ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 108578856

Озвучення тимчасово недоступне

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2023 р. Справа № 911/290/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шапрана В.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Буравльова С.І.

секретар Місюк О.П.

за участю

представників: позивача - не з`явилися

відповідача - Чемерис І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради

на рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2022 (повне рішення складено 07.10.2022)

у справі №911/290/22 (суддя - Христенко О.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд"

до Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" звернулося з позовом до Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради про стягнення заборгованості за договором на виконання проектних робіт №3 від 12.03.2020 у загальному розмірі 1251749,60 грн, з яких: 999800,00 грн - основний борг та 251949,60 грн - штрафні санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору в частині своєчасної та повної оплати виконаних позивачем проектних робіт на суму 999800,00 грн. Також на підставі п. 6.3 договору позивачем нараховано до стягнення з Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради штрафні санкції за порушення строків виконання зобов`язання у загальному розмірі 251949,60 грн, з яких: 181963,60 грн - пеня та 69986,00 грн - додаткова штрафна санкція в сумі 7% від розміру невиконаного основного зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2022 відкрито провадження у справі №911/290/22, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Рішенням Господарського суду Київської області від 19.09.2022 (повне рішення складено 07.10.2022) у справі №911/290/22 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" задоволено частково, стягнуто з Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради на користь позивача 999800,00 грн основного боргу та 78723,98 грн пені, в іншій частині у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з указаним рішенням, Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального та порушено приписи процесуального права.

Відповідач вказує на те, що до позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" не додано доказів, які би підтверджували належне виконання позивачем умов договору у встановлений строк, а висновок експерта, складений на замовлення позивача, не має для суду заздалегідь встановленої сили.

Також Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради зазначає, що умовами договору передбачено стягнення пені за порушення виконання не грошових зобов`язань з оплати робіт. Тобто, договором встановлено відповідальність виконавця робіт, а не відповідальність замовника щодо несвоєчасної оплати за виконані роботи. Тому, стягнення з відповідача пені є безпідставним.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2022 апеляційну скаргу у справі №911/290/22 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2022 апеляційну скаргу у справі №911/290/22 залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.

До суду 14.11.2022 від Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №911/290/22, призначено її до розгляду на 13.12.2022, а також встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

До суду 12.12.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" подано відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Також 12.12.2022 на електронну поштову адресу суду представником Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради подано клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 13.12.2022 з`явився представник позивача, вирішення питання щодо відкладення розгляду справи залишив на розсуд суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2022 подане клопотання задоволено та відкладено розгляд справи до 24.01.2023.

На електронну поштову адресу суду 23.01.2023 представником позивача Дейнегіним С.М. подано заяву про відкладення розгляду справи.

У призначене засідання суду 24.01.2023 з`явився представник відповідача, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Присутній представник відповідача вирішення питання щодо подальшого розгляду справи та поданої заяви залишив на розсуд суду.

Судом ухвалено відмовити у задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" про відкладення розгляду справи з огляду на наступне.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду.

При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Частиною 2 ст. 202 ГПК України встановлено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

У заяві про відкладення зазначено, що представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" Дейнегін С.М. не може взяти участь у призначеному засіданні суду, оскільки перебуває на лікарняному, на підтвердження чого надано копію листка непрацездатності.

Апеляційний суд зазначає, що юридична особа не обмежена у праві представництва в суді та у разі неможливості взяти участь у судовому засіданні одним чи декількома представниками має право направити у судове засідання іншу уповноважену особу, зокрема, безпосереднього керівника або особу, повноваження якої визначені статутом.

Разом з цим, у поданій заяві не вказано про неможливість заміни Дейнегіна С.М. на іншу особу, уповноважену представляти позивача у суді.

Також суд зауважує на тому, що представник позивача був присутній у попередньому судовому засіданні 13.12.2022, за результатами якого судом ухвалено відкласти розгляд справи. Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі. Враховуючи, що апеляційне провадження у справі відкрито 21.11.2022, подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду апеляційної скарги.

Насамкінець, суд зазначає, що позивачем 12.12.2022 подано відзив на апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради, у якому викладено свої доводи та міркування.

З огляду на усе вищезазначене, враховуючи відсутність підстав для відкладення розгляду апеляційної скарги, передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України, необхідність дотримання строку розгляду скарги, а також те, що судом не визнавалася обов`язковою явка представників сторін у судове засідання 24.01.2023, апеляційний суд не може визнати поважними причини неявки у судове засідання представника позивача, викладені у заяві, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Після розгляду заяви позивача представником Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради надано пояснення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Зі встановлених місцевим господарським судом обставин справи убачається, що 12.03.2020 між Управлінням капітального будівництва Бориспільської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" (виконавець) укладено договір №3 на виконання проектних робіт.

Відповідно до пункту 1.1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання у строк, обумовлений в договорі, виконати: "Виготовлення проектно-кошторисної документації на реконструкцію кінотеатру по вул. Київський шлях, 71" (ДК021:2015 (СРV) 71240000-2 - Архітектурні, інженерні та планувальні послуги) (роботи), а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Виконавець бере на себе зобов`язання пройти експертизу проектно-кошторисної документації та оплатити її вартість (п. 1.2 договору).

До виконання виконавцем робіт замовник зобов`язується надати йому вихідні дані, необхідні для проектування (п. 1.3 договору).

Умовами п. 2.1 договору визначено, що вартість робіт визначається згідно з протоколом погодження договірної ціни та кошторисом (додатки №№1 та 3 до договору) і становить 999800,00 грн, включаючи ПДВ.

Відповідно до п. 3.1 договору замовник здійснює оплату за виконані роботи шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок виконавця протягом 5-ти робочих банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Акти виконаних робіт подаються замовнику до 20-го числа кожного місяця (п. 3.2 договору).

Згідно з п. 4.1 договору розроблена документація передається виконавцем замовнику за накладними в 4 примірниках та на електронних носіях разом з двома примірниками акту приймання-передачі виконаних робіт.

Замовник зобов`язаний протягом 5 банківських днів з моменту отримання документації та акту приймання-передачі виконаних робіт підписати та повернути його виконавцю або надати мотивовану відмову від прийняття робіт (п. 4.2 договору).

При неотриманні виконавцем підписаного акту приймання-передачі виконаних робіт або мотивованої відмови від прийняття робіт у встановлений термін роботи вважаються прийняти і підлягають оплаті (п. 4.3 договору).

У випадку мотивованої відмови замовника від прийняття робіт сторони в 5-денний термін з дня надання такої відмови укладають двосторонній акт із зазначенням обсягів необхідних доопрацювань, а також терміну та інших умов їх виконання за рахунок виконавця (п. 4.4 договору).

Умовами п. 5.1 договору визначено, що замовник має право перевіряти у будь-який час хід та якість виконання робіт, не втручаючись у діяльність виконавця, та зобов`язаний оплатити виконавцеві вартість робіт за договором в порядку, розмірі та строки, обумовлені договором, прийняти виконані виконавцем роботи згідно з положеннями ст. 4 договору.

Відповідно до п. 8.1 договору останній набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 30.06.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами.

Також сторонами підписано наступні додатки до договору:

- додаток №1 - протокол погодження договірної ціни, за яким вартість робіт становить 999800,00 грн, в т.ч. ПДВ;

- додаток №2 - календарний план виконання проектних робіт, відповідно до якого строк виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації становить березень-червень 2020 року;

- додаток №3 - зведені кошториси №№1, 2 та 3 на проектні і вишукувальні роботи;

- додаток №4 - завдання на проектування по об`єкту.

26.06.2020 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору, за умовами якої сторони дійшли згоди доповнити договір п. 1.6, зокрема, зазначивши про те, що роботи за договором виконуються в два етапи:

- етап 1 - розроблення проектно-кошторисної документації стадії "П" і проходження експертизи (строк виконання до 30.08.2020);

- етап 2 - розроблення проектно-кошторисної документації стадії "Р" (строк виконання до 16.12.2020).

Окрім цього, вказаною додатковою угодою погоджено, що договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та діє до 22.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами (п. 8.1 договору зі змінами, внесеними додатковою угодою №1 від 26.06.2020).

На виконання умов додаткової угоди №1 між позивачем та відповідачем підписано календарний план (додаток №2), за яким строк виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації стадії "П" проходження експертизи - 30.08.2020, стадії "Р" - 16.12.2020.

На підставі п. 1.2 договору на замовлення позивача Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська будівельна експертиза" проведено експертизу проектної документації на будівництво за проектом "Реконструкція будівлі кінотеатру по вул. Київський Шлях, 71 в м. Бориспіль Київської області" та надано експертний звіт (позитивний) №3-148-20-ЕП/КО від 03.11.2020, в якому зазначено, що проектну документацію розроблено згідно з вихідними даними на проектування з дотриманням вимог щодо міцності, надійності та довговічності об`єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки, у тому числі вимог з питань створення умов для безперешкодного доступу осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та інженерного забезпечення, кошторисної частини проектної документації, санітарного й епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної безпеки, техногенної безпеки, енергозбереження. Загальна кошторисна вартість у поточних цінах станом на 03.11.2020 становить 84332970,00 грн.

На виконання умов договору позивачем 26.11.2020 згідно накладної №1 було надано відповідачу документацію щодо виконання робіт за першим етапом - проектно-кошторисну документацію стадії "П", а 11.12.2020 згідно накладної №2 було надано документацію за другим етапом - проектно-кошторисну документацію стадії "Р". Документацію за вказаними накладними отримав Щаблевський В.А.

Отримання вказаної документації за накладними підтверджується відповідачем у його листах №03-08/330 та №03-08/331 від 15.12.2020, №03-08/331/1 від 16.12.2020, підписаних начальником управління Тимошенко В.С. Виконавцем цих листів зазначений Щаблевський В.А. Також у вказаних листах відповідачем були викладені зауваження до переданої позивачем проектно-кошторисної документації.

Листом №45 від 15.12.2020 позивач повідомив відповідача про усунення недоліків, зазначених відповідачем у листах №№03-08/330 та 03-08/331 від 15.12.2020.

Листом №03-08/332 від 17.12.2020 Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради повідомило позивача про те, що після проходження комісії з питань промисловості, будівництва, архітектури та інвестиційної діяльності Бориспільської міської ради буде надано протокол з висновками та зауваженнями, після чого буде визначено дату оплати проектно-кошторисної документації.

У відповідь листом №К-47 від 17.12.2020 позивач просив відповідача здійснити оплату виконаних робіт за договором протягом 5 робочих банківських днів з моменту отримання документації, що передбачено умовами договору.

Листом №47 від 21.12.2020 позивач повідомив відповідача про усунення недоліків, зазначених відповідачем у листі №03-08/330/1 від 16.12.2020.

23.12.2020 Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради звернулося до позивача з листом №03-08/334/1, у якому повідомило про наявність недоліків при виконанні робіт та вказувало на відсутність можливості здійснювати оплату за договором у зв`язку з закінченням строку його дії.

Разом з цим, 22.12.2020 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2 про зміну до договору на виконання проектних робіт, за якою сторони дійшли згоди змінити умови договору, погодивши, що роботи за договором виконуються в 2 етапи:

- етап 1 - розроблення проектно-кошторисної документації стадії "П" і проходження експертизи (строк виконання до 22.12.2020);

- етап 2 - розроблення проектно-кошторисної документації стадії "Р" (строк виконання до 05.03.2021).

Умовами п. 2 додаткової угоди №2 також визначено, що річна сума фінансування на 2020 рік по даному об`єкту становить 00,00 грн. Залишок коштів по договору, які будуть використані при умові виділення асигнувань на майбутні періоди, тобто річна сума фінансування на 2021 рік по даному об`єкту, становить 999800,00 грн, в т.ч. ПДВ.

Окрім цього, сторони внесли зміни до п. 8.1 договору та дійшли згоди, що договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін і діє до 05.03.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами.

Між позивачем та відповідачем підписано календарний план (додаток №2 до договору), за яким строк виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації стадії "П" та проходження експертизи - 22.12.2020, стадії "Р" - 05.03.2021.

Листом №1 від 18.01.2021 позивач надав відповіді на зауваження щодо виявлених відповідачем недоліків, які було викладено в листі №03-08/334/1 від 23.12.2020. Також, позивач вказував на укладення між сторонами додаткової угоди №2 від 22.12.2020, якою продовжено термін дії договору, та просив замовника здійснити оплату першого етапу виконаних робіт в сумі 399920,00 грн на підставі акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 18.01.2021, який був додатком до вказаного листа позивача.

Листом №03-08/23 від 01.02.2021 відповідач відмовив позивачу у підписанні акта здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 18.01.2021. Мотивуючи таку відмову, відповідач вказував на наявність недоліків у проектній документації у зв`язку з недотриманням вимог ДБН В.2.2-16:2019, відсутністю розділів для приєднання зовнішніх мереж по водопостачанню та каналізації. У зв`язку з цим, Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради запропонувало скласти двосторонній акт із зазначенням обсягу необхідних доопрацювань. Як доказ отримання позивачем вказаного листа, відповідач надав рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено про вручення кореспонденції Погребецькому та зазначено з виправленнями дату - 11.02.2021. Опис вкладення у поштове відправлення з зазначенням, який саме документ направлявся, суду не надано.

При цьому, позивач заперечує отримання вказаного листа відповідача, оскільки працівник Погребецький у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" відсутній, ніколи не працював та не мав повноважень на отримання кореспонденції від імені позивача, на підтвердження чого позивачем надано довідку №11 від 08.06.2022.

09.02.2021 відбулося засідання комісії з питань промисловості, будівництва, архітектури та інвестиційної діяльності Бориспільської міської ради, на якому, зокрема, було вирішено, що питання перевірки стану виконання документації за договором не віднесено до її компетенції, в тому числі, питання недоліків виконання робіт.

Листами №03-08/72 від 05.03.2021 та №03-08/83 від 11.03.2021 відповідач повідомив позивача про відсутність в управлінні двостороннього акту із зазначенням обсягу необхідних доопрацювань, терміну виконання зобов`язань, зареєстрованих фінансових зобов`язань на 2021 та неможливістю продовження строку дії договору, оскільки договір втрачає чинність та не тягне за собою виконання зобов`язань.

Листом №К-12 від 02.04.2021 виконавець повідомив замовника про завершення проектних робіт та надав для підпису замовнику наступні документи: робочу документацію; теплопостачання; розділ І "Індивідуальний тепловий пункт. Тепломеханічні рішення"; робочу документацію; теплопостачання; розділ ІІ "Індивідуальний тепловий пункт. Тепловий облік"; диски з проектно-кошторисною документацією стадії "П" і "Р" та акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 02.04.2021 на суму 999800,00 грн.

Проте, відповідач листом №03-08/165 від 29.04.2021 повідомив позивача про відмову від прийняття робіт за актом на підставі наявності недопрацьованих недоліків проектно-кошторисної документації, права односторонньої відмови від виконання зобов`язання зі звільненням від відповідальності у разі неналежного виконання зобов`язання іншою стороною, відсутності реєстрації відповідачем фінансових зобов`язань по об`єкту на 2021 рік в Бориспільському УДКСУ Київської області. Окрім цього, відповідач зазначив, що він є бюджетною установою та не має можливості для прийняття та оплати будь-яких товарів, робіт чи послуг поза межами строку дії договорів, а строк дії укладеного з позивачем договору закінчився 05.03.2021.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що відповідач в порушення умов договору та взятих на себе зобов`язань не здійснив оплату заборгованості в сумі 999800,00 грн з оплати фактично виконаних позивачем робіт, не підписав акти здачі-приймання робіт та не надав мотивованої відмови від їх підписання.

Зокрема, Товариство з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" вказує на те, що складена останнім проектно-технічна документація відповідає нормам державно-будівельних норм та умовам укладеного договору, що підтверджується відповідним висновком проведеної незалежної експертизи. За умовами підписаної між сторонами додаткової угоди №2 до договору між сторонами погоджено, що строк дії договору продовжений до 05.03.2021 з прийманням робіт у 2 етапи та змінено п. 8.1 договору, відповідно до якого договір діє до 05.03.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами. Тому, відповідач не мав підстав для відмови від прийняття робіт та їх оплати.

Заперечуючи проти позову, Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради вказувало на наявність недопрацьованих недоліків проектно-кошторисної документації по об`єкту, наявність права односторонньої відмови від виконання зобов`язання зі звільненням від відповідальності у разі неналежного виконання зобов`язання іншою стороною, відсутність реєстрації відповідачем фінансових зобов`язань по об`єкту на 2021 рік в Бориспільському УДКСУ Київської області. Також, відповідач зазначив, що він є бюджетною установою та не має можливості для прийняття і оплати будь-яких товарів, робіт чи послуг поза межами строку дії договорів, а строк дії укладеного з позивачем договору закінчився 05.03.2021. Тобто, заперечення відповідача проти позову були аналогічними тим, що викладені ним у листі №03-08/165 від 29.04.2021, адресованому позивачу.

Окрім цього, відповідач також зазначив, що умовами договору передбачено стягнення пені за порушення виконання не грошових зобов`язань щодо якості (комплектності) робіт та/або документації, а також щодо порушення строків виконання зобов`язання у відсотках від вартості робіт та/або документації, з яких допущено прострочення виконання. Тобто, договором встановлено відповідальність виконавця робіт, а не відповідальність замовника щодо несвоєчасної оплати за виконані роботи. Тому, відсутні підстави для нарахування та стягнення пені з відповідача, не передбаченої договором підряду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив факт порушення відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань в частині прийняття та оплати виконаних робіт на суму 999800,00 грн. Так, судом зазначено, що факт виготовлення позивачем проектно-кошторисної документації підтверджується експертним звітом №3-138-20-ЕП/КО від 03.11.2020 та висновком судової експертизи №9871 від 01.12.2021, проведеної Незалежним інститутом судових експертиз. Відповідач не спростував викладеного та не довів порушення виконання зобов`язання саме позивачем, а у зв`язку з цим і наявності права на односторонню відмову від виконання свого зобов`язання за договором щодо прийняття виконаних позивачем проектних робіт та здійснення їх оплати. Також місцевий господарський суд вказав на те, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання.

Також суд, з урахуванням положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", здійснив власний розрахунок пені та встановив, що згідно з вірним арифметичним розрахунком з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в сумі 78723,98 грн.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині наявності підстав для стягнення з відповідача пені відповідно до п. 6.2 договору за порушення строку оплати робіт, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3 та 5 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Приписами ч. 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно зі ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.

Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника (ст. 888 ЦК України).

Обов`язки замовника визначені у ст. 889 ЦК України, згідно з п. 1 ч. 1 якої замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Як було зазначено вище, відповідно до п. 4.4 укладеного договору у випадку мотивованої відмови замовника від прийняття робіт, сторони в 5-денний термін з дня надання такої відмови укладають двосторонній акт із зазначенням обсягів необхідних доопрацювань, а також терміну та інших умов їх виконання за рахунок виконавця.

Відповідач у своїх листах неодноразово зазначав про необхідність складання такого акту, але доказів того, що ним складався проект такого акту та направлявся позивачу, суду не надано.

Разом з цим, умовами вказаного пункту договору чітко не визначено, яка зі сторін договору складає такий акт, але оскільки саме у замовника виникали зауваження до проектної документації, то логічним є викладення саме замовником своїх зауважень і необхідних доопрацювань у відповідному акті.

Матеріали справи також містять висновок Незалежного інституту судових експертиз №9871 від 01.12.2021 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи, виконаної на замовлення позивача. На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація по об`єкту "Реконструкція будівлі кінотеатру по вул. Київський Шлях, 71 в м. Бориспіль Київської області" за своїм складом та змістом чинним нормативно-правовим актам, що діють в галузі будівництва;

- чи реалізовані об`ємно-планувальні та технологічні рішення, рішення з влаштування інженерних мереж і систем, передбачені договором №3 від 12.03.2020, при розробці проектно-кошторисної документації по об`єкту "Реконструкція будівлі кінотеатру по вул. Київський Шлях, 71 в м. Бориспіль Київської області?

Проведення дослідження доручено судовому експерту Свістунову І.С. (свідоцтво №1623 від 22.03.2013, видане Міністерством юстиції України, терміном дії до 07.06.2022), який має вищу будівельно-технічну освіту, геодезичну та землевпорядну освіту другого рівня за ступенем магістра, експертну кваліфікацію за спеціальностями: 10.6 "Дослідження об`єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій та відповідних документів", 10.7 "Розподіл земель та визначення порядку користування земельними ділянка", 10.10 "Визначення оціночної вартості будівельних об`єктів та споруд", 10.14 "Оцінка земельних ділянок".

За результатами проведеної експертизи складено висновок експерта №9871 від 01.12.2021, в якому зазначено, що надана на дослідження проектно-кошторисна документація стадії "П" (проект) та робоча документація стадії "Р" по об`єкту "Реконструкція будівлі кінотеатру по вул. Київський Шлях, 71 в м. Бориспіль Київської області", розроблена Товариством з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд", за складом та змістом відповідає вимогам ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво". В наданій на дослідження проектній документації стадії "П" (проект) та робочій документації стадії "Р" по об`єкту "Реконструкція будівлі кінотеатру по вул. Київський Шлях, 71 в м. Бориспіль Київської області" об`ємно-планувальні та технологічні рішення, рішення з влаштування інженерних мереж і систем реалізовані у повному обсязі відповідно до умов договору та додатків до нього, зокрема:

- запроектована площа будівлі становить 1392,6 кв. м;

- запроектована сцена для можливості влаштування театральних вистав;

- запроектовано влаштування нових внутрішніх інженерних мереж (електропостачання, блискавкозахист, водопостачання, каналізація, опалення, вентиляція);

- запроектована система протипожежного захисту (автоматична система сигналізації, система оповіщення людей про пожежу, система пожежогасіння);

- запроектована автоматизація та диспетчеризація інженерних мереж, що відповідає умовам договору, а саме завданню на проектування по об`єкту "Реконструкція будівлі кінотеатру по вул. Київський Шлях, 71 в м. Бориспіль Київської області", що є додатком №4 до даної угоди (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №1 від 26.06.2020).

Згідно з ч. ч. 1- 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Відповідно до ч. ч. 1, 5- 7 ст. 101 ГПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Згідно зі ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими ст. 86 цього кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем відводи експерту, який склав висновок №9871 від 01.12.2021, не заявлено, висновок не спростовано, тому у суду відсутні підстави для відхилення вказаного висновку експерта.

Як було зазначено вище, умовами договору визначено, що замовник зобов`язаний протягом 5 банківських днів з моменту отримання документації та акта приймання-передачі виконаних робіт підписати та повернути його виконавцю або надати мотивовану відмову від прийняття робіт (п. 4.2 договору). При неотриманні виконавцем підписаного акта приймання-передачі виконаних робіт або мотивованої відмови від прийняття робіт у встановлений термін, роботи вважаються прийняти і підлягають оплаті (п. 4.3 договору).

Згідно зі ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї зі сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Виходячи зі змісту зазначеної норми, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором, у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №911/1981/20, 20.04.2021 у справі №905/411/17 та 17.03.2021 у справі №910/11592/19).

Отже, нормами чинного законодавства передбачено обов`язок замовника здійснити оплату фактично виконаних підрядником робіт. Сама по собі відсутність підписаного сторонами акту виконаних робіт не може бути підставою для несплати вартості фактично виконаних робіт.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Згідно зі ст. ст. 525 та 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акту виконаних робіт) законом покладений саме на замовника, у даному випадку - на відповідача.

Якщо замовник в порушення вимог ст. ст. 853 та 882 ЦК України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України (аналогічний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №910/2184/18, 16.09.2019 у справі №921/254/18 та 15.10.2019 у справі №921/262/18).

При цьому, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта (подібний висновок міститься у постановах Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №905/1090/17, 06.08.2018 у справі №911/662/17, 19.06.2019 у справі №910/11191/18, 18.07.2019 у справі №910/6491/18 та 21.08.2019 у справі №917/1489/18).

Якщо позивач, як підрядник, фактично виконав відповідні роботи і надіслав замовнику акти приймання-виконання будівельних робіт, які останній отримав та не надав доказів їх оплати чи мотивованої відмови від їх підписання, а строк здійснення оплати за ними настав, то заявлена позивачем вимога про стягнення коштів за виконані роботи за вказаними актами повинна розглядатись судами, на підставі чого суди повинні ухвалити рішення про стягнення чи відмову у стягненні коштів за виконані роботи, в залежності від наявних у справі доказів щодо фактичного виконання робіт підрядником, зазначених ним у відповідних актах, та інших обставин встановлених судами (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №910/18384/20).

Таким чином, вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення з відповідача заборгованості за договором підряду залежить від наявності у справі доказів виконання позивачем робіт, зазначених ним у відповідних актах, та інших встановлених судом обставин.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно того, що обов`язок позивача виконати проектні роботи на замовлення відповідача кореспондує обов`язок відповідача як замовника, з підписання актів наданих послуг та своєчасної оплати виконаних підрядником робіт.

Відповідач під час розгляду спору в суді першої інстанції вказував, що у нього відсутні підстави підписувати акт виконаних робіт, наданий позивачем, оскільки у численних листах відповідач вказував на недоліки у виготовленій позивачем проектно-кошторисній документації, вимагав від позивача складання двостороннього акту із зазначенням обсягу необхідних доопрацювань та терміну їх виконання. Також, 05.01.2021 відповідачем було направлено позивачу проект додаткової угоди №3 до договору, яка необхідна для реєстрації фінансових зобов`язань на 2021 рік в Бориспільському управлінні Державної казначейської служби України в Київській області, без якої будь-які оплати за договором неможливі. На думку відповідача, 05.03.2021 договір від 12.03.2020 №3 втратив свою чинність, тому після цієї дати у відповідача не було підстав продовжувати відносини з позивачем.

З приводу наведених доводів судом першої інстанції зазначено, що приймання-передавання виконаних позивачем проектних робіт розпочато з передавання позивачем відповідачу проектної документації за накладною №1 від 26.11.2020 і тривало до 02.04.2021. Весь цей час сторонами здійснювалося листування з приводу виявлених відповідачем недоліків проектних робіт та відповідей позивача щодо усунення вказаних недоліків.

Заперечення відповідача проти позовних вимог з підстав звернення позивача щодо підписання акту здачі-прийняття робіт №2 від 02.04.2021 на суму 999800,00 грн вже після закінчення терміну дії договору обґрунтовано не прийнято судом до уваги, оскільки відсутні законодавчі заборони щодо складення актів після закінчення терміну дії договору, якщо вони стосуються періоду надання послуг в межах дії договору.

Факт виготовлення позивачем проектно-кошторисної документації на реконструкцію кінотеатру по вул. Київський Шлях, 71 в м. Бориспіль відповідно до умов договору та вимог ДБН А.2.2-3:2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" підтверджується експертним звітом №3-138-20-ЕП/КО від 03.11.2020 та висновком судової експертизи №9871 від 01.12.2021. Відповідач не спростував викладеного та не довів порушення виконання зобов`язання саме позивачем та, як наслідок, права на односторонню відмову від виконання свого зобов`язання за договором щодо прийняття виконаних позивачем проектних робіт та здійснення їх оплати.

Стосовно відсутності реєстрації фінансових зобов`язань по об`єкту на 2021 рік в Бориспільському УДКСУ Київської області, яке мало б відбутися на підставі не підписаної позивачем додаткової угоди №3 про продовження строку дії договору, судом вказано наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

У ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (далі - ГК України) відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 30.03.2020 у справі №910/3011/19 та 03.04.2018 у справі №908/1076/17).

Отже, на переконання колегії суддів, правомірними є висновки суду першої інстанції з приводу того, що замовник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином у встановлені строки не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати виконаних робіт, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед виконавцем за виконані роботи у розмірі 999800,00 грн.

За вказаних обставин суд погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення заявленого позову в частині стягнення суми основного боргу з оплати виконаних робіт по договору на виконання проектних робіт №3 від 12.03.2020.

Тому, доводи апеляційної скарги відповідача з приводу відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження належного виконання позивачем умов договору, а також щодо висновку експерта, складеного на замовлення позивача, спростовуються встановленими вище обставинами справи.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині своєчасної сплати виконаних позивачем проектних робіт позивач з посиланням на п. 6.3 договору просить стягнути з відповідача 251949,60 грн штрафних санкцій.

Згідно зі ст. 610 ЦК України виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), є порушенням зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч. 2 ст. 193, ст. ст. 216 та 218 ГК України порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217, ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1 та 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (ст. 547 ЦК України).

Відповідно до п. 6.1 договору підряду за невиконання або неналежне виконання зобов`язань сторони несуть взаємну майнову відповідальність згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Умовами п. 6.2 договору визначено, що за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) робіт та/або документації стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) робіт та/або документації.

Окрім цього, відповідно до п. 6.3 укладеного правочину за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості робіт та/або документації, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Заявляючи позовну вимогу про стягнення неустойки за несвоєчасну оплату виконаних робіт, позивач посилається на п. 6.3 договору підряду, яким передбачено відповідальність за порушення строків виконання зобов`язання в частині виконання робіт та/або документації.

Поряд з цим, у суді першої інстанції, а також при зверненні з апеляційною скаргою відповідач вказує на те, що умовами договору підряду передбачено лише стягнення пені за порушення виконання не грошових зобов`язань. Тобто, договором встановлено відповідальність виконавця робіт, а не відповідальність замовника щодо несвоєчасної оплати за виконані роботи.

Колегія суддів з такими доводами погоджується з огляду на наступне.

Частиною 1 ст. 231 ГК України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно дог ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті (ч. 3 ст. 231 ГК України).

Згідно з ч. 4 цієї статті у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як було зазначено вище, позивач стверджує і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за договором у зв`язку з несвоєчасною оплатою виконаних робіт.

Разом з цим, апеляційний суд вказує на те, що пунктами 6.2 та 6.3 договору підряду передбачено відповідальність виконавця, тобто позивача, за порушення не грошових зобов`язань, не пов`язаних з простроченням замовника з оплати виконаних робіт.

При цьому, пункти 6.2 та 6.3 договору підряду повністю дублюють положення ч. 2 ст. 231 ГК України, а отже, встановлюють відповідальність саме за порушення не грошових зобов`язань.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений ст. 1 цього закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тобто, за порушення виконання грошового зобов`язання передбачена відповідальність, що встановлюється лише за згодою сторін.

Оскільки порушення строку оплати за виконані роботи є грошовим зобов`язанням та з огляду на те, що сторони не передбачили умовами договору можливість сплати пені за вказане порушення і не визначали її розміру, відсутні підстави для стягнення пені у розмірі та з підстав, не погоджених у договірному порядку.

Отже, враховуючи вищевикладене та у зв`язку з тим, що позивачем не надано доказів того, що між сторонами договору існувала письмова угода щодо нарахування пені за порушення зобов`язань зі своєчасної оплати виконаних робіт, колегія суддів вказує на помилковість висновків місцевого господарського суду з приводу часткової обґрунтованості позовних вимог про стягнення пені в сумі 78723,98 грн.

З урахуванням викладеного, рішення місцевого господарського суду в наведеній частині підлягає скасуванню.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального права, а тому рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2022 у справі №911/290/22 підлягає скасуванню в частині стягнення з Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради 78723,98 грн пені з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позову.

За вказаних обставин апеляційна скарга Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 19.09.2022 у справі №911/290/22 скасувати частково та ухвалити нове рішення.

3. Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, ідентифікаційний код 35652032) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 19, офіс 131, ідентифікаційний код 41921327) 999800 (дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот),00 грн основного боргу та 14996 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість),97 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.»

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Канбанбуд" (02081, м. Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 19, офіс 131, ідентифікаційний код 41921327) на користь Управління капітального будівництва Бориспільської міської ради (08301, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 72, ідентифікаційний код 35652032) 1771 (одна тисяча сімсот сімдесят одна),29 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст постанови складено 25.01.2023.

Головуючий суддя В.В. Шапран

Судді В.В. Андрієнко

С.І. Буравльов