Київський апеляційний суд
У Х В А Л А
І м е н е м У к р а ї н и
22 листопада 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого – судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Чернігівського апеляційного суду кримінальне провадження № 12017270010000632 щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Чернігова, громадянина України, що зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
проживає за адресою:
АДРЕСА_2 , згідно з ст.89 КК України не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
за апеляційною скаргою обвинуваченого на вирок Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27 листопада 2017 року,
у с т а н о в и л а :
Вироком Чернігівського районного суду Чернігівської області від 27.11.2017 ОСОБА_7 визнаний винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України і йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років.
На підставі ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 зараховано ОСОБА_7 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 08.02.2017 по 20.06.2017 включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 суд задовольнив частково та стягнув з ОСОБА_7 на її користь 21 520 грн у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_10 суд задовольнив у повному обсязі та стягнув з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 100 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 21.03.2018 апеляційну скаргу обвинуваченого залишено без задоволення, а вирок суду – без змін.
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02.03.2021 частково задоволено касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого, ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 08.06.2021 апеляційну скаргу обвинуваченого залишено без задоволення, а вирок суду – без змін.
Постановою Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26.09.2022 частково задоволено касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого, ухвалу суду апеляційної інстанції скасовано і призначено новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Цією ж ухвалою ОСОБА_7 залишено під вартою на строк, який мінімально необхідний для вирішення судом апеляційної інстанції питання щодо запобіжного заходу, але не більше ніж на 60 днів.
21.11.2022 до Київського апеляційного суду надійшло клопотання прокурора у кримінальному провадженні – заступника керівника Чернігівської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері ОСОБА_11 про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою. Своє клопотання прокурор, серед іншого, обґрунтовує продовженням існування ризиків переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення.
Крім того, 22.11.2022 надійшло клопотання обвинуваченого, який просить забезпечити його безпосередню участь у судовому засіданні.
Заслухавши думку учасників судового провадження стосовно заявлених клопотань, колегія суддів вважає, що їх належить задовольнити, з таких підстав.
Відповідно до положень ч.1 ст.405 КПК України апеляційний розгляд здійснюється згідно з правилами судового розгляду в суді першої інстанції з урахуванням особливостей, передбачених главою 31 КПК України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог цих норм у сукупності з положеннями ст.199 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
ОСОБА_7 обвинувачується в тому, що 17 січня 2017 року близько 21 години він, прямуючи разом з ОСОБА_12 до залізничної станції “Вересоч”, знаходячись у лісопосадці, що неподалік пасажирської залізничної станції Київської дирекції Південно-Західної залізниці на лінії “Чернігів-Ніжин”, під час конфлікту, який виник на ґрунті особистих неприязних стосунків, з метою умисного протиправного заподіяння смерті ОСОБА_12 завдав йому не менше двох ударів металевою арматурою в ділянку обличчя та лівої лобно-тім`яної ділянки голови, від яких останній впав на землю, та після цього не менше двох ударів каменем у ділянку потилиці. Вказаними діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_12 тілесне ушкодження у виді внутрішньо-черепної травми – саден лівої половини обличчя, крововиливів у м`якi тканини волосистої частини голови, в потиличній та лівій лобно-тім`яній ділянці, багатоуламкового перелому кісток склепіння та основи черепа, верхньої щелепи, лівої виличної кістки, крововиливів по внутрішній поверхні твердої мозкової оболонки в лівій лобній та потиличних долях, забою головного мозку, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, від якого ОСОБА_12 помер на місці події.
Враховуючи те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, суспільно небезпечним наслідком якого є смерть людини, з огляду на вид та розмір призначеного судом першої інстанції покарання, яке загрожує йому у разі набрання вироком законної сили, заявлення ним клопотань про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження, у зв`язку з чим існує ймовірність повторного допиту свідка ОСОБА_13 , яка є дружиною обвинуваченого, свідка ОСОБА_14 , з яким обвинувачений підтримує товариські стосунки, показання яких суд поклав в основу обвинувального вироку, колегія суддів вважає, що це переконливо свідчить про наявність ризиків, переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, можливість реалізації яких не зменшилася на даний час.
Вказані обставини дають обґрунтовані підстави вважати, що альтернативні запобіжні заходи не будуть достатніми для запобігання цим ризикам, а тому ОСОБА_7 необхідно продовжити строк тримання під вартою.
Разом з тим, колегія суддів не погоджується з доводами у клопотанні про існування ризику, визначеного п.5 ч.1 ст.177 КПК України, що обвинувачений може продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, що прокурор обґрунтовує тим, що ОСОБА_13 вже засуджувався за кримінальне правопорушення проти власності, хоча судимість і знята, та поведінкою обвинуваченого, який переховував труп ОСОБА_12 та залишив його у лісопосадці.
З клопотання неможливо зрозуміти, прокурор вважає, що ОСОБА_13 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, оскільки ризик продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення не передбачений вказаною раніше нормою. Разом з тим, підстав вважати, що судимість у минулому може свідчити про вчинення інших кримінальних правопорушень, відсутня, як і можливість продовжити інкриміноване кримінальне правопорушення, яке є закінченим.
Враховуючи те, що обвинувачений утримується під вартою і просить забезпечити його участь в судовому засіданні, згідно з ч.4 ст.401 КПК України його участь є обов`язковою.
Згідно з ст.90 Кримінально-виконавчого кодексу України у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, засуджений у разі необхідності провадження слідчих дій у кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, вчинене іншою особою або цією ж особою, за яке вона не була засуджена, чи у зв`язку з розглядом справи в суді може бути тимчасово залишений у слідчому ізоляторі або переведений з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або колонії до слідчого ізолятора.
Оскільки ОСОБА_7 утримується під вартою у Державній установі “Чернігівський слідчий ізолятор”, з метою забезпечення його участі в розгляді кримінального провадження, колегія суддів вважає за необхідне перевести його до Державної установи “Київський слідчий ізолятор”. При цьому перешкоди для розгляду клопотання прокурора в режимі відеоконференції відсутні, оскільки ОСОБА_7 наполягав на дистанційному судовому провадженні в попередньо поданому клопотанні та у зв`язку з воєнним станом.
Керуючись ст.ст.331, 405 КПК України, ст.90 Кримінально-виконавчого кодексу України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою на 60 /шістдесят/ днів по 20 січня 2023 року включно.
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.
Перевести обвинуваченого ОСОБА_7 з Державної установи “Чернігівський слідчий ізолятор” до Державної установи “Київський слідчий ізолятор” для забезпечення його участі в апеляційному розгляді.
Копії ухвали направити начальнику Державної установи “Чернігівський слідчий ізолятор” та Державної установи “Київський слідчий ізолятор” для виконання.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3