ESRG

Einheitliches staatliches Register
der Gerichtsentscheidungen

Ухвала № 107001352

Vorlesen ist vorübergehend nicht verfügbar

Справа № 932/4154/22

Провадження № 2-зз/932/29/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2022 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого – судді Овчиннікової О.С.,

при секретарі – Киричок Л.А.,

представника позивача – адвоката Таламанчука О.С.,

представника третьої особи АТ КБ «Приватбанк» - Бондаренка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Дніпрі заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про визнання протиправними дій та стягнення збитків,

В С Т А Н О В И В:

29.07.2022 року до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» до ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивачів: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про визнання протиправними дій та стягнення збитків.

01 серпня 2022 року від представників Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» надійшла заява про забезпечення позову.

В обґрунтування поданої заяви вказано, що 29.10.2020 року позивачі дізнались про незаконні дії групи фізичних осіб, що працюють в Акціонерному товаристві комерційний банк «Приватбанк», які здійснюються всупереч інтересам юридичних осіб, а саме ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ», ТДВ СК «КРЕДО», а також АТ КБ «Приватбанк». Так, вказаними фізичними особами прийнято Протокол № 14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ «Приватбанк» від 16.10.2020 року, яким оформлено рішення вказаних осіб, а саме, припинення ділових відносин з ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» та ТДВ СК «КРЕДО» з продажу їхніх страхових продуктів; розпочато комунікації з клієнтами ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» та ТДВ СК «КРЕДО» щодо вибору інших акредитованих компаній або необхідності змінити технологію сплати щомісячних страхових платежів шляхом самостійного формування платежу (замість використання послуги «регулярний платіж»). Крім того, у вищевказаному Протоколі зафіксовано вже здійснені дії до прийняття даного протоколу щодо зменшення страхового портфеля позивачів, зокрема, шляхом припинення укладення нових договорів, блокування списання страхових платежів в овердрафт рахунків, блокування всіх можливостей укладення нових договорів і т.д. Зазначені дії відповідачів у сукупності призвели до того, що Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», як страховий агент, не пропонує клієнтам страхові компанії ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» та ТДВ СК «КРЕДО» для укладення нових договорів. Також не здійснюється внесення змін до існуючих договорів, їх пролонгація чи укладення договорів страхування на нових умовах, що грубо порушує права позивачів та призвело до заподіяння збитків. Загальна сума збитків (упущеної вигоди) ПрАТ СК «ІНГОССТРАХ» внаслідок протиправних дій відповідачів за період з червня 2019 року по травень 2022 року становить 218 289 882, 90 грн., а загальна сума збитків ТДВ СК «КРЕДО» за аналогічний період складає 394 509 577, 63 грн. Тому просили суд заборонити відповідачам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, зареєстроване місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д) з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» (ідентифікаційний код юридичної особи 33248430, зареєстроване місцезнаходження: 49100, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, узвіз Кодацький, будинок 2) з продажу страхових продуктів Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» які існують на підставі Договору доручення № 1 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 р., Договору доручення № 2 на виконання страхових агентських послуг від 03 січня 2014 р., в тому числі, але не виключно:

- ухилятися, перешкоджати (ускладнювати будь-яким чином), відмовляти клієнтам Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та іншим особам в укладанні нових договорів страхування, пролонгації, переукладення на нових умовах та внесення змін щодо існуючих договорів страхування договорів страхування від імені Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ»;

- надавати страхувальникам Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» менш сприятливі, ніж для інших клієнтів Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», умови виконання договорів страхування та/або перешкоджати здійсненню страхових платежів, у тому числі, але не виключно, шляхом блокування списання страхових платежів в овердрафт з рахунків страхувальників та обмеження страхувальників у користуванні банківською послугою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» «Регулярний платіж», а також надавати клієнтам Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та іншим особам менш сприятливі умови для укладання договорів страхування із Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ», ніж надаються у випадках укладання договорів страхування з іншими страхувальниками.

- надавати пропозиції (у тому числі шляхом проведення телефонних переговорів, направлення будь-яких повідомлень) або іншим чином спонукати страхувальників Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» до припинення здійснення страхових платежів на Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» та/або до припинення договірних відносин за договорами страхування Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» іншим чином, а також до укладання догорів страхування з іншими страховиками.

Заборонено ОСОБА_16 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_15 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , паспорт серія НОМЕР_3 , дата видачі: 25.03.2010), ОСОБА_5 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_7 ), ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 ), ОСОБА_9 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_9 ), ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_10 ), ОСОБА_11 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_11 ), ОСОБА_12 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_12 ), ОСОБА_13 (паспорт НОМЕР_11 , виданий Франківським РВ ЛМУ УМВС України у Львівській області 17.08.1999 року, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_13 ) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, зареєстроване місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д) з Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (ідентифікаційний код юридичної особи: 13622789, місцезнаходження 69068, Запорізька обл., місто Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34) з продажу страхових продуктів Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (ідентифікаційний код юридичної особи: 13622789, місцезнаходження 69068, Запорізька обл., місто Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 34), які існують на підставі Договору доручення № 6 на виконання страхових агентських послуг від 11 липня 2016 р., в тому числі, але не виключно:

- ухилятися, перешкоджати (ускладнювати будь-яким чином), відмовляти клієнтам Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та іншим особам в укладанні нових договорів страхування, пролонгації, переукладення на нових умовах та внесення змін щодо існуючих договорів страхування договорів страхування від імені Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО»;

- надавати страхувальникам Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» менш сприятливі ніж для інших клієнтів Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» умови виконання договорів страхування та/або перешкоджати здійсненню страхових платежів, у тому числі, але не виключно, шляхом блокування списання страхових платежів в овердрафт з рахунків страхувальників та обмеження страхувальників у користуванні банківською Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» «Регулярний платіж», а також надавати клієнтам Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» та іншим особам менш сприятливі умови для укладання договорів страхування із Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО», ніж надаються у випадках укладання договорів страхування з іншими страхувальниками;

- надавати пропозиції (у тому числі шляхом проведення телефонних переговорів, направлення будь-яких повідомлень), або іншим чином спонукати страхувальників Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» до припинення здійснення страхових платежів та/або до припинення договірних відносин за договорами страхування із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» іншим чином, а також до укладання догорів страхування з іншими страховиками.

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.10.2022 року задоволено клопотання представника третьої особи – АТ КБ «Приватбанк» від 27.09.2022 року про відвід судді Кондрашова І.А.

Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи визначено головуючим суддю Овчиннікову О.С.

17.10.2022 року представником третьої особи - АТ КБ «ПРИВАТБАНК» подано до суду клопотання про скасування забезпечення позову стосовно відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які є працівниками АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.10.2022 року клопотання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про скасування заходів забезпечення прийнято до свого провадження суддею Овчинніковою О.С. та призначено до розгляду 21.10.2022 року на 10.30 годину.

В зв`язку з задоволенням клопотання представника позивача ОСОБА_17 судове засідання відкладено на 25.10.2022 року.

В судовому засіданні представник третьої особи АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Бондаренко В.О. клопотання підтримав, зазначив, що відповідачі - ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , є працівниками АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на підставі ч.6 ст. 53 ЦПК України має право звернутися до суду з даним клопотанням. В даному випадку забезпечення позову шляхом обмеження та заборони вчинення дій співробітників АТ КБ «ПРИВАТБАНК» у частині виконання договорів страхування обмежує діяльність банку як сторони відповідних договорів, чим порушує його інтереси як суб`єкта господарювання. Суд, забезпечивши таким чином позов, по-перше, втрутився в господарську діяльність банку, по-друге, вжиті заходи жодним чином не можуть ускладнити виконання судового рішення у разі задоволення позову, оскільки перша позовна вимога (нематеріальна) про визнання дій незаконними не впливає на забезпечення виконання рішення суду в майбутньому, друга вимога щодо солідарного стягнення з відповідачів збитків ( упущеної вигоди), бо збитки вже заподіяні, на думку позивачів, ціна позову вже сформована за вже існуючий період.

Суд в оскаржуваній ухвалі від 02.08.2022 року передчасно визнав встановленими обставини, які підлягають доказуванню під час розгляду цивільної справи: щодо протиправності дій фізичних осіб – відповідачів працівників АТ КБ «ПРИВАТБАНК» всупереч інтересам позивача – ПрАТ «Інгосстрах», третьої особи - АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що «зазначені діяння почали здійснюватися даними особами після націоналізації АТ КБ «ПРИВАТБАНК», тобто з 18.12.2016 року, отже порушення прав ПрАТ «Інгосстрах» та ТДВ «СК «КРЕДО» є триваючим.» «Внаслідок реалізації таких дій та рішень ПрАТ СК « Інгосстрах» та ТДВ «СК «КРЕДО» зазнає збитків , оскільки фактично їх страхова діяльність протиправно блокується, і останні позбавлені можливості укладати нові договори страхування, вносити зміни в поточні договори, здійснювати пролонгацію угод, переукладати договори на інших умовах…» тощо. Таким чином, суд до розгляду справи по суті зробив висновки стосовно предмету і підстав позовної заяви, чим фактично вирішив справу наперед.

Також між позивачами та АТ КБ «Приватбанк» на протязі останніх двох років тривають судові процеси як цивільні, так і господарські через оскарження зазначеного в позові протоколу № 14 від 16.10.2020 року. Забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії відносно відповідачів застосовувалося судами першої інстанції неодноразово , однак було скасовано апеляційними інстанціями та залишено в силі Верховним Судом ( справа № 904/6015/20, постанова ВС від 27.07.2022 року щодо скасування аналогічного забезпечення позову). Тому просив суд скасувати ухвалу про забезпечення позову від 02 серпня 2022 року з урахуванням виправлених описок.

Представник позивача ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» Таламанчук О.С. в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вважав, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, не може звертатися до суду з даним клопотанням, заходи забезпечення, вжиті судом в ухвалі від 02.08.2022 року, є обгрунтованими, судом правильно оцінено співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову, з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів. Підстав для скасування заходів забезпечення судом немає.

Суд, вислухавши думку представників сторін, що з`явилися, дослідивши матеріали клопотання та цивільної справи, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 158 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суд бере до уваги рекомендаційні роз`яснення викладені в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», де зазначено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Отже, вбачається, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Аналіз зазначених правових норм і роз`яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо.

Виходячи з положень статей 150-153 Цивільного процесуального України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.

Водночас, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі № 914/157020 викладено правову позицію, відповідно до якої, зважаючи на практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами.

Згідно з частиною 10 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Розгляд справи по суті - це безпосередньо вирішення спору судом з винесенням відповідного рішення, у свою чергу забезпечення позову - це вжиття заходів щодо охорони інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача. Такі заходи здійснюються до вирішення справи по суті з метою створення можливості реального та ефективного виконання рішення суду.

З врахуванням викладеного, виходячи з предмета та підстав позову, вимог та обґрунтування заяви про забезпечення позову, суд вважає, що в даному випадку вимоги позивачів про забезпечення позову фактично дублюють позовні вимоги про зобов`язання виконувати частину страхової діяльності на підставі укладених договорів, оскільки зводяться до заборони неналежного виконання умов зазначених договорів, що є самостійною підставою для скасування ухвали суду від 02.08.2022 року.

При цьому суд приймає до уваги позицію Верховного Суду по господарській справі № 904/6015/20, висловлену при перегляді в касаційному порядку ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 12.05.2022 року про скасування аналогічних заходів забезпечення позову, вжитих Господарським судом Дніпропетровської області, по господарській справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» до Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Естейт Селлінг» про визнання незаконним протоколу №14 від 16.10.2020 та зобов`язання вчинити певні дії. Зокрема, ВС зазначив, що погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що суд не може заборонити Акціонерному товариству Комерційний банк «Приватбанк» вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення ділових (договірних) відносин з Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» та Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», адже право, зокрема, на припинення/розірвання відносин/договорів гарантоване Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає передчасними висновки суду при ухваленні оскаржуваної ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2022 року про визнання встановленими обставин щодо протиправності дій відповідачів-фізичних осіб всупереч інтересам ПрАТ «СК «Інгосстрах» та ТДВ «СК`Кредо» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» щодо прийняття даними особами Протоколу № 14 засідання Комітету з питань комплаєнсу та фінансової безпеки АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.10.2020 року тощо, оскільки вони стосуються обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Заперечення представника позивача стосовно права третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на звернення до суду з клопотанням про скасування заходів забезпечення позову, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до положень ч.6 ст. 53 ЦПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог, мають процесуальні права і обов`язки учасника справи , передбачені ст. 43 ЦПК України, зокрема, звернення з даним клопотанням.

До того ж, суд приймає до уваги, що відмінності правового статусу фізичної та посадової осіб було визначено Окружним адміністративним судом м. Києва в ухвалі від 5 лютого 2019 року у справі №640/463/19 про забезпечення позову відносно в. о. Міністра охорони здоров`я України Уляни Супрун, відповідно до якої: «В іншій частині забезпечення позову, а саме забороні не першому заступнику, а фізичній особі, заява задоволенню не підлягає, оскільки суперечить принципам адміністративного судочинства, оскільки спрямована стосовно іншої, ніж суб`єкт владних повноважень, особи».

В судовому засіданні сторони не заперечували, що відповідачі - ОСОБА_14 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - посадові особи АТ КБ «ПРИВАТБАНК», тому вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 02.08.2022 року заходи забезпечення позову через заборони вчиняти дії, як фізичній особі-громадянину, а не посадовій особі, є нікчемними.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнити, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02.08.2022 року, скасувати в частині їх застосування відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Відповідно до ч. 4, 11 ст. 158 ЦПК України за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 271 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про скасування заходів забезпечення задовольнити.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 02 серпня 2022 року по цивільній справі № 932/4154/22 за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ» та Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», про визнання протиправними дій та стягнення збитків, в частині їх застосування до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 скасувати.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення цей строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

В повному обсязі ухвалу складено 28 жовтня 2022 року.

Суддя О.С. Овчиннікова