ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"21" вересня 2022 р. Справа№ 910/11610/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Іоннікової І.А.
Тарасенко К.В.
розглянувши апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/11610/18 (суддя Курдельчук І.Д., м. Київ)
за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до: 1) Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" Білої Ірини Володимирівни
2) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
про зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/116100/18 заяву Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про перегляд ухвали господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/11610/18 задоволено.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2019 у справі №910/11610/18 скасовано.
Відновлено дію рішення у справі №910/11610/18 за позовом Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Публічного акціонерного товариства "Акціонерно-комерційний банк в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію "Акціонерно-комерційний банк "Капітал" Білої Ірини Володимирівни і Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на користь Державного бюджету України судовий збір у сумі 1 762,62 грн.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/11610/18 скасувати.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.07.2022 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/11610/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Іоннікова І.А., Тарасенко К.В.
Апеляційна скарга Фонду гарантування вкладів фізичних осіб подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду 01.08.2022 у справі вирішено витребувати матеріали справи №910/11610/18, а розгляд питання щодо відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.
08.08.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/11610/18.
Ухвалою Північного апеляційного господрського суду від 15.08.2022 апеляційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/11610/18 - залишено без руху. Роз`яснено Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині, шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою/клопотанням про поважність пропуску поновлення строку на апеляційне оскарження. Попереджено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
19.09.2022 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків у справі №910/11610/18, відповідно до якої заявник надає клопотання із наведенням інших підстав для поновлення строку н апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/11610/18.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ст. 119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) - суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до частини 3 статті 2 ГПК України, Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є змагальність сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з вимогами статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Частиною 3 ч. 256 ГПК України зазначено, що "Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу".
Обґрунтовуючи причини пропуску строку, скаржник зазначає, що:
- Торгово - промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами щодо неможливості виконання зобов`язань, вчинення дій, передбачених законодавчими актами, які стали неможливими у встановлені терміни внаслідок настання таких форс - мажорних обставин;
- згідно із Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану, опублікованих 02.03.2022 року па офіційному сайті Ради Суддів України усім судам рекомендовано виважено підходити до питань, пов`язаних зокрема, із встановленням різного роду строків, по можливості продовжувати їх щонайменше до закінчення воєнного стану;
- 04.03.2022 видано наказ Голови Верховного Суду, згідно з яким наголошено, що запровадження воєнного стану на певній території є поважною причиною для поновлення процесуальних строків;
- відповідно до наказу № 263-вд від 15.06.2022 відповідальний працівник ОСОБА_1 з 27.06.2022 по 10.07.2022 перебував у відпустці;
- враховуючи військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, з 24 лютого 2022 року в Фонді гарантування вкладів фізичних осіб було запроваджено дистанційну форму роботи. Таким чином із запровадженням дистанційної форми роботи, був обмежений доступ працівникам до приміщень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Так, 22.07.2022 через Укрпошту Експерс скаржник подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/11610/18 (Північним апеляційним господарським судом було зареєстровано - 25.07.2022), тобто через 17 (сімнадцять) дні з дня коли стало відомо про існування оскаржуваного судового акта, тобто через 17 днів, після передбачених ч. 2 ст. 256 ГПК України строків.
При цьому, як клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження викладеного у тексті апеляційної скарги так і новому клопотанні скаржник вказує про те, що ухвалу Господарського суду міст Києва від 16.06.2022 у даній справі тримав -24.06.2022.
За змістом статті 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен при вирішенні питання щодо прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.
Відповідно до частини 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.
Принцип юридичної визначеності є одним із суттєвих елементів принципу верховенства права. В його основі лежить відоме з римського права положення res judicata (лат. "вирішена справа"), відповідно до якого остаточне рішення правомочного суду, яке вступило в силу, є обов`язковим для сторін і не може переглядатися. Іншими словами, цей принцип гарантує остаточність рішень ("що вирішено - вирішено і не має переглядатися до безмежності").
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.
Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".
Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. de Rada Cavanilles v. Spain, рішення від 28.10.1998, Reports 1998 -VIII, с. 3255, § 45, Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine, № 17160/06 та № 35548/06, § 34, ЄСПЛ, від 21.12.2010)
Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (Diya 97 v. Ukraine, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).
У справі "Устименко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
Якщо строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.
Суд повторює, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі "Рябих проти Росії" (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п.п. 51 і 52, ECHR 2003-Х).
Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановленні державами - членів Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Нешев проти Болгарії" від 28.10.2004).
Фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Наведені скаржником підстави на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, Судом визнаються неповажними, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб зазначаючи у апеляційній скарзі, що оскаржувана ухвала надійшла до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 24.06.2022, не вказує належним причини, що перешкоджали йому звернутись до суду апеляційної інстанції на зазначену ухвалу до 04.07.2022, тобто у строк, передбачений ст. 256 ГПК України. Посилання скаржника на те, що працівники Фонду гарантування вкладів фізичних осіб працювали дистанційно, не є обґрунтованою підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, виходячи з приписів чинного господарського процесуального законодавства.
Крім того, також колегією суддів не приймається посилання скаржника про те, що відповідно до наказу № 263-вд від 15.06.2022 відповідальний працівник ОСОБА_1 перебувала у відпустці з 27.06.2022 по 10.07.2022, оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не був позбавлений доручити іншому працівнику подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду.
За наведених обставин убачається, що скаржник, будучи обізнаним про судове провадження, не скористався своїм правом на звернення до суду апеляційної інстанції в межах строку, визначеного приписами ГПК України, та не навів поважних причин його пропуску.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Отже, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у своєму клопотанні не наводить достатніх обґрунтувань пропуску процесуального строку, які можна було б вважати непереборними та пов`язаними з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій (а саме своєчасного подання апеляційної скарги у передбачені ГПК України строки), у зв`язку з чим Суд визнає наведені підстави неповажними та відмовляє у задоволенні клопотання.
За змістом п. 4 ч.1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження та повернення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб матеріалів апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/11610/18 та доданих до скарги матеріалів з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, в зв`язку з тим, що обставини про поновлення строку, які зазначені в заяві, визнані судом неповажними.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у відкритті апеляційного провадження.
2. Апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 16.06.2022 у справі №910/11610/18 разом з доданими до неї документами повернути Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
3. Копію даної ухвали надіслати учасникам у справі.
4. Матеріали справи №910/11610/18 повернути до Господарського суду міста Києва.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачені ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Головуючий суддя Т.І. Разіна
Судді І.А. Іоннікова
К.В. Тарасенко