ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 [email protected]
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2022 р. Справа№ 910/8633/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Гаврилюка О.М.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання Яценко І.В.
за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 21.06.2022
від позивача: Савенок Є.В. - представник за довіреністю (в режимі відеоконференції);
від відповідача: Почерняк І.С. - представник за довіреністю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 (повний текст рішення підписано 12.11.2021)
у справі № 910/8633/21 (суддя - Картавцева Ю.В.)
за позовом Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО"
про зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Державне підприємство «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ТЕПЛО» про зобов`язання вчинити дії, а саме: зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК ТЕПЛО» здійснити виконання робіт згідно Договору № 1043-18 від 29.10.2018, а саме: виконати роботи з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові, загальною площею 114,6 кв.м. в «Центральній заводській лабораторії, зарядно-акумуляторній станції» ін. № 1016, розташованої на території Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (41600, Сумська обл., м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25; ідентифікаційний код: 12602750).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав про порушення відповідачем зобов`язань за Договором № 1043-18 від 29.10.2018, зокрема в частині виконання обумовлених договором робіт у визначений строк.
Короткий зміст заперечень відповідача проти позову
Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що сторонами не було узгоджено остаточний склад та обсяг робіт у окремому додатку № 1 до Договору, тому відповідач не приступав до виконання робіт за Договором, вважаючи його неукладеним; при цьому позивач не виконав вимоги відповідача викладені в претензії, зокрема, не забезпечив відповідача необхідною інформацією та документами для виконання ним договору, не передав фронт робіт.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 у справі № 910/8633/21 позов задоволено повністю: зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" здійснити виконання робіт згідно Договору № 1043-18 від 29.10.2018, а саме: виконати роботи з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові, загальною площею 114,6 кв.м. в "Центральній заводській лабораторії, зарядно акумуляторній станції" ін. № 1016, розташованої на території Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон". Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК Тепло" на користь Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" судовий збір у розмірі 2 270 грн 00 коп.
Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивовано тим, що:
- сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, у зв`язку з чим такий договір є укладеним в розумінні частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, а доводи відповідача про те, що Договір № 1043-18 від 29.10.2018 - є неукладеним, не прийняті до уваги;
- матеріали даної справи не містять доказів припинення зобов`язань сторін за Договором № 1043-18 від 29.10.2018;
- відповідачем всупереч приписам ст. 13 ГПК України не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, які, на його переконання, зумовлюють неможливість виконання зобов`язань за спірним Договором, а відтак, суд приходить до висновку, що Договір № 1043-18 від 29.10.2018 є обов`язковим для виконання сторонами, зокрема, в частині забезпечення виконання Підрядником робіт, якість яких має відповідати умовам, встановленим розділом 2 Договору;
- у рішенні Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 у справі № 910/1025/20 за позовом Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ТЕПЛО» про стягнення 59 112, 18 грн, яке набрало законної сили 09.09.2020, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК ТЕПЛО» повинне було виконати взяті на себе за Договором № 1043-18 від 29.10.2018 зобов`язання у строк до 28.12.2018 року включно.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО" подало апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 по справі № 910/8633/21 повністю. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" відмовити.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не враховано, що:
- Договором № 1043-18 від 29.10.2018 не узгоджено між сторонами складу та обсягу робіт, який повинен визначатися у додатку;
- з наданого позивачем документу «Договірна ціна» (Додаток № 1)неможливо встановити реальний склад та обсяг робіт, що підлягають виконанню за договором, і вказаний документ не відповідає вимозі достовірності, закріпленій у ч. 1 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України;
- надані позивачем докази, а саме: дефектний акт, загальновиробничі витрати надобудову, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на загально будівельні роботи, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису - помилково прийняті судом першої інстанції в якості доказів;
- позивачем не надано жодних доказів надання відповідачу проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт, а ненадання проектної документації свідчить про правомірне затримання робіт в порядку ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України і є об`єктивно зумовленим і вимушеним кроком відповідача.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
26.01.2022 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Доводи позивача у відзиві зводяться до наступного:
- факти, встановлені рішенням суду по справі № 910/1025/20 щодо погодженого обсягу робіт за договором, наявності у відповідача обов`язку виконання робіт за договором, строку їх виконання, повторного доведення не потребують;
- відповідач був обізнаний про технічні характеристики об`єкту, про що вказувалось позивачем у відповіді № 1882 від 18.06.2021;
- пунктом 6.2 договору узгоджено місце виконання робіт, зокрема, на території замовника, що узгоджується з приписами ч. 1 ст. 197 Господарського кодексу України, а наявне у справі листування свідчить про обізнаність відповідача як про місце, так і вид робіт, а також і їх обсяги з огляду на наведені розрахунки та проектно-кошторисну документацію;
- підписавши додаток № 1 до договору, сторони погодили склад та обсяг робіт за Договором;
- наявний у справі Дефектний акт є належним та допустимим доказом.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2021 справу № 910/8633/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 залишено без руху, роз`яснено право на усунення недоліків, а саме необхідно сплатити судовий збір у повному обсязі.
24.12.2021 на адресу Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО" надійшла заява про усунення недоліків, до якої апелянтом долучена копія платіжного доручення № 42 від 20.12.2021, згідно якого вбачається, що судовий збір сплачено у встановленому розмірі.
В період часу з 20.12.2021 по 12.01.2022 головуючий суддя Ткаченко Б.О. перебував у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 у справі № 910/8633/21, розгляд справи призначено на 01.02.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022 розгляд справи № 910/8633/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 відкладено на 10.03.2022.
Проте, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" № 133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Отже, судове засідання у справі № 910/6362/21 призначене на 10.03.2022 не відбулося. З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд вважає за необхідне визначити іншу дату та час проведення наступного судового засідання у цій справі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2022 розгляд справи призначено на 24.05.2022.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.05.2022 задоволено клопотання Державного підприємства "Конотопський авіаремонтний завод "АВІАКОН" про проведення судового засідання в режимі відео конференції поза межами суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2022 розгляд справи відкладено до 21.06.2022.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
В судове засідання 21.06.2022 з`явились представники позивача та відповідача.
В судовому засіданні 21.06.2022 представник відповідача надав пояснення по суті спору та по суті апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу - задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача в судовому засіданні 21.06.2022 надав пояснення по суті спору, і з урахуванням доводів поданого відзиву на апеляційну скаргу, заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу - відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін як таке, що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як підтверджується наявними матеріалами справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29.10.2018 між Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» (позивач; Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Тепло» (відповідач; Підрядник) було укладено Договір № 1043-18 (далі - Договір), предметом якого є виконання робіт з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові в «Центральній заводській лабораторії, зарядно акумуляторній станції» ін. № 1016» (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 1.3. Договору, Підрядник зобов`язується на свій ризик виконати роботи, а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що Підрядник зобов`язується виконати передбачені предметом Договору роботи, якість яких відповідає умовам даного Договору, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам нормативних документів, що регламентують якість виконаних робіт, зазначених у предметі даного Договору, вимогам ДБН Б.2.6.-31:2016, СніП 3.03.01-87, ДБН А3.1-5-2016, ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.
Згідно з п. 3.1. Договору ціна Договору складає 388 895, 84 грн., у т.ч. ПДВ 64 815, 97 грн.
За умовами п. 4.2. Договору розрахунок за цим Договором здійснюється за 100% фактично виконаних робіт, згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрат (форма КБ-3), протягом 10 робочих днів з дати підписання вищевказаних документів.
Протягом 5-х робочих днів з моменту отримання від Підрядника Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (форма КБ-3) Замовник повинен підписати їх або надати обґрунтовану відмову від їх підписання. У разі ненадання обґрунтованої відмови та не підписання зазначених документів у встановлений цим пунктом Договору строк, вони вважаються підписаними обома сторонами, а роботи прийнятими Замовником. Пред`являтись до оплати можуть тільки обґрунтовані усіма необхідними розрахунками, підтверджені копіями бухгалтерських документів Акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) (п. п. 4.3., 4.4. Договору).
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що Замовник та Виконавець погоджують склад та обсяг робіт шляхом підписання договірної ціни (Додаток 1).
Відповідно до п. 5.2. Договору строк виконання робіт складає 60 календарних днів з дати набрання чинності договором.
Положеннями п. 5.3. Договору передбачено, що початком виконання робіт вважається день, наступний за днем набрання чинності договором.
Договір вважається виконаним після виконання усіх робіт та закінчення усіх взаєморозрахунків та зобов`язань між Сторонами за цим Договором (п. 5.4 Договору).
Пунктами 6.1, 6.2 Договору передбачено, що Підрядник виконує роботи згідно з договірною ціною, якість яких відповідає п. 2.1 Договору. Роботи виконуються на території Замовника із матеріалів та устаткування Підрядника.
Відповідно до п. 9.1 Договору Замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, на умовах передбачених даним Договором. Протягом 5-х робочих днів з моменту отримання від Підрядника Актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт і витрати (форма КБ-3) підписати їх або надати обґрунтовану відмову від їх підписання. У разі ненадання обґрунтованої відмови та не підписання зазначених документів у встановлений цим пунктом Договору строк, вони вважаються підписаними обома сторонами, а роботи прийнятими Замовником.
Підрядник зобов`язаний, зокрема, забезпечити виконання робіт протягом строку, визначеного цим Договором. Забезпечити виконання робіт, якість яких відповідає умовам, встановленим розділом 2 цього Договору (п. 9.3 Договору).
Відповідно до п. 12.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє, із урахуванням змін та доповнень, зазначених у додаткових угодах, до 31.12.2018 р., а в частині виконання своїх обов`язків та розрахунків до повного його виконання.
Сторонами на виконання п. 5.1. Договору було підписано Договірну ціну (Додаток № 1 до Договору).
Як вбачається з наявних у матеріалах даної справи документів (листів № 3168е від 22.11.2018, № 3335е від 10.12.2018, 2477е від 09.09.2019, № 1632е від 28.07.2020, № 231е від 02.02.2021, № 685е від 23.03.2021, претензії № 226 від 06.04.2021), позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою про необхідність виконання зобов`язань за Договором, а саме здійснення виконання робіт з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові в «Центральній заводській лабораторії, зарядно-акумуляторній станції» інв. № 1016.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав про порушення відповідачем зобов`язань за Договором № 1043-18 від 29.10.2018, у зв`язку з чим позивач просив в судовому порядку зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ВК ТЕПЛО" здійснити виконання робіт згідно Договору № 1043-18 від 29.10.2018, а саме виконати роботи з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові, загальною площею 114,6 кв. м в «Центральній заводській лабораторії, зарядно-акумуляторній станції» ін. № 1016, розташованої на території Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон».
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що сторонами не було узгоджено остаточний склад та обсяг робіт у окремому додатку № 1 до Договору, тому відповідач не приступав до виконання робіт за Договором, вважаючи його неукладеним; при цьому позивач не виконав вимоги відповідача викладені в претензії, зокрема, не забезпечив відповідача необхідною інформацією та документами для виконання ним договору, не передав фронт робіт.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).
Ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Так, згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору № 1043-18 від 29.10.2018, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що вказаний правочин за своєю правовою природою, є договором підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, між Державним підприємством «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК Тепло» було укладено Договір № 1043-18 від 29.10.2018, предметом якого є виконання робіт з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові в «Центральній заводській лабораторії, зарядно акумуляторній станції» ін. № 1016».
Так, умовами договору сторони визначили, що до строк виконання робіт складає 60 календарних днів з дати набрання чинності договором (п. 5.2. Договору), а початком виконання робіт вважається день, наступний за днем набрання чинності договором (п. 5.3).
Відповідно до п. 12.1. Договору, він набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє, із урахуванням змін та доповнень, зазначених у додаткових угодах, до 31.12.2018 р., а в частині виконання своїх обов`язків та розрахунків до повного його виконання.
Приписами статті 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Положеннями частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).
Таким чином, предмет договору визначається у момент його укладення, без нього не може існувати договору, а тому не може виникати зобов`язання; предмет договору має відображати головну суть договору даного виду.
У частині 1 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду - консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними умовами.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується суд апеляційної інстанції, позивач та відповідач досягли істотних умов щодо предмета Договору та в пункті 1.2. визначили, що предметом Договору є виконання робіт з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові в «Центральній заводській лабораторії, зарядно акумуляторній станції» ін. № 1016».
Крім того, у розділі 3 Договору сторони визначили ціну Договору - 388 895, 84 грн. (п. 3.1. Договору), а у розділі 12 встановили строк дії Договору, а саме - договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє, із урахуванням змін та доповнень, зазначених у додаткових угодах, до 31.12.2018 р., а в частині виконання своїх обов`язків та розрахунків до повного його виконання (п. 12.1. Договору).
При цьому, за умовами пункту 5.1. Договору Замовник та Виконавець погоджують склад та обсяг робіт шляхом підписання договірної ціни (Додаток 1).
При цьому, як підтверджується наявними матеріалами справи, сторони на виконання п. 5.1 Договору підписали Договірну ціну (Додаток № 1 до Договору). Зазначений Додаток № 1 підписано сторонами та скріплено відтисками печаток сторін без зауважень та будь-яких застережень.
В свою чергу, як підтверджується наявними матеріалами справи, Договірна ціна містить найменування витрат, їх обґрунтування та вартість, при цьому, вартість визначена на підставі кошторисів з розрахунками відповідних витрат, що в свою чергу містять перелік робіт, їх обсяг та вартість по кожному окремому пункту.
Згідно локального кошторису, до переліку робіт входять, зокрема:
- знімання засклених віконних рам - одиниця виміру: 100 кв. м., кількість: 1,146;
- заповнення віконних прорізів готовими блоками площею до 2 кв. м з металопластику в кам`яних стінах житлових і громадських будівель - одиниця виміру: 100 кв. м, кількість: 0,025;
- заповнення віконних прорізів готовими блоками площею до 3 кв. м з металопластику в кам`яних стінах житлових і громадських будівель - одиниця виміру: 100 кв. м, кількість: 0,841;
- заповнення віконних прорізів готовими блоками площею більше 3 кв. м з металопластику в кам`яних стінах житлових і громадських будівель - одиниця виміру: 100 кв. м, кількість: 0,28.
Отже, суд апеляційної інстанції встановив, що наявними у справі доказами, зокрема, локальним кошторисом, підтверджується, загальна площа вікон у приміщенні Центральної заводської лабораторії, зарядно-акумуляторній станції ін. № 1016, що підлягають заміні на металопластикові складає 114,6 кв. м., а тому, підписавши Додаток № 1 сторони погодили склад та обсяг робіт за Договором, що в сукупності підтверджує той факт, що сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, у зв`язку з чим такий договір є укладеним в розумінні частини 2 статті 180 Господарського кодексу України, відтак, доводи відповідача (скаржника) про те, що Договір № 1043-18 від 29.10.2018 є неукладеним - обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції при розгляді доводів апеляційної скарги.
Також, з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної закупівлі № 2810078 від 15.08.2018 позивач звертався до відповідача з листом № 2361е від 27.08.2018 щодо підтвердження намірів виконання робіт, запропонованих у тендері № 2810078 від 15.08.2018 чи спростування відповідності по результатам конкурсних торгів, зокрема, щодо підтвердження вартості робіт у повній відповідності локальному кошторису, договірній ціні, дефектному акту відповідно до технічних вимог конкурсних торгів; умов виконання робіт - роботи виконуються на території замовника м. Конотоп, вул. Рябошапка, 25 із матеріалів і засобами підрядника.
Листом № 30/08/18-4 від 30.08.2018 ТОВ «ВК Тепло» повідомило про те, що підприємство підтверджує свої наміри щодо виконання робіт, запропонованих у тендері № 2810078 від 15.08.2018.
Встановленими вище обставинами спростовується твердження відповідача про те, що Замовником не було конкретизовано місця виконання робіт, і доводи відповідача в цій частині обгрунтовано відхилені судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції при розгляді доводів апеляційної скарги.
Також, у відповідь на претензію № 27/05-21 від 27.05.2021, у якій відповідач зазначив про необхідність надання йому проектної документації, специфікації до Договору № 1043-18 від 29.10.2018, яка б визначала кількісні та технічні характеристики щодо металопластикових вікон, необхідність встановлення яких є предметом Договору та про необхідність конкретизації точного місця виконання робіт та забезпечення доступу до об`єкту працівникам Виконавця, позивачем направлено відповідачу лист № 1882 від 18.06.2021, у якому, зокрема, вказано, що кількісні та технічні параметри, які необхідні для виконання робіт з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові в «Центральній заводській лабораторії, зарядно акумуляторній станції» ін. № 1016 містяться у Додатку № 1 та Дефектному акті, які було розміщено на електронному торговельному майданчику SmartTender (комерційна пропозиція № 2810078 від 15.08.2018). Пунктом 6.2 Договору передбачено, що роботи виконуються на території Замовника, у розділі 14 Договору міститься адреса місцезнаходження юридичної особи позивача, яка є актуальною та збігається із відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач зазначив про необхідність надіслання переліку працівників ТОВ «ВК Тепло» та зазначення орієнтовної дати прибуття для оформлення перепусток і вказав, що з боку ДП «Авіакон» не чинилися та не будуть чинитися перешкоди щодо доступу працівників відповідача на територію підприємства для виконання робіт за Договором.
Доводи скаржника про те, що надані позивачем докази, а саме: дефектний акт, загальновиробничі витрати надобудову, локальний кошторис на будівельні роботи № 2-1-1 на загально будівельні роботи, підсумкова відомість ресурсів до локального кошторису, розрахунок загальновиробничих витрат до локального кошторису - помилково прийняті судом першої інстанції в якості доказів - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки надані позивачем документи є належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, і відповідачем не було спростовано їх належність в розумінні ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зокрема, відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає (ст. 607 Цивільного кодексу України ).
Як вбачається з розділу 11 Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань у зв`язку з форс-мажорними обставинами. Підтвердженням настання форс-мажорних обставин є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України, або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали даної справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України в підтвердження припинення зобов`язань сторін за Договором № 1043-18 від 29.10.2018 у визначеному законом порядку.
У свою чергу, відповідачем всупереч приписам ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, не доведено належними та допустимими доказами наявність обставин, які, на його переконання, зумовлюють неможливість виконання зобов`язань за спірним Договором, а відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними висновками суду першої інстанції про те, що Договір № 1043-18 від 29.10.2018 - є обов`язковим для виконання сторонами, зокрема, в частині забезпечення виконання Підрядником робіт, якість яких має відповідати умовам, встановленим розділом 2 Договору.
При цьому, у рішенні Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 у справі № 910/1025/20 за позовом Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ТЕПЛО» про стягнення 59 112,18 грн, яке набрало законної сили 09.09.2020, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ВК ТЕПЛО» повинне було виконати взяті на себе за Договором № 1043-18 від 29.10.2018 зобов`язання у строк до 28.12.2018 року включно.
Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.
Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.
Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акту.
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (див. рішення Суду у справах Христов проти України, no. 24465/04, від 19.02.2009, Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008).
Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з правомірними та обґрунтованими висновками суду першої інстанції про те, що факти встановлені рішенням суду по справі № 910/1025/20 щодо наявності у відповідача обов`язку виконання робіт за Договором та строку їх виконання, - повторного доведення не потребують, а доводи скаржника у наведеній частині судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За змістом статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обовязку в натурі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання, припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення, присудження до виконання обов`язку в натурі, відшкодування збитків, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
З огляду на встановлені вище обставини, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позовні вимоги Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК Тепло» здійснити виконання робіт згідно Договору № 1043-18 від 29.10.2018, а саме: виконати роботи з поточного ремонту по заміні вікон на металопластикові, загальною площею 114,6 кв.м. в «Центральній заводській лабораторії, зарядно акумуляторній станції» ін. № 1016, розташованої на території Державного підприємства «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон», - є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Отже, усі доводи, посилання та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані при вирішенні спору, проте, є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та висновків суду апеляційної інстанції у даній постанові щодо спірних правовідносин учасників справи, а судом першої інстанції, в свою чергу, надано належну оцінку усім наявним у справі доказам та правовідносинам учасників справи та ухвалено обґрунтоване рішення у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, яким задоволено позовні вимоги у повному обсязі.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд визнає, що доводи скаржника викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, оскаржуване рішення ухвалено з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, а також з дотриманням норм процесуального та матеріального права, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 по справі № 910/8633/21, за наведених скаржником доводів апеляційної скарги.
Розподіл судових витрат
Згідно із ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВК ТЕПЛО» на рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 по справі № 910/8633/21 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.11.2021 по справі № 910/8633/21 - залишити без змін.
3. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «ВК ТЕПЛО».
4. Матеріали справи № 910/8633/21 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді О.М. Гаврилюк
А.Г. Майданевич