ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 107390701

Озвучення тимчасово недоступне

Справа №463/3247/22

Провадження №1-кс/463/6253/22

У Х В А Л А

17 листопада 2022 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові в режимі відеоконференції заяву адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчому судді ОСОБА_6 по клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 за погодженням заступника начальника третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42016100000000889 від 19.09.2016, -

в с т а н о в и в :

в провадженні слідчого судді ОСОБА_6 перебуває справа№463/3247/22 (провадження№1-кс/463/6069/22) за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах другого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 за погодженням заступника начальника третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42016100000000889 від 19.09.2016.

10.11.2022 вказане клопотання поступило до суду та було призначено до розгляду на 11.11.2022 та 15.11.2022. Захисник ОСОБА_4 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 в кримінальному провадженні № 42016100000000889 від 19.09.2016, заявив відвід слідчому судді ОСОБА_6 якому передано для розгляду клопотання продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 в рамках зазначеного кримінального провадження.

Згідно поданої письмової заяви, яка долучена до матеріалів справи, заявлений відвід скаржник мотивує тим, що у сторони захисту виникають сумніви у неупередженості суду з огляду на те, що, слідчим суддею ОСОБА_6 обирався запобіжний захід ОСОБА_5 у виді тримання під вартою, накладалися арешти на майно підозрюваного, які були скасовані, що свідчить про відсутність безсторонності з боку слідчого судді, так і презумпцію невинуватості, що свідчить про внутрішнє переконання суду про винуватість обвинуваченого, що в подальшому виявилось у зовнішній констатації цього факту у судовому рішенні до вирішення справи по суті. А тому адвокат вважає, що наявні підстави, передбачені ст.75 КПК України, для відводу судді.

Захисник ОСОБА_4 завлене клопотання підтримав, просив таке задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_5 заявлене клопотання подане захисником ОСОБА_4 підтримав, просив таке задовольнити.

Прокурор заперечив у заявленому клопотанні, просив відмовити за безпідставністю.

Заслухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали судової справи, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заяви сторони захисту та підозрюваного про відвід судді виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим.

Статтями 75, 76 КПК України передбачені підстави для відводу (самовідводу) судді. Зокрема, у пунктах 4 та 5 ст. 75 КПК України визначено, що слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема, за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості, а також у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950p., яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь. Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., зокрема, рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія А, № 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява № 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).

Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Окрім цього згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до положень ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Натомість, заявником належним чином не обґрунтовано, в чому полягає упередженість слідчого судді ОСОБА_6 в процесі розгляду клопотання в межах кримінального провадження № 42016100000000889 від 19.09.2016 під час розгляду справи №463/3247/22 (провадження№1-кс/463/6069/22).

Сумніви заявника щодо наявності у слідчого судді ОСОБА_6 можливості неупереджено розглянути клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 та прийняти рішення мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються, а лише зводяться до не згоди із рішенням слідчого судді, яким обирався запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_5 та накладалися арешти на майно підозрюваному, а тому немає підстав вважати, що існують обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді, у зв`язку з чим в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись, ст.ст.75, 80 КПК України,

п о с т а н о в и в :

В заяві адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчому судді ОСОБА_6 при розгляді справи №463/3247/22 (провадження№1-кс/463/6069/22) - відмовити.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1