ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.11.2022 року м.Дніпро Справа № 904/72/22
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антоніка С.Г.(доповідач),
суддів Іванова О.Г., Дарміна М.О.
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022 ( суддя Колісник І.І., повний текст рішення складено 25.07.2022) у справі № 904/72/22
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ
до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 5 725 794,06 грн.
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Філії "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" збитків у сумі 5 725 794,06 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022 позовні вимоги задоволено.
Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд послався на те, відповідач усупереч вимогам пункту 201.10 статті 201 ПК України не зареєстрував спірні розрахунки коригування до податкових накладних, можливість їх реєстрації втрачена, у зв`язку з чим позивач був позбавлений права на зменшення своїх податкових зобов`язань на суму 5 725 794,06 грн., отже у цьому випадку є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати розрахунки коригування до податкових накладних та неможливістю зменшити позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на вказану суму, що фактично є збитками позивача.
Не погодившись з рішенням, Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.22 та прийняти нове, яким відмовити в позові.
Апеляційна скарга обгрунтована наступним:
- суд першої інстанції необгрунтовано відхилив твердження відповідача про те, що позивачем неправомірно, з порушенням податкового законодавства (ст.192 ПКУ) складались розрахунки коригування з подальшим їх направленням відповідачу для реєстрації з огляду на відсутність повернення відповідачу частини суми податку на додану вартість, що відповідає 20% ставки ПДВ;
- спірні розрахунки коригування були складені та направлені відповідачу без законної на те підстави - повернення попередньої оплати (фактичної зміни суми компенсації вартості товарів (послуг)), що відповідно не може свідчити про дотримання ст.192 ПК України з боку позивача та відповідно не може бути покладено в основу для твердження про порушення господарського зобов`язання в частині відхилення реєстрації спірних розрахунків коригування з причин, що не залежали від відповідача;
- розрахунки коригування, що були складені позивачем та направлені відповідачу, були вчасно, у встановлені податковим законодавством строки направлені останнім до ЄРПН для реєстрації, але були відхилені податковим органом із причин, зазначених у відповідних квитанціях до них, відтак з боку відповідача відсутнє порушення господарських зобов`язань, що підтверджується відповідними квитанціями;
- причиною відхилення реєстрації розрахунків із коригування було порушення їх черговості складення та надіслання відповідачу з боку самого позивача;
- висновок суду про те, що відповідач не позбавлений був можливості взаємодії з позивачем та податковим органом для повторного подання в межах законодавчо встановлених граничних строків спірних розрахунків коригування також є надуманим, оскільки інформація з Єдиного реєстру податкових накладних є доступною обом платникам податків, відповідно ініціатива порушувати питання повторного складення та направлення РК має належати саме позивачу, як платнику податків який зацікавлений у законному зменшенні своїх податкових зобов`язань з ПДВ;
- відповідач відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПК України направив на реєстрацію спірні розрахунки коригування до податкових накладних, що вказує на відсутність протиправності або бездіяльності в його діях, можливість їх реєстрації не втрачена, що вказує на відсутність факту наявності збитків, у зв`язку з чим позивач не позбавлений права на зменшення своїх податкових зобов`язань на суму 5725794,06 грн. у разі їх повторного направлення відповідачу, але за умови дотримання підстав для такого коригування;
- у даній справі відсутні, як факт неналежного виконання (господарського правопорушення) Договору у вигляді бездіяльності (не направлення РК на реєстрацію до ЄРПН) з боку Відповідача так, і підстави для стягнення збитків з останнього;
- позивач отримуючи попередню оплату за надання послуг з залізничних перевезень, за правилом першої події відповідно до ст.187 ПК України складав податкові накладні та нараховував податкові зобов`язання з податку на додану вартість за ставкою « 20%». З точки зору податкового законодавства та системи електронного адміністрування ПДВ (далі - СЕА) це означає, що позивач як платник податків аби зареєструвати податкову накладну в ЄРПН мав можливість поповнити електронний рахунок в СЕА грошовими коштами отриманими від відповідача;
- на даний час перебіг строків визначених ПК України зупинено, а тому можливість повторного складення з боку позивача та направлення РК на реєстрацію з боку відповідача не може бути втрачена, як зазначає суд першої інстанції, а відтак твердження про наявність збитків та їх стягнення є передчасним;
- розрахунки коригування, навіть у разі їх правомірного складення Позивачем та направлення для реєстрації в ЄРПН Відповідачу -можуть бути зареєстровані в ЄРПН протягом строку, що не сплив, після завершення (карантину) військового стану, а отже на даний момент цей обов`язок платника податків може бути реалізовано та не обмежено часом з огляду на зупинення строків давності, що у свою чергу може свідчити про передчасність їх віднесення на збитки у бухгалтерському обліку Позивача, так і звернення до суду з позовною вимогою про їх стягнення.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просив рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою колегії суддів Центрального апеляційного господарського суду від 22.08.2022 ухвалено відкрити апеляційне провадження у справі №904/72/22. Розгляд справи призначений у судовому засіданні.
Згідно ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, що стосуються фактів, викладених в апеляційній скарзі та у відзиві, в межах доводів та вимог апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі перевізник, позивач) та Публічним акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг" (далі замовник, відповідач) укладено договір про надання послуг № 00027/ЦТЛ-2018/320 від 14.02.2018 (далі договір).
Предметом цього договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги (п. 1.1 договору).
Права і обов`язки сторін за договором визначені розділом 2 договору.
Згідно з пунктами 2.1.6, 2.1.10 договору замовник зобов`язаний оплачувати перевізнику послуги, пов`язані з організацією та перевезенням вантажів та інші надані послуги із сум внесеної передоплати за кодом платника; своєчасно реєструвати розрахунки коригувань до податкових накладних у ЄРПН у строки, встановлені розділом 4 договору.
Так, розрахунки за цим договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця» (п. 4.1 договору).
Оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника (п. 14.2 договору).
Одержані кошти перевізник зараховує на особовий рахунок замовника (п. 4.3 договору).
У міру виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу (п. 4.5 договору).
Пунктом 8.1 договору сторони передбачили можливість використання електронного документообігу.
За змістом пункту 8.2 договору для організації електронного документообігу використовуються інформаційні системи, в тому числі: АС Клієнт УЗ, АС Месплан, ПАК АЕДО (програмно-апаратний комплекс «Архів електронного документообігу залізничного транспорту» з комплексною системою захисту інформації відповідно до вимог законодавства України).
Електронний документообіг між перевізником та замовником передбачає оформлення наступних документів з накладенням електронного підпису: замовлення на перевезення вантажів форми ГУ-12; накладна та супроводжувальні документи при перевезенні у внутрішньому сполученні; накладна УМВС при перевезенні порожніх власних вагонів між Україною, Російською Федерацією та Республікою Білорусь; податкова накладна; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної.
Договір набуває чинності з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладенням електронного підпису в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ» або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018 до 31.12.2018.
Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги.
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії цього договору (п. 12.1 договору).
У межах укладеного між сторонами договору та відповідно до Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 (зареєстровано в МЮ України 24.11.2000 р. за № 864/5085), відповідач здійснював попередню оплату за договірні послуги, яку позивач зараховував на особовий рахунок відповідача з наступним складанням та реєстрацією в ЄРПН податкових накладних за ставкою 20%, а саме:
№ 19262 від 18.07.2018 на суму 1350000,00 грн, у т.ч. ПДВ 22500,00 грн;
№ 22508 від 20.07.2018 на суму 10950000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1825000,00грн;
№ 22508 від 20.07.2018 на суму 10950000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1825000,00грн;
№ 22508 від 20.07.2018 на суму 10950000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1825000,00грн;
№ 22508 від 20.07.2018 на суму 10950000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1825000,00грн;
№ 22508 від 20.07.2018 на суму 10950000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1825000,00грн;
№ 25816 від 24.07.2018 на суму 3600000,00 грн, у т.ч. ПДВ 600000,00грн;
№ 25816 від 24.07.2018 на суму 3600000,00 грн, у т.ч. ПДВ 600000,00грн;
№ 25816 від 24.07.2018 на суму 3 600 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 600 000,00 грн;
№ 22508 від 20.07.2018 на суму 10950000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1825000,00грн;
№ 30895 від 27.07.2018 на суму 12100000,00 грн, у т.ч. ПДВ 2016666,67грн;
№ 30895 від 27.07.2018 на суму 12100000,00 грн, у т.ч. ПДВ 2016666,67грн;
№ 30895 від 27.07.2018 на суму 12100000,00 грн, у т.ч. ПДВ 2016666,67грн;
№ 30895 від 27.07.2018 на суму 12100000,00 грн, у т.ч. ПДВ 2016666,67грн;
№ 6966 від 07.09.2018 на суму 11500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1916666,67грн;
№ 5208 від 05.10.2018 на суму 12700000,00 грн, у т.ч. ПДВ 2116666,67грн;
№ 5208 від 05.10.2018 на суму 12700000,00 грн, у т.ч. ПДВ 2116666,67грн;
№ 7903 від 08.10.2018 на суму 3500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 583 333,33 грн;
№ 7903 від 08.10.2018 на суму 3500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 583 333,33 грн;
№ 9203 від 09.10.2018 на суму 5000000,00 грн, у т.ч. ПДВ 833 333,33 грн;
№ 11149 від 10.10.2018 на суму 1150000,00 грн, у т.ч. ПДВ 191666,67грн;
№ 12013 від 11.10.2018 на суму 4500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 750000,00грн;
№ 34892 від 31.10.2018 на суму 4100000,00 грн, у т.ч. ПДВ 683333,33грн;
№ 17365 від 16.11.2018 на суму 10700000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1783333,33грн;
№ 26065 від 23.11.2018 на суму 11500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1916666,67грн;
№ 26065 від 23.11.2018 на суму 11500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1916666,67грн;
№ 4360 від 06.12.2018 на суму 2500000,00 грн, у т.ч. ПДВ 416 666,67 грн;
№ 6527 від 07.12.2018 на суму 14000000,00 грн, у т.ч. ПДВ 2333333,33грн;
№ 6527 від 07.12.2018 на суму 14000000,00 грн, у т.ч. ПДВ 2333333,33грн;
№ 6527 від 07.12.2018 на суму 14000000,00 грн, у т.ч. ПДВ 2333333,33грн;
№ 14504 від 14.12.2018 на суму 10910000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1818333,33грн;
№ 14504 від 14.12.2018 на суму 10910000,00 грн, у т.ч. ПДВ 1818333,33грн;
№ 21855 від 21.12.2018 на суму 20400000,00 грн, у т.ч. ПДВ 3400000,00грн;
№ 21855 від 21.12.2018 на суму 20400000,00 грн, у т.ч. ПДВ 3400000,00грн;
№ 21855 від 21.12.2018 на суму 20400000,00 грн, у т.ч. ПДВ 3400000,00грн;
№ 28744 від 28.12.2018 на суму 30000000,00 грн, у т.ч. ПДВ 5000000,00грн;
№ 28744 від 28.12.2018 на суму 30000000,00 грн, у т.ч. ПДВ 5000000,00грн;
№ 28744 від 28.12.2018 на суму 30000000,00 грн, у т.ч. ПДВ 5000000,00грн.
Усього на суму 436 120 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 72 484 166,67 грн.
У подальшому позивачем у взаємовідносинах з відповідачем здійснювались міжнародні перевезення з нульовою ставкою оподаткування, що стало підставою для коригування ним своїх зобов`язань з ПДВ шляхом складання розрахунків коригування до раніше складених податкових накладних (далі спірні розрахунки коригування) щодо зменшення ПДВ на загальну суму 5 725 794,06 грн, а саме:
№ 20271 від 18.07.2018 до податкової накладної № 19262 від 18.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 28 279,63 грн;
№ 22966 від 20.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 912,22 грн;
№ 22968 від 20.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 61 677,75 грн;
№ 23802 від 21.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 260 950,27 грн;
№ 24222 від 22.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 97 642,07 грн;
№ 25365 від 23.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на суму 187 814,13 грн;
№ 26649 від 24.07.2018 до податкової накладної № 25816 від 24.07.2018 щодо зменшення ПДВ на суму 6,43 грн;
№ 26651 від 24.07.2018 до податкової накладної № 25816 від 24.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 439 802,27 грн;
№ 29483 від 26.07.2018 до податкової накладної № 25816 від 24.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 160 191,30 грн;
№ 29484 від 26.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 36 967,25 грн;
№ 31497 від 27.07.2018 до податкової накладної № 30895 від 27.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 96 573,23 грн;
№ 31808 від 28.07.2018 до податкової накладної № 30895 від 27.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 85 612,23 грн;
№ 32471 від 29.07.2018 до податкової накладної № 30895 від 27.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 154 037,38 грн;
№ 33939 від 30.07.2018 до податкової накладної № 30895 від 27.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 364 751,33 грн;
№ 8575 від 09.09.2018 до податкової накладної № 6966 від 07.09.2018 щодо зменшення ПДВ на 191 301,00 грн;
№ 7057 від 06.10.2018 до податкової накладної № 5208 від 05.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 73 980,53 грн;
№ 7600 від 07.10.2018 до податкової накладної № 5208 від 05.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 394 347,00 грн;
№ 8733 від 08.10.2018 до податкової накладної № 7903 від 08.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 6,43 грн;
№ 8735 від 08.10.2018 до податкової накладної № 7903 від 08.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 323 812,77 грн;
№ 10241 від 09.10.2018 до податкової накладної № 9203 від 09.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 228 168,45 грн;
№ 11679 від 10.10.2018 до податкової накладної № 11149 від 10.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 121 699,57 грн;
№ 12566 від 11.10.2018 до податкової накладної № 12013 від 11.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 388 843,53 грн;
№ 36459 від 31.10.2018 до податкової накладної № 34892 від 31.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 83 529,95 грн;
№ 21355 від 19.11.2018 до податкової накладної № 17365 від 16.11.2018 щодо зменшення ПДВ на 81 646,47 грн;
№ 28278 від 25.11.2018 до податкової накладної № 26065 від 23.11.2018 щодо зменшення ПДВ на 145 192,83 грн;
№ 29752 від 26.11.2018 до податкової накладної № 26065 від 23.11.2018 щодо зменшення ПДВ на 107 589,50 грн;
№ 5463 від 06.12.2018 до податкової накладної № 4360 від 06.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 176 121,17 грн;
№ 7540 від 08.12.2018 до податкової накладної № 6527 від 07.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 145 204,52 грн;
№ 8221 від 09.12.2018 до податкової накладної № 6527 від 07.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 199 962,07 грн;
№ 9038 від 10.12.2018 до податкової накладної № 6527 від 07.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 183 293,68 грн;
№ 15196 від 15.12.2018 до податкової накладної № 14504 від 04.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 89 727,88 грн;
№ 15959 від 16.12.2018 до податкової накладної № 14504 від 04.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 140 576,73 грн;
№ 24854 від 24.12.2018 до податкової накладної № 21855 від 21.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 69 097,23 грн;
№ 25180 від 25.12.2018 до податкової накладної № 21855 від 21.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 210 909,17 грн;
№ 26227 від 26.12.2018 до податкової накладної № 21855 від 21.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 82 796,10 грн;
№ 30051 від 29.12.2018 до податкової накладної № 28744 від 28.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 53 785,55 грн;
№ 30627 від 30.12.2018 до податкової накладної № 28744 від 28.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 83 524,87 грн;
№ 31076 від 31.12.2018 до податкової накладної № 28744 від 28.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 175 459,57 грн.
У період з 20.07.2018 по 03.01.2019, у міру здійснення для відповідача міжнародних перевезень з нульовою ставкою оподаткування, з метою зменшення податкових зобов`язань перед державним бюджетом спірні розрахунки коригування були надіслані позивачем відповідачу за допомогою електронного документообігу для подальшої реєстрації останнім в ЄРПН, що підтверджується відповідними протоколами руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій (а.с. 22 98 том 1).
Спірні розрахунки коригування направлялися відповідачем для реєстрації до Державної податкової служби України, однак у прийнятті їх було відмовлено, що знайшло своє відображення у відповідних квитанціях податкового органу із узагальненими застереженнями «рядок відсутній у податковій накладній, що коригується» (а.с. 162 221 том 1).
Подальших заходів щодо реєстрації спірних розрахунків коригування відповідач не вчиняв, на звернення позивача з листом-вимогою № ЄРЦ-5/4826-ю від 19.08.2020 та претензію № ЄРЦ-05/5155-ю від 06.09.2021 не відреагував, що й стало причиною виникнення спору (а.с. 99 102, 105 108 том 1).
Як вказує позивач, всупереч вимогам податкового законодавства та договору про надання послуг від 14.02.2018 № 00027/ЦТЛ-2018/320 відповідачем (замовником) в Єдиному реєстрі податкових накладних не проведено реєстрацію 38-ми розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму податку 5 725 794,06 грн за перевезення, здійснені в липні - грудні 2018 року, граничним терміном реєстрації яких був липень - грудень 2021 року. За вказаних обставин позивач не зміг зменшити податкові зобов`язання з ПДВ і, відповідно, був змушений віднести 5 725 794,06 грн на збитки.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Щодо доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як встановлено ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
За частиною першою статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.
У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.
Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
При цьому, на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України (далі ПК України), у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 193.1 статті 193 ПК України ставки податку з ПДВ встановлюються від бази оподаткування в таких розмірах:
а) 20 відсотків;
б) 0 відсотків;
в) 7 відсотків по операціях з:
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію і застосування в Україні;
постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання, дозволених для застосування у межах клінічних випробувань, дозвіл на проведення яких надано центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
Пунктом 201.1 статті 201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (абз. 1 п.201.7 ст. 201 ПК України).
За змістом пункту 201.10 статті 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;
для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України податковий кредит- сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.
За змістом пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.
За змістом пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.
Згідно з підпунктом 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 ПК України якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов`язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
Відповідно до підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПК України міжнародні перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.
Для цілей цього підпункту перевезення вважається міжнародним, якщо таке перевезення здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.
В даному випадку позивачем складено та зареєстровано податкові накладні в ЄРПН за кожним фактом отримання від відповідача попередньої оплати на загальну суму 436 120 000,00 грн та з відображенням ПДВ за ставкою 20%.
Після реєстрації позивачем в ЄРПН податкових накладних на загальну суму 436 120 000,00 грн останнім надавалися відповідачу послуги з міжнародних перевезень, які оформлювалися єдиним міжнародним перевізним документом.
У зв`язку з тим, що вказані послуги підлягають оподаткуванню за 0% ставкою ПДВ відповідно до п.п. 195.1.3 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, позивач здійснив коригування даних податкового обліку |і виписав відповідачу розрахунки коригування кількісних і вартісних показників до раніше складених податкових накладних, які відповідач мав зареєструвати в ЄРПН у встановлені законодавством строки.
Складення та надсилання позивачем на адресу відповідача спірних розрахунків коригування до раніше складених податкових накладних у рахунок зменшення ПДВ на суму 5 727 794,06 грн підтверджується наданими позивачем доказами протоколами руху документа/звіту та пов`язаних з ним повідомлень/квитанцій (а.с. 22-98 том 1).
Як правильно встановлено господарським судом, зважаючи на зазначені в цих протоколах дати отримання відповідачем розрахунків коригування та з урахуванням приписів статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строку, спірні розрахунки коригування відповідач повинен був зареєструвати в податковому органі у такі строки:
№ 20271 від 18.07.2018 до податкової накладної № 19262 від 18.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 28 279,63 грн не пізніше 06.08.2018;
№ 22966 від 20.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 912,22 грн - не пізніше 08.08.2018;
№ 22968 від 20.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 61 677,75 грн не пізніше 08.08.2018;
№ 23802 від 21.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 260 950,27 грн не пізніше 08.08.2018;
№ 24222 від 22.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 97 642,07 грн не пізніше 08.08.2018;
№ 25365 від 23.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на суму 187 814,13 грн не пізніше 20.08.2018;
№ 26649 від 24.07.2018 до податкової накладної № 25816 від 24.07.2018 щодо зменшення ПДВ на суму 6,43 грн не пізніше 10.08.2018;
№ 26651 від 24.07.2018 до податкової накладної № 25816 від 24.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 439 802,27 грн не пізніше 10.08.2018;
№ 29483 від 26.07.2018 до податкової накладної № 25816 від 24.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 160 191,30 грн не пізніше 20.08.2018;
№ 29484 від 26.07.2018 до податкової накладної № 22508 від 20.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 36 967,25 грн не пізніше 20.08.2018;
№ 31497 від 27.07.2018 до податкової накладної № 30895 від 27.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 96 573,23 грн не пізніше 14.08.2018;
№ 31808 від 28.07.2018 до податкової накладної № 30895 від 27.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 85 612,23 грн не пізніше 14.08.2018;
№ 32471 від 29.07.2018 до податкової накладної № 30895 від 27.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 154 037,38 грн не пізніше 14.08.2018;
№ 33939 від 30.07.2018 до податкової накладної № 30895 від 27.07.2018 щодо зменшення ПДВ на 364 751,33 грн не пізніше 15.08.2018;
№ 8575 від 09.09.2018 до податкової накладної № 6966 від 07.09.2018 щодо зменшення ПДВ на 191 301,00 грн не пізніше 27.09.2018;
№ 7057 від 06.10.2018 до податкової накладної № 5208 від 05.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 73 980,53 грн не пізніше 02.11.2018;
№ 7600 від 07.10.2018 до податкової накладної № 5208 від 05.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 394 347,00 грн не пізніше 13.11.2018;
№ 8733 від 08.10.2018 до податкової накладної № 7903 від 08.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 6,43 грн не пізніше 02.11.2018;
№ 8735 від 08.10.2018 до податкової накладної № 7903 від 08.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 323 812,77 грн не пізніше 02.11.2018;
№ 10241 від 09.10.2018 до податкової накладної № 9203 від 09.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 228 168,45 грн не пізніше 02.11.2018;
№ 11679 від 10.10.2018 до податкової накладної № 11149 від 10.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 121 699,57 грн не пізніше 02.11.2018;
№ 12566 від 11.10.2018 до податкової накладної № 12013 від 11.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 388 843,53 грн не пізніше 02.11.2018;
№ 36459 від 31.10.2018 до податкової накладної № 34892 від 31.10.2018 щодо зменшення ПДВ на 83 529,95 грн не пізніше 20.11.2018;
№ 21355 від 19.11.2018 до податкової накладної № 17365 від 16.11.2018 щодо зменшення ПДВ на 81 646,47 грн не пізніше 12.12.2018;
№ 28278 від 25.11.2018 до податкової накладної № 26065 від 23.11.2018 щодо зменшення ПДВ на 145 192,83 грн не пізніше 27.12.2018;
№ 29752 від 26.11.2018 до податкової накладної № 26065 від 23.11.2018 щодо зменшення ПДВ на 107 589,50 грн не пізніше 14.12.2018;
№ 5463 від 06.12.2018 до податкової накладної № 4360 від 06.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 176 121,17 грн не пізніше 29.12.2018;
№ 7540 від 08.12.2018 до податкової накладної № 6527 від 07.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 145 204,52 грн не пізніше 02.01.2019;
№ 8221 від 09.12.2018 до податкової накладної № 6527 від 07.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 199 962,07 грн не пізніше 02.01.2019;
№ 9038 від 10.12.2018 до податкової накладної № 6527 від 07.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 183 293,68 грн не пізніше 17.01.2019;
№ 15196 від 15.12.2018 до податкової накладної № 14504 від 04.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 89 727,88 грн не пізніше 08.01.2019;
15959 від 16.12.2018 до податкової накладної № 14504 від 04.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 140 576,73 грн не пізніше 08.01.2019;
№ 24854 від 24.12.2018 до податкової накладної № 21855 від 21.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 69 097,23 грн не пізніше 17.01.2019;
№ 25180 від 25.12.2018 до податкової накладної № 21855 від 21.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 210 909,17 грн не пізніше 17.01.2019;
№ 26227 від 26.12.2018 до податкової накладної № 21855 від 21.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 82 796,10 грн не пізніше 17.01.2019;
№ 30051 від 29.12.2018 до податкової накладної № 28744 від 28.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 53 785,55 грн не пізніше 18.01.2019;
№ 30627 від 30.12.2018 до податкової накладної № 28744 від 28.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 83 524,87 грн не пізніше 18.01.2019;
№ 31076 від 31.12.2018 до податкової накладної № 28744 від 28.12.2018 щодо зменшення ПДВ на 175 459,57 грн не пізніше 18.01.2019.
Обов`язки Замовника своєчасно реєструвати розрахунки коригувань встановлені пунктом 2.1.10 Договору.
Однак, відповідач у визначені строки не здійснив реєстрацію розрахунків коригування, як не зареєстрував і протягом 1095 календарних днів, у зв`язку з чим AT «Укрзалізниця» було позбавлено можливості зменшення податкових зобов`язань в сумі 5 725 794,06 грн. у податкових деклараціях з податку на додану вартість і, як наслідок, збільшення податкового навантаження щодо сплати ПДВ до бюджету.
Враховуючи наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про наявність в даному випадку прямого причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати розрахунки коригування до податкових накладних та неможливістю зменшити позивачем податкових зобов`язань з ПДВ на вказану суму, що фактично є збитками позивача.
У цьому зв`язку позов належить задовольнити.
Підстави для скасування рішення господарського суду відсутні.
Не приймаються до уваги доводи апеляційної скарги про те, що розрахунки коригування, складені позивачем та направлені відповідачу, були вчасно, у встановлені податковим законодавством строки направлені останнім до ЄРПН для реєстрації, але були відхилені податковим органом із причин, зазначених у відповідних квитанціях до них, відтак з боку відповідача відсутнє порушення господарських зобов`язань, що підтверджується відповідними квитанціями тому, що для проведення відповідних коригувань ПДВ внаслідок здійснення операцій, що підлягають оподаткуванню за 0% ставкою, позивачем було складено відповідні розрахунки коригування до раніше складених податкових накладних, які відповідач, відповідно до пункту 192.1 статті 192 та пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, мав зареєструвати в ЄРПН у встановлені законодавством строки.
Також є безпідставними твердження скаржника стосовно того, що розрахунки коригування, навіть у разі їх правомірного складення позивачем та направлення для реєстрації в ЄРПН Відповідачу -можуть бути зареєстровані в ЄРПН протягом строку, що не сплив, після завершення (карантину) військового стану, а отже на даний момент цей обов`язок платника податків може бути реалізовано та не обмежено часом з огляду на зупинення строків давності, що у свою чергу може свідчити про передчасність їх віднесення на збитки у бухгалтерському обліку позивача, так і звернення до суду з позовною вимогою про їх стягнення.
Відповідно до пункту 52-2 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Податкового кодексу України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
За пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).
У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.
З місцевих податків та/або зборів, за якими передбачено подання річної податкової декларації, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право за результатами перевірки самостійно визначити суму грошових зобов`язань, у разі виявлення ним за результатами перевірки заниження суми визначеного платником податків податкового зобов`язання з цих податків, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку сплати цих податків, визначених відповідними розділами цього Кодексу.
Відтак, продовження пандемії вводить відтермінування на стягнення податкових штрафів та пені і не стосується стягнення збитків за невиконання договірних зобов`язань.
Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.
Оскільки доводи відповідача не підтвердилися, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно встановлені всі фактичні обставини справи, їм дана належна правова оцінка, отже підстави для скасування постановленого судового рішення у справі відсутні.
Витрати за подання апеляційної скарги покладаються відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2022 у справі № 904/72/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 08.11.2022р.
Головуючий суддя С.Г. Антонік
Суддя М.О. Дармін
Суддя О.Г. Іванов