистом свого права власності на кошти в розмірі 249 161 190,32 грн., і на даний час відсутнє рішення суду про визнання Банку зобов`язаною особою на вказану позивачем суму заборгованості в розмірі 249 161 190,32 грн. (зокрема, про повернення коштів, їх стягнення, відновлення записів у балансі банку або захист права власності на кошти в інший спосіб). Натомість, спір у даній справі не є спором про право власності позивача на вказані кошти, оскільки вимоги до Банку про повернення ним спірної суми коштів позивачу у справі не заявляються, а заявляються вимоги про акцепт цих коштів як таких, що вже перебувають у складі обліковуваних Банком кредиторських вимог, тоді як останній ці вимоги не обліковує, оскільки себе зобов`язаною особою на суму ще й 249 161 190,32 грн. не вважає;
- предметом даного судового розгляду також не є недійсність кредитних договорів, договорів поруки та правомірність здійснених на підставі них банківських операцій із списання коштів, відтак судом не надається правова оцінка відповідності вказаних правочинів вимогам закону та не надається оцінка правомірності здійснення Банком на їх підставі банківських операцій зі списання коштів;
- у межах даного спору в справі предметом дослідження є правовідносини, що стосуються предмета позову, а саме: наявності або відсутності у Банку підстав та обов`язку акцептувати кредиторські вимоги у заявленому позивачем розмірі та вчинити у зв`язку з цим подальші відповідні дії щодо внесення змін до реєстру акцептованих вимог кредиторів.
25. Врахувавши викладені обставини, попередні судові інстанції дійшли висновку, що відсутні обумовлені законом підстави для зобов`язання Банку акцептувати та внести зміни до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку щодо розміру вимог позивача шляхом викладення їх в сумі 291635519, 26 грн. та зобов`язання подати акцептовані і внесені до цього переліку зміни, пов`язані з викладенням розміру вимог позивача в сумі 291635519, 26 грн. на затвердження до виконавчої дирекції Фонду, а тому позовні вимоги у відповідній частині задоволенню не підлягають.
26. Щодо позовних вимог, які стосуються зміни місця у черзі акцептованих вимог, судами попередніх інстанцій зазначено таке:
- на підставі статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" та в порядку, передбаченому Положенням про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 12.05.2015 №315 (далі - Положення №315), під час формування реєстру кредиторів та визначення черговості було виявлено, що рішенням правління Банку від 01.09.2015 позивача було віднесено до числа пов`язаних з Банком осіб як споріднену та афілійовану Банку особу через певну фізичну особу (далі - Особа);
- наданими Банком відомостями, залученими до справи, підтверджується, що Особа є власником позивача як підприємства - юридичної особи;
- дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суди дійшли висновку, що Особа є кінцевим бенефіціаром позивача, і одночасно вона є пов`язаною з Банком особою, оскільки має істотну участь в Банку та є його контролером, оскільки володіє 97,6693% акцій Банку через Компанію "Фролд проджект лім" (100%), якій належить 99,99991% ТОВ "ДІ.еР.Ай", якому належить 99.999945% ТОВ "Індастріал констракшн", якому належить 87,3273% і ПрАТ F&С Realty", та 12,2745% акцій Банку, а ПрАТ "F&С Realty" є власником 21,6053% акцій банку через Компанію "Фазіда інвестмент інл" (100%), якій належить 100% Компанії "Прайз файненшіел гр.", якій належить 99,9993% П АТ "СУАП з ІІ "Фінанси та кредит", якій належить 2,7121% ПрАТ "F&С Rеаltу", яке є власником 21,6053% акцій банку через ПрАТ "СУАП з ІІ "Фінанси та кредит" (0,0007%), якому належить 2,7727% ПрАТ "F&С Realty", яке є власником 21,6053% акцій банку через компанію "Інвертекс лтд" (100%), якій належить 99,999983% ТОВ "Нові промислові технології", якій належить 99,99994% ТОВ "Кастріп технологія", якій належить 99,6865% ТОВ "Асканія", яке є власником 32,7798% акцій банку через Компанію "Халкін Капітал лімітед" (100%), якій належить 100% "Форт Ассет менеджмент лімітед", яке є власником 28,2458 % акцій банку;
- дослідивши зазначену пов`язаність, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивача було обґрунтовано віднесено до числа пов`язаних з Банком осіб як споріднену та афілійовану Банку особу на підставі статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", а тому обумовлені законом підстави для зміни місця у черзі акцептованих вимог відсутні, у зв`язку з чим вимоги Позивача у відповідній частині також задоволенню не підлягають.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
27. Закон (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
стаття 1:
цим Законом встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків (частина перша);
стаття 45:
- Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет (частина перша);
- Фонд здійснює опублікування відомостей про ліквідацію банку в газеті "Урядовий кур`єр" або "Голос України" не пізніше ніж через сім днів з дня початку процедури ліквідації банку (частина друга);
- протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються (частина п`ята);
стаття 49:
- Фонд припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону. Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами (частина перша);
- протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:
1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;
2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів;
3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (частина друга);
- реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (частина третя);
- будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебіг ліквідаційної процедури (частина четверта).
28. Положення (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
- уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку складає реєстр акцептованих вимог кредиторів за формою, визначеною в додатку 3 до цього Положення, на підставі балансу банку, до якого включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які існували на дату прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку (пункт 4.21 розділу V);
- будь-які спори щодо акцептування вимог кредиторів підлягають вирішенню у судовому порядку. Судове провадження щодо таких вимог не припиняє перебігу процедури ліквідації (пункт 4.32 розділу V).
29. Закон України "Про банки і банківську діяльність" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин):
стаття 52:
- для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є:
1) контролери банку;
2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 6 цієї частини;
8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини (частина перша);
- банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України (частина друга);
- Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов`язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у пунктах 1 - 9 частини першої цієї статті, за наявності ознак, визначених у нормативно-правових актах Національного банку України, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв`язків із банком. Про таке рішення Національний банк України не пізніше наступного робочого дня повідомляє відповідний банк. У такому разі особа вважається пов`язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання повідомлення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком не доведе протилежного (частина третя);
- особа, визначена рішенням Національного банку України пов`язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов`язаною з банком особою.
30. Положення №315:
глава 1 розділу ІІ:
- Банк визначає перелік пов`язаних із банком осіб, який затверджується правлінням банку, відповідно до вимог статті 52 Закону та з урахуванням цього Положення. Особа є пов`язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною з банком відповідно до вимог зазначеної статті закону;
глава 2 розділу ІІ:
- Національний банк України (далі - Національний банк) може визначати пов`язаною із банком особу відповідно до вимог статті 52 Закону із застосуванням зокрема ознак, зазначених у главі 3 цього розділу. Національний банк може визначати пов`язаною з банком особу, використовуючи одну або декілька ознак одночасно (пункт 1);
- рішення про визначення юридичних або фізичних осіб пов`язаними з банком особами приймає уповноважена особа Національного банку (далі - уповноважена особа). Національний банк приймає рішення про визначення юридичної або фізичної особи пов`язаною з банком особою кожного разу, коли Національний банк виявляє підстави для цього. Визначення особи не пов`язаною з банком не перешкоджає наступному визначенню такої особи пов`язаною, якщо для цього виникають підстави (пункт 2);
- Національний банк не пізніше наступного робочого дня після прийняття рішення про визначення особи (осіб) пов`язаними з банком засобами електронного зв`язку доводить його до відома банку або надсилає його в письмовій формі (пункт 3);
- особа вважається пов`язаною з банком, якщо банк протягом 15 робочих днів із дня отримання такого повідомлення Національного банку про визначення пов`язаною з банком особи не доведе протилежного (пункт 4);
- якщо банк доведе, що особа не є пов`язаною з банком, то відповідне рішення уповноваженої особи скасовує/змінює Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем (далі - Комітет). Якщо банк не доведе, що особа не є пов`язаною з банком, то Комітет залишає рішення уповноваженої особи без змін (пункт 5).
31. ГПК України:
- завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2);
- суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 14);
- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);
- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74);
- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76);
- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій
32. З огляду на наведені у пунктах 27, 28 даної постанови положення законодавства можна дійти висновку, що наявність чи відсутність у балансі Банку інформації не можуть вважатися єдиними фактичними даними, що є у розпорядженні Фонду, - з огляду на існування договору про мультивалютну кредитну лінію від 09.02.2010 №1309м-10, укладеного Банком та ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", кредитного договору від 27.11.2008 № 1272м-08, укладеного Банком та ПАТ "Стахановський завод технічного вуглецю", договору про мультивалютну кредитну лінію від 26.12.2008 № 1280м-08, укладеного Банком та ТОВ "Кременчуцький шкірзавод" та укладення Товариством та Банком у забезпечення виконання зобов`язань по вказаних кредитних договорах договору поруки від 07.08.2015 № 358 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитним договорам від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10), договору поруки від 13.08.2015 № 363 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитним договорам від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10), договору поруки від 17.08.2015 № 367 (у забезпечення виконання зобов`язань по кредитним договорам від 27.11.2008 №1272м-08 та від 09.02.2010 №1309м-10); тому дослідженню підлягає правомірність підстав, з яких не було акцептовано спірну кредиторську вимогу позивача.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 зі справи №910/13064/17.
З огляду на викладене, з врахуванням специфіки правового регулювання процедури виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, оскільки предметом спору у даній справі є вимога позивача про захист порушеного права на включення дійсної майнової вимоги до реєстру акцептованих вимог кредиторів Банку, судам попередніх інстанцій на підставі належних доказів потрібно було встановити наявність або відсутність права Товариства на заявлені ним кредиторські вимоги до Банку у сумі 291 635 519, 26 грн. Зокрема це мало бути здійснено й шляхом дослідження наявності, та в разі наявності - й правомірності списання коштів з рахунків Товариства на підставі згаданих договорів поруки, укладених Товариством з Банком у забезпечення виконання кредитних зобов`язань з метою встановлення правомірності заявлених кредиторських вимог у сумі 291 635 519, 26 грн.
Однак суди попередніх інстанцій не дослідили умов згаданих кредитних договорів та договорів поруки.
Верховним Судом не приймаються викладені в пунктах 24, 25 даної постанови твердження судів попередніх інстанцій як підстави для відмови в позові, оскільки суди в межах розгляду даної справи повинні були встановити правомірність та обґрунтованість кредиторських вимог Товариства у заявленій ним сумі, без необхідності встановлення цих обставин в окремому (іншому) судовому провадженні.
З огляду на наведене суди попередніх інстанцій дійшли передчасного висновку, щодо відсутності у Банку підстав для акцептування кредиторських вимог та внесення змін до переліку (реєстру) вимог кредиторів Банку щодо розміру вимог позивача шляхом викладення (зазначення) їх у сумі 291 635 519, 26 грн.
33. У розгляді позовних вимог, які стосуються зміни місця у черзі акцептованих вимог Товариства і включення таких вимог до вимог кредиторів сьомої черги, суди попередніх інстанцій зазначили, що на підставі Закону України "Про банки і банківську діяльність" та в порядку, передбаченому Положенням № 315, під час формування реєстру кредиторів та визначення черговості було виявлено, що протоколом правління Банку від 01.09.2015 Позивача було віднесено до пов`язаних з Банком осіб, як споріднену та афілійовану Банком особу через Особу. Проте суди попередніх інстанцій не встановили обставин щодо прийняття або неприйняття Національним банком України відповідного рішення щодо віднесення позивача до переліку осіб, пов`язаних з Банком, а також обставин щодо доведення Банком протилежного -відповідно до частини третьої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
34. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Наведене згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, а, оскільки припис частини другої статті 300 названого Кодексу містить заборону для суду касаційної інстанції з вчинення процесуальних дій, пов`язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів, - то й для передачі справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
35. У такому розгляді судам необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам сторін належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути здійснено й розподіл усіх судових витрат у даній справі.
Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 06.02.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 зі справи №910/18801/16 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя В. Селіваненко
Суддя І. Булгакова
Суддя І. Колос