ЄДРСР

Єдиний державний реєстр
судових рішень

Ухвала № 105011761

Озвучення тимчасово недоступне

**УХВАЛА**

30 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 912/423/20

**Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: **

Чумака Ю. Я.,

**перевіривши матеріали касаційної скарги** Фізичної особи-підприємця Одинець Валентини Борисівни

**на **постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2022 у справі

**за позовом** Акціонерного товариства "ОТП Банк"

**до **Фізичної особи-підприємця Одинець Валентини Борисівни,

**за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача** - Ярошевський Леонід Семенович,

**про **визнання господарських зобов\`язань припиненими та визнання складеним акта приймання-передачі нежитлового приміщення,** **

**ВСТАНОВИВ:**

10\.06.2022 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи-підприємця Одинець Валентини Борисівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2022 у справі № 912/423/20, подана 07.06.2022.

15\.06.2022 від Акціонерного товариства "ОТП Банк" до Суду надійшло клопотання про залишення касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Одинець Валентини Борисівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2022 у справі № 912/423/20 без руху на підставі п.5 ч.2 ст.290. п.1 ч.4 ст.290 Господарського процесуального кодексу України та у зв\`язку з недотриманням вимог ст.291 Господарського процесуального кодексу України.

За наслідками перевірки матеріалів поданої касаційної скарги, та оцінивши доводи, що викладені Акціонерним товариством "ОТП Банк" у клопотанні про залишення касаційної скарги без руху, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху з огляду на таке.

Статтею 290 Господарського процесуального кодексу України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1\) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2\) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3\) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4\) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

Приписами частини 3 статті 311 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Таким чином, із огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу, касаційна скарга має містити:

пункт 1) - формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права з викладенням правовідносин, у яких ця норма права застосована, а також покликання на постанови Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах;

пункт 2) - обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та мотивів такого обґрунтування відступлення;

пункт 3) - зазначення норми права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

В якості підстави касаційного оскарження вищезазначених судових рішень скаржник зазначає, що право на касаційне оскарження ним використане на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

Разом з тим, скаржнику слід обґрунтувати підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою касаційна скарга має містити формулювання висновку щодо застосування норми права із зазначенням цієї норми права, а також зазначити постанову (постанови) Верховного Суду, в яких зроблено інший (який саме) висновок щодо застосування цієї ж норми права та в яких правовідносинах.

Також скаржнику слід зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.

Ураховуючи викладене касаційна скарга, подана без додержання відповідних вимог чинного процесуального законодавства, підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з положень частини 2 статті 292 та статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Згідно з частиною 4 статті 174 та частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, якщо скаржник не усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом, така касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із касаційною скаргою.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

**УХВАЛИВ:**

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Одинець Валентини Борисівни на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 19.05.2022 у справі № 912/423/20 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення недоліків до* 15.07.2022*, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів з дня вручення її скаржникові. ** **

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

** Суддя Ю. Я. Чумак **