ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 108335808

Озвучення тимчасово недоступне

Ухвала

10 січня 2023 року

м. Київ

справа № 199/317/20

провадження № 61-12863ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув клопотання акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зупинення виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня

2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНІЛОН», про розірвання депозитних договорів та стягнення грошових коштів , за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року ,

ВСТАНОВИВ :

21 грудня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду

з касаційною скаргою на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Верховного Суду від 27 грудня 2022 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції, у задоволенні клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про зупинення виконання рішення суду першої та апеляційної інстанції відмовлено.

02 січня 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання АТ КБ «ПриватБанк» про зупинення виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня

2022 року.

09 січня 2023 року до Верховного Суду надійшло доповнення АТ КБ «ПриватБанк» до клопотання про зупинення виконання рішення суду першої та апеляційної інстанції.

На обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на те, що відносно боржника АТ КБ «ПриватБанк» 30 грудня 2022 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МУЮ відкрито дев`ять виконавчих проваджень, стягувачем за якими

є ТОВ «ФК Акцент». Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 26 грудня 2022 року у справі № 199/317/20 замінено стягувача ОСОБА_1 на його правонаступника ТОВ «ФК Акцент»

у виконавчому провадженні з виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року.

У доповненні до клопотання АТ КБ «ПриватБанк» зазначило, що на виконання умов договору про кореспондентський рахунок у Національному банку України, 06 січня 2023 року Національний банк України повідомив АТ КБ «ПриватБанк», що 05 січня 2023 року до управління супроводження розрахунків у національній валюті Операційного департаменту Національного банку України надійшло 19 платіжних інструкцій щодо примусового списання коштів АТ КБ «ПриватБанк» від 03 січня 2023 року на загальну суму 31 007 548,19 грн.

На підтвердження клопотання про зупинення виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня

2022 року заявник надало копію ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 грудня 2022 року та витяг

з автоматизованої системи виконавчих проваджень від 02 січня 2023 року.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частинами першою та другою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала.

Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності ускладнення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені певними доказами.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади

і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Зазначене також визначено положенням статті 129-1 Конституції України.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Отже, враховуючи обов`язковість судового рішення, клопотання про зупинення його виконання або зупинення його дії має бути достатньо обґрунтованим та відповідати законодавчо закріпленим гарантіям врахування прав та інтересів усіх учасників справи, забезпечувати збалансованість їх інтересів.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ураховуючи те, що АТ КБ «ПриватБанк» достатньо обґрунтувало клопотання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, існує необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін та запобігання порушенню прав сторін, тому наявні підстави, за яких суд касаційної інстанції може зупинити рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Клопотання акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про зупинення виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року задовольнити.

Зупинити виконання рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду

м. Дніпропетровська від 22 травня 2020 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 14 грудня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ФІНІЛОН», про розірвання депозитних договорів та стягнення грошових коштів до закінчення її перегляду в касаційному порядку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Г. В. Коломієць

Б. І. Гулько

Д. Д. Луспеник