ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 107834026

Озвучення тимчасово недоступне

Ухвала

13 грудня 2022 року

м. Київ

справа № 727/9591/19

провадження № 61-5978св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест-2008»,

ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, реєстратор комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості і бізнесу» Жар Ілля Георгійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю, за касаційною скаргоюОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду

м. Чернівці від 28 січня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 травня 2022 року та за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2022 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 січня 2022 року позовні вимоги ПАТ «Український інноваційний Банк» про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю задоволено.

Визнано недійсним правочин, укладений 08 листопада 2017 року, на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна, нежитлову будівлю - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв. м. ( АДРЕСА_1 ) укладеного між ПАТ «Українська інвестиційна компанія» та ТОВ «Столицяінвест-2008», зареєстрований в реєстрі під № 26312, № 26313, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чуловським В. А.

Визнано недійсним правочин, укладений 21 листопада 2017 року, на підставі акту прийому-передачі нерухомого майна, нежитлову будівлю - оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв. м. (

АДРЕСА_1 ) укладеного між ТОВ «Столицяінвест-2008» та ОСОБА_1 , зареєстрований в реєстрі під №27367 (серія і номер НХМ 177643) посвідчений приватним нотаріусом КМНО Чуловським В. А.

Скасовано державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв. м.

( АДРЕСА_1 ), проведену 08 листопада 2017 року, індексний номер 38024848, номер запису про право власності 23263502, зареєстровано в реєстрі за № 26312, № 26313 приватним нотаріусом КМНО Чуловським В. А.

Скасовано державну реєстрацію права власності на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв. м.

( АДРЕСА_1 ), здійснену 28 листопада 2017 року, індексний номер 38373550, номер запису про право власності 23595750 реєстратором Жар І. Г.

Стягнуто з ТОВ «Столицяінвест-2008» та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Український інноваційний Банк» судові витрати по 1 536,50 грн у рахунок повернення сплаченого судового збору, документально підтвердженого квитанцією 5006331 від 15 жовтня 2019 року.

Після набрання чинного рішенням суду скасовано забезпечення позову за ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 24 жовтня

2019 року про накладення арешту на нежитлову будівлю оздоровчого комплексу з кафе-баром, загальною площею 277,95 кв. м. (

АДРЕСА_1 ).

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 24 травня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 січня 2022 року

у частині задоволення позовних вимог ПАТ «Український інноваційний банк» про визнання правочинів недійсними скасовано.

У задоволенні позову в цій частині відмовлено.

У решті рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 січня

2022 року залишено без змін.

30 червня 2022 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 січня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 травня 2022 року (надійшла до суду 04 липня

2022 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення, закрити провадження у справі або ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Підставами касаційного оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 січня 2022 року та постанови Чернівецького апеляційного суду від 24 травня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,

а саме:

- суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20), від 14 листопада 2018 року у справі

№ 183/1617/16 ( провадження № 14-208цс18);

- суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Ухвалою Верховного Суду від 20 липня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Столицяінвест-2008» задоволено.

Апеляційну скаргу ПАТ «Українська інноваційна компанія» задоволено частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 січня 2022 року скасовано.

Постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 травня 2022 року скасовано.

Провадження у справі за позовом ПАТ «Український інноваційний банк»,

в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк» до ТОВ «Столицяінвест-2008», ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріуса КМНО Чуловського В. А., реєстратор КП «Бюро реєстрації нерухомості і бізнесу» Жар І. Г., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності - закрито.

Повідомлено ПАТ «Український інноваційний банк», в інтересах якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Український інноваційний банк», що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції господарського суду.

З моменту прийняття постанови рішення Шевченківського районного суду

м. Чернівці від 28 січня 2022 року втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає.

03 листопада 2022 року ОСОБА_3 засобами поштового зв`язку звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2022 року (надійшла до суду 07 листопада 2022 року), у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження постанови Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2022 року заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права,

а саме суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права

у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), від 03 липня 2018 року у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18) та у постанові Верховного Суду від 30 липня

2020 року у справі № 924/1237/19.

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 , витребувано справу із суду першої інстанції.

30 листопада 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що справа підлягає призначенню до судового розгляду, оскільки доводи касаційної скарги викликають необхідність перевірки матеріалів справи.

Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України, у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

Ураховуючи, що згідно з частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, колегія суддів інформує учасників справи про те, що зазначена інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 34 ЦПК України, з урахуванням категорії і складності справи, справу розглянути колегією у складі п`яти суддів.

Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною одинадцятою статті 34, частиною першою статті 401, частиною першою статті 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на продовження процедури ліквідації публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» до товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест-2008», ОСОБА_1 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, реєстратор комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості і бізнесу» Жар Ілля Георгійович, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання правочинів недійсними та скасування державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 28 січня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 24 травня 2022 року та за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Чернівецького апеляційного суду від 27 вересня 2022 року призначити до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Г. В. Коломієць Б. І. Гулько Д. Д. Луспеник

Постанова № 89315926

Відкрити повний перегляд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2020 ркоу м. Чернівці

справа № 727/9591/19

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Половінкіна Н. Ю.

суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.

секретаря Вовкун Н.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2

учасники справи

позивач Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008», ОСОБА_3

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловський Володимир Анатолійович, державний реєстратор Жар Ілля Георгійович, комунальне підприємство «Бюро реєстрації нерухомості та бізнесу», ОСОБА_4 , ОСОБА_5

за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Чернівці від 16 березня 2020 року, головуючий у першій інстанції Слободян Г.М.,

встановила:

Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Столицяінвест 2008», ОСОБА_3 з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог відносно предмету спору, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Київської області Чуловського В.А., державного реєстратора Жар І.Г.,

Справа №727/9591/19 Головуючий у 1 інстанції Слободян Г.М.

Провадження №22-ц/822/454/20 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

реєстратора Жар І.Г., комунального підприємства «Бюро реєстрації нерухомості і бізнесу», ОСОБА_5 , ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, витребування майна з чужого незаконного володіння.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 березня 2020 року замінено позивача Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія».

ОСОБА_4. в апеляційній скарзі просить ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 березня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Зазначає, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст.55 ЦПК України, оскільки до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія» не перейшов необхідний обсяг цивільної дієздатності для розпорядження майном Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 встановлено що, правочину між Публічним акціонерним товариством «Український інноваційний банк» та Публічним акціонерним товариством «Українська інноваційна компанія» щодо передачі прав та обов`язків не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також.

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» просить апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи питання про заміну сторони, суд першої інстанції керувався положеннями ч. 1 ст. 42, ч.1 ст. 55 ЦПК України, п.1 ч.1 ст. 512, ч.1 ст. 514 ЦК України та дійшов висновку про заміну позивача Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» так як змінилася організаційно-правова форма даної юридичної особи.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення наведеним нормам не відповідає.

Відповідно до частини 1 статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони на будь-якій стадії судового процесу; усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, які він замінив.

Таким чином, процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку із вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 925/698/16 викледані наступні правові висновки щодо переходу прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» до Публічного акціонерного товариства «Українська інноваційна компанія».

У разі припинення діяльності суб`єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу (частини перша та третя статті 25 ГПК України 1991).

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша статті 11 ЦК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти (пункти 1 та 4 частини другої статті 11 ЦК України). Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (частини перша статті 14 ЦК України). У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події (частина шоста статті 11 ЦК України).

Суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства (частина п`ята статті 5 ГК України).

Відповідно до частин другої та третьої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватись від дій, які б могли б порушити права інших осіб, не допускається зловживання правом в інших формах.

Зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (частина перша статті 203 ЦК України).

До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (частина третя статті 202 ГК України). Припинення зобов`язання регулюється главою 50 ЦК України.

Юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом (частини перша та четверта статті 104 ЦК України). Частинам першій та четвертій статті 104 ЦК України кореспондує частина перша статті 59 та частина перша статті 91 ГК України. Частині першій статті 104 ЦК України також кореспондує частина перша статті 79 Закону про акціонерні товариства.

Особливості ліквідації банків встановлюються Законом про банки (згідно із частиною четвертою статті 110 ЦК України).

Реорганізація банку - злиття, приєднання, виділення, поділ банку, перетворення його організаційно-правової форми, наслідком яких є передача, прийняття його майна, коштів, прав та обов`язків правонаступникам (абзац сороковий частини першої статті 2 Закону про банки).

У разі реорганізації банку шляхом перетворення до таких правовідносин не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи. Під час проведення реорганізації банку шляхом перетворення кредитори не мають права вимагати від банку припинення чи дострокового виконання зобов`язання (частина третя статті 26 Закону про банки).

Власники банку мають право розпочати процедуру ліквідації банку за рішенням загальних зборів лише після надання на це згоди НБУ та за умови відкликання банківської ліцензії. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством про ліквідацію юридичних осіб, у разі якщо НБУ після отримання рішення власників про ліквідацію банку не виявив ознак, за якими цей банк може бути віднесено до категорії проблемного або неплатоспроможного. В іншому випадку НБУ відмовляє в погодженні згідно з пунктом 2.4. глави 2 розділу ІІІ Положення про заходи впливу. Якщо банк, який ліквідується за ініціативою власників, віднесено НБУ до категорії проблемних або неплатоспроможних, НБУ та Фонд вживають щодо нього заходи, передбачені Законом про банки та Законом про гарантування вкладів (згідно із статтею 78 Закону про банки).

Правління банку зобов`язане протягом трьох робочих днів інформувати НБУ, зокрема про: про кандидатуру на призначення на посаду керівника банку, зміну юридичної адреси і місцезнаходження банку, наявність хоча б однієї з підстав для віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних або для відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, припинення банківської діяльності (згідно із пунктами 1, 2, 5 та 6 частини першої статті 46 Закону про банки).

Банк подає документи для проведення державної реєстрації змін до статуту банку після їх погодження НБУ. Перелік документів та порядок погодження змін до статуту банку встановлюються НБУ. НБУ приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні не пізніше місячного строку з дня подання повного пакета документів. НБУ в установленому ним порядку вносить відповідний запис до Державного реєстру банків після проведення державної реєстрації змін до установчих документів (частини четверта та шоста-восьма статті 16 Закону про банки).

Погодження змін, що вносяться до статутів банків, регулюються, зокрема главою 1 розділу VII Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженого постановою Правління НБУ від 08 вересня 2011 року № 306, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 року за № 1203/19941 (далі - Положення про ліцензування банків). Погодження призначення та визначення відповідності професійної придатності та ділової репутації керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту (у разі їх зміни) регулюється главою 3 розділу VII Положення про ліцензування банків. Зокрема, відповідно до пункту 1.8 глави 1 розділу VII Положення про ліцензування банків банк у разі зміни свого найменування зобов`язаний у новій редакції статуту зробити запис про правонаступництво банку з новим найменуванням щодо передачі йому всього майна, прав і зобов`язань банку з попереднім найменуванням.

Документи, що подаються для державної реєстрації, повинні відповідати переліку вимог, передбаченому частиною першою статті 15 Закону про держреєстрацію, зокрема установчі документи банків, інших юридичних осіб, які згідно із законом підлягають погодженню (реєстрації) відповідно Національним банком України, іншими державними органами, подаються з відміткою про їх погодження відповідним органом (пункт 10).

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними (частина третя статті 36 Закону про гарантування вкладів). […]

Відповідно до змісту положень банківського законодавства лише реорганізація банку передбачає правонаступництво. Способи реорганізації банку передбачені статтею 26 Закон про банки. До реорганізації не застосовуються норми законодавства щодо припинення юридичної особи.

Зміна назви акціонерного товариства (банку) без зміни його організаційно-правової форми, виключення з його назви слова «банк», виключення з видів його діяльності «діяльності комерційних банків» (КВЕД: 64.19) не є ані перетворенням цієї юридичної особи в розумінні статті 108 ЦК України (статті 87 Закону про акціонерні товариства), ані виділом в розумінні статті 109 ЦК України (статті 86 Закону про акціонерні товариства), ані припиненням шляхом злиття, приєднання або поділу в розумінні статті 106 ЦК України (статей 83-85 Закону про акціонерні товариства). Попри те, що правовий висновок щодо застосування норм права у справі № 914/3587/14 (постанова від 24 квітня 2019 року) Велика Палата Верховного Суду зробила стосовно зміни найменування (типу) акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, Велика Палата Верховного Суду не бачить підстав відходити від правового висновку, зробленого у мотивувальній частині зазначеного судового рішення (пункт 50), відповідно до якого сама лише зміна найменування (типу) юридичної особи не означає її реорганізації, зокрема, перетворення, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма такої особи.

Отже, в результаті організаційних змін банку від 13 липня 2016 року та від 28 березня 2017 року нова банківська установа відповідно до вимог статті 17 Закону про банки не утворилась.

Власники ПАТ «Український інноваційний банк», приймаючи рішення про відмову від «банківської діяльності», висловили своє бажання припинити таку діяльність, яка є складовою спеціальної правосуб`єктності банку як юридичної особи, але вони не звернулись до існуючої процедури ліквідації банку за їх рішенням, передбаченої статтею 78 Закону про банки, погодження якої з боку НБУ неможливе в силу чинності у відповідного банку статусу проблемного, що відповідає як статті 78 Закону про банки так і пункту 2.4 глави 2 розділу ІІІ Положення про заходи впливу. […]

Банківське законодавство не передбачає правонаступництво у разі ліквідації банку. Крім того, з урахуванням частини шостої статті 77 Закону про банки, частини третьої статті 53 Закону про гарантування вкладів, пункту 3.1 глави 3 розділу ІІІ Положення про заходи впливу ліквідація банку ані за ініціативою НБУ, ані за ініціативою власників банку не може вважатись завершеною, оскільки не відповідає вимогам цих нормативних положень, що визначають момент закінчення ліквідації банку.

Отже, не залежно від того чи проведена ліквідація банку чи ні, банк зобов`язаний узгоджувати внесення змін до свого статуту з НБУ відповідно до вимог банківського законодавства. Ця вимога чинна незалежно від чинності Постанови НБУ про неплатоспроможність банку, Рішення Фонду про тимчасову адміністрацію, Постанови НБУ про відкликання ліцензії та ліквідацію банку, Рішення Фонду про ліквідацію банку.

Правочину між ПАТ «Український інноваційний банк» та ПАТ «УКРІНКОМ» щодо передачі прав та обов`язків банку не відбулось, правонаступництва в розумінні процедури реорганізації також. Іншої передбаченої статтею 512 ЦК України зміни кредитора в особі ПАТ «Український інноваційний банк» на ПАТ «УКРІНКОМ» (ПАТ «Українська інноваційна компанія») не доведено.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Тому такі висновки повинні враховуватися у тому числі й Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.

З огляду на наведене судом першої інстанції вирішено питання про заміну позивача Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний Банк», в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний Банк» на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія» на порушення норм процесуального права.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі п.6 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За таких обставин ухвала Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 березня 2020 року підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Оскільки оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, розподіл судових витрат відповідно до положень статті 141 ЦПК України не проводиться.

Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 15 січня 2020 року у справі №145/1330/17.

Керуючись п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1ст.379 ЦПК України, колегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Увалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 березня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складання повного судового рішення 17 травня 2020 року.

Головуючий Н.Ю. Половінкіна

М.І. Кулянда

О.О. Одинак