ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 107927818

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 466/1550/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/811/1091/22 Доповідач: Маліновська-Микич О . В .

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2022 року колегія cуддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі: головуючого-судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

з участю секретаря: ОСОБА_5

прокурора: ОСОБА_6

захисника: ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2022 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2022 року клопотання прокурора Львівської обласної прокуратури ОСОБА_6 задоволено.

Продовжено обвинуваченому ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави з 30 листопада 2022 року по 28 січня 2023 року включно.

Продовжено обвинуваченому ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави з 30 листопада 2022 року по 28 січня 2023 року включно.

Продовжено обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави з 30 листопада 2022 року по 28 січня 2023 року включно.

Продовжено обвинуваченому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення застави з 30 листопада 2022 року по 28 січня 2023 року включно.

В мотивах свого рішення суд першої інстанції зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, а тому, враховуючи особи обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 та ОСОБА_11 , документи, що їх характеризують, відомості про стан здоров`я, ризики, які стали підставою для обрання щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовження такого, а також те, що останні обвинувачуються у вчиненні особливо тяжких злочинів суд прийшов до висновку, що зміна обвинуваченим запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який, не пов`язаний з триманням під вартою, є неможливою.

На зазначену ухвалу захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити обвинуваченому ОСОБА_8 міру запобіжного заходу на домашній арешт та поновити строк на апеляційне оскарження.

Вимогу про поновлення строку на апеляційне оскарження обґрунтовує тим, що 18.11.2022 у нього було відсутнє світло, і після того світло також вимикали на довгий період часу, що унеможливлювало підготовку апеляційної скарги протягом робочого дня.

В обґрунтування апеляційних вимог, вказує, що враховуючи неодноразові попередні продовження строку тримання під вартою, суд необґрунтовано знову продовжив строк застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_8 , та не врахував можливість його зміни на домашній арешт.

Зазначає, що правосуддя має бути швидким, а тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові у правосудді.

Вказує, що суд при розгляді відповідного клопотання повинен ретельно перевіряти достовірність підстав для його задоволення а також враховувати можливість застосування запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою.

Звертає увагу суду, що після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.

Стверджує, що суд повинен співвідносити доцільність подальшого застосування тримання під вартою з особливістю тих дій, які слід провести для завершення провадження.

Для забезпечення участі в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_8 , 08.12.2022 розгляд справи було призначено в режимі відеоконферненції з ДУ «ЛУВП №19», однак у зв`язку з відсутністю електроенергії у ДУ «ЛУВП №19», забезпечити участь ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконферненції не видалось можливим.

Враховуючи думку захисника ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_6 , апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2022 року за відсутності обвинуваченого ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідь судді, виступ захисника, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора про законність ухвали суду, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Як вбачається із матеріалів контрольного провадження, у провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 28, п. п. 6, 12, 13 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 15 - ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 5 ст. 185 КК України; ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 5 ст. 185 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України; ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 345 КК України; ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

Оскаржуваною ухвалою обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 продовжено строк тримання під вартою на строк 60 днів до 28.01.2023 року без визначення розміру застави.

Метою застосування запобіжного заходу, у відповідності до вимог ст.77 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Провівши системний аналіз матеріалів справи, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які були встановлені під час досудового слідства та судового розгляду, не зменшились та продовжують існувати, а саме: обвинувачений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, шляхом їх переконання, залякування чи схиляння їх до зміни, наданих ними показань, узгодження своїх показань із показаннями вказаних осіб, що підтверджується насильницьким характером злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_8 ; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Захисником не спростовано мотивів суду про неможливість запобігання ризикам, встановлених стороною обвинувачення, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції провів ретельний аналіз наявності підстав для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 , та з огляду на те, що останній обвинувачується у вчиненні, умисних особливо тяжких злочинів, передбачених п.п.6, 12 ч.2 ст.115, ч.4 ст.187 КК України, санкція статті яких передбачає позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, що вчинені останнім із застосуванням фізичного насильства до потерпілого, вагомість та обґрунтованість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення, з метою запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, з врахуванням даних про його особу, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, суд обґрунтовано задовольнив клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.

Правових підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_8 запобіжного заходу на домашній арешт як про це просить сторона захисту, колегія суддів не вбачає і вважає, що продовження ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави здійснене з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого та з дотриманням вимог закону Кримінального процесуального закону.

З врахуванням вищевказаних обставин, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_8 слід продовжити строк тримання під вартою, що є достатнім та необхідним для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи те, що ОСОБА_8 обвинувачуються у вчиненні злочинів із застосуванням фізичного насильства, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визначення йому розміру застави, як альтернативи до запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

З огляду на наведене колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість апеляційної скарги.

Ухвала Шевченківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2022 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 є обґрунтованою та вмотивованою, тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Поновити захиснику обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокату ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали Шевченківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2022 року.

Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2022 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Львова від 18 листопада 2022 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .