ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 105463952

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 204/4544/22

Провадження № 1-кп/204/507/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2022 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження 42020042630000051, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 лютого 2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.4 ст. 358, ч.ч.3,4 ст. 190 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Дніпропетровська, громадянина України, не одруженого, з вищою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська перебуває вищевказане кримінальне провадження.

21.07.2022 в підготовчому судовому засіданні прокурор першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпровської обласної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Клопотання обґрунтоване тим, що у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.ч.3,4 ст. 190 КК України, а саме: пособництво, через надання іншим співучасникам порад та вказівок у підробці офіційного документу, використання завідомо підробленого документу та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах та заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28.09.2021 ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2379000 та покладено обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.

29.09.2021 ОСОБА_8 внесена визначену апеляційним судом заставу.

Необхідність покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України обумовлюється обґрунтованістю підозри за ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.ч.3,4 ст. 190 КК України та наявністю ризиків, передбачених п.п.1,2,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, таких як: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь – яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурором обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років, а отже є неспростовані реальні підстави вважати, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу, підорюваний буде переховуватись від досудового розслідування та суду з метою уникнути відповідальності за скоєне.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурором обґрунтовано тим, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 має можливість встановити повні анкетні дані свідків, понятих, які були присутні під час проведення слідчих дій за даним кримінальним провадженням. У разі встановлення цих осіб, останній може намагатись впливати на свідків, тим самим намагаючись уникнути кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення. Крім цього на теперішній час існують і інші свідки, яких слідству необхідно допитати та на яких може вплинути обвинувачений, примушуючи не давати свідчення.

Наявність ризиків, передбачених п.п.4,5 ч.1 ст. 177 КПК України прокурором обґрунтовано тим, що ОСОБА_8 займається незаконною діяльністю тривалий час, тому може надалі займатися шахрайством. Може допомогти іншим співучасникам злочинів, у тому числі тим, яких до кримінальної відповідальності не притягнуто, а також особам, яких органом досудового розслідування не встановлено, ухилитися від притягнення до кримінальної відповідальності, що, як наслідок потягне за собою можливість отримання обвинуваченим більш м`якого покарання.

З урахуванням викладеного прокурор просив покласти на обвинуваченого ОСОБА_8 строком на два місяці обов`язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися з місця проживання; повідомляти суд про зміну свого місця проживання. У судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 та представник потерпілої особи ОСОБА_5 підтримали клопотання прокурора та просили його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора посилаючись на те, що строк дії раніше покладених на обвинуваченого обов`язків закінчився 22.02.2022 та після чого не продовжувався. Після закінчення строку дії обов`язків з боку обвинуваченого не було вчинено жодних дій, які б вказували на існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а тому вважають клопотання прокурора безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисник адвокат ОСОБА_7 підтримали позицію обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисник адвокат ОСОБА_6 , просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши наявні матеріального провадження, доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, суд керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК суд застосовуючи запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, може зобов`язати обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме: 1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених судом; 5) не відвідувати місця, визначені судом; 6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; 7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 9) носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК вказані обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовжуваного, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.

Судом встановлено, що згідно з обвинувальним актом ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358, ч.ч.3,4 ст. 190 КК України, за більш тяжке з яких передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років.

Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.09.2021 року відносно ОСОБА_8 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 237 900 грн. із покладенням на підозрюваного у разі її внесення обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28.09.2021 року вищезазначену ухвалу слідчого судді було скасовано та постановлено нову ухвалу, якою застосовано до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 29.10.2021 року із визначенням застави у розмірі 2 379 000 грн. Колегією суддів постановлено в разі внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти, покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою на визначений час до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду; утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні; повідомляти слідчого та прокурора про зміну місця проживання та/або місця роботи.

29.09.2021 ОСОБА_8 внесена визначену апеляційним судом заставу.

Таким чином судом встановлено, що відносно ОСОБА_8 обрана запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів в доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суд міста Дніпропетровська від 26.10.2021 ОСОБА_8 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 24.12.2021.

Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суд міста Дніпропетровська від 23.12.2021 ОСОБА_8 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, до 22.02.2022.

Судом також встановлено, що після 22.02.2022 строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, покладених на ОСОБА_8 , на стадії досудового розслідування не продовжувався.

Таким чином, покладені на ОСОБА_8 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК Україні на теперішній час скасовані.

Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризиків кримінального провадження перевірялася під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_8 кожного разу при продовженні дії покладених на підозрюваного обов`язків. Разом з тим, «обґрунтованість підозри» - поняття, яке не є незмінним протягом всього досудового розслідування. Зі сплином строку досудового розслідування відомості, на яких ґрунтується підозра, мають стати більш спроможними на користь причетності особи до вчинення кримінального правопорушення.

Під час розгляду клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на даній стадії кримінального процесу суд не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, які були враховані на стадії досудового розгляду і не ставить під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Розглядаючи зазначене клопотання під час судового розгляду суд перевіряє наявність виникнення після спливу строку дії раніше покладених обов`язків нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому на цій стадії розгляду кримінального провадження суд знову, на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність обставин, які можуть вплинути на забезпечення виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків та запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України з метою забезпечення дієвості кримінального провадження.

В обґрунтування вищезазначеного клопотання одним з ризиків кримінального провадження, на який посилається прокурор, є можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_8 від органів досудового розслідування та/або суду, що вимірюється суворістю можливого покарання. Однак, враховуючи тривалий час досудового розслідування, такий ризик, на думку суду, себе вичерпав, оскільки вже майже п`ять місяців обов`язки, які були покладені на ОСОБА_8 втратили свою дію. При цьому прокурором не наведено жодних фактів того, що за це проміжок часу обвинуваченим не належним чином виконувались процесуальні обов`язки, або приймалися спроби переховування від органів досудового розслідування або суду. А отже існування такого ризику прокурором не доведено.

З огляду на викладене суд звертає увагу на рішення у справі «Єлоєв проти України» від 06 листопада 2008 року, відповідно до якого зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для застосування запобіжного заходу, і судові органи мають навести інші підстави для продовження строку дії запобіжного заходу.

Крім того Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня. («Панченко проти Росії» (Panchenko v. Russia), § 106, «Летельє проти Франції», п. 43). Таким чином, сама по собі тяжкість покарання, що може бути застосована до особи за умови визнання її винуватості, не є самостійною і достатньою підставою для встановлення ризику втечі. Така обставина має значення лише у сукупності з іншими релевантними факторами.

До того ж, Європейський суд зазначає, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova («Бекчиєв проти Молдови») § 58).

Щодо існування інших ризиків, на які посилається прокурор, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено та наприкінці лютого 2022 року ОСОБА_8 та його захиснику надано доступ до матеріалів досудового розслідування, після чого справу направлено до суду з обвинувальним актом.

Отже ризик знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження на теперішній час, на думку суду, втратив свою актуальність. Нових обставин на підтвердження існування цього ризику прокурором не надведено. З цих підстав, при вирішення питання про покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд цей ризик не враховує.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України, прокурором обґрунтовано тим, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 має можливість встановити повні анкетні дані свідків, понятих, які були присутні під час проведення слідчих дій за даним кримінальним провадженням і існує імовірність впливу на таких осіб з боку обвинуваченого. Проте, як вже було зазначено судом, досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі завершено та обвинуваченому надано доступ до матеріалів кримінального провадження і, як наслідок, до повних анкетних даних зазначених осіб. Натомість прокурором не наведено жодних обставин, які б давала суду підстави вважати, що отримавши доступ до таких даних, обвинувачений вчинив спроби незаконного впливу на потерпілих, свідків або понятих з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення.

Щодо ризиків перешкоджання кримінальному правопорушенню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, то посилання прокурора на існування цих ризиків носять не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту їх існування на теперішній час прокурором не надано. З цих підстав ці ризики також не враховуються судом при вирішенні клопотання прокурора.

Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову в задоволенні клопотання прокурора.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, суд виходить з того, що стороною обвинувачення не доведена наявність ризиків у кримінальному провадженні, що свою чергу є обов`язковим критерієм при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу. Жоден із ризиків, на існування яких посилається прокурор, не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання.

При цьому суд вважає необхідним зазначити, що в разі спливу строку дії покладених обвинуваченого обов`язків чинність запобіжного заходу у вигляді застави само по собі не припиняється, оскільки відповідно до ч. ст. 42 КПК України, протягом усього часу з моменту набуття певною особою статусу підозрюваного чи обвинуваченого, на неї покладено певні процесуальні обов`язки, а саме: 1) прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк – заздалегідь повідомити про це зазначених осіб; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законим вимогам та розпорядженням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.

Крім того запобіжний захід у вигляді застави сам по собі є достатнім самостійним стимулюючим фактором для належної поведінки обвинуваченого, оскільки сума застави у досить великому розмірі внесена самим обвинуваченим ОСОБА_8 .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 193, 194, 331, 369-372, 376, 392 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 про покладення на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений 25 липня 2022 року.

Суддя ОСОБА_1