ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 105297636

Озвучення тимчасово недоступне

Справа № 730/670/21

Провадження № 1-кп/740/97/22

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2022 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів – ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

сторони кримінального провадження:

- прокурор ОСОБА_5 ,

- обвинувачений ОСОБА_6 ,

- захисник ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

установив:

У Ніжинському міськрайонному суді Чернігівської області з жовтня 2021 року перебуває на розгляді вказане кримінальне провадження. Судові засідання неодноразово відкладалися з різних причин, востаннє – на 19 липня 2022 року 10-00 год.

18 липня 2022 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 . Клопотання мотивоване, зокрема, тим, що на цей час судовий розгляд кримінального провадження не завершився, не досліджено всіх доказів, зокрема, не допитано свідків, а тому є ризик впливу на них з боку обвинуваченого. Крім цього, обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Стосовно обвинуваченого ухвалено вирок, який на теперішній час не набрав законної сили, яким його засуджено за ст. 263 КК України. Тобто продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, і жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 підтримала подане клопотання, яке просила задовольнити.

Обвинувачений та його захисник заперечили проти задоволення клопотання прокурора, пославшись на його необґрунтованість та недоведеність. Обвинувачений зазначив, що він непричетний до вчинення злочину. Захисник зауважив, що наведені прокурором ризики носять абстрактний характер, нічого конкретного, не надано належних доказів.

Заслухавши учасників справи, суд дійшов таких висновків.

За змістом ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно із ч. 1 ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом.

У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Перевіривши зміст клопотання, ураховуючи відомості про особу обвинуваченого, а також правову кваліфікацію кримінального провадження стосовно нього, тяжкість указаного кримінального правопорушення, його наслідки та можливу міру покарання, обставини про те, що на цей час у кримінальному провадженні не допитано всіх свідків, суд дійшов висновку про доведеність клопотання та наявність на цей час у кримінальному провадженні ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на цей час не зменшилися та продовжують існувати, що свідчить про наявність підстав для задоволення клопотання.

Обраний стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави є співмірним з існуючими ризиками на теперішній час, відповідає особі обвинуваченого, зможе забезпечити на відміну від інших більш м`яких запобіжних заходів належне виконання ним процесуальних обов`язків, також є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів. Жоден з більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам.

Керуючись ст. 177, 178, 194, 331, 371, 372 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора – задовольнити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою – до 16 вересня 2022 року включно.

Ухвала може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_6 – у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повну ухвалу складено і підписано 19 липня 2022 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3