ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 106520789

Озвучення тимчасово недоступне

Справа №461/4634/19

Провадження №2-з/463/90/22

**УХВАЛА**

**судового засідання**

29 вересня 2022 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді Гирич С.В.

з участю секретаря судових засідань Лаптєвої І.В.

в м. Львові

у відкритому судовому засіданні,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА\_1 – ОСОБА\_2 про застосування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_3 , третьої особи ОСОБА\_4 про стягнення коштів за договором позики та позовом третьої особи ОСОБА\_4 до ОСОБА\_1 , ОСОБА\_3 про визнання недійсним договору позики, -

**в с т а н о в и в :**

позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення коштів за договором позики в розмірі 60 000 доларів США та процентів за неправомірне користування коштами, всього сума коштів на які обґрунтовано претендує позивач становить 2 516 921,66 грн.

Третя особа ОСОБА\_4 звернулась до суду із позовом, про визнання недійсним договору позики, що укладений між ОСОБА\_1 і ОСОБА\_3 .

Представник позивача подав до суду заяву про застосування заходів забезпечення позову, яку мотивує тим, що ціна позову істотна, а відповідач взагалі немає власного майна, на яке може бути накладено арешт. Судом постановлялася ухвала про арешт його коштів, але за повідомленням державного виконавця всього накладено арешт лише на 4500 грн. Водночас є підстави вважати, що відповідач вживає заходів для того, щоби не виконувати рішення суду, якщо позовні вимоги будуть задоволені.

Так, відповідач немає власного майна, на яке може бути звернено стягнення. Під час укладання договору позики (2012-2013 рр.) ОСОБА\_3 був власником (співвласником) квартири АДРЕСА\_1 , а також власником (співвласником) двох земельних ділянок та житлового будинку за адресою: АДРЕСА\_2 . Але вони вже відчужені і станом на 16 серпня 2021 року власного нерухомого майна він немає.

Відповідач раніше вживав заходів для того, щоби не виконувати рішення суду у зв\`язку з чим йому було обмежено в праві виїзду за кордон. ОСОБА\_3 подарував нерухоме майно дочці для зменшення обсягу свого майна під час розгляду справи про стягнення з нього боргу та накладення арешту на належну йому квартиру на АДРЕСА\_2 .

Такі дії відповідача вказують на те, що він перешкоджатиме виконанню судового рішення у випадку задоволення позовних вимог. З урахуванням тривалості розгляду цієї справи в провадженні суду (із червня 2019 р.), сама собою позиція відповідача, який послідовно заперечує проти позову та забезпечення позову, оскаржує відповідні рішення суду, починаючи з ухвали про відкриття провадження в справі, дає змогу зробити висновок про те, що невжиття заходів щодо забезпечення позову може викликати труднощі виконання судового рішення.

В процесі розгляду даної справи встановлено, що відповідач є титульним володільцем житлового будинку за адресою: АДРЕСА\_3 , разом із є колишньою дружиною ОСОБА\_4 , оскільки будинок та земельна ділянка придбані в період шлюбу, тому житловий будинок та земельна ділянка є спільною власністю колишнього подружжя.

Водночас у позові сама ОСОБА\_4 стверджує таке: «за час шлюбу ними було придбане нерухоме та рухоме майно, яке до цього часу не поділено. ОСОБА\_4 звернулась до свого колишнього чоловіка ОСОБА\_3 з пропозицією мирно поділити спільне майно...».

Отже, безспірно підтверджується, що ОСОБА\_3 є співвласником житлового будинку за адресою: АДРЕСА\_3 , разом з тим,оскільки будинок зареєстрований на праві власності лише за дружиною- третьою особою ОСОБА\_4 це дає можливість його відчужити і в такий спосіб позивач буде позбавлений можливості звернути стягнення на частку відповідача, що дозволяється законом.

Тому для забезпечення виконання майбутнього судового рішення вважає за можливе й необхідне в межах ціни позову заборонити відповідачу разом з третьою особою ОСОБА\_4 та реєстраторам вчинення реєстраційних дій щодо переходу права власності щодо спірного нерухомого майна в праві спільної сумісної власності подружжя. Цей захід забезпечення позову пов\`язаний із предметом спору, пропорційний йому і дозволить забезпечити дотримання балансу інтересів сторін та третьої особи.

З врахуванням положень ст.153 ЦПК України, сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв\`язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Оглянувши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали справи, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред\`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов\`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з\`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб\`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов\`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ\`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

З матеріалів заяви про забезпечення позову вбачається, що предметом спору є заборгованість за договором позики, укладеним між ОСОБА\_1 і ОСОБА\_3 в розмірі 60 000 доларів США, а з врахуванням додаткових вимог, позивачем заявлено позов на суму еквівалентну 2 516 921,66 грн.

Як вбачається із матеріалів заяви, між сторонами дійсно існує спір, позивач зазначає, що звертався до відповідача з проханням повернути позичені кошти, проте останній відмовляється виконувати зобов\`язання.

Суд вважає, що дійсно наведені заявником обставини дають підстави суду вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки дійсно сума заявлених позивачем вимог є істотною, вжиті судом заходи забезпечення позову у виді арешту котів відповідача є неефективними, оскільки державним виконавцем відшукано і арештовано лише кошти у сумі 4500 грн., ухвала про накладення арешту на вказаний будинок скасована і на даний час не існує жодних перешкод на відчуження спільного майна подружжя - житлового будинку за адресою: АДРЕСА\_3 , в тому числі частки відповідача ОСОБА\_3 , що позбавить можливості позивача у випадку задоволення позову, вимагати виділу частки майна відповідача і здійснювати звернення на цю частку.

Вирішуючи питання про обрання способу забезпечення позову суд враховує наступні обставини.

Відповідно до положень статті 150 ЦПК України позов забезпечується:

2\) забороною вчиняти певні дії;

4\) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов\`язання;

З долучених матеріалів до заяви вбачається, що житловий будинок, який розташований на АДРЕСА\_3 , реєстраційний номер об\`єкта нерухомого майна 32959422, загальною площею 227,1 кв.м., право власності на який зареєстроване на ОСОБА\_4 та земельна ділянка, яка розташована в АДРЕСА\_4 набуті у власність подружжям ОСОБА\_3 та ОСОБА\_4 , а тому є об\`єктом права спільної власності подружжя і у випадку задоволення позову позивач має право вимагати виділити частку відповідача у натурі і звернути стягнення на цю частку.

З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги предмет позову, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити та в забезпечення позову до вирішення судового спору застосувати заходи забезпечення позову у виді заборони відповідачу ОСОБА\_3 , третій особі ОСОБА\_4 , державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, що перебуває в спільній сумісній власності ОСОБА\_3 та ОСОБА\_4 - із житловим будинком, який розташований на АДРЕСА\_3 , реєстраційний номер об\`єкта нерухомого майна 32959422, загальною площею 1 227,1 кв.м., житловою площею 177,3 кв.м., який належить на праві власності ОСОБА\_4 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР\_1 , місце проживання: АДРЕСА\_3 ) - до визначення частки ОСОБА\_3 або до її виділу у праві спільної сумісної власності подружжя.

Такий спосіб забезпечення позову не свідчить про арешт майна, не порушує права ОСОБА\_4 , яка має можливість безперешкодно користуватися спільним майном, а також право виділити свою частку і розпорядитися нею на свій розсуд.

А тому суд вважає, що такий спосіб забезпечення позову буде належним, співмірним та відповідатиме описаним обставинам справи, а невжиття такого заходу може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист.

Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов\`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд

**п о с т а н о в и в:**

заяву про застосування заходів забезпечення позову задовольнити.

Заборонити відповідачу ОСОБА\_3 (РНОКПП НОМЕР\_2 ; адреса місця проживання: АДРЕСА\_5 ), третій особі, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА\_4 ( ОСОБА\_4 (РНОКПП НОМЕР\_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА\_6 ), державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо нерухомого майна, що перебуває в спільній сумісній власності ОСОБА\_3 та ОСОБА\_4 , - із житловим будинком, який розташований на АДРЕСА\_3 , реєстраційний номер об\`єкта нерухомого майна 32959422, загальною площею 1 227,1 кв.м., житловою площею 177,3 кв.м., який належить на праві власності ОСОБА\_4 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР\_1 , місце проживання: АДРЕСА\_3 ) – до набрання законної сили рішенням суду у справі за позовом ОСОБА\_1 до ОСОБА\_3 , третьої особи ОСОБА\_4 про стягнення коштів за договором позики та позовом третьої особи ОСОБА\_4 до ОСОБА\_1 , ОСОБА\_3 про визнання недійсним договору позики.

Дані стягувача: ОСОБА\_1 , місце проживання: АДРЕСА\_7 .

Дані боржника: ОСОБА\_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА\_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР\_2 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підсипання, тобто 29 вересня 2022 року, та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред\`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Ухвала може бути оскаржена протягом п\`ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: Гирич С. В.