ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Постанова № 106242812

Озвучення тимчасово недоступне

**ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД**

**ПОСТАНОВА**

**ІМЕНЕМ УКРАЇНИ**

14 вересня 2022 року

Львів

Справа № 140/6978/20 пров. № А/857/9684/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

з участю секретаря Михальської М.Р.,

представника позивача Крукеницької Т.М.,

представника відповідача Михалко Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ФРУТ ГРУП» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

суддя в 1-й інстанції – Волдінер Ф.А.,

час ухвалення рішення – 06.06.2022 року, 11:27 год.,

місце ухвалення рішення – м.Луцьк,

дата складання повного тексту рішення – 16.06.2022 року,

в с т а н о в и в :

ТзОВ «ВЕСТ ФРУТ ГРУП» звернулося в суд з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 05 травня 2020 року № 0000620402, № 0000590402, № 0000600402, № 0000610402.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з\`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що метою господарської діяльності позивача з реалізації фруктів та овочів було отримання від держави відшкодування податку на додану вартість, а не отримання прибутку від реалізації товару, оскільки така реалізація була здійснена нижче митної вартості товару та звичайних цін на ринку контрагентам не платникам ПДВ.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу заперечив, просить рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Податковим Кодексом України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов\`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов\`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Як свідчать матеріали перевірки, висновки контролюючого органу про порушення ТзОВ «ВЕСТ ФРУТ ГРУП» абз. 2 п. 188.1 ст. 188, п. 189.1, п.п. «г» п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.7, п. 200.8, п. 200.9, абз. «б» п. 200.4 ст. 200 ПК України в результаті чого за січень 2020 року завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку в розмірі 262 235,00 грн., завищено суму від\`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (звітного) податкового періоду в розмірі 30 000,00 грн. та занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов\`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду в розмірі 1 847 533,00 грн., а також п. 201.10 ст. 201, п. 192.1 ст. 192 ПК України, а саме не здійснено реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (відсутня реєстрація) в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальну суму 1847533,00грн., в тому числі за січень 2020 року на суму 1 847 533,00 грн., ґрунтуються на тому, що товариством реалізовано товари, за цінами. які нижче ринкових. Роблячи такі висновки (в частині визначення ринкової ціни на продукцію) податковий орган користувався даними із сайту hhtp://agrovery.com.posts.com та 4sg.com.ua.

Відповідно до п. 14.1.156 статті 14 ПК України, податкове зобов\`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Положеннями п. 44.1 ст. 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов\`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов\`язаних з визначенням об\`єктів оподаткування та/або податкових зобов\`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов\`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділ V ПК України визначає платників податку на додану вартість, об\`єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов\`язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п.185.1 ст.185 ПК України, об\`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об\`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об\`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов\`язань з постачання товарів/послуг відповідно до приписів п.187.1 ст.187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно статті 187.1 ПК України датою виникнення податкових зобов\`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно із п.188.1 ст.188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб\`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов\`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв\`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб\`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв\`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв\`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв\`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Стаття 200 ПК України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов\`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від\`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від\`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від\`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов\`язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від\`ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від\`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об\`єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов\`язання) та від\`ємником (податковим кредитом). Від\`ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -»віднімання», і в силу дії об\`єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Відповідно до ст. 201.1 ПК України, платник податку зобов\`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов\`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім\`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім\`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов\`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов\`язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.7 податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов\`язань.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов\`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (надалі також - Закон № 996-ХІV) бухгалтерський облік є обов\`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частиною першої статті 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов\`язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов\`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, виходячи з викладеного, податковий кредит для цілей визначення об\`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображатимуть реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обов\`язковому з\`ясуванню підлягають обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб\`єктності учасників господарської операції; установлення зв\`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. В обов\`язковому порядку необхідно досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Проте, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Такі висновки узгоджуються із правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.04.2019 у справі №826/14331/13-а.

З матеріалів справи судом встановлено, що за період з грудня 2018 року по січень 2020 року ТзОВ «ВЕСТ ФРУТ ГРУП» було укладено ряд договорів з іноземними компаніями відповідно до умов яких продавці зобов\`язуються передати у власність позивачу товар, здебільшого овочі та фрукти.

Згідно наявних в матеріалах справи ВМД придбаний товар був поставлений на митну територію України.

Так у грудні 2018 року на виконання умов договору №271118 від 27.11.2018 року, №7 від 06.11.2018 року контрактів №В 18-065 від 15.11.2018 року, №В 18-067 від 29.11.2018 року та відповідно до митних декларацій UA205040/2018/003722 від 03.12.2018 року, UA205040/2018/034173 від 07.12.2018 року, UA205040/2018/034188 від 07.12.2018 року, UA 205040/2018/034687 від 11.12.2018 року, UA 205040/2018/034869 від 12.12.2018 року, UA205040/2018/035242 від 14.12.2018року, UA205040/2018/035811 від 18.12.2018 року, UA205040/2018/035840 від 18.12.2018 року завезено та здійснено оформлення для вільного обігу на території України овочі та фрукти на загальну суму 800 737,21 грн. Здійснюючи імпортні операції в грудні 2018 року позивачем сплачено ПДВ митним органам в розмірі 324 687, 68 грн.

В січні 2019 року на виконання умов додаткової угоди №1 від 14.12.2018 року до договору №7 від 06.11.2018 року та відповідно до митних декларацій UA205040/2019/002160 від 16.01.2019 року, UA205040/2019003026 від 21.01.2019 року, UA205040/2019/003688 від 23.01.2019 року, UA205040/2019/003707 від 23.01.2019 року завезено та здійснено оформлення для вільного обігу на території України овочі на загальну суму 322 286, 47 грн. Здійснюючи імпортні операції в січні 2019 року позивачем сплачено ПДВ митним органам в розмірі 110809,00 грн.

В лютому 2019 року на виконання умов контракту №01-02 від 13.02.2019 року та відповідно до митних декларацій UA205040/2019/008977 від 12.12.2019 року, UA205040/2019/008976 від 12.12.2019 року, UA205040/2019/010206 від 15.02.2019 року, UA205040/2019/001117 від 19.02.2019 року, UA205040/2019/012203 від 23.02.2019 року завезено та здійснено оформлення для вільного обігу на території України овочі на загальну суму 390 718,57 грн. Здійснюючи імпортні операції в лютому 2019 року позивачем сплачено ПДВ митним органам в розмірі 124 811,00 грн.

В березні 2019 року на виконання умов контракту №01 -03 від 09.03.2019 року та відповідно до митної декларації UA205040/2019/014093 від 12.03.2019 року завезено та здійснено оформлення для вільного обігу на території України овочі на загальну суму 79852,84грн. Здійснюючи імпортні операції в березні 2019 року позивачем сплачено ПДВ митним органам в розмірі 19 786,00 грн.

В квітні 2019 року на виконання умов контракту №01-04 від 04.04.2019 року, №03-04 від 11.04.2019 року, №1-ВЗД від 12.04.2019 року, №24/04/2019 року, №22/04 від 11.04.2019 року, №18/04/2019 року, № 15/04/2019 від 15.04.2019 року, № 15/04-2019 від 15.04.2019 року та відповідно до митних декларацій UA205040/2019/017933 від 06.04.2019 року, UAА205040/2019/019131 від 13.04.2019 року, UA205040/2019/019596 від 17.04.2019 року, UA205040/2019/020196 від 20.04.2019 року, UA205040/2019/020197 від 20.04.2019 року, UA205040/2019/020194 від 20.04.2019 року, UA205040/2019/020236 від 21.04.2019 року, UA 205040/2019/020436 від 23.04.2019 року, UA 205040/2019/020602 від 24.04.2019 року, UA 205040/2019/020615 від 24.04.2019 року, UA 205040/2019/020785 від 25.04.2019 року, UA 205040/2019/020788 від 25.04.2020 року, UA205040/2019/020980 від 26.04.2020 року, UA205040/2019/020996 від 26.04.2019 року, UA205040/2019/021263 від 30.04.2019 року, UA205040/2019/021264 від 30.04.2019 року завезено та здійснено оформлення для вільного обігу на території України овочі на загальну суму 1 241 568,47 грн. Здійснюючи імпортні операції в квітні 2019 року позивачем сплачено ПДВ митним органам в розмірі 369 420,79 грн.

В травні 2019 року на виконання умов контракту №11 від 11.05.2019 року та відповідно до митних декларацій UA205040/2019/021292 від 01.05.2019 року, UA205040/2019/021297 від 01.05.2019 року, UA205040/2019/021908 від 04.05.2019 року, UA205040/2019/021907 від 04.05.2019 року, UA205040/2019/021906 від 04.05.2019 року, UA205040/2019/021905 від 04.05.2019 року, UA 205040/2019/021904 від 04.05.2019 року, UA205040/2019/022039 від 06.05.2019 року, UA205040/2019/022038 від 06.05.2019 року, UA205040/2019/023581 від 15.05.2019 року завезено та здійснено оформлення для вільного обігу на території України овочі на загальну суму 529 243,74 грн. Здійснюючи імпортні операції в травні 2019 року позивачем сплачено ПДВ митним органам в розмірі 176 428,58 грн.

В серпні 2019 року відповідно до митних декларацій UA205040/2019/040388 від 23.08.2019 року, UA205040/2019/040377 від 23.08.2019 року, UA205040/2019/040611 від 24.08.2019 року завезено та здійснено оформлення для вільного обігу на території України овочі на загальну суму 116 840,15 грн. Здійснюючи імпортні операції в серпні 2019 року позивачем сплачено ПДВ митним органам в розмірі 53 641,46 грн.

Придбання товарів підтверджується також оборотами по рахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками», про що зазначено в акті перевірки та не заперечується відповідачам.

В подальшому придбані позивачем товари були реалізовані не платникам ПДВ та ТзОВ «Томатті», що підтверджується договорами купівлі-продажу (т.1, а.с.235-250, т.2, а.с.1-10), та видатковими накладними за період грудень 2018 року, січень-травень 2019 року, серпень 2019.

Впродовж грудня 2018 року позивач реалізував овочі не платникам ПДВ. Реалізація товару здійснювалось на підставі договору купівлі-продажу №20 від 26.11.2018 року та видаткових накладних №01-12 від 10.12.2018 року, №02-12 від 10.12.2018 року, №03-12 від 12.12.2018 року, №04-12 від 13.12.2018 року, №05-12від 05.12.2018 року, №06-12 від 17.12.2018 року, №07-12 від 20.12.2018 року, №08-12 від 20.12.2018 року. Загальний обсяг операцій з продажу товарів позивачем впродовж грудня 2018 року склав 680 971,35 грн. (без врахування ПДВ). Позивачем задекларовано зобов\`язання з ПДВ в сумі 136 194,26 грн.

Впродовж січня 2019 року позивач реалізував овочі та фрукти не платникам ПДВ. Реалізація товару здійснювалась, згідно договорів купівлі-продажу №20 від 26.11.2018 року, №1 від 22.01.2019 року, №021 від 06.12.2018 року та видаткових накладних №01-01 від 21.01.2019 року, №02-01 від 22.01.2019 року, №03-01 від 23.01.2019 року, №04-01 від 25.01.2019 року, №05-01 від 28.01.2019 року, №06-01 від 28.01.2019 року. Загальний обсяг операцій з продажу товарів впродовж грудня склав 598 196,66 грн. Позивачем задекларовано зобов\`язання з ПДВ в сумі 119 638,72 грн.

Впродовж лютого 2019 року позивач реалізував овочі не платникам ПДВ. Реалізація товару здійснювалась згідно договорів купівлі-продажу №021 від 06.12.2018 року, №ДГ-0000008 від 01.01.2019 року, №0000025 від 22.10.2018 року, №0000033 від 03.12.2018 року, №0000007 від 19.02.2019 року та видаткових накладних №01-02 від 18.02.2019 року, №02-02 від 18.02.2019 року, №03-02 від 20.02.2019 року, №04-02 від 18.02.2019 року, №05-03 від 18.02.2019 року, №06-03 від 20.02.2019 року. Загальний обсяг операцій з продажу товарів впродовж лютого склав 332 427,12 грн. Позивачем задекларовано зобов\`язання з ПДВ в розмірі 66 485,42 грн.

Впродовж березня 2019 року позивач реалізував овочі не платникам ПДВ. Реалізація товару здійснювалась згідно договорів купівлі-продажу №ДГ-0000013 від 01.03.2019 року, №ДГ-0000011 від 01.03.2019 року, №ДГ-0000012 від 01.03.2019 року та видаткових накладних №01-03 від 01.03.2019 року, №02-03 від 14.03.2019 року, №03-03 від 14.03.2019 року. Загальний обсяг з продажу товарів впродовж березня склав 193 146,90 грн. Позивачем задекларовано зобов\`язання з ПДВ в розмірі 38 629,38 грн.

Впродовж квітня 2019 року позивач реалізував овочі не платникам ПДВ. Реалізація товару здійснювалась на підставі договорів купівлі-продажу №20 від 26.11.2018 року, №10 від 22.01.2019 року, №ДГ-0000011 від 01.03.2019 року, №ДГ-0000012 від 01.03.2019 року, №ДГ-000030 від 01.11.2018 року, №ДГ-0000025 від 22.10.2018 року, №ДГ0000015 від 23.04.2019 року, №ДГ-0000016 від 23.04.2019 року, №ДГ-0000014 від 23.04.2019 року, №ДГ-0000020 від 23.04.2019 року, №ДГ-0000021 від 23.04.2019 року, №ДГ-0000022 від 23.04.2019 року, №ДГ-0000024 від 25.04.2019 року, №ДГ-000025 від 25.04.2019 року, №ДГ-0000026 від 25.04.2019 року, №ДГ-0000023 від 24.04.2019 року, №ДГ-0000014 від 29.04.2019 року, №ДГ-0000027 від 23.04.2019 року та видаткових накладних №01-04 від 10.04.2019 року, №02-04 від 15.04.2019 року, №03-04 від 18.04.2019 року, №04-04 від 22.04.2019 року, №05-04 від 22.04.2019 року, №06-04 від 22.04.2019 року, №07-04 від 22.04.2019 року, №08-04 від 22.04.2019 року, №09-04 від 22.04.2019 року, №10-04 від 23.04.2019 року, №11-04 від 23.04.2019 року, №12-04 від 23.04.2019 року, №13-04 від 24.04.2019 року, №14-04 від 24.04.2019 року, №15-04 від 24.04.2019 року, №16-04 від 25.04.2019 року, №17-04 від 25.04.2019 року, №18-04 від 25.04.2019 року, №19-04 від 26.04.2019 року, №20-04 від 26.04.2019 року, №21-04 від 26.04.2019 року, №22-04 від 26.04.2019 року, №23-04 від 26.04.2019 року. Загальний обсяг з продажу товарів впродовж квітня склав 1 121 378,97 грн. Позивачем задекларовано зобов\`язання з ПДВ в розмірі 224 275,89 грн.

Впродовж травня 2019 року позивач реалізував овочі як платнику, так і не платнику ПДВ. Реалізація товару здійснювалась на підставі договорів купівлі-продажу №1-2019 від 02.05.2019 року, №ДГ-0000025 від 25.04.2019 року та видаткових накладних №01-05 від 02.05.2019 року, №02-05 від 02.05.2019 року, №03-05 від 02.05.2019 року, №04-05 від 02.05.2019 року, №05-05 від 03.05.2019 року, №06-05 від 03.05.2019 року, №07-05 від 06.05.2019 року, №-8-05 від 06.05.2019 року, №.09-05 від 06.05.2019 року, №10-05 від 06.05.2019 року, №11-05 від 06.05.2019 року, №12-05 від 07.05.2019 року, №13-05 від 07.05.2019 року, №14-05 від 20.05.2019 року. Загальний обсяг продажу товарів впродовж травня склав 920 786,53грн. Позивачем задекларовано зобов\`язання з ПДВ в розмірі 184 157,31 грн.

Впродовж серпня 2019 року позивач реалізував овочі платнику ПДВ. Реалізація товару здійснювалась на підставі договору купівлі-продажу №1-2019 від 02.05.2019 року та видаткових накладних №01-08 від 27.08.2019 року, №02-08 від 27.08.2019 року, №03-08 від 27.08.2019 року. Загальний обсяг продажу товарів впродовж серпня склав 146 580,00 грн. Позивачем задекларовано зобов\`язання з ПДВ в розмірі 29 316,00 грн.

Зокрема, ТзОВ «ВЕСТ ФРУТ ГРУП» реалізовує овочі та фрукти, а саме: мандарини врожаю 2018 року по середній ціні 10,00 грн. за 1 кг, цибуля ріпчаста, сорт бонус, сорт «алонсо», врожай 2018 року по 5,1-6,18 грн. за 1 кг, морква столова свіжа, врожаю 2018 року по 1,32-4,19 грн. за 1 кг, буряк столовий свіжий, врожаю 2018 року по 1,32-4,19 грн. за 1 кг, картопля свіжа, урожай 2018 року - 3,7-4 грн. за 1 кг, картопля свіжа «Ред Скарлет» - 2,83-2,85 грн. за 1 кг, картопля свіжа, сорт «Коломбо» - 2,06- 2,46 грн. .за 1 кг.

За результатами господарської діяльності, з метою реалізації свого права на отримання бюджетного відшкодування від\`ємного значення податку на додану вартість ТзОВ «ВЕСТ ФРУТ ГРУП» при поданні податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2020 року до відповідача заявив до відшкодування з державного бюджету від\`ємне значення різниці між сумою податкового зобов\`язання та сумою податкового кредиту в сумі 292 235,00 грн.

Отже, оглянуті судом первинні документи (ВМД, договори, видаткові накладні, рахунки-фактури) не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, зазначені документи призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

В акті перевірки контролюючим органом не заперечується проти правильності та повноти оформлення первинних документів, які складалися позивачем та його контрагентом.

В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за правочинами, укладеними з контрагентами іншого результату, ніж поставки товару та отримання прибутку.

Таким чином, рух активів у процесі здійснення господарських операцій, отримання економічної вигоди ТзОВ «ВЕСТ ФРУТ ГРУП» є свідченням про спричинення господарськими операціями реальних змін майнового стану платника податків. А відповідно свідчить про реальність (фактичність) операцій та засвідчення їх відповідними документами первинного та податкового.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та його контрагенти належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України.

Посилання контролюючого органу на інформацію з мережі Інтернет із сайтів hhtps://agrovery.com.posts.show та 4sg.com.ua відносно цін овочів та фруктів, є безпідставним, оскільки така інформація призначена для інформаційно-аналітичного забезпечення та носить виключно інформативний характері, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом.

Також, суд критично оцінює посилання відповідача на інформацію яка була надана Головним управління статистики у Волинській області стосовно середніх споживчих цін на окремі продовольчі товари (цибуля ріпчаста, буряк, морква, картопля) по Волинській області, оскільки така інформаціє не спростовує того факту, що придбані товариством товари реалізовувались нижче її собівартості.

Як уже було зазначено, ТзОВ «ВЕСТ ФРУТ ГРУП» у період який перевірявся здійснювало оптову торгівлю овочами та фруктами.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб\`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб\`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Згідно із підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов\`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб\`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (стаття 42 Господарського кодексу України).

Наведені норми права дають підстави вважати, що у зв\`язку з веденням господарської діяльності платником податку здійснюються операції, кінцевим результатом яких є отримання прибутку, але здійснюють вони його на власний ризик.

Таким чином, суд зазначає, що при здійсненні платником податку господарської діяльності можливі збиткові операції. Віднесення таких операцій до господарських можливе у випадку обґрунтування платником податку економічних причин чи ділової мети (зважаючи на ризики підприємницької діяльності), укладення угод за ціною нижчою за виробничу собівартість.

Згідно із підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Відповідно до статті 190 Господарського кодексу України вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб\`єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб\`єкта господарювання.

Згідно підпункту 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

З наведеного слідує, що позивачу надано право самостійно визначати та реалізовувати будь-яку продукцію, крім тієї, по якій здійснюється державне регулювання цін і тарифів, за вільними (договірними) цінами.

Таким чином, чинне законодавство України гарантує суб\`єктам господарювання вільне здійснення господарської діяльності на власний ризик та надає можливість самостійно визначати вартість продукції, що передбачається до продажу. При цьому законодавчо закріплена заборона втручання державних органів у господарську діяльність підприємств, крім випадків, передбачених законодавчими актами.

Щодо економічного обґрунтування реалізації товару (овочів, фруктів) за цінами нижчими ніж вартість їх придбання (враховуючи митну вартість визначену за 6 методом, тобто вищими ніж це передбачено відповідними контрактами) суд зазначає таке.

Очевидним є те, що вказані товари мають обмежений термін зберігання, що поєднується з специфічними умовами зберігання, що в свою чергу пов\`язано із додатковими витратами на забезпечення таких умов.

А відтак, виходячи із змісту господарської діяльності з реалізації фруктів, овочів, слід дійти висновку, що вони повинні бути реалізовані максимально швидко (до втрати ними ліквідності) або із певним пропорційним до втрати ліквідності дисконтом. В іншому випадку невідворотним наслідком є комерційні втрати в зв\`язку із повною втратою ліквідності товару. При цьому такі втрати не будуть обмежені лише вартістю самих товарів, але й будуть включати витрати на транспортування та зберігання товарів, що негативно вплине на загальні фінансові результати господарської діяльності суб\`єкта господарювання.

Таким чином, втрата товару в зв\`язку із втратою ним ліквідності та супутні пов\`язані із цим збитки заради збереження середньо ринкової ціни суперечить загальним засадам та змісту господарської діяльності та підприємництва, що були наведені вище.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що економічною причиною (діловою метою) реалізації позивачем товарів за цінами нижче їх придбання виступає мета збереження активів підприємства та мінімізації збитків пов\`язаних із втратою товаром ліквідності.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до частини другої статті 77 КАС України правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень відповідач належним чином під час судового розгляду не довів, у зв\`язку з чим, з наведених вище мотивів, позовні вимоги підлягають до задоволення шляхом прийняття судом рішення про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.05.2020 №0000620402, №0000590402, №0000600402, №0000610402.

Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов\`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов\`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов\`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 06 червня 2022 року у справі № 140/6978/20 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя

 

А. Р. Курилець

судді

 

М. П. Кушнерик

 

 

О. І. Мікула

Повне судове рішення складено 14 вересня 2022 року.