УХВАЛА
03 жовтня 2022 року
м. Київ
cправа № 926/54/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Суховий В.Г. (головуючий), Берднік І.С., Зуєв В.А.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Галини Федорівни (далі -відповідач-2, скаржник )
на постанову Західного господарського апеляційного суду від 09.08.2022
у справі № 926/54/22
за позовом Першого заступника керівника Чернівецької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради
до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми "Екомонтажсервіс"; 2) Державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Галини Федорівни
про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації прав та їх обтяжень,
ВСТАНОВИВ:
Державний реєстратор Чернівецької міської ради Карвацька Галина Федорівна 12.09.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулася до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить: скасувати постанову Західного господарського апеляційного суду від 09.08.2022 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 07.04.2022 у справі № 926/54/22. Також, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2022 для розгляду касаційної скарги у справі № 926/54/22 визначено колегію суддів у складі: Суховий В.Г. - головуючий, Берднік І.С., Зуєв В.А.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає поверненню з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Статтею 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) унормовано питання права касаційного оскарження і визначено підстави касаційного оскарження судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на:
1) рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті;
2) ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку;
3) ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали;
4) ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 290 ГПК України визначено форму і зміст касаційної скарги.
Верховний Суд зауважує, що правильність оформлення касаційної скарги, її змісту та форми покладається саме на заявника касаційної скарги.
За змістом частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Приписами частини третьої статті 311 ГПК України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Проте, на порушення вищенаведених вимог ГПК України, скаржником у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, зокрема у касаційній скарзі не наведено жодної норми матеріального або процесуального права, які було порушено судом апеляційної інстанції на думку скаржника, а також будь-якого обґрунтування такого порушення. Самої по собі незгоди скаржника із висновками суду апеляційної інстанції, без викладення аргументів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, та без зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга відповідно до частини другої статті 287 ГПК України не є належним виконанням вимог ГПК України, враховуючи вищенаведене.
При цьому, Суд не наділений повноваженнями доповнювати касаційну скаргу міркуваннями, які скаржник не навів у її тексті, або самостійно визначати конкретну підставу.
Верховний Суд зазначає, що касаційна скарга, в якій не викладено підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку, за правилами пункту 4 частини четвертої статті 292 ГПК України не приймається до розгляду і повертається судом.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 01.06.2022 у справі № 910/14685/21, від 27.07.2022 у справі № 15/81Ю, від 31.01.2022 у справі № 916/3160/20 та від 24.11.2021 у справі № 912/3249/2020.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка застосовується як джерело права при розгляді справ судами згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", умови прийнятності касаційної скарги, згідно норм законодавства, можуть бути більш суворими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав не приймати до розгляду та повернути касаційну скаргу Державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Галини Федорівни відповідно до положень пункту 4 частини четвертої статті 292 ГПК України.
Керуючись статтею 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державного реєстратора Чернівецької міської ради Карвацької Галини Федорівни на постанову Західного господарського апеляційного суду від 09.08.2022 у справі № 926/54/22 не приймати до розгляду і повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя В. Суховий
Суддя І. Берднік
Суддя В. Зуєв