ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 107968392

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 128/2928/22

Провадження № 22-ц/801/2355/2022

Категорія: 96

Головуючий у суді 1-ї інстанції Саєнко О. Б.

Доповідач :Медвецький С. К.

УХВАЛА

21 грудня 2022 року

Справа № 128/2928/22

м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі судді Медвецького С. К., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2022 року,

в с т а н о в и в :

До Вінницького апеляційного суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2022 року.

Крім цього, заявником подано клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_1 має скрутне матеріальне становище, його дохід є недостатнім для сплати судового збору, тому суд повинен врахувати його майновий стан.

На підтвердження свого майнового стану ОСОБА_1 посилається на зазначену ним в додатку належним чином незасвідчену ксерокопію довідки з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків №0228-22-05655 станом на 21 червня 2022, з якої слідує, що за період з 1 кварталу 2021 року по 1 квартал 2022 року інформація про доходи відсутня.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України та частин першої, другої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати за таких умов: якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або якщо позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд вправі звільнити позивача (фізичну - особу) від сплати судового збору.

Тобто, єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони, фізичної або юридичної особи при наявності беззаперечних доказів, які підтверджували б матеріальний стан платника.

Таким чином, законом передбачено право суду, а не його обов`язок щодо звільнення від сплати судового збору чи відстрочки, при цьому, статтею 129 Конституції України, як одну з засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи, Закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі.

Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.

Вирішення питання про відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати судового збору.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі- Конвенція) та протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).

Посилання скаржника на ксерокопію довідки з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утримання податків станом на 21 червня 2022 щодо відсутності інформації про доходи за період з 1 кварталу 2021 року по 1 квартал 2022 року, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору, оскільки ним не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження свого реального майнового стану, зокрема: довідки про склад сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунках коштів, документи про відсутність придбання рухомого чи нерухомого майна тощо, що перешкоджає їй виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.

Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

У своєму рішенні від 19 червня 2001 року, у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення у справі «Шишков проти Росії» від 20 лютого 2014 року).

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи встановлений законом обов`язок сплатити судовий збір та відсутність у заявника пільг щодо його сплати, можна зробити висновок про те, що належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справи та інтересами заявника стосовно можливості звернення до суду апеляційної інстанції (за умови виконання вимог закону щодо оплати апеляційної скарги судовим збором) у даній справі дотримано.

За таких обставин у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору необхідно відмовити.

Відповідно до п. п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено, що з 01 січня 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2481 грн.

Отже, сплаті заявником підлягає сума судового збору в розмірі 496,2 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати заявникові строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги, а саме для надання доказу про сплату судового збору в оригіналі платіжного документа.

Реквізити для оплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Вінницькій області /м. Вінниця/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA478999980313101206080002856, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Керуючись ст. ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 12 грудня 2022 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

У разі невиконання зазначених вимог, апеляційна скарга буде повернута особі, яка її подала.

Витребувати з Вінницького районного суду Вінницької області цивільну справу № 128/2928/22 за матеріалами заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя Вінницького

апеляційного суду С. К. Медвецький