ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 108819822

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

30 січня 2023 року

м. Одеса

Справа № 911/1201/16

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)

Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.

За участю представників сторін:

Від Черток Ольги Владиленівни - Племениченко Г.В.;

Представники інших учасників справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Черток Ольги Владиленівни

на рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2017

по справі №911/1201/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Реал Естейт"

за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Консоль ЛТД"

про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності,

(суддя першої інстанції: Рога Н.В. дата та місце ухвалення рішення: 06.04.2017, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, проспект Шевченка, 29)

Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.04.2017 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" здоволено повністю, в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль ЛТД" (95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Бородіна, 16, код ЄДРПОУ: 31447025) перед Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11а, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 300001) за кредитним договором № 10124-6/КЛ від 14.08.2008 р., в розмірі 70 384 028 грн. 71 коп., з яких: 22 000 000 грн.00 коп. - основна заборгованість за кредитом; 22 602 850 грн. 83 коп. - сума несплачених відсотків; 361 534 грн. 04 коп. - пеня за несвоєчасну сплату процентів; 4 826 739 грн. 73 коп. - пеня за несвоєчасну сплату основної суми заборгованості; 2 838 904 грн. 11 коп. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання; 17 754 000 грн. 00 коп. - прострочена заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції, звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2011р. за реєстровим №4217: - нежилі приміщення, загальною площею 97,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Пішонівська (вулиця Ковалевського) буд. 22/1, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Реал Естейт" на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 24.09.2007 року на підставі договору пайової участі у фінансуванні будівництва від 16.08.2005 року № 1449/299-491 та акту прийому-передачі квартири від 04.09.2007 року № 385, зареєстрованого у Комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" 22.10.2007 року під №1355, в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під №20734944, вартістю 1 407 388 грн. (без ПДВ) шляхом визнання права власності за Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь"; визнано за Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" " (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11а, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 300001) право власності на нежилі приміщення, загальною площею 97,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Пішонівська (вулиця Ковалевського) буд. 22/1, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Реал Естейт" (95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Бородіна, 16, код ЄДРПОУ 31447025) на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 24.09.2007 року на підставі договору пайової участі у фінансуванні будівництва від 16.08.2005 року № 1449/299-491 та акту прийому-передачі квартири від 04.09.2007 року №385, зареєстрованого у Комунальному підприємстві "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості" 22.10.2007 року під №1355 в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно - під №20734944; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Реал Естейт" (95022, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Бородіна, 16, код ЄДРПОУ 31447025) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (04071, м. Київ, вул. Хорива, 11а, код ЄДРПОУ 24214088, МФО 300001) витрати по сплаті судового збору у сумі 12 883 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернулась до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2017 скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПАТ «Банк «Київська Русь» в повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.10.2022 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2017 по справі №911/1201/16 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.

18.10.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/1201/16.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 року відкрито з поновленням пропущеного процесуального строку апеляційне провадження по справі №911/1201/16 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2017.

22.11.2022 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Банк «Київська Русь» про залучення до участі у справі його правонаступника - ОСОБА_2 .

В обгрунтування вказаного клопотання Фонд вказав, що 14.12.2020 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_2 за результатами проведених торгів було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, а саме щодо нежитлової будівлі загальною площею 97,5 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер №1268661651101.

На переконання Фонду, відповідно до ст.52 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із заміною сторони в зобов`язанні, суд повинен залучити до участі у справі ОСОБА_2 , як правонаступника позивача.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2022 призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2017 по справі №911/1201/16 на: 30.01.2023 року о 12-00 год.

В судове засідання 30.01.2023 з`явився представник апелянта, який підтримав доводи та вимоги, викладені в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, а скаргу – задовольнити.

Крім того, в судовому засіданні представник апелянта заперечував проти задоволення клопотання позивача про заміну останнього на його правонаступника.

Стосовно вказаного клопотання ПАТ «Банк «Київська Русь» про заміну сторони на процесуального правонаступника, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ст.52 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво виникає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права, фактично, процесуальне правонаступництво слідує за матеріальним. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва, господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Суд, вирішуючи питання процесуального правонаступництва, відповідно до ст.52 Господарського процесуального кодексу України зобов`язаний керуватися доказами, які беззаперечно підтверджують факт настання правонаступництва за конкретним предметом спору та стосовно конкретного учасника у відносинах, щодо яких виник спір.

Водночас, в силу положень ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В даному випадку предметом позовних вимог є звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на об`єкт нерухомості, а саме нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м.Одеса, вул.Пішонівська, 22/1.

Позивачем у справі є ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь», як іпотекодержатель і сторона кредитного договору.

Виходячи з правовідносин, які існують між сторонами і предмету спору у даній справі, відсутні підстави для застосування ст.52 Господарського процесуального кодексу України, оскільки сам факт набуття права власності за договором купівлі-продажу іншою особою після рішення суду, за яким було зареєстровано право власності позивача, не змінює особу у відносинах, щодо яких виник спір, а саме набуття Банком права власності на об`єкт іпотеки у судовому порядку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

У спірних правовідносинах позивач – ПАТ «Банк «Київська Русь» не вибував, і до ОСОБА_2 не перейшли та не могли перейти будь-які права і зобов`язання за Іпотечним договором.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду відмовляє в задоволенні клопотання про заміну сторони на правонаступникаю

В судове засідання представники інших учасників справи не з`явились, не повідомивши суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відповідно до ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представника апелянта, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

У відповідності до ч. 1 ст. 254 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її (1) право, (2) інтерес, (3) обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Верховний Суд у своїй постанові від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17 наголосив на тому, що судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.05.2018 у справі № 904/5618/17, від 11.07.2018 у справі № 5023/4734/12, від 21.09.2018 у справі № 909/68/18, від 18.12.2018 у справі № 911/1316/17, від 27.02.2019 у справі № 903/825/18, від 09.07.2019 у справі № 905/257/18, від 12.09.2019 у справі № 905/946/18, від 12.09.2019 у справі № 905/947/18.

Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі, в зв`язку з чим відсутній суб`єкт апеляційного оскарження.

Таким чином, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків скаржника, та лише після встановлення таких обставин, вирішити питання про залучення такої особи у якості третьої особи та про скасування судового рішення, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про її права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 10.05.2018 зі справи №910/22354/15, від 19.06.2018 зі справи №910/18705/17, від 11.07.2018 зі справи №911/2635/17, від 04.10.2018 у справі №5017/461/2012, від 29.11.2018 у справі №918/115/16, від 04.12.2018 у справі №906/1764/15, від 06.12.2018 у справі №910/22354/15, від 11.12.2018 №916/2878/14, від 15.01.2019 у справі №7/74, від 11.04.2019 у справі № 8/71-НМ, від 11.07.2018 у справі №911/2635/17.

Встановлена процесуальним законом можливість здійснення апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яку не було залучено до участі у справі, лише у разі підтвердження та встановлення наявності порушення її прав, інтересів та (або) обов`язків оскаржуваним судовим рішенням ґрунтується на принципі res judicata, тобто поваги до остаточного судового рішення, дія якого передбачає встановлення у відносинах між сторонами спору, вирішеного остаточним і обов`язковим для сторін судовим рішенням, стану правової визначеності.

Здійснення апеляційного перегляду судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим для виконання за відсутності передбачених законом виняткових підстав є порушенням зазначеного принципу, що не є виправданим.

Як передбачено ч. 1, 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

Особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку статей 17, 254 Господарського процесуального кодексу України, повинна довести, що оскаржуване судове рішення прийнято про її права, інтереси та (або) обов`язки і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним, що означає, що скаржник в апеляційній скарзі має чітко зазначити, в якій частині оскаржуваного ним судового рішення (в мотивувальній та/або резолютивній) прямо вказано про його права, інтереси та (або) обов`язки, та про які саме (такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.09.2020 у справі №910/13119/17).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №921/730/13-г/3 сформульовано висновок про те, що у разі якщо скаржник лише робить припущення, що оскаржуване рішення може вплинути на його права, інтереси, та/або обов`язки, або лише зазначає (констатує), що оскаржуваним рішенням вирішено його права, інтереси та/або обов`язки, то такі посилання з огляду на наведене вище не можуть бути достатньою та належною підставою для розгляду апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у вказаній справі є вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності, яка була задоволена судом першої інстанції та було визнано за ПАТ «Банк Київська Русь» право вланості на житлові приміщення, загальною площею 97,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Пішонівська (вулиця Ковалевського) буд. 22/1, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Реал Естейт" на праві власності.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване тим, що між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ТОВ «Фірма «Реал Естейт» був укладений кредитний договір та договір іпотеки в забезпечення відповідного кредиту.

Колегія суддів зауважує, що рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2017 по даній справі не може вплинути на права, інтереси чи обов`язки Черток Ольги Владиленівни, оскільки предметом позову є вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, шо оскаржуване рішення місцевого господарського суду не містить жодних висновків щодо прав та обов`язків апелянта Черток Ольги Владленівни.

Як вбачається з тексту рішення суду першої інстанції по даній справі, ні описова, ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення суду першої інстанції у даній справі не містять жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов`язки скаржника.

Суд також враховує, що згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами, фізична особа Черток Ольга Владиленівна не є безпосереднім учасником відповідних правовідносин, оскільки не є його стороною, а предмет позову у вигляді звернення на предмет іпотеки, жодним чином не стосується прав та інтересів скаржника.

Суд апеляційної інстанції вказує, що в даному випадку скаржником, як особою яка не брала участі у справі, оскаржується рішення суду першої інстанції, яке жодним чином не стосується і не впливає на права і обов`язки скаржника, і під час вирішення даного спору питання щодо його прав та обов`язків судом не вирішувалось.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 не є учасником даної справи, суд першої інстанції не вирішував питання про його права, інтереси та (або) обов`язки, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2017 по справі №911/1201/16.

Керуючись ст. ст. 264, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Одеської області від 06.04.2017 по справі №911/1201/16.

Ухвала суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 06.02.2023 року.

Головуючий суддя: Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош

Постанова № 58499406

Відкрити повний перегляд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" червня 2016 р.

Справа № 911/1201/16

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Лисенко В.А., Ліпчанської Н.В.,

секретар судового засідання Кіртока Л.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

на ухвалу господарського суду Одеської області від 28 квітня 2016 року про повернення позовної заяви №911/1201/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь»

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Реал Естейт"

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №1229/16 від 07.04.2016) Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Реал Естейт" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: в рахунок часткового погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Консоль Лтд" перед публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" за кредитним договором №10124-6/КЛ від 14.08.2008 в розмірі 70 384 028,71 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.09.2011р. реєстровим №4217: нежилі приміщення загальною площею 97,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пішонівська (вул. Ковалевського) буд. 22/1, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Реал Естейт", шляхом визнання права власності за ПАТ "Банк "Київська Русь"; визнати за ПАТ "Банк "Київська Русь" право власності на нежилі приміщення, загальною площею 97,5 кв.м., що знаходяться за адресою: Одеська обл., м. Одеса, вул. Пішонівська (вул. Ковалевського) буд. 22/1, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Реал Естейт".

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.04.2016р. позовну заяву (вх.№1229/16 від 07.04.2016) публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" направлено за встановленою підсудністю до господарського суду Одеської області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28 квітня 2016 року (суддя Цісельський О.В.) у справі №911/1201/16 позовну заяву Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Реал Естейт" про звернення стягнення на предмет іпотеки – повернуто без розгляду.

Ухвала мотивована тим, що Уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується (ч.3 ст.47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції Закону від 16.07.2015). При цьому, можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам Закон не передбачає.

Враховуючи вищевикладене, суд не прийняв довіреність №70 від 04.04.2016р. у якості належного доказу повноважень ОСОБА_3 на підписання та подання позовних заяв від імені банку, оскільки, як зазначено судом вище, правом надавати такі повноваження Законом наділено лише виконавчу дирекцію Фонду та можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам Закон не передбачає Крім того, суд першої інстанції зазначив, що належним доказом неможливості відправлення відповідачеві та третій особі, які знаходяться на території Криму, копії позовної заяви та доданих до неї документів є документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Всупереч зазначеним вимогам, позивачем в якості доказу неможливості надіслання відповідачу і третій особі, які знаходяться на тимчасово окупованій території України, копії позовної заяви з доданими до неї документами додано роздруківку з веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, Публічне акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом попередньої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області та повернути справу на розгляд місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника апелянта, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позовна заява ПАТ «Банк «Київська Русь» від 07.04.2016 року підписана представником ПАТ «Банк «Київська Русь» за довіреністю №70 від 04.04.2016 року ОСОБА_3

Відповідно до вказаної довіреності №70 від 01.04.2016 року, ПАТ «Банк «Київська Русь» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2, що діє на підставі Рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.07.2015 року №135, уповноважує ОСОБА_3 представляти інтереси ПАТ «Банк «Київська Русь» та/або Уповноважену особу ФГВФО та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» в судах, тощо.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. Залишаючи позов Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" без розгляду на підставі зазначеної статті, місцевий господарський суд встановив наступне.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015р. №190 "Про віднесення ПАТ "Банк "Київська Русь" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 19.03.2015р. прийнято рішення №61 про запровадження з 20.03.2015р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Банк "Київська Русь" призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2.

Тимчасову адміністрацію в ПАТ "Банк "Київська Русь" запроваджено строком на 3 місяці з 20 березня 2015р. по 19 червня 2015р. включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 16 липня 2015р. №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 липня 2015р. №138, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком, на 1 рік з 17 липня 2015р. по 16 липня 2016р. включно.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня податку процедури ліквідації банку вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

Таким чином, вжиття у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку під час здійснення його ліквідації покладено безпосередньо на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб або, шляхом делегування повноважень, на уповноважену особу Фонду.

Закон регламентує порядок делегування повноважень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб уповноваженій особі Фонду, передбачаючи можливість такого делегування кільком уповноваженим особам Фонду та зазначає, що у разі делегування повноважень кільком уповноваженим особам Фонд чітко визначає межі повноважень кожної з них (ч.3 ст.48 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції Закону від 16.07.2015).

Уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, що ліквідується (ч.3 ст.47 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" у редакції Закону від 16.07.2015).

При цьому, суд першої інстанції вважає, що можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам Закон не передбачає.

Враховуючи вищевикладене, суд не прийняв довіреність №70 від 04.04.2016р. у якості належного доказу повноважень ОСОБА_3 на підписання та подання позовних заяв від імені банку.

Судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з підстав його невідповідності нормам чинного в Україні законодавства, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.3 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України та законодавством України.

Згідно ч.1 ст.237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Частиною 3 цієї статті визначено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

У ч.2-3 ст.244 Цивільного кодексу України передбачено, що представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.

Статтею 246 Цивільного кодексу України визначено, що довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Відповідно до ст.18 ГПК України, до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1,3 ст.28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Згідно ч.1 ст.247 Цивільного кодексу України строк довіреності встановлюється у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

Згідно ст.54 ГПК України, позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Згідно ч.3 ст.57 ГПК України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Отже, у представника за довіреністю від імені юридичної особи, підписаною особою, уповноваженою на це законом або установчими документами, виникає право на представництво інтересів саме юридичної особи, від імені якої видано довіреність.

Водночас, у ст.248 Цивільного кодексу України законодавцем передбачено випадки припинення представництва за довіреністю у разі: 1) закінчення строку довіреності; 2) скасування довіреності особою, яка її видала; 3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю; 4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність; 5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність; 6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності; 7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Як встановлено апеляційним господарським судом, 16 липня 2015р. правлінням НБУ ухвалено постанову №460 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь".

За змістом частини 1 ст.35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд. Фонд може делегувати рішенням виконавчої дирекції Фонду частину або всі свої повноваження як тимчасового адміністратора або ліквідатора уповноваженій особі (уповноваженим особам) Фонду, яка має високі професійні та моральні якості, бездоганну ділову репутацію, повну вищу освіту в галузі економіки, фінансів чи права (не нижче кваліфікаційного рівня "спеціаліст") та професійний досвід, необхідний для виконання заходів у межах здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.2 Закону, уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Судом також встановлено, що рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 липня 2015р. №138, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком, на 1 рік з 17 липня 2015р. по 16 липня 2016р. включно.

Відповідно до положень ст.37 Закону, Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право:

- вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку;

- укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом;

- заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи;

- залучати до роботи у процесі здійснення тимчасової адміністрації за рахунок банку на підставі цивільно-правових договорів інших осіб (радників, аудиторів, юристів, оцінювачів та інших) у межах кошторису витрат, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду. Такі договори можуть бути розірвані в односторонньому порядку у день повідомлення Фондом другої сторони про таке розірвання з наслідками, встановленими цивільним законодавством.

Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Уповноважена особа Фонду має право:

1) призначати на посаду, звільняти з посади чи переводити на іншу посаду будь-кого з керівників чи працівників банку, переглядати їхні службові обов'язки, змінювати розмір оплати праці з додержанням вимог законодавства про працю;

2) здійснювати інші повноваження, встановлені цим Законом, та делеговані їй Фондом.

На виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів), інших документів від імені банку.

Спірна довіреність № 70 від 01.04.2016 р. видана Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_2 на представництво інтересів ПАТ "Банк "Київська Русь" ОСОБА_3. Довіреність видана без права передоручення іншим особам і дійсна по 01.07.2016 р.

Доказів відкликання вказаної довіреності ПАТ "Банк "Київська Русь" не надано.

Наведене дає підстави для висновку про те, що уповноважена особа Фонду з дня початку процедури ліквідації Банку набуває повноважень органів управління та контролю неплатоспроможного банку, тобто крім повноважень, визначених законом, уповноважена особа Фонду здійснює повноваження керівництва банку, а відтак наділена правом видачі та підписання довіреностей від імені банку, як юридичної особи на представництво його (банку) інтересів.

Відтак, зважаючи на відсутність визначених ст.248 Цивільного кодексу України підстав для дострокового припинення представництва ОСОБА_3 за довіреністю, судова колегія доходить висновку про помилковість тверджень місцевого господарського суду стосовно відсутності можливості передоручення своїх повноважень уповноваженими особами Фонду іншим особам.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 916/3291/15, від 27 квітня 2016 року у справі № 910/23066/15, постанові Верховного суду України від 08.06.2016 року у справі №922/5071/15.

Також судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв роздруківку з веб-сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, в якості доказу неможливості направлення копії позовної заяви відповідачу та третім особам.

Відповідно до п.1 ОСОБА_4 господарського суду від 05.06.2014р. № 01-06/745/2014 "Про деякі питання практики застосування у судовій практиці Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", неможливість надсилання будь-яких поштових відправлень на адресу учасників судового процесу, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях України, повинна бути підтверджена відповідною довідкою (листом) підприємства зв'язку.

Форму відповідного документа законодавчо не визначено. Отже, ним може бути будь-який документ, виданий (надісланий) будь-якому адресатові підприємством зв'язку за підписом керівника (заступника керівника, іншої уповноваженої особи) такого підприємства, що свідчив би про неможливість пересилання поштової кореспонденції до Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що роздруківка з веб-сайту Укрпошти, в якій зазначено, що починаючи з 27.03.2014 року поштові відправлення, направлені УДППЗ «Укрпошта» з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та м.Севастополя, є належним доказом неможливості відправлення, оскільки являється електронним документом, що міститься на веб-сайті Укрпошти – підприємства зв’язку, яке несе відповідальність за розміщення будь-якої інформації на своєму веб-сайті.

За таких обставин, зазначена обставина також не може бути підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п.6 ч.1 ст.63 ГПК України.

Підсумовуючи викладене, оскільки ухвала господарського суду Одеської області прийнята з порушенням норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду, та направлення матеріалів позовної заяви до місцевого господарського суду для подальшого розгляду по суті.

Керуючись ст.99, п.2 ст.103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 28 квітня 2016 року №911/1201/16 скасувати. Матеріали позовного провадження №911/1201/16 направити до господарського суду Одеської області для подальшого розгляду по суті. Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя В.А. Лисенко

Суддя Н.В. Ліпчанська