USRCD

Unified State Register
of Court Decisions

Постанова № 10689077

Reading aloud is unavailable for now

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24.06.10 Справа №28/55/10

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Зубкова Т.П. судді Зубкова Т.П. , Шевченко Т. М. , Яценко О.М.

при секретарі: Савченко Ю.В.

За участю представників:

від позивача – Сластьон С.В. (довіреність № 3 від 10.03.2010 р.)

від відповідача – не з’явився

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»(м. Запоріжжя)

на рішення господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р.

у справі № 28/55/10

за позовом Закритого акціонерного товариства «Білицький молочноконсервний

комбінат»(смт. Білики Кобеляцького району Полтавської області)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»

(м. Запоріжжя)

про стягнення суми,

Закрите акціонерне товариство «Білицький молочноконсервний комбінат»звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»309215,98 грн. основного боргу за договором № 4 від 03.01.2008 р., 2053,72 грн. пені, 530,80 грн. збитків від інфляції та 300,54 грн. –3% річних.

Поданою в порядку ст.ст. 22, 78 ГПК України заявою від 13.04.2010 р. (вих. № 138) позивач відмовився від позову в частині заявлених вимог про стягнення 2053,72 грн. пені, 530,80 грн. збитків від інфляції та 300,54 грн. –3% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. у справі № 28/55/10 (суддя Яцун О.В.) позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з відповідача на користь позивача 309215,98 грн. основного боргу. За рахунок відповідача позивачу відшкодовано 3096,16 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Прийнято відмову від позову в частині стягнення 2053,72 грн. пені, 530,80 грн. збитків від інфляції та 300,54 грн. –3% річних, в цій частині провадження у справі припинено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятим судовим актом, Відкрите акціонерне товариство «Запорізька кондитерська фабрика»(відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає рішення суду незаконним, стверджує, що місцевим господарським судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на те, що господарським судом при вирішенні справи невірно застосовані норми ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 629 ЦК України, а також норми ст. 43 ГПК України щодо повного з’ясування всіх обставин справи. Вважає, що не можливо визнати належним виконання зобов’язання по передачі товару не уповноваженим на отримання такого товару особам. За твердженням заявника, судом першої інстанції встановлено, що факт отримання товару на визначену суму підтверджується спірними накладними, відповідними довіреностями на отримання продукції, і при цьому, необґрунтовано відхилено його заперечення щодо того, що додані до позову видаткові накладні не підписані належним чином уповноваженим представником відповідача.

Мотивуючи викладеним, заявник просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. у справі № 28/55/10 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 18.05.2010 р. апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»прийнята до провадження та призначена до розгляду на 24.06.2010 р.

Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 1665 від 24.06.2010 р. справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя – Зубкова Т.П., судді: Шевченко Т.М., Яценко О.М.

Позивач у справі –Закрите акціонерне товариство «Білицький молочноконсервний комбінат»–апеляційну скаргу відповідача не визнає, вважає її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Свою правову позицію позивач виклав у письмовому відзиві.

Вказує на те, що факт порушення відповідачем своїх зобов’язань щодо своєчасної оплати поставленої за договором продукції є доведеним, що обумовлює правомірність заявлених позовних вимог. Вважає, що господарський суд, керуючись законом, у відповідно сті з нормами матеріального, процесуального права та фактичними обставинами справи розглянув спір та виніс рішення, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судово му процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Позивач відзначає, що судом першої інстанції оглянуті в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи: видаткові накладні, відповідно до яких поставлено відповідачу товар; довіреності на отримання матеріальних цінностей, що видавалися відповідачем своїм представникам для одержання від позивача товару; банківські виписки щодо часткової оплати відповідачем отриманого ним товару; тощо. При цьому зауважує, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач факт одержання ним товару від позивача не заперечував.

Також позивач вказує, що існування у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 309215,98 грн. підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2010 р., який підписаний сторонами без зауважень та скріплений печатками підприємств.

Посилаючись на викладене, позивач просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення господарського суду по даній справі – без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вищевикладені доводи в обґрунтування заперечень на апеляційну скаргу, вважає рішення місцевого господарського суду законним і обґрунтованим, а вимоги заявника апеляційної скарги – надуманими та такими, що не підлягають задоволенню.

Представник відповідача (заявника апеляційної скарги) у судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги та відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи та апеляційної скарги за відсутності представника відповідача.

За клопотанням присутнього в судовому засіданні представника позивача апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

За його згодою в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення місцевого господарського суду, заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, Запорізький апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2008 р. між Закритим акціонерним товариством «Білицький молочноконсервний комбінат»(Постачальником, позивачем у справі) та Відкритим акціонерним товариством «Запорізька кондитерська фабрика»(Покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір № 4 (надалі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов’язався систематично поставляти Покупцеві, а Покупець зобов’язався приймати та своєчасно оплачувати молоко згущене цільне (надалі –товар).

Пунктом 1.2 Договору передбачено, що найменування, асортимент, строк поставки та загальна кількість товару, що підлягає постачанню визначаються сторонами у Специфікаціях (Додаток №1), що є його невід’ємною частиною.

Згідно з п. 2.1 Договору ціна за одиницю товару встановлюється на кожну окрему поставку товару і фіксується у Специфікації, що відповідає даній поставці.

Відповідно до п. 3.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 до Договору) оплата кожної поставленої партії товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% на рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця.

Пунктом 4.1 Договору визначено, що Покупець приймає товар по кількості та якості у відповідності до Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6 та від 25.04.1966 р. № П-7.

Згідно з п. 8.1 Договору строк його дії – до 31.12.2008 року.

Додатковими угодами № 2 від 31.12.2008 р. та № 3 від 31.12.2009 р. сторони продовжили строк дії договору до 31.12.2010 р.

На виконання умов Договору позивач протягом січня 2008 року –січня 2010 року поставив відповідачу товар за видатковими накладними: №7210 від 08.01.08 р. на суму 55580,00 грн.; № 7264-л від 14.01.08 р. на суму 56000,00грн.; №7293л від 18.01.08 р. на суму 56000,00 грн.; №7331-л від 22.01.08 р. на суму 28000,00 грн.; №7374-л від 25.01.08р. на суму 28000,00 грн.; №7489 від 04.02.08 р. на суму 56000,00 грн.; № 7546 від 08.02.08 р. на суму 27510,00 грн.; №7617 від 13.02.08 р. на суму 28000,00 грн.; № 7654 від15.02.08 р. на суму 28000,00 грн.; № 7734 від 22.02.08 р. на суму 28000,00 грн.; № 7766 від 26.02.08 р. на суму 28000,00 грн.; №7829 від 29.02.08 р. на суму 27720,00 грн.; №7849 від 03.03.08 р. на суму 27200,00 грн.; №8007 від 14.03.08 р. на суму 27200,00 грн.; № 8097 від 21.03.08 р. на суму 27200,00 грн.; №8151 від 26.03.08 р. на суму 27200,00 грн.; № 8240 від 01.04.08 р. на суму 27200,00грн.; №8298 від 04.04.08 р. на суму 27200,00 грн.; № 8352 від 08.04.08 р. на суму 26792,00 грн.; №8412 від 11.04.08 р. на суму 26928,00 грн.; № 8444 від 15.04.08 р. на суму 27200,00грн.; №8479 від 18.04.08 р. на суму 27200,00 грн.; №8676 від 13.05.08 р. на суму 54400,00 грн.; №8763 від 20.05.08 р. на суму 26860,00 грн.; №8807 від 23.05.08 р. на суму 27200,00грн.; № 8808 від 23.05.08 р. на суму 27200,00 грн.; №8840 від 27.05.08 р. на суму 26928,00грн.; №8884 від 30.05.08р. на суму 27200,00грн.; №8910 від 03.06.08р. на суму 24292,50грн.; №9207 від 27.06.08 р. на суму 24600,00 грн.; №9285 від 04.07.08 р. на суму 24600,00 грн.; №9345 від 08.07.08 р. на суму 24354,00 грн.; №9386 від 11.07.08 р. на суму 24600,00 грн.; №9431 від 15.07.08 р. на суму 24600,00 грн.; №9499 від 18.07.08 р. на суму 24600,00 грн.; №9589 від 24.07.08 р. на суму 25200,00 грн.; №9641 від 29.07.08 р. на суму 25200,00 грн.; №9741 від 05.08.08 р. на суму 26000,00 грн.; №9810 від 08.08.08 р. на суму 25545,00 грн.; №9863 від 12.08.08 р. на суму 26000,00 грн.; № 10034 від 26.08.08 р. на суму 25610,00 грн.; №10103 від 29.08.08 р. на суму 25545,00 грн.; №10147 від 02.09.08 р. на суму 26800,00 грн.; №10216 від 05.09.08 р. на суму 26800,00 грн.; №10278 від 09.09.08 р. на суму 26465,00 грн.; №10341 від 12.09.08 р. на суму 26398,00 грн.; № 10389 від 16.09.08 р. на суму 26800,00 грн.; №10443 від 19.09.08 р. на суму 26800,00 грн.; № 10491 від 23.09.08 р. на суму 26800,00 грн.; №10547 від 26.09.08 р. на суму 26800,00 грн.; №10688 від 30.09.08 р. на суму 27847,50 грн.; №10806 від 08.10.08 р. на суму 28200,00 грн.; № 10866 від 10.10.08 р. на суму 28200,00 грн.; №10984 від 17.10.08 р. на суму 28200,00 грн.; №11072 від 23.10.08 р. на суму 27706,50 грн.; №11155 від 28.10.08 р. на суму 28200,00 грн.; №11378 від 10.11.08 р. на суму 28224,00 грн.; №11478 від 14.11.08 р. на суму 28800,00 грн.; №11528 від 18.11.08 р. на суму 28368,00 грн.; №11572 від 20.11.08 р. на суму 28440,00 грн.; №11648 від 25.11.08 р. на суму 56880,00 грн.; №11691 від 27.11.08 р. на суму 28800,00 грн.; №11726-л від 01.12.08р. на суму 57600,00 грн.; №11797 від 04.12.08 р. на суму 28584,00 грн.; №11839-л від 09.12.08 р. на суму 57 600,00 грн.; № 11927-л від 12.12.08 р. на суму 28800,00 грн.; №11976-л від 16.12.08 р. на суму 57600,00 грн.; №12011-л від 18.12.08 р. на суму 28800,00 грн.; №12204 від 23.12.08 р. на суму 28368,00 грн.; №12241 від 25.12.08 р. на суму 28800,00 грн.; № 12242 від 25.12.08 р. на суму 28800,00 грн.; №10 від 06.01.09 р. на суму 57600,00 грн.; № 123 від 17.01.09 р. на суму 28492,50 грн.; №166 від 21.01.09 р. на суму 28347,50 грн.; № 155-г від 22.01.09 р. на суму 58725,00 грн.; №210-г від 27.01.09 р. на суму 29000,00 грн.; № 246-г від 29.01.2009 р. на суму 29000, 00 грн.; №290-г від 03.02.09 р. на суму 29000,00 грн.; № 320-г від 06.02.09 р. на суму 28275,00 грн.; №388-г від 10.02.09 р. на суму 28347,50 грн.; № 417-г від 12.02.09 р. на суму 28130,00 грн.; №229 від 17.02.09 р. на суму 27622,50 грн.; №573 від 06.03.09 р. на суму 29000,00 грн.; №669 від 13.03.09 р. на суму 29000,00 грн.; №687 від 17.03.09 р. на суму 58000,00 грн.; №729 від 20.03.09 р. на суму 29000,00 грн.; №761 від 24.03.09 р. на суму 57746,25 грн.; №780 від 27.03.09 р. на суму 28637,50 грн.; №870 від 03.04.09 р. на суму 29000,00 грн.; №899 від 07.04.09 р. на суму 29000,00 грн.; №922 від 08.04.2009 р. на суму 29000,00 грн.; №979 від 13.04.09 р. на суму 29000,00 грн.; №1027 від 16.04.09 р. на суму 29000,00 грн.; №1046 від 20.04.09 р. на суму 28710,00 грн.; №1071 від 23.04.09 р. на суму 29000,00 грн.; №1118 від 27.04.09 р. на суму 29000,00 грн.; №1176 від 04.05.09 р. на суму 29000,00 грн.; №1238 від 12.05.09 р. на суму 29000,00 грн.; №1289 від 18.05.09 р. на суму 29000,00 грн.; №1313 від 20.05.09 р. на суму 29000,00 грн.; №1351 від 25.05.09 р. на суму 28565,00 грн.; №1396 від 01.06.09 р. на суму 29000,00 грн.; №1419 від 03.06.09 р. на суму 28600,00 грн.; №1437 від 08.06.09 р. на суму 28600,00 грн.; №1458 від 10.06.09 р. на суму 28600,00 грн.; №1489 від 15.06.09 р. на суму 28600,00 грн.; №1526 від 21.06.09 р. на суму 28600,00 грн.; №1540 від 25.06.09 р. на суму 28600,00 грн.; №1582 від 30.06.09 р. на суму 28600,00 грн.; №1619 від 07.07.09 р. на суму 28600,00 грн.; №1672 від 14.07.09 р. на суму 28600,00 грн.; №1699 від 15.07.09 р. на суму 28600,00 грн.; №1718 від 19.07.09 р. на суму 28600,00 грн.; №1774 від 24.07.09 р. на суму 28600,00 грн.; № 1782 від 27.07.09р. на суму 28600,00 грн.; №1925 від 09.08.09 р. на суму 31200,00 грн.; №1937 від 11.08.09 р. на суму 31200,00 грн.; №1944 від 13.08.09 р. на суму 31200,00 грн.; №2102 від 25.08.09 р. на суму 31200,00 грн.; №2103 від 27.08.09 р. на суму 31200,00 грн.; №2614 від 12.10.09 р. на суму 32400,00 грн.; №2706 від 20.10.09 р. на суму 33864,00 грн.; №2725 від 23.10.09 р. на суму 32287,00 грн.; №2765 від 27.10.09 р. на суму 34496,00 грн.; №2865 від 09.11.09 р. на суму 34496,00 грн.; №2932 від 13.11.09р. на суму 34760,00 грн.; №2949 від 17.11.09 р. на суму 36064,00 грн.; №3007 від 24.11.09 р. на суму 40392,00 грн.; №3016 від 26.11.09 р. на суму 40800,00 грн.; №3082 від 02.12.09 р. на суму 40800,00 грн.; №3139 від 07.12.09 р. на суму 40290,00 грн.; №3150 від 09.12.09 р. на суму 80489,50 грн.; №3212 від 14.12.09 р. на суму 40600,00 грн.; №3218 від 17.12.09 р. на суму 40600,00 грн.; №3279 від 22.12.09 р. на суму 40600,00 грн.; №3338 від 28.12.09 р. на суму 40600,00 грн.; №33 від 11.01.10 р. на суму 39077,50 грн.; №40 від 14.01.10 р. на суму 41600,00 грн.; всього на загальну суму 4446360,25 грн.

Найменування, кількість та ціна товару, а також строки поставки узгоджені сторонами шляхом підписання відповідних Специфікацій (арк. справи 61 –94, том 3).

Отримання відповідачем продукції підтверджується вказаними накладними та відповідними довіреностями на отримання ТМЦ, копії яких долучено до матеріалів справи (арк. справи 99 –125 том 3).

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, відповідач здійснив часткову оплату за одержаний товар в період з 29.01.2008 р. по 19.01.2010 р. в сумі 4137144,27 грн., що підтверджується банківськими виписками з розрахункового рахунку позивача (арк. справи 15 –136, том 2).

Решта отриманого товару (на суму 309215,98 грн.) залишена відповідачем без оплати.

Позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»(з урахуванням уточнення позовних вимог) 309215,98 грн. основного боргу за договором № 4 від 03.01.2008 р. стали предметом судового розгляду у даній справі.

Колегія суддів, заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи та апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, в силу наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України, згідно з якою господарські зобов’язання між суб’єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного ними Договору, який породив взаємні обов’язки: обов’язком позивача стало постачання відповідачу товарно-матеріальних цінностей, а обов’язком відповідача –прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з долучених до справи копій видаткових накладних, позивач на виконання своїх договірних зобов’язань протягом січня 2008 року –січня 2010 року поставив відповідачу товар на загальну суму 4446360,25 грн.

Отримання відповідачем товару підтверджується вказаними вище накладними, які містять підпис уповноваженого представника Покупця та відповідними довіреностями на отримання матеріальних цінностей.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як вже зазначалось вище, сторони узгодили в п. 3.3 Договору (в редакції Додаткової угоди № 1 до договору), що оплата кожної поставленої партії товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% на рахунок постачальника протягом 30 календарних днів з моменту надходження товару на склад покупця.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов’язання щодо оплати товару, всупереч умов Договору та вимог закону, в повному обсязі та в обумовлений Договором строк не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 309215,98 грн.

Доказів погашення суми боргу за отриманий товар відповідачем господарському суду надано не було. Не надано таких доказів і суду апеляційної інстанції.

Відповідачем факт отримання товару за Договором протягом вищевказаного періоду на зазначену у позовній заяві та в заяві про уточнення позовних вимог суму (4446360,25 грн. –4137144,27грн. = 309215,98 грн.) визнається.

Крім того, згідно з двостороннім, підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2010 р. заборгованість відповідача перед позивачам становить 309216,00 грн.

Згідно з чинним законодавством України, акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили як доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку. Проте, в розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що висновки господарського суду щодо задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 309215,98 грн., є правомірними.

Також колегія суддів погоджується з висновками господарського суду першої інстанції щодо прийняття відмови позивача у позові в частині стягнення 2053,72 грн. пені, 530,80 грн. збитків від інфляції, 300,54 грн. –3% річних та припинення провадження у справі в цій частині на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, з огляду на звернення позивача з відповідною заявою.

Спростовуючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:

Як вже зазначалося вище, факт поставки позивачем товару, об'єми та його вартість, а також розмір основного боргу відповідачем не оспорюється.

Заперечення відповідача ґрунтуються лише на тому, що додані до позову видаткові накладні не підписані належним чином уповноваженим представником відповідача, тому, за твердженням заявника, факт поставки продукції на зазначену суму не можна визнати доведеним.

Колегія суддів вважає, що твердження відповідача не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Так, умовами укладеного сторонами Договору, а саме пунктами 3.2, 4.1 передбачено, що поставка товару здійснюється окремими партіями згідно специфікації, а приймання товару по кількості та якості здійснюється у відповідності до Інструкції Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 р. № П-6 та від 25.04.1966 р. № П-7.

Доказів звернення до постачальника з претензією по кількості та якості отриманої продукції (із складанням відповідного Акта, що передбачено Інструкціями №№ П-6 та П-7) відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За змістом п. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складеш під час здійснення такої операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, для підтвердження факту поставки та приймання товару, достатньо видаткової накладної, яка є первинним документом.

В даному випадку, долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних містять підпис уповноваженого представника Покупця (відповідача), деякі з них завірені печаткою складу ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика». Повноваження представників відповідача на отримання від ЗАТ «Білицький молочноконсервний комбінат» ТМЦ підтверджуються відповідними довіреностями, які підписані керівником та головним бухгалтером ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»та скріплені печаткою підприємства.

При цьому, колегією суддів враховується, що відповідно п. 3.4.1 «Інструкції про порядок видачі міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, господарським об'єднанням та громадянам дозволів на право відкриття та функціонування штемпельно-граверних майстерень, виготовлення печаток і штампів, а також порядок видачі дозволів на оформлення замовлення на виготовлення печаток і штампів»затв. Наказом МВС України від 11.01.1999 р. № 17, відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності.

Отже, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на любому документі вважається поставленою з відома її керівника.

За таких обставин, підстави вважати, що Товар за Договором не був отриманий уповноваженим представником Покупця (відповідача), у суду апеляційної інстанції відсутні.

Колегія суддів наголошує, що з боку відповідача мало місце виконання умов Договору, а саме, в частині оплати поставленого Товару. Долучені до матеріалів справи копії банківських виписок свідчать, що оплата за отриманий від позивача товар, здійснювалась відповідачем з призначенням платежу: плата згідно накладних, реквізити яких повністю співпадають з наведеними вище накладними.

Як вже зазначалось, статті 712 та 692 ЦК України до обов’язків покупця, зокрема, відносять оплату товару після отримання його від продавця, якщо інше не встановлено законом або договором. В даному випадку ані законом, ані Договором інше не встановлено. Факт отримання товару за Договором підтверджений матеріалами справи.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обов’язку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманого від позивача Товару.

Колегія суддів зауважує, що в апеляційній скарзі відповідачем не наведено жодних доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, не надано будь-яких доказів безпідставного задоволення позовних вимог позивача.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи відповідача, як заявника апеляційної скарги, не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та спростовані дослідженими обставинами справи, апеляційна скарга залишається судом без задоволення.

Аналіз обставин справи дає підстави для висновку про невідповідність поведінки відповідача у спірних відносинах загальним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості та добросовісності, які передбачають відповідність поведінки суб’єктів пануючим у суспільстві морально-етичним і моральним нормам; фактичну чесність суб’єктів у їх поведінці.

Колегія суддів дійшла висновку про відповідність рішення господарського суду Запорізької області нормам чинного законодавства. Підстав для скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на її заявника (відповідача у справі).

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»(м. Запоріжжя) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 19.04.2010 р. у справі № 28/55/10 залишити без змін.

Головуючий суддя Зубкова Т.П.

судді Зубкова Т.П.

Шевченко Т. М. Яценко О.М.