ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: [email protected]
УХВАЛА
"19" січня 2023 р. Справа № 911/46/23
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А. перевіривши матеріали позовної заяви першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я»
про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння
встановив:
Через канцелярію Господарського суду Київської області надійшла позовна заява першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» про:
- скасування державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна з реєстраційним номером 1641469832224, яким зареєстровано право приватної власності ПАТ «Забір`я» на майновий комплекс в с. Бобровиця Бучанського (колишнього Києво-Святошинського) району Київської області до складу якого увійшли, у тому числі: дамба №26, дамба №27, дамба №23 гідроспоруда №5, гідроспоруда №13, гідроспоруда №24, гідроспоруда №24;
- витребування на користь держави в особі Фонду державного майна України із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «Забір`я» гідротехнічні споруди, що розташовані за адресою Київська область, Бучанський район, с. Бобриця, вул.. Козацька, 98, а саме: дамба №26, дамба №27, дамба №23 гідроспоруда №5, гідроспоруда №13, гідроспоруда №24, гідроспоруда №24, що зареєстровані в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 1641469832224 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 42908096 від 09.09.2018 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком Володимиром Вікторовичем.
Позовні вимоги обґрунтовано обставинами порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації права власності на гідротехнічні споруди, оскільки подані для такої реєстрації документи не є передбаченими ст. 27 вказаного закону правовстановлюючими документами для вчинення відповідної реєстрації.
Як зауважив прокурор, вказані вище обставини порушують інтереси держави, оскільки гідротехнічні споруди як інженерні споруди виконують заходи як щодо використання водних ресурсів, так одночасно і захист від шкідливої дії води, тоді як витребувані згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2013 у справі №12/116-12/21 з незаконного володіння ПАТ «Забір`я» стави нагульні, перебували і досі перебувають у державній власності та є рибницькими ставками, які своєю чергою є комплексними гідротехнічними спорудами.
В розрізі зазначеного вище, зокрема щодо представництва інтересів держави в особі Фонду державного майна України, прокурор зазначив, що держава в особі вказаного органу є власником основних виробничих фондів, які перебували в господарському віданні рибного господарства «Забір`я» - ставів нагульних, до складу яких входять спірні гідротехнічні споруди, що забезпечують функціонування водних об`єктів та, які не підлягали приватизації, тоді як відповідний орган управління – Фонд державного майна України повідомив про неможливість здійснення відповідних заходів цивільно-правового характеру.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на таке.
У відповідності до пп. 5, 8 ч. 3, ч. 5 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Приписами ч. 4 ст. 53 ГПК України унормовано, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Системне тлумачення вказаної норми з урахуванням ч. 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53, 174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.
Так, до позовної заяви першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
долучено повідомлення №55-5359вих-22 від 26.12.2022, адресоване Фонду державного майна України, попри те як позовна заява не містить пояснень стосовно доказів направлення вказаного повідомлення про представництво інтересів в суді такому органу перед зверненням до суду.
Водночас, відповідно до приписів ст. 91, ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Однак з доданих до позовних матеріалів копій:
- останньої сторінки акта обстеження об`єктів державної власності від 07.07.2020;
- додатків до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області №5-25-7/2 від 02.06.1998;
- технічного паспорта №10 від 20.06.2018, не вбачається за можливе встановити точний та повний зміст таких документів, оскільки текст окремих аркушів відповідної документації частково відсутній та нечитабельний.
З огляду на вказане вище, у тому числі неналежну якість копій доданих до позовної заяви документів, що частково відображають наявну в них інформацію, позовна заява першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України не відповідає процесуальним приписам стосовно необхідності надання належним чином засвідчених доказів на підтвердження викладених у позові обставин.
Суд звертає увагу прокурора на те, що згідно приписів ст. ст. 14, 74, 164 Господарського процесуального кодексу України суд позбавлений права збирати докази з власної ініціативи, тоді як позивач зобов`язаний вказати, якими саме доказами підтверджуються викладені ним у позові обставини, та відповідно надати такі докази або повідомити суд про неможливість їх надання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. ст. 164, 174 ГПК України та встановленні судом порушення вищезазначених норм процесуального законодавства при зверненні прокурора до суду із відповідним позовом, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України без руху та надання строку для усунення відповідних недоліків – десять днів з дня вручення зазначеної ухвали.
Керуючись ст. ст. 91, 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Залишити позовну заяву першого заступника керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України без руху.
2. Виявлені недоліки усунути протягом десяти днів з дня вручення зазначеної ухвали шляхом подання до суду:
- пояснень стосовно доказів та, відповідно, і самих доказів на підтвердження обставин направлення перед зверненням до суду Фонду державного майна України повідомлення про представництво інтересів в суді №55-5359вих-22 від 26.12.2022;
- належним чином засвідчених та читабельних копій: останньої сторінки акта обстеження об`єктів державної власності від 07.07.2020; додатків до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області №5-25-7/2 від 02.06.1998; технічного паспорта №10 від 20.06.2018.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та оскарженню окремо від рішення суду не підлягає відповідно до ч. 2 ст. 254, ст. 255 ГПК України.
Суддя В.А. Ярема