ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 105760192

Озвучення тимчасово недоступне

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

УХВАЛА

09 серпня 2022 року

м. Харків

Справа № 922/462/22

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Чабан А.А.

розглянувши матеріали справи

за позовом

Керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області (вул. Тобольська, 55-а, м. Харків, 61072)

до

1. Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 04059243) , 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради (майдан Конституції, 16, м. Харків, 61003, код ЄДРПОУ 14095412) , 3. Фізичної особи - підприємця Голдобіної Юлії Юріївни ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) , 4. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 )

про

визнання незаконним та скасування пункту додатку до рішення, визнання недійсним договору, скасування рішення приватного нотаріуса, припинення права власності та витребування майна

за участю представників:

прокурора - Домашина Є.О.

відповідача 1 - Хрущ Є.І.

відповідача 2 - Хрущ Є.І.

відповідача 3 - Жук Є.Г.

відповідача 4 - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до 1. Харківської міської ради, 2. Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, 3. Фізичної особи - підприємця Голдобіної Юлії Юріївни, 4. ОСОБА_1 (відповідачі) згідно якої просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п. 41 додатку до рішення 7 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 06.07.2016 № 283/16;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 31.08.2016 № 5373-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичною особою - підприємцем Голдобіною Юлією Юріївною (код НОМЕР_1 );

- скасувати рішення приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Сергієнко Наталії Вікторівни № 43540470 від 17.10.2018 про внесення змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 251880363101, на підставі якого загальну площу нежитлових приміщень підвалу № VIII, IX, X, XI, XII, розташованих в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , змінено з 84,5 кв.м. на 86,7 кв.м.;

- припинити право власності ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 251880363101, зареєстроване на підставі договору купівлі-продажу від 30.07.2018 № 729 рішенням про державну реєстрацію № 42299738 від 30.07.2018;

- витребувати у ОСОБА_1 (код НОМЕР_2 ) на користь Харківської міської територіальної громади об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 251880363101 - нежитлові приміщення підвалу № VIII, IX, X, XI, XII, загальною площею 84,5 кв.м., розташовані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 ;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.04.2022 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін.

07.06.2022 судом було призначено підготовче засідання на 19.07.2022 о 10:45.

Харківська міська рада 07.07.2022 за вх.№ 6272 надала до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Харківська міська рада 08.07.2022 за вх.№ 6348 надала до суду заяву про зупинення провадження у справі, згідно якої просить суд зупинити провадження у справі № 922/462/22 до закінчення перегляду Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду справи № 925/1133/18 та оприлюднення повного тексту постанови.

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради 11.07.2022 за вх.№ 6406 надало до суду заяву про залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 226 ГПК України.

У підготовчому засіданні 19.07.2022, судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про відкладення підготовчого засідання на 09.08.2022 о 10:15.

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради 26.07.2022 за вх.№ 7236 надало до суду відзив на позовну заяву, згідно якого просить суд відмовити у задоволенні позову.

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова 21.07.2022 за вх.№ 6976 надав письмові заперечення на заяву про залишення позову без розгляду, в яких просить суд залишити без задоволення заяву про залишення позову без розгляду.

Керівник Шевченківської окружної прокуратури міста Харкова 21.07.2022 за вх.№ 6977 надав письмові заперечення на заяву про зупинення провадження у справі, в яких просить суд відмовити у задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.

Розглянувши заяву Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради про залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 226 ГПК України, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 226 ГПК України Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради вказує, що прокурором в одній позовній заяві було поєднано позовні вимоги, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства.

Пунктом 8 ч.1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172, 173 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.

Згідно статті 47 ГПК України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо: предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Частиною 1 статті 173 ГПК України передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача пред`явити позов до кількох відповідачів, об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

У постанові Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 905/2043/18 вказано, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.04.2019 у справі №914/2191/16, від 23.10.2019 у справі №902/434/19, від 30.10.2019 у справі №922/1359/19.

Таким чином, якщо у справі вимоги можуть бути об`єднані в одній позовній заяві і таке об`єднання не матиме наслідком утруднення вирішення спору, а навпаки, дасть можливість досягти процесуальної економії за однакових обставин, то вказане є доцільним.

Подібні висновки наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги прокурором зазначено, що оскаржуване рішення міської ради є незаконним та підлягає скасуванню, у зв`язку з порушенням вимог ст. 345 ЦК України, ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 1, 2,4, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.ст. 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" що підтверджують, що викуп застосовується щодо об`єктів малої приватизації, лише якщо вони не продані на аукціоні, за конкурсом, а також у разі, якщо право покупця на викуп об`єкта передбачено законодавчими актами.

Водночас предметом спору, а отже і предметом доказування в силу норм ГПК України є саме питання додержання вимог законодавства у сфері приватизації під час відчуження спірного майна органом місцевого самоврядування - Харківською міською радою (як органом уповноваженим територіальною громадою міста здійснювати від її імені функції розпорядника майном комунальної форми власності).

Власник має право витребувати своє майно в усіх випадках від особи, яка заволоділа ним незаконно, без відповідної правової підстави (ст. 387 ЦК України).

Якщо майно відчужено за відплатним договором, то відповідно до частини першої статті 388 ЦК України власник має право витребувати це майно від добросовісного набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, поза їх волею (було загублене, викрадене, вибуло із їхнього володіння іншим шляхом).

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України.

Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку залежить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувана за першим договором у ланцюгу договорів.

Крім того, з огляду на висновки, викладені Європейським судом з прав людини у рішенні в справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 питання правомірності відчуження об`єктів нерухомості з комунальної власності становлять не тільки державний, а й суспільний інтерес.

У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).

Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пунктах 95-99 постанови від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц.

Відповідно вимог ст. 387 ЦК України саме власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння.

Власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка незаконно, без відповідної правової підстави володіє ним, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання угод щодо спірного майна недійсними.

Даний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду №19/028-10713 від 30.06.2020 щодо витребування спірного майна з незаконного володіння.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що заява Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради про залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст. 226 ГПК України є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Розглянувши заяву Харківської міської ради про зупинення провадження у справі, суд зазначає наступне.

В обґрунтування заяви про зупинення провадження у справі представник Харківської міської ради посилається на положення п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України, п.11 ч.1 ст.229 ГПК України та вказує, що правовідносини, які склалися між сторонами спору у справі № 925/1133/18, яка переглядається у касаційному порядку Судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", є подібними до правовідносин у справі № 922/462/22.

Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 09 грудня 2021 року у справі № 925/1133/18 було зупинено провадження у справі № 925/1133/18 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку справ № 488/2807/17, № 483/448/20 та оприлюднення повного тексту судових рішень, ухвалених за результатами такого розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення судом обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені у цьому процесі, проте мають значення для розгляду справи, провадження у якій зупиняється.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України обов`язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об`єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Пунктом 7 ч.1 ст. 228 ГПК України, передбачений не обов`язок суду, а право суду зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

При цьому, суд наголошує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Виходячи з аналізу положень статті 2 ГПК України, на господарське судочинство покладено обов`язок забезпечення розумності строків розгляду справ, а на сторони - неприпустимість зловживання процесуальними правами. Крім того, виходячи з аналізу статті 5 ГПК України, звернення до господарського суду повинно мати ефективний спосіб захисту порушених прав.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції", рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі № 910/31771/18, від 02.06.2020р. у справі № 910/6674/19.

Враховуючи викладене, положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, те, що заява Харківської міської ради про зупинення провадження у справі не містить аргументованих та переконливих мотивів необхідності зупинення провадження у справі № 922/462/22, та те, що п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України передбачає право суду для зупинення провадження у справі, а не його обов`язок, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Харківської міської ради про зупинення провадження у справі.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 183 ГПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст. 202 ГПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неявку в судове засідання відповідача 4, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку про необхідність відкладення підготовчого засідання.

Керуючись статтями 2, 5, 13, 46, 74, 177-183, 227, 228, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради про залишення позову без розгляду - відмовити.

У задоволенні заяви Харківської міської ради про зупинення провадження у справі - відмовити.

Відкласти підготовче засідання на "23" серпня 2022 р. о 10:30 .

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню.

Повний текст ухвали складено та підписано 15.08.2022.

Суддя

А.М. Буракова

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.